Коротка історія України
 
КОРОТКА ІСТОРІЯ

Історія України та народу, що живе на цій землі губиться в сивій давнині. Стоянки первісної людини з'явилися на території нашої держави декілька сот тисяч років тому,,в епоху раннього палеоліту, які були знайдені археологами на Донбасі, в районі Південних та Південно-Східних Карпат, у Криму. Людна наполегливо опановувала територію та природні багатства цієї землі, вдосконалювала знаряддя праці. Від примітивних форм збирання, полювання та рибальства вона перейшла до землеробства та скотарства.

Глибокий слід в архаїчній історії України лишили племена трипільської культури в ІV-III тис. до н. е. Трипільці відрізнялися високим рівнем виробничої культури, досконалою технікою виготовлення кераміки, високим ступенем суспільної організації. Дехто з істориків навіть називає трипільців протоукраїнцями.

Епоха бронзи і раннього заліза нагадує калейдоскоп різних археологічних культур, який свідчить про стрімкий прогрес людства, накопичення ним позитивного досвіду методом спроб та помилок. Саме тоді, у ІІ тис. до н. е., починається етногенез слов'ян. Слов'яни починають опановувати територію сучасної України. Саме слов'ни поклали початок сучасним українцям.

В V ст. до н. е., батько історії Геродот описує територію України в образі Скіфії. Скіфи - був сміливий і гордий народ, сильні вояки, саме під їхнім натиском кіммерійці покинули Крим і пересилились на Кавказ. Як вказує Геродот , скіфи засиляли територію від Дунаю до Дону. Деякі з них займалися землеробством і жили невеликими поселеннями, але переважна кількість скіфів була кочівниками і основним їхнім занняттям було скотарство. В цей же час відбувається грецька колонізація північних берегів Чорного моря і саме Криму. Тут виростають міста: Ольвія, Херсонес, Пантикопей . Утворюється Боспорське царство. Скіфи підтримували досить тісні стосунки з греками. Так продовжувалося до великого переселення народів в ІІ -VII cт. Вторгнення гунів, готів , аварів призвело до розгрому Боспорського царства і Скіфії, водночас сприяло широкому розселенню слов'ян на території сучасної України.

Найвидатнішими подіями в історії України, що відбулись у І тис. слід визнати створення Київської держави та запровадження християнства князем Володимиром. Саме ці події поставили український народ в один ряд з іншими народами Європи. Київська Русь - могутня ранньофеодальна воєнно-деспотична імперія. Запровадження християнства дало українцям основу сучасної західної цивілізації.

Перша письмова згадка про Київську Русь - датується 839 роком. Це була перша держава східних слов'ян, що об'єднувала більше ніж 200 малих слов'янських племен. Народження Київської Русі було дуже довгим багатовіковим процесом, але коли держава виникла вона стала предметом уваги в усьому середньовічному Старому Світі- від королівських будинків Франції та Англії на Заході, до торгових контор Багдада на Сході.

Київській державі, в момент його найбільшого розквіту на початку ХІІ ст., пощастило мати свого власного історика Нестора, киянина, монаха Печерського монастиря, одного з головних культурних центрів тодішньої України. Саме він написав історичну працю - "Повість временних літ", в якій були досліджено початкове розселення слов'ян; колонізація ними Балканського півострова ( VI ст. н. е.), війни з кочівниками; Нестор згадує в своїй праці навіть "Велику Скіфію", що занепала задовго до появи Київської Русі.

Вкрай негативно на історії Української держави позначилась татаро-монголська навала XIII - XIV ст.. Завдяки міжусобицям, інтригам, суперечкам які кипіли між князями в Київській Русі. Татаро-монголи захопили землі України досить легко, сам Київ було зруйновано і головним осередком державності залишалось Галицько-Волинське князівство (1199-1340 р.). Саме цей форпост припинив вторгнення монголотатарської орди у Західну Європу. На той час там князював Данило Галицький.

Не меньш важливою віхою у становленні українського менталітету є Литовсько-польська доба.У ХІV cт. західна і більша частина південної Руси перейшла під владу литовської династії Гедиміновичів; утворилося литовсько-руська держава - Велике князівство Литовське; Польське королівство тим часом захопилоГалицьку і Холмську землі, остаточно це сталося у 1387 році. В 1385 році після Креївської унії відбувається посилення польського та католицького впливу на території україни, усувається від влади православна руська знать; у 1456 році ліквідовано Волинське князівство; 1470 - Київське. Внаслідок Люблінської унії, в 1569 році, такі території України як Волинь, Підляшшя, Поділля, Брацлавщина та Київщина перейшли під протекторат Польщі; 1596 Берестейська унія - частини Руської Православної Церкви з Католицькою викликала опір православного загалу. В цей час спостерігається значний перехід руської знаті у католицтво.

Але слід вказати на те, що саме в цей час зростає значення нової суспільної верстви - козацтва, центром якої стала Запорізька Січ. З 1591 по 1638 спалахує ціла низка козацько-селянських повстань. Всі вони були безжалісно придушені, або закінчувались компромісом. Це був початок Козацької доби.

Козацька революція 1648-57 року повалила польсько шляхецький лад на більшій частині України сформувалась Козацька держава (Військо Запорізьке) під приводом гетьмана Богдана Хмельницького, яка в 1654 році прийняла протекцію московського царя Олексія Михайловича.

Після смерті Хмельницького в 1657 році, розпочинається період громадянських воєн і зовнішніх інтервенцій (Руїна), внаслідлк чого Україна була поділена по Дніпру між Річчу Посполитою та Московською державою (Андрусівське перемир'я 1667, вічний мир1686).

Автономна Козацька держава (Гетьманщина) збереглася лише в частині Лівобережної України під владою Москви; після невдалого виступу гетьмана Івана Мазепи в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ (1708-09) цар Петро І обмежив автономію Гетьманщини; остаточно козацьку автономію (Гетьманщину, Слобідську Україну, Запорізьку Січ) ліквідувала імперіатриця Катерина ІІ в 1760-80 роках. В наслідок російцсько-турецької війни (1768-91 рік) Росія завоювала північне причорномор'я і Крим. У 1772-95 роках Галичина переходе під владу Австрії, а Правобережна Україна під владу Росії.

З кінця ХVІІІ ст. зароджується український національний рух, спершу культурницький, а з 1840 року і політичний. Засновується Кирило - Мефодієвське братство. Починається формування модерної української нації. Важливе значення для пробудження національної свідомості мала творчість Тараса Шевченка, саме в 1840 році виходе в світ збірка його віршів та поем " Кобзар", що сколихнула свідомість українців. Внаслідок репресій російського царату з 1870 року центр національного руху перемістився в Галичину; з кінця ХІХ ст. виникають Українські політичні партії, частина з яких висуває вимогу самостійної соборної української держави.

Лютнева революція 1917 в Росії стала поштовхом до початку національної революції в Україні. Українська Центральна Рада 20 листопада 1917 року проголосила Украінську Народну Республіку (УНР), а 25 січня 1918 року незалежність України . Внаслідок листопадового повстання 1918 році в Галичині утворилася Західно Українська Народна Республіка (ЗУНР), яка 22 січня 1919 року прголосила злуку з УНР. Слід зауважити, що війна за незалежність 1917-21 року закінчилася поразкою і новим поділом України. На більшій її частині встановлюється радянська влада (УРСР), Західна Україна увійшла до складу Польщі, Буковина та Бесарабія - Румунії, Закарпаття - ЧСР.

Для України з 1922року, після її входження до Радянського Союзу розпочався Радянський період. З 1929 року примусова колективізація селянства, масові сталінські репресії, штучний голодомор 1932-1933,винищення національної інтелігенції. Але слід зауважити, що національний рух продовжував розвиватися на західноукраїнських землях. В 1938-39 у складі Чехословатчини виникає автономна Карпатська Україна, яка була захоплена у 1939 році Угорщиною. Внаслідок пакту Молотова - Реббінтропа, що відбувся між двома тоталітарними державами фашиською Німетчиною та Радянським Союзом, у 1939 році до складу УРСР приєднана Західна Україна, а в 1940 - Північна Буковина і українська частина Бесарабії.

21 червня 1941 року розпочинається Велика вітчизняна війна. Бойові частини Вермахту вдерлися на територію Радянської України. Українські націоналісти напочатку співпрацювали з Німетчиною, сподіваючись на її допомогу у відновленні самостійності, але фашиський терор в окупованій Україні розвіяв ці сподівання. У 1942 році утворюється Українська Повстанська Армія (УПА) яка вела запеклу боротьбу проти фашиської Німетчини та Радянського Союзу. Ця боротьба точилася до початку 50-х років. Українці також воювали з нацизмом на боці Червоної Армії. Спільними зусиллями нацизм був переможений.

Після війни, у 1945 році до УРСР приєднано Закарпаття, в 1954 - Крим. Внаслідок чаткової ліберизації радянського режиму з кінця 50-х на Україні набирає оберти десиденський рух, але він нещадно душиться з 1966 року, після приходу до влади Леоніда Брежнева.

В 1986 році Україну, а знею і все людство сколихнула трагедія, що сталася на Чорнобильській АС. З 1988 року наберає оберти рух за незалежність України; 1990 - перші демократичні вибори до ВР УРСР.

24 серпня 1991 року Верховна Рада прорголосила незалежність України, підтвержену всенародним референдумом 1 грудня 1991року. Сформувалася демократична політична система, закріплена Конституцією 1996 року. Україна з перших днів свого існування постала перед світом як миролюбна, відкрита для співробітництва держава, яка сама відмовилася від ядерної зброї, що залишилася їй у спадок від радянських часів.

Україна входить до поважних міжнародних структур і підтримує їх зусилля, направлені на збереження миру і процвітання всіх народів. Так, Україна є членом ООН з 1945 року, одним з засновників організації, входить до складу ЮНЕСКО, є активним членом Ради Європи.


©ХНУВС Інформаційно-технічний відділ, 1999-2014