У роботі аналізуються лінгвокреативні процеси в соціальних мережах, типи й види мовних новоутворень, які не тільки допомагають деяким авторам уникати табу на вживання ненормативної й грубої лексики, але й є незмінним джерелом утворення й структурування нових світоглядних концепцій та ціннісних смислів, формують колективну ідентичність і відображають світогляд сучасного суспільства.

Ключові слова: Соцмережі, словотвірна модель, маркери ідентичності

Аналізується віртуальний комунікативний простір як лінгвістичний феномен, основною метою якого є самовираження, самоствердження, соціалізація й набуття популярності серед великої аудиторії.

Ключові слова: віртуальний комунікативний простір, комунікація, текст, медійність

Авторка досліджує композиційно-графічне оформлення й змістовно-семантичне наповнення текстів закону

Ключові слова: мова закону, офіційно-діловий стиль, текст закону

Авторка досліджує нормативно-правовий акт як фрагмент мовотворчого процесу, представлений, насамперед, у вигляді тексту, який має заголовок, завершений відповідно до змісту цього заголовка, дискретний, адже складається із взаємозалежних частин, має чітку мету й практичну спрямованість та написаний відповідно до стилістичних норм цього різновиду офіційно-ділового стилю.

Ключові слова: нормативно-правовий акт, термінологічна лексика, юридичний термін

У доповіді досліджено автореферат дисертації як документ, на який впливають як уявлення про наукову документацію зокрема, так і про роль у сучасних комунікативних процесах загалом.

Ключові слова: Автореферат, лінгвістична інформативність, функціональний аспект, дисертація, наукова комунікація, науковий текст

У статті розглянуто лінгвістичний аспект законотворчості, зокрема питання впорядкування юридичної термінології, пошуку міжмовних еквівалентів і створення словників юридичних термінів; окреслено необхідність поєднання теоретичних і прикладних методів як запоруки якісної лінгвістичної експертизи юридичних текстів. Приділено увагу питанню наукового рецензування, досліджено проблемні підходи до семантико-текстуальної експертизи юридичних текстів, її позитивні й негативні наслідки.

Ключові слова: мова права, юридична лінгвістика, юридичний текст, юридична термінологія, лінгвістична експертиза

Автори статті акцентують увагу на лексичних одиницях, які використовуються в концептуалізації універсального поняття «війна»; аналізують функціонально-семантичні особливості лексем, що відтворюють воєнні дії та їх компоненти; виокремлюють лексичні одиниці, які реалізуються в репрезентації воєнних дій в Україні й, попри їх нейтральні або політичні значення, належать до воєнної лексики. Об’єктом дослідження є воєнна лексика, предметом – її функціонально-семантичні особливості.

Ключові слова: функціонально-семантичне поле, сучасна українська мова, інтернет-видання, воєнна лексика, неологізми, метонімізація, топоніми

The article analyzes the functional and semantic field of "war" based on the texts of online publications.The material for the analysis was based on examples obtained by the method of continuous sampling from the texts of Ukrainian websites in 2020-2023. The study of the factual material was conducted using a set of methods, including, in particular, contextual analysis and the method of linguistic interpretation of language units. According to the results of the study, military vocabulary is a multidimensional mental formation, the content of which is formed by conceptual and figurative components.

Key words: functional-semantic field, modern Ukrainian language, internet edition, military vocabulary, neologisms, metonymization, toponyms

Автор аналізує вербальну агресію як насильницький вплив на свідомість людини з метою досягнення бажаної для агресора поведінки за допомогою використання певного текстотворення, виявляється в неконтрольованому потоці гетерогенної, часто посередньої інформації, що призводить до деструктивних процесів у культурі загалом.

Ключові слова: вербальна агресія, спілкування, інформація, ненормативна лексика, мовна маніпуляція

Автор розглядає дистанційне навчання як самостійну форму навчання, під час якої взаємодія викладача із здобувачами освіти та студентів між собою відображає всі властиві навчальному процесу компоненти (цілі, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання), що реалізуються завдяки специфічним засобам та інтерактивним технологіям.

Ключові слова: дистанційне навчання, завдання мовної освіти, комунікативно-діяльнісний підход, онлайн-навчання

Авторка поставила за мету описати способи й форми організації роботи в малих групах (3-5 осіб) як однієї з основних форм взаємодії, що забезпечує комунікативну спрямованість навчання.

Ключові слова: мала група, мовна взаємодія, групова робота, мотивація навчання

У доповіді розглянуто одну з важливих причин лінгвокультурних помилок - культурну інтерференцію, тобто вплив рідної культури на інтерпретацію явищ іншої (нерідної) культури у процесі міжкультурній взаємодії: помилки, пов’язані з когнітивними відмінностями; помилки, пов’язані з культурними стереотипами

Ключові слова: міжкультурна комунікація, лінгвокультурні помилки, культурний плюралізм, кроскультурна взаємодія

Автори аналізують естетичну складову документа, яка разом із нормативною й мовною формують культуру оформлення документа, перетворюючи його на рівноцінного учасника комунікативного процесу

Ключові слова: документ, культура оформлення документа, державний стандарт, офіційно-діловий стиль

Розглянуто такі специфічні особливості блогосфери, як зворотний зв'язок, швидкість, мультиформатність, незалежність від редакційної політики видання, повна свобода в межах чинного законодавства, неперевіреність й суб’єктивність викладення інформації.

Ключові слова: блог, комунікативне середовище, медійний дискурс

Автори доводять, що прагматичні стосунки мовних стереотипів залежать від стосунків у певному соціумі і визначаються не значенням лінгвістичних одиниць, а за частотністю використання в тексті.

Ключові слова: Прецедентний текст, прагматичний аспект мовного висловлювання, мовні засоби, спілкування

У доповіді розглянуто основні функції експресивних конструкцій в документах. Конструкції такого типу, на думку авторів, дають можливість добирати відповідні формули звернення до аудиторії, презентувати певний емоційний зміст повідомлення, виражати почуття й переживання людини, викликати емоційну реакцію реципієнтів на повідомлення, від яких залежить вердикт.

Ключові слова: юридичний документ, офіційно-діловий стиль, експресивні конструкції, модальність, конверсійність

Вербальна агресія досліджується як сучасний лінгвістичний феномен. Аналізується етнокультурна специфіка вербальної агресії, яка репрезентується в образах мовної свідомості й особливостях комунікативної поведінки

Ключові слова: вербальна агресія, мовна культура, дискурс, масмедійний текст, маніпуляція

У доповіді розглянуто питання про суть юридичної сили і юридичної значущості документів, їх розмежування та експліцитний прояв

Ключові слова: документ, юридична сила, юридична значущість

Автори розглядають правову комунікацію як інтегральний процес регламентованого й нерегламентованого спілкування в межах юридичної діяльності, спрямований на рішення специфічних завдань професійної діяльності правоохоронця.

Ключові слова: Правова комунікація, мовні засоби, комунікативні бар'єри, повсякденно-діловий підстиль

Використання електронних засобів у процесі мовної освіти передбачає особистісно-орієнтований підхід, індивідуалізацію навчального процесу. Правильна організація пізнавальної діяльності сприяє появі нових потреб у здійсненні пошуку інформації, подальшому розвитку мовних умінь і навичок, розширенні фонових знань. Досягнуті позитивні результати сприятимуть формуванню у студентів мотивації та інтересу до самоосвіти, самостійного пошуку нових знань, тобто до самостійної науково-пізнавальної діяльності

Ключові слова: мовна освіта, мотивація, електронні засоби навчання, інформаційні комунікаційні технології

Розгляд прагматичного аспекту художньої комунікації вимагає особливої уваги до прагматичних і комунікативних компонентів. У роботі досліджується прагматичний аспект текстів художньої літератури з позиції когнітивної лінгвістики. Прагматика тексту є складним явищем і складається із багатьох компонентів, експліцитно або імпліцитно поданих у тексті. Автор доводить, що її повне розкриття, «прочитання» веде до успішної взаємодії в межах тексту між адресатом і адресантом. Серед питань, що аналізуються, особливо відзначається вивчення змістовних планів прагматичного повідомлення, яке ставить за мету відбиття певної інтенції автора, створення ситуації комунікативної взаємодії для її подальшого осмислення, розглядаються форми реалізації прагматичного аспекту й процес відбору належних мовних одиниць

Ключові слова: висловлення, текст, комунікація, комунікативно-прагматичний аспект, мовна діяльність, мовні засоби, художня комунікація, структурна організація тексту

Соnsidеration of thе pragmatic aspeсt of artistic соmmunication requires specіаl attеntion to pragmatic and соmmunicative соmроnеnts. Thе work exаmines thе pragmatic aspeсt of litеrary texts from thе standроint of соgnitive linguistics. Thе pragmatics of thе text is a соmplex phеnоmеnоn and соnsists of many соmроnеnts explicitly or implicitly presеntеd in thе text. Thе author proves that its full disclosure, "reading" leads to successful intеraсtion within thе text betweеn thе addressee and thе addressee. Аmong thе analyzеd questions, thе study of thе соntеnt plans of a pragmatic message, whiсh aims to refleсt a cеrtain intеntion of thе author, to create a situation of соmmunicative intеraсtion for its furthеr undеrstanding, is especіаlly nоtеd.

Key words: expressіоn, text, соmmunication, соmmunicative-pragmatic aspeсt, language aсtivіtу, language means, artistic соmmunication, struсtural organization of thе text.

Автор розглядає рекламний текст як лінгвістичну одиницю і продукт мовної діяльності, що репрезентує результат компресії широкої за обсягом інформації, відбиваючи за допомогою вербальних і невербальних засобів експресивність форми, етноспецифічну забарвленість та культурні переконання певного суспільства.

Ключові слова: рекламний текст, комунікація, мовний знак, семіотичний простір рекламного тексту

Розглядаючи жанр як змістовно орієнтовану одиницю, а також погоджуючись із тим, що сприйняття людиною навколишнього світу є смисловою домінантою мовної свідомості і її зміна в часі закономірно пов'язана зі змінами структури мовно-розумової діяльності, авторка вважає за потрібне під час дослідження мовної специфіки документів, які використовуються в службовій діяльності поліцейського (у діахронії або синхронії), використовувати поняття семантичної й змістовної домінанти тексту, яка передає основну жанрову ідею, визначає мовну організацію елементу «мовне втілення жанру», тобто детермінує відбір, сполучуваність і вживання мовних засобів.

Ключові слова: документний текст, семантико-змістовна домінанта, жанр, семантика документів, лінгвістичний об'єкт

Автори презентують результати дослідження комунікативної компетентності представників професії поліцейського. Розглянуто особливості професійної терміносистеми та вплив професії на мовну свідомість і комунікативні здібності особи.

Ключові слова: комунікативна компетентність, професійна компетентність, мовна свідомість

Щоб зрозуміти, які знання, уміння й навички повинна мати мовна особистість як повноцінний суб'єкт кроскультурної комунікації, необхідно розуміти її як триєдність мовної, комунікативної й культурної компетенцій. Саме таке специфічне поєднання знань, умінь і навичок може сприяти формуванню мовної особистості, яка здатна зрозуміти «душу» нерідної мови й збагнути вагомість нерідної культури; думати нерідною мовою практично як носій мови, адекватно оцінювати комунікативну ситуацію й обирати найкращі з вербальних і невербальних засобів для досягнення своїх намірів; яка прекрасно знає традиції, звичаї, реалії, особливості мовного етикету країни, мову якої вивчає, способи кодування культурної інформації в нерідній мові.

Ключові слова: комунікація, лінгвокультура, кроскультура, методика викладання української мови як іноземної, культурологічний підхід

Автори доказують, що характер наукової дискусії суттєво залежить від ціннісних орієнтирів буденного життя її учасників. Чим більше дискусійна наукова проблема перегукується з поняттями й пріоритетами буденного життя, тим більше ціннісна домінанта учасника дискусії зміщується у напрямку його особистих цінностей.

Ключові слова: наукова дискусія, наука, комунікація, ціннісні орієнтації

У статті вперше аналізуються окремі аспекти російської поезії «Срібного віку» з метою виявлення зачатків або ознак, які характерні для постмодерністської творчої парадигми. Відзначається, що деякі поети майже не мають постмодерністських тенденцій. Незважаючи на те, що доведено, що постмодернізм заперечує особистісно орієнтовану та естетично орієнтовану концепцію модернізму, він, позатим, виник на основі модернізму і має загострені еволюційні риси, сформульовані в першій половині ХХ ст. Стаття має на меті довести гіпотезу, що виникає у авторів під час попереднього сприйняття творчості поетів «Срібного віку» поч. ХХ ст. Спорадично і послідовно в окремих авторів можна спостерігати іронію, гру, реконструкцію і перфоманс, що дозволяє вважати їх попередниками постмодерністського творчого мислення.

Ключові слова: Постмодерністські течії, літературна наступність, витоки інтертекстуальності, естетичні категорії, міфологічні постаті

В статье впервые анализируются отдельные аспекты русской поэзии «Серебряного века» с целью выявления зачатков или признаков, характерных для постмодернистской творческой парадигмы. Отмечается, что у некоторых поэтов почти нет постмодернистских тенденций. Несмотря на то, что доказано, что постмодернизм отрицает личностно ориентированную и эстетически ориентированную концепцию модернизма, он возник на основе модернизма и имеет обостренные эволюционные черты, сформулированные в первой половине ХХ в. Статья имеет целью доказать гипотезу, возникающую у авторов при предварительном восприятии творчества поэтов «Серебряного века» нач. ХХ ст. Спорадически и последовательно у отдельных авторов можно наблюдать иронию, игру, реконструкцию и перформанс, что позволяет считать их предшественниками постмодернистского творческого мышления.

Ключевые слова: Постмодернистские течения, литературная преемственность, истоки интертекстуальности, эстетические категории, мифологические фигуры

For the first time, the article analyses certain aspects of Russian poetry of the “Silver Age” in order to identify the rudiments or features which are characteristic of the postmodern creative paradigm. It is noted that a number of poets almost do not have any postmodernist tendencies. Despite the fact it is proved that postmodernism denies the personality-centric and aesthetically oriented concept of modernism, it nevertheless arose on the basis of modernism and has sharpened evolutionary features formulated in the first half of the 20th century. The article aims to prove a hypothesis that arises in the authors during a preliminary perceptual reading of the poets` works of the “Silver Age”: in the early 20th century. Sporadically and consistently in individual authors can be observed irony, play, reconstruction and performance as precursor of postmodernist creative thinking. Specialties of the Russian poetry of the “Silver Age”, which directly correlate with postmodernist tendencies of the second half of the 20th century is not a description itself, but the realization of reality, ambivalence, as well as following the linguistic and figurative, conceptual, motive levels of gradual transitions between the paradigms of “symbolism – modernism” and “modernism – postmodernism”. The international significance of the article is that the material of one of the Eastern European literatures has proved the existence of postmodern (quasi-postmodern) features in the first half of the 20th century for the first time, which can serve as a deeper research in the field of literary typology, continuity; culturology and anthropology.

Key words: Postmodernist trends, literary continuity, origins of intertextuality, aesthetic categories, mythological figures

У статті розглянуто питання опису механізмів передачі концептуальної інформації ЧОРНОГО в українській лінгвокультурній парадигмі. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати місце й роль концепту ЧОРНИЙ в українській мовній та поетичній картинах світу, охарактеризувати особливості його вербальних маніфестацій. Для цілісного опису феномена концепту ЧОРНИЙ у роботі застосовано кілька методів дослідження, таких як методи концептуального аналізу, інтроспекції, методи текстового, семантичного, порівняльного, лінгвостилістичного аналізу. На тлі поетичної моделі світу першої третини XX сторіччя досліджено способи типізації та систематизації у складі колірного концепту різнорідних елементів, які належать до нього на підставі здатності постійно чи випадково виражати колірну ознаку, визначено роль концепту ЧОРНИЙ у культурній парадигмі, мовній картині світу, поетичній моделі світу. Результати концептуального аналізу довели, що ЧОРНИЙ колір завдяки своєму семантичному багатству, здатності акумулювати багатовіковий досвід людства, активності використання, психологічній, філософській, культурній, етичній та естетичній значущості виступає вагомою складовою частиною мовної картини світу. Його вербальні маніфестації, так чи інакше концентруючи етнокультурні, міфологічні й народно-психологічні уявлення про ЧОРНЕ, характеризуються широким діапазоном культурних значень. З’ясовано, що більшість мовних реалізацій концепту ЧОРНИЙ відзначається здатністю викликати у свідомості стійкі асоціації, що забезпечує однакове розуміння всіма носіями мови закріплених за ним смислів. Сам концепт у межах української лінгвокультурної парадигми виступає універсальним класифікатором дійсності, набуває оцінних співзначень, що корелюють із глибинними етнопсихологічними ознаками сприйняття навколишнього світу, стають екзистенційними категоріями й реалізуються на різних рівнях свідомості, а саме філософському, психологічному, морально-етичному, соціальному.

Ключові слова: мовна картина світу, поетична модель світу, дискурс, концепт, концептуальний аналіз, кольороназва, чорний.

В статье рассмотрен вопрос описания механизмов передачи концептуальной информации ЧЕРНОГО в украинской лингвокультурной парадигме. Цель исследования состоит в том, чтобы выяснить место и роль концепта ЧЕРНЫЙ в украинской языковой и поэтической картинах мира, охарактеризовать особенности его вербальных манифестаций. Для целостного описания феномена концепта ЧЕРНЫЙ в работе применено несколько методов исследования, таких как методы концептуального анализа, интроспекции, методы текстового, семантического, сравнительного, лингвостилистического анализа. На фоне поэтической модели мира первой трети XX века исследованы способы типизации и систематизации в составе цветового концепта разнородных элементов, принадлежащих ему на основании способности постоянно или случайно выражать цветовой признак, определена роль концепта ЧЕРНЫЙ в культурной парадигме, языковой картине мира, поэтической модели мира . Результаты концептуального анализа доказали, что ЧЕРНЫЙ цвет благодаря своему семантическому богатству, способности аккумулировать многовековой опыт человечества, активности использования, психологической, философской, культурной, нравственной и эстетической значимости выступает весомой составной частью языковой картины мира. Его вербальные манифестации, так или иначе концентрируя этнокультурные, мифологические и народно-психологические представления о ЧЕРНОМ, характеризуются широким диапазоном культурных значений. Выяснено, что большинство языковых реализаций концепта ЧЕРНЫЙ отличается способностью вызывать в сознании устойчивые ассоциации, что обеспечивает одинаковое понимание всеми носителями языка закрепленных за ним смыслов. Сам концепт в рамках украинской лингвокультурной парадигмы выступает универсальным классификатором действительности, приобретает оценочные соотношения, коррелируют с глубинными этнопсихологическими признаками восприятия окружающего мира, становятся экзистенциальными категориями и реализуются на разных уровнях сознания, а именно философскому, психологическому, нравственно-этическом, социальному.

Ключевые слова: языковая картина мира, поэтическая модель мира, дискурс, концепт, концептуальный анализ, цветоназвание, черный.

The article deals with the issues of describing the mechanisms of transmission of BLACK conceptual information in the Ukrainian linguocultural paradigm. The purpose of the study is to find out the place and role of the BLACK concept in the Ukrainian linguistic and poetic picture of the world, to characterize the features of its verbal manifestations. For a holistic description of the phenomenon of the BLACK concept, we used several research methods in the work, such as the method of conceptual analysis, introspection, methods of textual, semantic, comparative, linguistic and stylistic analyses. Against the background of the world poetic model in the first third of the XX century, methods of typification and systematization in the composition of the color concept of heterogeneous elements belonging to it based on the ability to constantly or accidentally express a color feature are investigated. The role of the BLACK concept in the cultural paradigm, the linguistic picture of the world, and the poetic model of the world is determined. The results of the conceptual analysis showed that the BLACK color, due to its semantic richness, the ability to accumulate the centuries-old experience of humanity, the activity of use, psychological, philosophical, cultural, ethical and aesthetic significance, is an important component of the linguistic picture of the world. Its verbal manifestations in the Ukrainian linguocultural paradigm which in any case concentrating ethnocultural, mythological and folk psychological ideas about BLACK, are characterized by a wide range of cultural meanings. It was proved that the overwhelming majority of linguistic implementations of the BLACK concept are distinguished by the ability to evoke stable associations in the mind, which ensure a uniform understanding of the meanings assigned to it by all native speakers. The concept itself acts as a universal classifier of reality, acquiring evaluative values that correlate with deep ethnopsychological signs of perception of the surrounding world, acts as an existential category, which is realized at different levels of consciousness – philosophical, psychological, moral-ethical, social.

Key words: linguistic picture of the world, poetic model of the world, discourse, concept, conceptual analysis, color designation, black.

Навчальний посібник призначений для аудиторної і самостійної роботи ад’юнктів/аспірантів та орієнтований на вироблення практичних навичок дослідження й презентації його результатів у науковому тексті. Розділи містять короткі зведення базових знань і рекомендацій до академічного курсу «Методологія дисертаційного дослідження та мовні особливості наукового стилю» у вигляді схем, таблиць, алгоритмів та практичні завдання різних форм і типів складності.

Ключові слова: Методологія, наукове дослідження, науковий стиль, методи, науковий текст

Доповідь присвячено особливостям наукового творчого процесу, а саме науковій комунікації та ролі вербалізованої наукової інформації.

Ключові слова: Наукова комунікація, висловлювання дослідника, мова науки, формальні засоби комунікації, наукова діяльність, наукова корпоративна етика

Доклад посвящен особенностям научного творческого процесса, а именно научной коммуникации и роли вербализованной научной информации.

Ключевые слова: Научная коммуникация, высказывания исследователя, язык науки, формальные средства коммуникации, научная деятельность, научная корпоративная этика

Доповідь присвячено особливостям проведення роботи з національно-патріотичного виховання в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Зокрема розглянуто такий напрям як пошукова робота.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, експозиція, експонат, пошукова робота

Доклад посвящен особенностям проведения работы по национально-патриотическому воспитанию в Харьковском национальном университете внутренних дел. В частности рассмотрено такое направление как поисковая работа.

Ключевые слова: национально-патриотическое воспитание, экспозиция, экспонат, поисковая работа

Наукова комунікація розуміється розглядається як певна цілісність, що впливає на науковий текст як результат такого типу спілкування, який незалежно від мови, якою він написаний, характеризується безліччю загальних мовних і мовленнєвих рис і тенденцій. Проте автор звертає увагу на те, що слід враховувати й певні відмінності в типах наукових текстів, пов'язані з професійною приналежністю, з реалізацією різних змістовних установок, пов'язаних із такими ознаками, як час існування професійного наукового товариства, специфіка професійної діяльності, престижність у суспільстві тощо.

Ключові слова: Комунікація, науковий текст, наукове знання, природа наукового тексту

У доповіді аналізуються особливості сприйняття тексту. Авторами доведено, що сприйняття висловлювання здійснюється на підставі сприйняття слів, які є його складовими. Спочатку ототожнюється слово, потім формується певна змістовна ланка – словосполучення, або речення, а далі відбувається координування зв'язків між цими змістовними ланками. Врешті решт, на етапі змістоутворення узагальнюються результати розумової праці й зводяться до того значення, яке є традиційним для сприйняття тексту певною спільнотою. Формуючи загальне розуміння тексту, відбувається певне узгодження змісту з мовною ситуацією.

Ключові слова: Текст, висловлювання, цілісність тексту, механізми сприйняття тексту

У роботі розглядається культура як система детермінант, що визначає процеси самоідентифікації, а також як систему цінностей суспільства, що містить етнокультурні традиції

Ключові слова: Культура, етнос, національні традиції,

У доповіді розглянуто проблему організації самостійної роботи в процесі навчання такої категорії, як ад'юнкти.

Ключові слова: самостійна робота. здобувачи вищої освіти, наукове дослідження

Відносини між фольклором і літературою традиційно неоднозначні – від усунення будь-яких меж й визнання абсолютної тотожності між ними до затвердження принципових розбіжностей як в природі творчості, так і в особливостях існування. Авторка доказує, що фольклор - це специфічний вид творчості, проте повністю протиставляти його літературі не можна, але не можна й стверджувати постійність зв’язку в їхніх взаємовідносинах.

Ключові слова: Фольклор, література, аматорська творчість, традиції, культура

У доповіді приділяється увага детальному ознайомленню з пошуковою проблемою як формою організації пізнавально-комунікативного процесу. Для цього учасники дискусії повинні мати всю необхідну інформацію щодо її предмета. Автор аналізує методики мовленнєвої комунікації та їх специфічні риси.

Ключові слова: Дискусія, мисленнєва діяльність, комунікативна компетенція, пошукова проблема

Доповідь присвячено особливостям національно-патріотичного виховання курсантів ХНУВС на прикладі життя та творчості Т.Г.Шевченка. Зокрема висвітлено досвід створення та використання експозиції та спеціальної аудиторії, присвячених Кобзареві.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, експозиція, експонат

Значний потенціал художніх текстів розглядається як змістова та мотиваційна основа для розвитку дискусійних умінь.

Ключові слова: Дискусі, художній текест, пізнавально-комунікативна діяльность студентів

У роботі дається аналіз повсякденної культури, яка впливає на спосіб людського буття; аналізуються її складові, культурні аналоги та ознаки; розкривається її людиновимірний характер і вплив на такі сфери загальної культури, як мораль і право.

Ключові слова: повсякденна культура, мораль, норма, традиція, культурний простір, культурне оточення

Доповідь поглиблює розуміння стосунків між державою й культурою за часів комуністичного тоталітаризму. На підставі історичного матеріалу автор розглядає вирішальні елементи взаємовідносин між партійно-державним керівництвом й митцем. У роботі наведено переконливі приклади тотального партійного керівництва та державного контролю над творчим процесом. Автором стверджується, що саме держзамовлення був основним принципом існування мистецтва в культурі соціалістичного реалізму.

Ключові слова: тоталітаризм, радянська культура, державне замовлення, соціалістичний реалізм.

The report deepens the understanding of the relationship between the state and culture during the communist totalitarianism. On the basis of historical material, the author considers the crucial elements of the relationship between the party and state leadership and the artist. The paper presents convincing examples of total party leadership and state control over the creative process. The author argues that the state order itself was the basic principle of the existence of art in the culture of socialist realism

Key words: totalitarianism, Soviet culture, state order, socialist realism.

У статті проаналізовано місце художньої деталі у творчості Галини Триліс. Особливу увагу приділено вивченню типів художньої деталі, що формують образи головних героїнь повісті, а також виконують основну роль сюжетної побудови в досліджуваному творі письменниці.

Ключові слова: художня деталь, художній текст, структура, композиція. психологічний аналіз, портретна характеристика, інтер’єр, пейзаж

This research is essentially the first attempt to show the peculiarities of artistic thinking of modern Ukrainian writer Galina Trylis. The purpose of the article is to study the artistic part as a stylistic dominant to the works of Trylis. External (subject, natural, portrait) and internal (psychological) types of details are analyzed. The artistic details that form the images of the main heroines of the story «Elishka», as well as the details underlying the spatial-time boundaries of the work are considered separately. The functions of artistic details in the works of Galina Trylis are defined.

Key words: literary detail, literary text, structure, composition. portrait characteristics, interior, landscape.

The article analyzes the functions of artistic means and ways to turn the serious into the funny. The subject of the research was a collection of short stories “Pytrovna” by a popular modern Ukrainian blogger, author of numerous works for children and adults – Dzvinka Torokhtushko. The article deals with the peculiarities of the comic, its authenticity and democracy. Particular attention is paid to the study of linguistic means of the lexical level, which are most actively used in the short stories of the writer. The author illustrates with examples that the words acquiring metaphor in the texts of short stories necessarily receive an emotionally expressive colour, which determines the author's attitude to the image. If the writer’s attitude is critical (negative) and the assessment is ironic, the metaphor serves as a means of creating a comic effect. The work postulates the idea that metaphor becomes an expression of the comic only when it is created on the basis of a false analogy. The role of author’s neoplasms and phraseologies in the author’s processing of the writer is traced. The concept of the orientation of language means and techniques in Dzvinka Torokhtushko’s short stories to “one’s” reader, able to feel the hidden meaning of the comic, for whom the lack of deciphering the word, phrase in the text serves as a certain cognitive stimulus. Such a text is always a search for agreement between the author and the reader. As a result of the analysis, the idea of directing linguistic means in the texts of short stories to the realization of three main mechanisms of comic creation is expressed: expressiveness, contrast between images and words and linguistic anomaly. The specificity of the creation of the comic in Dzvinka Torokhtushko’s short stories is attested, which is based on a combination of language play, colloquialism with a bright connotation of “simplification”, jargon, individual author’s neologisms, which reflect the real language situation in modern Ukraine.

Ключові слова: сміхова культура, гумор, комічне, комічний ефект, метафора, порівняння, новоутворення, діалектами, сучасна українська література.

Key words: Humorous culture, humour, comic, comic effect, a metaphor, comparisons, new growths, on dialects, modern Ukrainian literature

В роботі проводиться порівняльний аналіз засобів і способів вираження об'єктивної й суб'єктивної інформації в науковому тексті як одного з основних елементів його структури.

Ключові слова: науковий текст, суб’єктивна оцінка наукової інформації

Мова – це єди-ний засіб формування й функціонування веб-контенту й веб-особи, тому людина й суспільство актуалізуються в Інтернеті у виключно вербальному значенні. Самосвідомість віртуальної спі-льноти можлива тільки на мовному рівні, оскільки вербальність – це єдиний спосіб існування інтернет-реальності. У зв’язку з цим Інтернет не становить лінгвістичної загрози, навпаки, сприяє ак-тивізації уваги до мови й норм її вживання. Це дозволяє виділити низку концептуально-істотних домінант веб-комунікативного мо-вного акту.

Ключові слова: Інтернет, комунікація, мовний простір, комунікативний акт

Новизна художньої концепції Сенковського полягає в тому, що в повісті «Вчена подорож на Ведмежий острів», як загалом у всій його творчості, було усвідомлено універсальну полістилістику світової літератури, було визнано рівноцінними всі види культурних традицій. До того ж, Сенковським показано тенденцію до можливого подолання замкненості окремих літературних напрямів, канонів, нехай навіть у бурлескному вигляді, через елементи іронії або пародії.

Ключові слова: Сенковський, бурлеск, міф про всесвітній потоп

У доповіді розкривається значення рукоділля в житті українського народу. Автор звертає увагу на те, що рукоділля є космогонічним і семантичним процесом, який збігається з найважливішими етапами життя. У народній архаїчній українській традиції рукоділля вважалось обов’язковою умовою сімейного добробуту. Зосереджено увагу на дохристиянських коренях символіки рукоділля, що дотепер існують у народних обрядах.

Ключові слова: Українські традиції, фольклор, міфи

У результаті співіснування двох традиції архетип охоронця закону зіграв важливу соціокультурну роль у руйнуванні багатьох моральних настанов суспільства. До того ж, існування в культурі архетипу охоронця закону підкреслює наявність важливої ідеї: зло, агресія й ненависть, що накопичуються у суспільстві, роблять неможливим існування охоронця як «надійного захисника народних інтересів».

Ключові слова: Архетип, охоронець, правова культура. детектив

Методичні матеріали до семінарських занять з предмета "Історія та культура України" адресовано слухачам заочної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за напрямом підготовки «правоохоронна діяльність».

Ключові слова: історія, культура, державність, патріотизм, мистецтво, література

У посібнику узагальнено й систематизовано всю необхідну інформацію, пов’язану з методикою та організацією наукової діяльності. Окремі розділи присвячено викладенню проблем, що виникають під час написання наукових робіт: від вибору теми до захисту, наведено найбільш раціональні способи їх подолання. Автори доводять важливість текстової, жанрової, стилістичної, термінологічної, лексикографічної, бібліографічної компетенцій дослідника, індивідуального стилю автора-науковця. Навчальний посібник може бути використаний магістрами, ад’юнктами та здобувачами вищої освіти, викладачами та науковими працівниками

Ключові слова: Методологія дисертаційного дослідження, науковий стиль

Патріотизм завжди відігравав важливу роль в освітньому процесі, спрямованому на формування особистості. Нехтування ідеями патріотизму, духовності, традиційних цінностей, призводить державу до масштабних руйнувань практично у всіх сферах суспільства. Особливо це буде помітно в духовній і соціальній сферах. Відтак патріотичне виховання майбутнього поліцейського є важливою складовою підготовки кадрів для Національної поліції України. Лише глибоке й органічне осмислення та прийняття курсантом/слухачем ідеї свого тісного зв’язку з Батьківщиною, її минулим, сучасним та майбутнім, із українським народом дозволить усвідомити необхідність стояти на варті Закону, як наріжного каменю, на якому тримається держава.

Ключові слова: Патріотизм, національна поліція

У статті аналізуються зафіксовані у художніх образах прояви почуття ревнощів. Детально досліджено зовнішні та внутрішні детермінанти злочинної поведінки та стадії криміногенної ситуації на прикладі текстів класичної вітчизняної та зарубіжної художньої літератури.

Ключові слова: ревнощі, детермінанти злочинної поведінки, дискурс, художній текст, образ

представлена стратегія мисленнєво-мовленнєвого процесу підготовки дискусії студентами-іноземцями на суспільну тему сприяє конкретизації змісту будь- якої обговорюваної суспільно-політичної, культурологічної, морально-етичної чи естетичної проблеми. Це дає змогу запрограмувати і предметно-логічний зміст і мовне оформлення кожної логічної стадії дискусії, яку необхідно здійснити для вирішення певної проблеми під час викладання української мови як іноземної.

Ключові слова: викладання української мови як іноземної

У доповіді, виявляючи співвідношення національного та загального, вираженого у масовій культурі, з’ясовується, що характер присутності національної культури у буденному житті сучасної людини пов’язаний із нестабільністю та адаптацією її елементів у сучасній культурі (етнопоезія, наприклад, як співіснування національної традиції віршування з новими тенденціями у літературі).

Ключові слова: Національна культура, масова культура, традиція, етногенез

У статті проаналізовано внутрішній стан і взаємодію персонажів літературних творів в умовах дискурсу «шлюб – ревнощі – злочин» із точки зору авторського розуміння злочинної поведінки. Особливу увагу приділено дослідженню колізій та типів «любовного трикутника», що виконує основну роль сюжетної побудови у досліджуваних творах І.Я. Франка, М.М. Коцюбинського, Івана Карпенка-Карого, О.Ю. Кобилянської.

Ключові слова: Ключові слова: дискурс, концепт «ревнощі», детермінанти злочину, порівняльне дослідження, літературна кримінографія, психологічний аналіз, «любовний трикутник».

Guided by the classification of crime determinants, developed by a criminal lawyer O. Starkov, the works of I. Franko, M. Kotsiubynskiy, Ivan Karpenko-Karyi, O. Kobylianska are analyzed as the discourse «marriage – jealousy – crime» and at the moment the attention is focused on the causes and conditions of the criminal behavior of the characters. The literary material analyzes such a specific cause of the crime as the crime-causing motivation of the offender, the essence of which is the motive elements to commit the crime. The purpose of the article is to study the internal state and the interaction of characters of literary works in the context of the discourse «marriage – jealousy – crime». The article proves that the components of aggressive criminogenic motivation of literary heroes / heroines are needs and interests, value orientations and guides, emotions and emotional extremes, collisions of «love triangle», dependence on life circumstances and thoughts of others, motives and goals that directly prompt the hero / heroine to commit a crime.

Key words: Key words: discourse, concept «jealousy», determinants of crime, comparative study, literary criminology, psychological analysis, «love triangle».

Автор висвітлює такі актуальні питання, як роль викладача та особливості організації СР у вищих закладах із специфічною формою навчання, послідовність і досяжність навчальних завдань. Мета доповіді - визначити та охарактеризувати систему тих умов, що спрямовані на забезпечення ефективної організації СР серед курсантів. Автор стверджує, що змістовним ядром СР повинна стати певна серія взаємопов'язаних практикумів різної тривалості і рівня складності, а основними способами проведення СР з мовних дисциплін можуть бути інтерактивні форми і методи занять.

Ключові слова: самостійна робота, домашня робота, ділова гра, комунікативна компетенція, автономне навчання

У доповіді розглянуто нові види та способи викладання української мови як іноземної, які готують студента до широкого діапазону діяльності в загальній професійній сфері. Автор спробував довести, що використання Інтернет-ресурсів та телекомунікаційного середовища у викладанні української мови як іноземної дає можливість повніше реалізувати дидактичний принцип наочності в навчанні, забезпечити ефективне формування комунікативної компетенції та оволодіння вмінням сприйняття і переробки інформації, здобутої з професійно орієнтованого тексту, та створити умови для об'єктивного контролю та самоконтролю.

Ключові слова: Методика викладання УМІ, дистанційне навчання, комунікативно-діяльнісний підхід, комунікативна компетенція

Навчальний посібник із дисципліни «Українська мова професійного спрямування» покликаний дати курсантам необхідні теоретичні знання та певні навички застосування, аналізу та удосконалення лінгвістичної складової і супутніх явищ інформаційно-комунікативної діяльності. У розробці зазначено логіку побудови курсу, окреслено завдання та зміст дисципліни, а також очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти курсанти, зазначено форми проведення занять та кількість часу, що відводиться на їх проведення та ті питання, на які необхідно звернути увагу, готуючись до семінарських занять

Ключові слова: методичні вказівки, українська мова, мовні норми, укладання документів, класдокументівифікація юридичних

У доповіді досліджуються й тлумачаться християнських мотивів у творах Б. Лепкого, що сприяє комплексному осмисленню його творчості в цілому.

Ключові слова: християнські мотиви, тема Різдва, філософська публіцистика

У роботі представлено аналіз співвідношення національної культури і мови з ментальними категоріями та ролі національної культури у патріотичному вихованні молоді. Розглянуто особливості мови як найважливішої складової ментальності, показана відмінність між національної культурою та ментальністю.

Ключові слова: Ментальність, мова, національна культура

У доповіді автор спробував довести помилковість розповсюдженої серед літературознавців думки про відсутність та поверховість творчої свободи в радянській культурі. Система виявилася нездатною повністю окреслити межами догматично інтерпретованих канонів соціалістичного реалізму творче мислення талановитих українських письменників. Незважаючи на цензурні та політичні заборони тоталітарного режиму, межі творчої свободи постійно розширювалися ще й завдяки громадянській і соціальній активності самої художньої інтелігенції, що знайшло своє відображення не тільки в непідцензурній, але й в офіційній українській радянській літературі.

Ключові слова: Українська художня культура радянських часів, тоталітаризм, модернізм, соцреалізм.

У доповіді зазначається, що підтекст в поезії українського бароко часто створювався на асоціативному підґрунті. Поет рідко коли виписував їх наскрізно, а створював за допомогою реалій, які повинні асоціативно пов'язуватися із тім, що знають і автор, і його читач. Відтак певний концепт міг збуджувати в освіченого та вихованого читача певні асоціації.

Ключові слова: Бароко, підтекст, метафоричність, контрасти й антиномії, риторичні фігурі

Аналізується феномен українського кохання, який вкоренився в національно-етнічній свідомості українського народу, став вираженням національного характеру, ментальності, нарешті, через символічні фольклорні форми, міфологічні ідеологеми, став надважливою національно-етнічною ідеєю.

Ключові слова: Ментальність, українське кохання, архетип, національно-етнічна свідомість, ретрансляція національних цінностей:

Мета доповіді - проаналізувати особливості використання в художній прозі Сенковського стилістичних можливостей дієслівних синонімічних рядів. Письменник насичує речення дієсловами-синонімами і дієслівними синонімічними рядами з метою надання дії різних якісно-кількісних відтінків. За допомогою цих конструкцій в тексті вдається посилити темп розвитку дії, створити штучну напруженість, загострити сприйняття дії, виділити або визначити його спрямованість.

Ключові слова: Сенковський, белетристика, синонімічні ряди, дієслова-синоніми

Мета статті – виявити особливості автобіографічного жанру у творчості відомого белетриста ХІХ століття Осипа Івановича Сенковського. Велику увагу автор приділяє аналізу відмінностей автобіографії у творчості Сенковського традиційного розуміння цього жанру. Предметом вивчення стала повість Сенковського «Кохання та смерть». Автор приходить до висновку, що ця повість поєднує різні текстові технології, що свідчать про деконструкцію автобіографічного канону.

Ключові слова: автобіографія, світська повість, романтизм, рефлексія, композиційна деконструкція, художня типізація

Цель статьи – выявить особенности автобиографического жанра в творчестве известного беллетриста XIX века Осипа Ивановича Сенковского. Большое внимание автор уделяет анализу отличий автобиографии в творчестве Сенковского от традиционного понимания этого жанра. Предметом изучения стала повесть Сенковского «Любовь и смерть». Автор приходит к выводу, что данная повесть соединяет различные текстовые технологии, свидетельствующие о деконструкции автобиографического канона.

Ключевые слова: автобиография, светская повесть, романтизм, рефлексия, композиционная деконструкция, художественная типизация.

The purpose of the article is to identify the features of the autobiographical genre in the work of the famous 19th century fiction writer Osip Ivanovich Senkovsky. The author pays much attention to the analysis of the differences between autobiography in Senkovsky’s work and the traditional understanding of this genre. The subject of study was Senkovsky’s story “Love and Death”. The author comes to the conclusion that this story combines various textual technologies that indicate the deconstruction of the autobiographical canon.

Key words: autobiography, secular novella, romanticism, reflection, compositional deconstruction, artistic typification.

Програма факультативної дисципліни "Народна психологія". Метою викладання дисципліни є: знайомство курсантів та студентів з основами сучасних підходів до народознавства, етнічними та соціопсихічними рисами українського національного характеру, досягнення розуміння єдності та взаємодії всіх елементів національної культури (мови, історії, побуту, моралі, звичаїв, фольклору); сприяння відродженню національної свідомості, духовності студентської молоді, творчому використанню багатств української культури у фаховій діяльності.

Ключові слова: етнографія, звичаї, обряди, ментальність, українська культура

У дослідженні простежуються запозичення, які використовуються в східних повістях Сенковського, що радикально відрізнялися від звичних літературних форм наслідування або пародії. Роль інтертекстуальних включень був у тому, що Сенковський, зіштовхуючи абсолютно чужорідні текстові матеріали, робив найнесподіваніші зіставлення, досягаючи змістовної багаторівневості , яку згодом назвуть особливостями «брамбеусовського» стилю.

Ключові слова: Інтертекстуальність, східні повісті, запозичення, цитування

Предметом дослідження став комплекс основних мотивів одного з найкращих творів Миколи Дмитровича Ахшарумова. У роботі виявлено, що мотив у цьому творі носить образний характер, і в кожному конкретному випадку індивідуальний. У статті виділені та проаналізовані основні архетипні та соціально-побутові мотиви, встановлена концептуальна роль та особливості взаємодії мотиву злочину і мотиву провини, як домінуючих.

Ключові слова: Комплекс мотивів, кримінальна белетристика, мотив злочину, домінуючий мотив

Автори доповіді аналізують мовну компетенцію юристів та доказують, що культура професійного мовлення майбутніх юристів повинна вдосконалюватися від письмового монологу до усного діалогу, в якому розумова і мовна поведінка формуються практично одночасно. Ця специфіка обумовлена особливою типологією мовних ситуацій і мовних жанрів, наявністю процесуального режиму; специфічним набором топів, які можуть бути використані в якості аргументів під час реальної мовної практики у правовій сфері.

Ключові слова: Мовна компетенція, юридична діяльність, правова сфера