Вишивка сьогодні стає модним трендом, особливо у період Різдвяних свят. Та чи всі знають, який глибинний зміст закладений в орнаментах рушників, вишиванок, котрі по праву називають «молитвами без слів»? Саме ці питання обговорювалися на круглому столі, організованому завідувачем кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ Надією Демиденко.

Тема круглого столу «Рослинна символіка у весільних обрядах українців: традиції та сучасність» зацікавила першокурсників Сумської філії ХНУВС, які навчаються за спеціальністю «Право». Юні дослідники народних традицій визначили, що всі візерунки, «ієрогліфи» весільних рушників є насправді прадавніми оберегами, символами, які програмують подальшу подружню долю нареченим. Для наших предків ці сакральні символи мали магічний зміст. Їх використовували для захисту свого роду, збереження любові, злагоди та добробуту. Символи наносили на стіни оселі, на одяг у вигляді вишивок. До речі, слово «вишивка» походить від слова «вишній», «божественний».

Надія Демиденко продемонструвала студентам старовинний весільний рушник середини ХIХ століття, подарований в «Українську світлицю» Сумської філії ХНУВС Людмилою Соловйовою. На ньому зображене символічне древо життя, яке є прообразом роду. Читаючи символіку весільного рушника стає зрозумілим, що ліві гілки дерева означають родичів батьківського роду, праві – материнського. Зверху над віночками вишиті корони, що символізують вінчання молодят. У центрі віночків вишиті дві літери (одна з них означає першу літеру імені нареченої, інша –  нареченого).

До активного обговорення долучилися студенти 1 курсу Юлія Герасименко, Владислава Рєзнік, Юлія Мощенко, Світлана Мовчан, Валерій Божко та ін. Обговорюючи рослинну символіку, студенти зазначили, що у давнину мак на вишивках символізував успішне продовження роду, виноград – був символом жіночої родючості, сімейного щастя, достатку. Вишиті жолуді та листя дубу придавали чоловікам сили, мужності, стійкості, хміль – життєлюбства, веселої вдачі, а червона калина була споконвічним символом краси, сили та безперервності роду. Отже, вишивка – це не простий витвір мистецтва. За її допомогою ми і зараз можемо створювати обереги, зцілювати рідних, програмувати хорошу й щасливу долю. Також варто пам’ятати, що наша сила в мудрості наших предків. Вони завжди могли себе захистити, вірно обираючи живильні джерела.

«Дідів, батьків онуки не забули.

Глибоке небо – завжди голубе.

Але хоч раз забудеш ти минуле,

Ти назавжди забудеш і себе!»