№ | Вид наукової роботи | Назва | Бібліографічний опис |
---|---|---|---|
1 | тези доповіді | Порушення мовних норм у щоденнику практики курсанта-правоохоронця Зауважено, що щоденник практики курсанта-правоохоронця є документом, який фіксує всі вміння та навички, яких набув здобувач освіти під час проходження практики. Розтлумачено термін "документ" у вузькому та широкому розумінні. Схарактеризовано документний текст як ключовий компонент документа, що визначається точністю, уніфікованістю, зв’язністю, логічною конструкцією та смисловою цілісністю. Проаналізовано порушення мовних норм у щоденнику курсанта-правоохоронця на лексико-граматичному, орфографічному, стилістичному, пунктуаційному рівнях. Ключові слова: Щоденник практики, документ, курсант-правоохоронець, мовні норми, порушення мовних норм
|
Єльнікова Н. І. Порушення мовних норм у щоденнику практики курсанта-правоохоронця. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : зб. тез доп. ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 1 груд. 2023 р.). Харків : ХНУВС, 2023. С. 140-142. |
2 | стаття | Хейтинг як форма девіантної комунікації в соціальних мережах Як відомо, комунікативна функція інтернет-спілкування сьогодні стає першорядною не лише для більшості користувачів, а й для фахівців різних галузей знань, зокрема філології. У статті досліджено хейтинг як форму девіантної комунікації в соціальних мережах. Проведено аналіз аспектів дискурсивної зумовленості та засобів виявлення девіантної мовленнєвої поведінки хейтерів, які залишають свої коментарі під публікаціями українських медіаперсон. Зауважено, що серед дискурсоутворювальних чинників, що визначають виникнення хейтингу як різновиду девіантної інтернет-комунікації, виокремлюють такі особливості мережевої взаємодії, як анонімність, дистанційованість, вільне самовираження, ускладненість особистісної ідентифікації коментатора, опосередкованість і верифікація потенційно можливих протиправних дій. Матеріалом дослідження слугували повідомлення, залишені хейтерами в соціальній мережі «Інстаграм» на сторінках медійних осіб України. Досліджено особливості інтернет-комунікації хейтерів на лексико-семантичному та морфологічному рівнях. З’ясовано, що для вираження своєї точки зору, а також для вербальної оцінки отриманої інформації хейтери застосовують лексику, у якій закладена зневажлива конотація, і використовують дисфемізацію стилістично нейтрального значення лексеми для надання негативної оцінки висловлюванню. Підкреслено роль морфологічних засобів для підсилення мовленнєвих намірів продуцента: різноманітні способи словотворення, анормативне використання ступенів порівняння прикметників, своєрідне застосування ти/Ви займенників, за допомогою яких утворюються лексичні одиниці з негативною емоційною маркованістю. На основі комплексного аналізу інтернет-коментарів виявлено, що важливою стилістичною особливістю віртуальної інтеракції є застосування хейтерами не лише вербальних, а й невербальних засобів інформаційної взаємодії, зокрема обмін емотиконами, повторення літер, знаків пунктуації, зміна шрифтів, написання цілого слова і речень великими літерами. Ключові слова: хейтинг, девіантна комунікація, хейтер, медіапростір, соціальні мережі, лексико-семантичний рівень, морфологічний рівень.
As you know, the communicative function of Internet communion today becomes а paramount thing not only for the majority of users, but also for specialists in various fields of knowledge, particularly in philology. The article examines hating as a form of deviant communication in social networks. An analysis of aspects of discursive conditioning and means of detecting a deviant speech behavior of haters who leave their comments under the publications of Ukrainian media persons was carried out. It is noted that among the discourse-forming factors that determine the emergence of hating as a type of deviant Internet communication, such features of a network interaction as anonymity, distancing, free expression, complexity of personal identification of a commentator, indirectness and verification of potentially illegal actions stand out. The material of the study was the messages ha been left by haters on the social network «Instagram» on the pages of the Ukrainian media persons. The peculiarities of online communication of haters at the lexical-semantic and morphological levels were studied. It was found out that to express their point of view, as well as to verbally assess the received information, haters use vocabulary with a derogatory connotation, and also use dysphemization of the stylistically neutral meaning of the lexeme to give a negative assessment to the statement. Key words: hating, deviant communication, hater, media space, social networks, lexical-semantic level, morphological level |
Єльнікова Н. І. Хейтинг як форма девіантної комунікації в соціальних мережах. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Т. 1. Вип. 69. С. 176-182. |
3 | тези доповіді | Порушення мовних норм у щоденнику курсанта-правоохоронця Зауважено, що щоденник практики курсанта-правоохоронця є документом, який фіксує всі вміння та навички, яких набув здобувач освіти під час проходження практики. Розтлумачено термін "документ" у вузькому та широкому розумінні. Схарактеризовано документний текст як ключовий компонент документа, що визначається точністю, уніфікованістю, зв’язністю, логічною конструкцією та смисловою цілісністю. Проаналізовано порушення мовних норм у щоденнику курсанта-правоохоронця на лексико-граматичному, орфографічному, стилістичному, пунктуаційному рівнях. Ключові слова: Щоденник практики, документ, курсант-правоохоронець, мовні норми, порушення мовних норм
|
Єльнікова Н. І. Порушення мовних норм у щоденнику курсанта-правоохоронця. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : зб. тез доповідей ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 8 грудня 2023 р.). Харків: ХНУВС, 2023. С. 140-142. |
4 | тези доповіді | Різновиди девіантної комунікації в українськомовному медіапросторі Потрактовано девіантну комунікацію в українськомовному медіапросторі як поведінку, що порушує загальновизнані норми та спричиняє гостру потребу відповідного реагування від інших учасників комунікативного акту. Окреслено завдання соціальної комунікації, що втілюються через медіатекст. Проаналізовано хейтинг і тролінг як найпоширеніші різновиди девіантної комунікації. Ключові слова: Девіантна комунікація, медіатекст, українськомовний медіапростір, хейтинг, тролінг
|
Єльнікова Н. І. Різновиди девіантної комунікації в українськомовному медіапросторі. Антиколоніальний дискурс у сучасному науково-медійному просторі України як передумова реінтеграції Криму : матеріали круглого столу (у межах ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Таврійського нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського до 105-ї річниці від заснування університету), м. Київ, 19 жовт. 2023 р. Львів –Торунь : Liha-Pres, 2023. С. 12-15 |
5 | тези доповіді | Хейтинг як комунікативна стратегія провокації в інтернет-комунікації У роботі проаналізовано хейтинг як одну з провокативних і підбурюваних стратегій, спрямованих проти конкретної постаті чи групи людей. Схарактеризовано агресивну поведінку хейтерів, прокоментовано словесні формули хейтового спрямування. Виокремлено компоненти комунікативної ситуації, потрактовано хейтинг як комунікативну стратегію провокації. Ключові слова: Хейт, хейтинг, хейтер, комунікативна стратегія, провокація, інтернет-комунікація
|
Yelnikova N. I. Hating as a communicative strategy of provocation in Internet communication. International Scientific Conference Philological sciences and translation studies: European potential : Conference Proceedings (Wloclawek, the Republic of Poland, September 6–7, 2023. ). Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Pp. 173-176 |
6 | тези доповіді | Щоденник практики курсанта-правоохоронця: композиційно-змістовий аспект У роботі зазначено, що особливого значення набуває сфера ділової комунікації, зокрема документи як головний засіб такого спілкування стають об’єктом вивчення не лише документознавства, а й документної лінгвістики – наукової дисципліни, що вивчає мовознавчі засади документознавства, а також мовностильові особливості текстів документів. Визначено щоденник навчальної практики курсантів-правоохоронців як документ, який фіксує застосування теоретичних знань курсантів на практиці, детально описуючи хід виконання поставлених керівником завдань. Надано декілька тлумачень визначення терміна «документ». Наголошено на тому, що основним змістовим компонентом документа є документний текст, що вирізняється точністю, уніфікованістю, зв’язністю, смисловою завершеністю. Проаналізовано щоденник практики курсанта-правоохоронця, який репрезентує процес становлення фахівця, формування професійних компетенцій. Ключові слова: Щоденник практики, документ, курсант-правоохоронець, композиційно-змістовий аспект, реквізити
|
Єльнікова Н. І. Щоденник практики курсанта-правоохоронця : композиційно-змістовий аспект. Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів : матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). Суми : Сумська філія ХНУВС. С. 161-163. |
7 | тези доповіді | Мобінг як вияв девіантної комунікації: лінгвістичний аспект У тезах зазначено, що працівники різноманітних закладів піддаються прихованому психологічному насильству, зокрема глузуванню, остракізму, приниженню, дискримінації, нав’язаним заборонам, цькуванню – усім варіаціям мобінгу. Зазначено, що мобінг студіюють з точки зору психології, лінгвістики, права, соціології. Сформульовано етимологію терміна "мобінг". Визначено мобінг як форму девіантної комунікації. Зауважено, що комунікативними засобами мобінгу є деструктивна критика, приховування інформації, поширення пліток, перемивання кісток іншої людини з однодумцями, образливі коментарі в бік колеги (прямі й опосередковані), потаємна протидія, плетіння інтриг, висміювання, соціальне ігнорування, репрезентовані на всіх мовних рівнях. Ключові слова: Мобінг, девіантна комунікація, лінгвістика, ненормативне спілкування, тактики девіантної комунікації.
|
Єльнікова Н. І. Мобінг як вияв девіантної комунікації: лінгвістичний аспект. Ad orbem per linguas. До світу через мови : матеріали Міжнар. наук.-практ. відеоконф. (м. Київ, 18-19 трав. 2023 р.). Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2023. С. 115-117. |
8 | тези доповіді | Формування та розвиток орфоепічної компетенції в майбутніх працівників правоохоронних органів У дослідженні зауважено, що розвиток орфоепічної компетенції як складової лінгвометодичної компетенції майбутніх правоохоронців зумовлюється контекстним навчанням і компетентним поєднанням, здійснюючи засади фундаментальності, практичною орієнтованістю, фаховою спрямованістю та міжпредметним поєднанням. Проаналізовано орфоепію як одну з ключових компонент правильної вимови. Схарактеризовано методику формування й розвитку орфоепічної компетенції працівників поліції. Визначено рівень професійної мовленнєвої культури майбутніх правоохоронців під час занять з української мови професійного спрямування як задовільний. Ключові слова: Орфоепічна компетенція, орфоепія, працівники правоохоронних органів, мовнокомунікативна компетенція, правильна вимова
|
Єльнікова Н. І. Формування та розвиток орфоепічної компетенції в майбутніх працівників правоохоронних органів. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 16-18 берез. 2023 р.). Харків : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. С. 743-746. |
9 | тези доповіді |
У роботі зазначено, що ключовим у підвищенні ефективності підготовки курсантів-правоохоронців сьогодні є введення новітніх інформаційних і педагогічних технологій, а також вдосконалення форм навчання майбутніх поліцейських. Виокремлено квест як один із методів, квест, застосування якого дозволяє оминати одноманітність у роботі над лексико-граматичним вправами. Проаналізовано метод квесту в роботах різних науковців. Наведено приклади квестових завдань, які застосовують на заняттях з української мови професійного спрямування при вивченні лексичних норм сучасної української мови. Схарактеризовано етапи розв'язання завдань курсантами. Ключові слова: квест, квест-технології, квестові завдання, українська мова професійного спрямування, курсанти-правоохоронці
|
Єльнікова Н. І. Використання квест-технологій при вивченні української мови професійного спрямування курсантами-правоохоронцями. Застосування інноваційних технологій та методів навчання при викладанні фундаментальних та мовних дисциплін у вишах : матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Харків, 16 брез. 2023 р.). Харків : Національний фармацевтичний університет, 2023. С. 19–23. |
10 | стаття | Правове регулювання української мови як державної в українській освітній сфері Проаналізовано конституційний статус української державної мови як консолідуючої складової українського суспільства з 1991 року і донині. Репрезентовано значення пошуку духовних об’єднань, що згуртовують сучасну спільноту. Право не може розмежовуватися з розвідинами духовної спорідненості та від піднесення певної ідеології, що убезпечує розвиток національної держави. Зазначено, що провідне місце в системі сполучуваних зв’язків належить українській мові. Здійснено розмежування понять «державна мова» та «офіційна мова». Досліджено питання правового регулювання використання української державної мови в освітній сфері з моменту проголошення України незалежною демократичною державою і дотепер. Проаналізовано мовний стан здобуття освіти відповідного рівня, спираючись на Закон України «Про освіту», державні стандарти всіх рівнів освіти, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наголошено, що відповідно до згаданих вище законів і нормативних документів тільки державною мовою України можна здобути всі рівні освіти, зазначені у стандартах, затверджених після набуття чинності Законом України «Про освіту». Зауважено, що серед ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти виокремлено здатність спілкуватися рідною, якщо вона відрізняється від державної, та іноземними мовами. Наголошено на обов’язковості вивчення державної мови України в освітніх установах усіх рівнів. Ключові слова: українська мова, державна мова, рідна мова, освіта, закон, мовне законодавство
The constitutional status of the Ukrainian state language as a consolidating component of Ukrainian society from 1991 to the present day has been analyzed in the article. The signifi-cance of the search for spiritual associations uniting the modern community is represented. The law cannot be separated from explorations of spiritual kinship and from the rise of a cer-tain ideolo gy that ensures the development of the nation state. It has beennoted that the lead-ing place in the system of connecting links belongs to the Ukrainian language. A distinction be-tween “state language” and “official language” has been made. The issue of legal regulation of the use of the state language of Ukraine in the educational sphere from the moment Ukraine was de-clared an independent democratic state to the present day has been studied. The languagestatus of education at the appropriate levelbased on the Law of Ukraine “On Education”, State Stand-ards of all levels of education, the Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukraini-an Language as a State Language” has been analyzed. It has beenemphasized that in accord-ance with the above -ment ioned laws and regulatory documents, all levels of education ind icated in the standards approved after the entry into force of the Law of Ukraine “On Educa-tion” can be obtained exclusively in the state language of Ukraine. Ithas beennoted that among the key competences of preschool education and primary education, the ability to communi-cate in foreign languages and the native language, if the latter differs from the state, is singled out. It has been stressedthat it is mandatory to study the state language of Ukraine in educa-tional institutions of all levels. Key words: the Ukrainian language, state language, native language, education, law, language legislation |
Чорний, І. В., Єльнікова, Н. І. Правове регулювання української мови як державної в українській освітній сфері. Право і безпека. 2023 . № 1 (88). С. 88-98 |
11 | тези доповіді | Резюме як жанр ділової комунікації Зіставляючи резюме з іншими жанрами ділової комунікації, установлено, наскільки розвинені у мовців навички укладання документів цього жанру, яким є продуктивний зразок резюме, основним завданням якого є інформування, переконання адресата, установлення контактів із ним, що й зумовлює актуальність нашого дослідження. Подано визначення резюме як стислого викладу суті доповіді, статті тощо; стислого висновку з прочитаного, написаного чи сказаного. Серед основних жанроутворювальних ознак резюме виокремлено комунікативну мету, спрямовану на соціальну взаємодію, чітко визначену структуру в процесі організації тексту, а також мовну складову. Зазначено, що на відміну від автобіографії, щоразу укладають нове резюме для конкретної вакансії, на яку претендує особа. Зауважено, що структурні особливості жанру резюме відповідають правилам укладання документа, наявність помилок у якому може слугувати відмовою при працевлаштуванні. Закцентовано на тому, що мовна складова документа ґрунтується на засобах офіційно-ділового стилю, об’єднуючи комунікативну, змістову та структурну цілісність. Ключові слова: Резюме, жанр, ділова комунікація, лінгвопрагматика, структурна особливість, мовні особливості
|
Єльнікова Н. І., Підгайна В. В. Резюме як жанр ділової комунікації. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф.(м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 220-221 |
12 | тези доповіді | Абревіація в мовленні курсантів-правоохоронців Проаналізовано абревіацію в мовленні курсантів-правоохоронців як спосіб словотвору. Досліджено абревіацію, що активно застосовується на позначення скорочених слів і понять, які належать до правничого термінологічного апарату. Простежено, що абревіація активно застосовується в мові офіційних документів ХНУВС. Зазначено, що активне використання абревіації під час утворення правничих термінів, у мові ділових паперів, а також перехід абревіатур до розмовної мови впливає і на формування сленгової лексики курсантів, у якій виокремлюємо як ініціальні абревіатури Ключові слова: Абревіація, мовлення, курсанти-правоохоронці, термін, абревіатура, ініціальна абревіатура
|
Єльнікова Н. І., Ісаєва О. В. Абревіація в мовленні курсантів-правоохоронців. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф.(м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 218-219. |
13 | тези доповіді | Мовностильові особливості правничих текстів Досліджено, як право переважно впливає на волю та свідомість людини за допомогою мови. Зауважено, що мові правничих текстів властиві суворо детермінований набір лексикограматичного наповнення та чітко визначена текстова організація. Підкреслено, що характерною особливістю правничих текстів є вживання юридичних термінів. Закцентовано, що синтаксичний рівень правничих текстів здебільшого відображає безособовий характер. Проаналізовано правничі тексти, які реалізуються в офіційно-діловому, науковому, публіцистичному та розмовному стилях, що свідчить про багаторівневість мови права як системи. Ключові слова: Правничий текст, мовностильові особливості, мова, правоохоронці, юридични термін, стиль, правова комунікація
|
Єльнікова Н. І. Мовностильові особливості правничих текстів. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : матеріали XI Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 09 грудня 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 216–218. |
14 | тези доповіді | Мовна грамотність як першорядна складова STEM-освіти Досліджено, що STEM-освіта є одним із прогресивних векторів сучасного навчання, адже уможливлює усебічний розвиток особистості, підносячи її інтелект, експериментальні здібності, інженерне мислення, що ґрунтується на наукових методах, математичному проєктуванні, конструкторському дизайні. Підкреслено, що інноваційна для України STEM-освіта затверджена на державному рівні й окреслює інтегроване поширення інноваційних методів викладання й злиття старань здобувачів освіти у продукуванні належних компетентностей учасників освітнього простору. Наголошено на тому, що варто вдосконалювати знання та розвивати мовну грамотність на рівні відтворення (знання орфографічних, лексичних та граматичних ресурсів сучасної української літературної мови), адже в подальшому це допоможе формувати критичне мислення як одну із ключових засад STEM-освіти. Ключові слова: Мовна грамотність, STEM-освіта, STEM-підхід, мова, здобувач освіти, фахівець
|
Єльнікова Н. І. Мовна грамотність як першорядна складова STEM-освіти. STEM-освіта: науково-практичні аспекти та перспективи розвитку сучасної системи освіти в умовах війни : матеріали всеукр. наук.-пед. підвищ. кваліф., м. Одеса, 10 жовт. – 20 листоп. 2022 р. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 78–80 |
15 | тези доповіді | Медіатекст як засіб формування медіаграмотності у майбутніх правоохоронців Зауважено, що особливої актуальності сьогодні набуває генерування медіаграмотних особистостей, здатних критично мислити, еквівалентно сприймати, аналізувати різноманітні медіатексти, представлені в інтернеті. Досліджено медіатекст як засіб навчання курсантів характеризується поширеністю та відкритістю, зокрема в період цифрової епохи, жанровою розгалуженістю та тематичним розмаїттям. Підкреслено, що значна частина професійних комунікацій у поліцейській діяльності пов’язана з отриманням і опрацюванням медіаповідомлень, із використанням сучасних комп’ютерних технологій, критичним аналізом отриманої інформації, що акцентує на необхідності формування медіаграмотності майбутніх правоохоронців. Проаналізовано багатоплановість, багатогранність, комплексність, інтегральність, мовну складову, динамічний характер медіатекстів і їхні соціальнорегулятивні компоненти. Закцентовано на тому, що убезпечити медіапростір у сучасних умовах формування медіаграмотності громадян можливо через генерування критичного мислення правоохоронців і верифікацію інформації в медіапросторі. Ключові слова: медіатекст, медіаграмотність, майбутні правоохоронці, інтернет, професіна комунікація, медіаосвіта
|
Єльнікова Н. І. Медіатекст як засіб формування медіаграмотності у майбутніх правоохоронців. Інновації в освіті і педагогічна майстерність учителя-словесника: зб. матеріалів VI Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Суми, 27-28 жовт. 2022 р.). Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022. Вип. 6. С.107–110. |
16 | тези доповіді | Мова права у лінгвістичних студіях Досліджено мову права (юридична мова), яка є лінгвоправовим феноменом, що реалізується в законотворчості, правотлумаченні, мовній політиці, перекладі юридичних документів, експертизі правознавчих текстів. Окреслено природу юридичної мови, її структуру як неподільного явища, порівняльну характеристику сучасної української літературної мови й особливостей мови права, культуру мови правників. Зазначено, що і лінгвістичний, і семіотичний аспекти вивчення мови права є актуальними, оскільки будь-яка комунікація ґрунтується на мові й мисленні. Простежено, що в основі аналізу мови права перебувають як внутрішньомовні, так і позамовні фактори, об’єднані філологічним та юридичним тлумаченням, лінгвістичні характеристики уможливлюють вивчення будови та особливостей мови права. Установлено, що вивчення мови права перебуває на стадії активних наукових пошуків дослідження, забезпечує діалог лінгвістів і юристів, як теоретиків, так і практиків, формуючи єдиний науково-дослідницький простір у системі координат мови та права. Ключові слова: мова права, лінгвістичні студії, юрислінгвістика, правнича мова, юридична термінологія
|
Єльнікова Н. І. Мова права у лінгвістичних студіях. Мова і Право : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 25 жовт. 2022 р.). Дніпро : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2022. С. 55-57. |
17 | тези доповіді | Лінгвістичні аспекти вивчення мовленнєвої агресії в українськомовному медіапросторі Досліджено культуру мовленнєвої поведінки в сучасному віртуальному просторі, що поступається агресивній комунікації. Виявлено, що мовленнєва агресія суперечить нормам комунікативної поведінки та спричиняє конфлікт, що робить її об‟єктом дослідження сучасної паралінгвістики одразу за двома векторами: аналізом функціонування феномена ввічливості у різних культурах і теорією конфліктології. Зазначено, що у мовознавчих розвідках мовленнєвої агресії на сучасному етапі застосовують психолінгвістичний підхід. Розмежовано терміни «вербальна агресія» і «мовленнєва агресія». Проаналізовано причини прояву мовленнєвої агресії в українському медіапросторі, скласифіковано мовленнєву агресію. Ключові слова: Мовленнєва агресія, українськомовний медіапростір, вербальна агресія, види мовленнєвої агресії, адресат, адресант
|
Єльнікова Н. І. Лінгвістичні аспекти вивчення мовленнєвої агресії в українськомовному медіапросторі. Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ. Львів – Торунь, 30 вер.– 1 жовт. 2022 р.). м. Київ, Львів – Торунь : Liha-Pres, 2022. С. 116-120. |
18 | тези доповіді |
Проаналізовано мовну компетенцію, розмежовано поняття компетенція та компетентність, зауважено, що мовна компетенція охоплює знання фонетичних, лексичних, граматичних і текстуальних моделей мовної системи та вміння застосовувати їх під час комунікації, підкреслено, що потенційно важливою у формуванні мовної компетенції майбутніх правоохоронців є дисципліна «Українська мова професійного спрямування», зазначено, що традиційно професійно орієнтований підхід до формування мовної компетенції здійснюється на матеріалі текстів за профілем майбутніх правоохоронців Ключові слова: мовна компетенція, майбутні правоохоронці, українська мова професійного спрямування, компетентність, юридична мова
|
Єльнікова Н. І. Формування мовної компетенції у майбутніх правоохоронців при викладанні навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування». Мовна підготовка поліцейських: традиції, перспективи та зарубіжний досвід: матеріали Міжнар. круглого столу з нагоди 100-річчя Одес. держ. ун-ту внутр. справ, м. Одеса, 04 серп. 2022 р. Одеса, 2022. С. 35-39 |
19 | стаття |
У статті здійснено спробу дослідити передумови виникнення девіантної комунікації, описати сучасні підходи в дослідженні проблеми девіації, окреслено тенденції у вирішенні проблеми її детермінування, загально розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей щодо проблеми девіантної поведінки. У студії реалізовано спробу дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання основних комунікативних стратегій і тактик. Окреслено проблему дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш актуальними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі, зокрема в контекстах на воєнну тематику. Акцентовано основні стратегії, до яких звертаються мовці-агресори в ситуації протистояння й розпалення конфлікту: провокація, дискредитація, образа. Визначено, що стратегії дискредитації може передбачати звернення до тактик дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації, а саме «мовчазного спостерігача», можна вважати однією з провідних умов для реалізації девіантної комунікації. Актуальним і значущим є висновкове положення про те, що аксіологічний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення в інтернет-просторі, що передбачає звернення провокатора до оцінного лексичного компонента в прихованій чи завуальованій формі, імпліцитній чи експліцитній. У випадку конфліктної комунікації стратегічні дії мовців є досить складними й різноманітними, тому немає можливості описати всі реальні випадки девіантної комунікації за допомогою однієї загальної формули чи скласти схему її реалізації. Важливим й актуальним видається проблема розмежування простору спілкування на «свій» та «чужий», що робить значущою проблему мовної агресії для фахівців соціо- й психолінгвістики. Девіантна комунікація не може формуватися й реалізовуватися без висловлення негативної оцінки неприйнятного, на думку мовця-агресора, елемента чи факту дійсності. Загальне й кваліфіковане визначення мовної стратегії переважно залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість. Ключові слова: комунікація, девіація, стратегія, тактика, мовний агресор, дискредитація
|
Гарюнова Ю. О., Єльнікова Н. І. Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медійних текстів на воєнну тематику). Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33. № 3. С.12-16. |
20 | тези доповіді | Неологізми у медіатекстах періоду воєнного стану в Україні У студіювання зауважено, що оновлення лексичного складу мови залежить від ментально-розумових процесів людської свідомості, комунікативних потреб особи й оцінки об’єктів дійсності, зазначено, що в сучасному мовознавстві існує декілька термінів на позначення мовних новотворів і не існує єдиного підходу у відокремленні цих термінів, зафіксовано, що найпоширенішими способами творення неологізмів в українськомовних медіатекстах є словотвірний, семантичний та запозичення Ключові слова: неологізми, медіатекст, воєнний стан, інновація, неолексема, основоскладання, абревіація, скоромовка
|
Єльнікова Н. І. Неологізми у медіатекстах періоду воєнного стану в Україні. Підготовка правоохоронців в системі МВС України в умовах воєнного стану : зб. наук. пр. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Каф. тактич. та спец. фіз. підготовки ф-ту № 3, Наук. парк «Наука та безпека». Харків : ХНУВС, 2022. С. 298-300 |
21 | тези доповіді | Гейміфікація в освіті: гуманітарні дисципліни У роботі досліджено гейміфікацію як застосування ігрових механізмів, інструментів і принципів для розв’язання неігрових завдань і проблем у різних галузях суспільного життя, закцентовано, що представники освітнього процесу, який останнім часом реалізується здебільшого за допомогою дистанційних платформ, відшукують нові методи та прийоми, що дозволяють зробити навчання максимально ефективним та оптимізувати його, доведено, що елементи гейміфікації, які застосовують під час освітнього процесу, збільшують ефективність навчання та підвищують успішність студентів, проаналізовано елементи гейміфікації, схарактеризовано компетенції, що формуються в курсантів під час гри на заняттях з української мови професіного спрямування. Ключові слова: гейміфікація, освіта, гуманітарні дисципліни, гра, квест, кейс, компетенції
|
Єльнікова Н. І. Гейміфікація в освіті: гуманітарні дисципліни. Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід: зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 12-13 трав. 2022 р.). Суми, 2022. С. 101-104. |
22 | тези доповіді | Девіантна комунікація як об'єкт дослідження мовознавчих студій У дослідженні виявлено, що девіантна комунікація як одна зі складових медіатексту є однією з провідних у психології, соціології, політології, педагогіці, правознавстві, проаналізовано роботи дослідників української школи девіатології, схарактеризовано роботи засновника вивчення девіантної комунікації в українській лінгвістиці Ф. Бацевича, досліджено системно-теоретичний підхід, когнітивно-комунікативний аспект, функціонально-комунікативний метод девіантної комунікації. Ключові слова: комунікація, девіантна комунікація, мовознавчі студії, комунікативна девіація, мовна девіація
|
Єльнікова Н. І. Девіантна комунікація як об'єкт дослідження мовознавчих студій. Таврійські філологічні наукові читання: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 28–29 січ. 2022 р.). Київ : Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2022. С. 27-31. |
23 | посібник | Культура усного фахового спілкування правоохоронця У навчальному посібнику викладено основні теорії мовленнєвої компетентності, охарактеризовано специфіку ділового спілкування, розкрито особливості мовленнєвої культури як складника професійної діяльності правоохоронців, представлено методику оволодіння технікою мовлення. Посібник містить практичні завдання, тести, які сприятимуть оволодінню та розвитку мовленнєвої культури майбутніх правоохоронців. Розроблений для курсантів і студентів Харківського національного університету внутрішніх справ усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. Ключові слова: Культура мови, культура мовлення, правоохоронці, спілкування, моделі спілкування, культура слухання, невербальні засоби спілкування, техніка мовлення, публічний виступ, конфлікти в спілкуванні, особливості комунікативної поведінки, інтернет-комунікація
|
Єльнікова Н. І., Голопич І. М. Культура усного фахового спілкування правоохоронця: навч. посіб. Харків : ХНУВС, 2021. 292 с. |
24 | тези доповіді | Тролінг як амбівалентне явище в інтернет-комунікації курсантів-правоохоронців У роботі досліджено зміни, які спричиняють нові девіантні форми соціальної взаємодії, проаналізовано аномальні щодо мовної нормативності коментарі в інтернеті, які є проявом девіантної комунікації, зазначено, що тролінг як одна з форм девіантної комунікації має амбівалентний характер, зауважено, що переважна більшість курсантів-правоохоронців уважають тролінг проявом іронії, сарказму, чорного гумору. Ключові слова: тролінг, амбівалентність, інтернет-коментар, інтернет-комунікація, девіантна комунікація, курсант-правоохоронець
|
Єльнікова Н. І. Тролінг як амбівалентне явище в інтернет-комунікації курсантів-правоохоронців. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Х Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 27-й річниці створення Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). Харків : ХНУВС, 2021. С. 282-284. |
25 | стаття | Сприйняття формул мовної агресії реципієнтами: соціолінгвістичний експеримент У статті здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що на сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійним потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. За результатами опитування зроблено припущення, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, які містять негативну оцінку в прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль при цьому виконує синтаксична побудова тексту. Ключові слова: комунікація, девіація, мовний агресор, соціолінгвістика, респондент, реакція.
|
Єльнікова Н. І. Сприйняття формул мовної агресії реципієнтами: соціолінгвістичний експеримент. Knowledge, Education, Law, Management. 2021. № 8 (44). Vol. 1. P. 96-101. |
26 | стаття | Іронія як засіб реалізації тролінгу Статтю присвячено дослідженню іронії як одному із засобів реалізації тролінгу на матеріалі коментарів до стрічки новин, аналітичної статті, ток-шоу, залишених на сторінках сучасних газет, телевізійних і радіопрограм українськомовного медіапростору. Закцентовано увагу на тому, що становлення культури мережі «Інтернет» прямо пов’язано з реалізаціями різноманітних іронічних інтенцій, а успішність віртуального спілкування залежить від гумористичної складової. Схарактеризовано активне та пасивне спілкування в інтернеті. Підкреслено, що інтернет-комунікація реалізується здебільшого у формі діалогу, що надає змогу створити динамічний комунікативний простір, у межах якого співіснують комунікатори. У дослідженні проаналізовано природу інтернет-комунікації, що може бути як конструктивною, так і деструктивною. Зауважено, що явище тролінгу як одного з проявів девіантної комунікації носить амбівалентний характер. Зазначено, що пересічні громадяни вважають тролінг проявом іронії, чорним гумором, сарказмом. Проаналізовано появу іронії як мовного та культурного феномену, що може виступати риторичною фігурою та філософською категорією. Наведено трактування іронії як стилістичного засобу, що ґрунтується на взаємодії предметно-логічного й контекстуального лексичних значень. Проведено мовностилістичний аналіз тролінг-коментарів в українськомовному медіапросторі. Спираючись на лінгвістичні дослідження, присвячені мовним засобам реалізації іронії, а також на власний аналіз, встановлено, що іронія як засіб реалізації тролінгу простежується на різних мовних рівнях, реалізується через риторичні фігури: звертання, запитання, оклики. Зауважено, що на лексичному рівні іронія виявляється за допомогою різноманітних тропів: метафори, уособлення, алюзії, фразеологічних одиниць. Відзначено, що явище тролінгу сьогодні трансформується та застосовується з метою отримання задоволення від інтелектуальної гри та креативних реакцій реципієнтів на провокації тролів. Ключові слова: іронія, тролінг, віртуальний простір, інтернет-коментар, інтернет-комунікація, девіантна комунікація.
|
Єльнікова Н. І. Іронія як засіб реалізації тролінгу. Актуальні питання гуманітарних наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2021. Вип. 41. Т. 1. С. 158-162 |
27 | стаття | Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медіа) У статті здійснено спробу дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стра- тегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Важливим є висновкове положення про те, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість. Ключові слова: комунікація, девіація, стратегія, тактика, мовний агресор, дискредитація.
|
Єльнікова Н. І. Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медіа). Knowledge, Education, Law, Management. 2021. № 4 (40). Рр. 42-46 |
28 | стаття | Тролінг в українськомовних медіа: лінгвістичний аспект У статті охарактеризовано явище тролінгу як різновиду девіантної комунікації. Зазначено, що тролінг виникає як реакція на зміни функціонування медіаплатформ. Зауважено відмінності між тролінгом, холіваром, хейтингом, кібербулінгом. Проаналізовано мовні засоби вираження тролінгу в українськомовному медіапросторі. Ключові слова: Інтернет, інтернет-комунікація, девіантна комунікація, тролінг, інтернет-троль.
В статье охарактеризовано явление троллинга как разновидности девиантной коммуникации. Отмечено, что троллинг возникает как реакция на изменения функционирования медиаплатформ. Отмечены различия между троллингом, холиваром, хейтингом, кибербуллингом. Проанализированы языковые средства выражения троллинга в украиноязычном медиапространстве. Ключевые слова: Интернет, интернет-коммуникация, девиантная коммуникация, троллинг, интернет-тролль. The article describes the phenomenon of trolling as a kind of deviant communication. It was noted that trolling occurs as a reaction to changes in the functioning of media platforms. Differences between trolling, holivar, hating, cyberbullying are noted. The linguistic means of trolling expression in the Ukrainian-language media space are analyzed. Key words: Internet, Internet communication, deviant communication, trolling, Internet trolling. |
Єльнікова Н. І. Тролінг в українськомовних медіа: лінгвістичний аспект. Південний архів (філологічні науки), 2021. № 87(2021). С. 16-20. |
29 | стаття | Теоретичні засади вивчення девіантної комунікації У статті зроблено спробу дослідити теоретичні основи виникнення девіантної комунікації, описати сучасний стан дослідження проблеми девіації, запропоновано визначення девіації як терміна, зазначено погляди вчених на проблеми його детермінування. Закцентовано на дослідженні робіт вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей. Підкреслено необхідність концентрування уваги на творенні та реалізації Інтернет-тексту, поширеного серед загалу, для стійкого та толерантного соціуму. У науковій розвідці проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблеми девіантної комунікації як міждисциплінарного явища. Визначено спектр проблемних питань, які потребують лінгвістичного аналізу для уточнення статусних характеристик девіації в комунікації. Обґрунтовано думку, що термін «девіація» не має єдиного трактування в різних науках, оскільки виник він порівняно нещодавно й нині перебуває у процесі розвитку. Наведено етимологію понять «девіантність», «девіація», «девіантна поведінка», «девіантна комунікація», сформовано визначення наведених понять. Виділено компоненти, які характеризують девіантну поведінку людини. Виокремлено процеси зовнішніх соціальних умов, які впливають на людську поведінку. Окреслено проблеми девіації сучасних дослідників, які зумовлені здебільшого неузгодженням між людськими потребами та нормативністю вимог. У дослідженні проаналізовано філософський, правовий, психологічний, культурологічний, лінгвістичний типізоване і нероздільне бачення проблематики визначення, теоретичного обґрунтування та дослідження девіантної комунікації як відхилення від нормативної діяльності різних систем. Запропоновано під час дослідження девіантної комунікації спиратися на три стрижневі постулати: нормативне – індивідуальне – девіантне. Окреслено метод вивчення девіації в системно-теоретичному когнітивно-комунікаційному аспектах, і систематизовано думки вчених на окреслену проблему в межах сучасної мовознавчої парадигми. Ключові слова: девіантна комунікація, девіантна поведінка, девіатологія, девіація, тенденції розвитку, перспективи дослідження.
|
Єльнікова Н. І. Теоретичні засади вивчення девіантної комунікації. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32. № 4. Ч. 1. С. 18-23 |
30 | тези доповіді | Інформація у блогах як риторичне звернення до аудиторії У роботі схарактеризовано ознаки блогу, розкрито поняття "блогерство", проаналізовано мову блогосфери, описано форми мовленнєвого впливу, структуровано риторичні фігури. Ключові слова: блог, блогерство, блогосфера, мовленєвий вплив, риторичні фігури, риторичне запитання, риторичний оклик, риторичне звертання
|
Єльнікова Н. І. Інформація у блогах як риторичне звернення до аудиторії. Слов’янська філологія у сучасному світі : збірник матеріалів І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 24–25 трав. 2021 р.). Одеса : Астропринт, 2021. С. 49-52. |
31 | тези доповіді | Типові помилки у мовленні правоохоронців У роботі відображено роль мовленнєвої культури та її вплив на якість професійної діяльності правоохоронців і підвищення мотивації навчання у період здобуття освіти, підкреслено, що дотримання мовних норм, високий рівень мовленнєвої культури надають письмовому мовленню правоохоронця належної професійності, проаналізовано найтиповіші помилки у мовленні правників. Ключові слова: культура мовлення, типові помилки, юридичний текст, мовна культура, мовні норми.
|
Єльнікова Н. І. Типові помилки у мовленні правоохоронців. Харківський національний університет внутрішніх справ: 20 років у статусі національного : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 2 берез. 2021 р.) ]; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 391 - 393. |
32 | тези доповіді | Стійкі мовні одиниці в усному професійному мовленні правоохоронців У дослідженні описано усну професійну лексику правоохоронців, що має неофіційний характер, схарактеризовано спеціальну лексику, проаналізовано на лексико-семантичному рівні стійкі мовні одиниці, що функціонують у професійному середовищі співробітників поліції. Ключові слова: мовлення правоохоронців, професійна лексика правоохоронців, спеціальна лексика, арго
|
Єльнікова Н. І. Стійкі мовні одиниці в усному професійному мовленні правоохоронців / Н. І. Єльнікова // Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.) / [редкол.: Д. В. Швець (голова), О. М. Бандурка, С. М. Гусаров та ін.] ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ.- Харків : ХНУВС, 2020. - С. 191 - 193 |
33 | тези доповіді | Аспекти вивчення кібербулінгу у сучасних наукових розвідках У цьому дослідженні висвітлено явище кібербулінгу як одного з різновидів спілкування в інтернеті, що застосовується для агресивного переслідування людини, описано теоретичні засади кібербулінгу, схарактеризовано напрямки боротьби з кібербулінгом, проаналізовано аспекти вивчення кібербулінгу в сучасних наукових розвідках. Ключові слова: Кібербулінг, феномен кібербулінгу, соціологічне явище, правознавчі засади, лінгвістичний аспект
|
Єльнікова Н. І. Аспекти вивчення кібербулінгу у сучасних наукових розвідках / Н. І. Єльнікова // Актуальні проблеми сучасної науки та освіти (частина IIІ): матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції м. Львів, 09-10 листопада 2020 року. – Львів : Львівський науковий форум, 2020. – С. 44-46. |
34 | тези доповіді | Частотність уживання фемінітивів в апараті МВС У тезах досліджено фемінітиви-неологізми, що набувають популярності у різних соціальних сферах, доведено доцільність використання таких мовних одиниць у діловому мовленні, схарактеризовано появу фемінітивів в українській мові, описано суфікси, за допомогою яких можна утворити фемінітиви. Ключові слова: фемінітиви, фемінітиви-неологізми, фемінні новотвори, суфікс
|
Єльнікова Н. І. Частотність уживання фемінітивів в апараті МВС / Н. І. Єльнікова // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 листоп. 2020 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2020. – С. 261 - 263. |
35 | тези доповіді | Номінація особи в мовленні молоді У роботі проаналізовано процеси найменування явищ дійсності, що відбуваються в мовленні, описано поняття «номінація особи», схарактеризовано мовлення в синхонічному та діахронічному аспектах, досліджено причини, функціонування молодіжного сленгу. Ключові слова: номінація особи, молодіжний сленг, теорія номінації, мовлення молоді.
|
Єльнікова Н. І. Номінація особи в мовленні молоді. Актуальні проблеми сучасної науки : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції м. Київ, 30 – 31 липня 2020 року. Київ :МЦНіД, 2020. С. 42 – 43. |
36 | тези доповіді | Мовлення молоді як лінгвістичний феномен У роботі розглянуто мовлення молоді як лінгвістичний феномен, схарактеризовано зміни процеси, котрі характеризують мовну ситуацію у різний період розвитку суспільства, проаналізовано мовлення молоді як нестійкий мовно-культурний стан суспільства, який балансує на межі літературної мови та сленгу. Ключові слова: Мовлення, молодь, лінгвістичний феномен, культура мовлення, арготизми, жаргонізми, сленгізми.
|
Єльнікова Н. І. Мовлення молоді як лінгвістичний феномен / Н. І. Єльнікова. - Пріоритетні напрями досліджень в науковій та освітній діяльності: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції м. Львів, 13-14 липня 2020 року. – Львів : Львівський науковий форум, 2020. – С. 54-55. |
37 | посібник | Мовні особливості ділових паперів Навчальний посібник містить інформацію про теоретичні та нормативно-методичні основи традиційного та електронного документообігу, аналізується термінологічний апарат сучасного документознавства та порядок укладання й оформлення документів. У посібнику розглянуті теоретичні відомості норм укладання ділових паперів, приділено увагу не лише нормативному розташуванню реквізитів, а й мовленнєвим особливостям документів. Наявність практичних і тестових завдань надає можливість закріпити набуті знання, сформувати вміння і навички укладання та оформлення документів, опанувати засади офіційно-ділового стилю письмового мовлення. Ключові слова: Документ, реквізит, штамп, формуляр, службові записки.
|
Єльнікова Н. І. Мовні особливості ділових паперів / Єльнікова Н. І., Голопич І. М., Оверчук О. Б. - Харків, 2020. - 172 с. |
38 | тези доповіді | Пісня як лінгводидактичний засіб вивчення української мови як іноземної Роботу присвячено пісні, що слугує додатковим потужним матеріалом лінгвокультурологічного характеру. Наголошено, що саме пісні вдало репрезентують культуру мови, яку вивчає студент, а також особливості спілкування цією мовою. Схарактеризовано 2 рівні пісні: текстовий і музичний, зазначено лінгодидактичні функції пісні. Ключові слова: Пісня, лінгводидактика, лінгвокультурологія, слухання
|
Єльнікова Н. І. Пісня як лінгводидактичний засіб вивчення української мови як іноземної / Н. І. Єльнікова Методологія та практика лінгвістичної підготовки іноземних студентів: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 17 квітня 2020 р. – Харків: ХНМУ, 2020 – С.33 – 35. |
39 | посібник | УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ (МОВНІ НОРМИ) Навчальний посібник оптимально поєднує теоретичні положення й практичні завдання, що сприяє вдосконаленню знань з української мови професійного спрямування й формуванню мовних компетенцій у курсантів і студентів, які навчаються у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Посібник може бути використаний викладачами для організації індивідуальної або групової роботи на практичних або семінарських заняттях, а також для самостійного навчання. Ключові слова: Мовні норми, мова, культура мовлення, стилі сучасної української літературної мови, нормативні аспекти, граматична категорія
|
Єльнікова Н. І. Українська мова професійного спрямування (Мовні норми) / Н. І. Єльнікова, І. М. Голопич, Д. В. Полтавська. Х., 2019. 182 с. |
40 | тези доповіді | Просторічна лексика у системі сучасної української мови У роботі висвітлено погляди дослідників щодо просторічної лексики. Розкрито визначення терміна «просторічна лексика». Здійснено лінгвостилістичний аналіз просторічних елементів, зафіксованих у словниках. Проаналізовано сфери поширення просторічної лексики. Названо рівні, на яких відбувається просторічна трансформація слів. Ключові слова: просторічна лексика, лінгвостилістичний аналіз, лексична одиниця
|
Єльнікова Н. І. Просторічна лексика у системі сучасної української мови. ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Культу-рне розмаїття: матеріальна та нематеріальна культура різних країн світу». – Зб. матеріалів кон-ференції. Т. 11. – Харків : ХНУРЕ, 2019. – С. 47 - 48. |
41 | тези доповіді | ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ РОДУ ІМЕННИКА В ПРАКТИЧНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ Розглянуто методи вивчення граматичної категорії роду української мови як інозесної, схарактеризовано синтетичний тип флективної української мови, проаналізовано способи реалізації цієї граматичної категорії. Ключові слова: граматична категорія, іменник, рід, родова форма.
|
Єльнікова Н. І. Вивчення граматичної категорії роду іменника в практичному курсі української мови як іноземної. Інновації та традиції у мовній підготовці іноземних студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару. – Х. 2019. С. 129 - 132. |
42 | тези доповіді | ФРАЗЕОЛОГІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ ПРАВООХОРОНЦІВ З’ясовано природу фразеологізмів та особливості їхнього становлення та функціонування, походження та семантики. Проаналізовано різновиди правничих фразеологізмів. Підкреслена важливість фразеологічних одиниць для структурно-семантичної складової юридичного мовлення. Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна одиниця, мовлення правоохоронців, книжні фразеологізми.
|
Єльнікова Н. І. Фразеологія у професійному мовленні првоохоронців. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 2019. – С. 305 – 307. |
43 | тези доповіді | Соціолінгвістичні особливості функціонування молодіжного сленгу у курсантському середовищі Тези присвячені дослідженню соціолінгвістичного аспекту мовлення курсанта. У роботі аналізуються мовленнєві та соціокультурні складові курсантського середовища, причини виникнення сленгу та способи творення сленгізмів. Ключові слова: соціолінгвістичні особливості, жаргон, сленг, мовлення курсантів.
|
Єльнікова Н. І. Соціолінгвістичні особливості функціонування молодіжного сленгу у курсантському середовищі. Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту, Харків, 22 листоп. 2019 р. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 169 - 171. |
44 | тези доповіді | МОВА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ проаналізовано взаємозв’язок між соціальними явищами та мовою на певному етапі історичного розвитку суспільства, схарахктеризовано соціальну трансформація, що призводить до швидких еволюційних новоутворень у суспільстві, приділено увагу змінам у суспільстві, що впливають впливають на зміни й розвиток сучасної української літературної мови. Ключові слова: Поліфункціональність мови, соціолінгвістика, внутрішньомовна одиниця, соціальна диференціація
|
Єльнікова Н. І. Мова як відображення соціальних змін у суспільстві. Актуальні проблеми сучасної філології та методики викладання мов у вишах. Матеріали ІІ Всеукраїнської конференції. Харків, 2019. С. 40 - 42 |
45 | тези доповіді | Семантичні особливості жаргонних номінацій людини У роботі описано семантичні особливості жаргонних номінацій, розроблено їхню лексико-семантичну класифікацію, проаналізовано фактори, що впливають на входження до тематичних груп. Ключові слова: номінація, тематична група, термінологічні одиниці, жаргонізми
|
Єльнікова Н. І. Семантичні особливості жаргонних номінацій людини / Н. І. Єльнікова// – Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 листоп. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 2018. – С. 305 – 307. |
46 | практикум |
Методичне розроблення складене містить теоретичний матеріал, практичні завдання, список рекомендованої літератури. Окрім засвоєння понятійної бази, кожний розділ навчально-практичних матеріалів містить завдання, які формують у курсантів здатність аналізувати методичні ситуації, пов’язані з опрацюванням конкретного навчального матеріалу: порівняння описів певних прийомів, аналіз вправ, текстового матеріалу тощо. Методичне розроблення складається зі вступу, розділів, у яких подана теоретична інформація, запропоновані практичні завдання й вправи, та списку рекомендованої літератури. Звернено увагу на самостійну роботу курсанта, де значна роль відведена формуванню вмінь курсантів користуватися науковою та довідковою літературою. Ключові слова: Термінологія, термінознавство, термін, науковий стиль
|
Єльнікова Н. І. Навчально-методичні матеріали до семінарських занять із української мови професійного спрямування (Термінологія. Науковий стиль) / Н. І. Єльнікова, І. М. Голопич, Д. В. Полтавська. – Харків, 2018. – 45 с. |
47 | тези доповіді | Медіатекст як об'єкт лінгвістичних досліджень У тезах доповіді основну увагу приділено аналізу теоретичних підходів до вивчення медіатексту як об'єкту лінгвістичних досліджень і його ролі у процесі спілкування. Проаналізовано проблему визначення поняття "медіатекст" в синхронічному та діахронічному аспектах. Досліджено різні погляди щодо критеріїв створення, побудови та функціонування медіатекстів. Ключові слова: Медіатекст, концепція медіатексту, комунікація, медіакультура
|
Єльнікова Н. І. Медіатекст як об'єкт лінгвістичних досліджень / Н. І. Єльнікова // 22-й Міжнародний молодіжний форум «Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті». Зб. матеріалів форума. Т. 11. – Харків : ХНУРЕ, 2018. – С. 33 – 34. |
48 | тези доповіді | МОВНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ВЕРСІЯХ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У тезах досліджено проблему спілкування в соціальних мережах загалом, зміни характеру комунікативних процесів, які опосередковані найновішими інформаційними технологіями. Обґрунтовано актуальність, здійснено системний аналіз наукової та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження. Розглянуто зовнішнє писемне Інтернет-мовлення як важливий чинник комунікаційної культури особистості. Визначено, що Інтернет-мовлення є мовленнєвою діяльністю особистості у мережі Інтернет із використанням Інтернет-мови. Проаналізовано мовний аспект спілкування в соціальних мережах, який репрезентований на різних рівнях. Доведено, що високий рівень Інтернет-мовлення у процесі міжособистісної комунікації в електронних соціальних мережах є важливим аспектом підвищення рівня медіакультури, медіаінформаційної компетентності особистості. Ключові слова: Інтернет-мовлення, соціальні мережі, міжособистісна комунікація.
|
Єльнікова Н. І. Мовний аспект комунікації в українських версіях соціальних мереж // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави. - Харків, 2017. - С. 43 - 46. |
49 | практикум |
Методичне розроблення складається зі вступу, розділів, в яких детально подана теоретична інформація, наведені зразки документів, запропоновані практичні завдання та вправи, та списку рекомендованої літератури. Звернено увагу на самостійну роботу курсанта, де значна роль відведена формуванню вмінь курсантів користуватися науковою та довідковою літературою, аналізувати та виправляти мовностилістичні помилки. Ключові слова: офіційно-діловий стиль, документ, реквізит
|
Єльнікова Н. І. Навчально-практичні матеріали до семінарських занять із української мови професійного спрямування (ДОКУМЕНТИ) / Н. І. Єльнікова, І. М. Голопич, Д. В. Полтавська. - Харків, 2017. - 69 с. |
50 | тези доповіді | Лексико-семантичні особливості юридичної термінології У дослідженні окреслено склад та специфіку системної огранізації української юридичної термінології, виділено основні тематичні групи, визначено особливості лексико-семантичних відношень (полісемії, омонімії, синонімії, антонімії), схарактеризовано зміни, які відбулися в складі юридичної термінології сучасної української літературної мови. Ключові слова: українська юридична термінологія, лексико-семантична група, полісемія, омонімія, синонімія, антонімія
|
Єльнікова Н. І. Лексико-семантичні особливості юридичної термінології / Н. І. Єльнікова // Матеріали міжвузівської конференції ["Сучасні проблеми соціально-гуманітарних наук"], (Харків, 2 червня 2017 р.) / МВС України, Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 24 - 27. |
51 | практикум |
Навчально-практичні матеріали до семінарських занять із дисципліни «Українська мова професійного спрямування» складені відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму «правоохоронна діяльність». У навчальному практикумі подані завдання з граматики, синтаксису, стилістики ділового стилю української мови. Ключові слова: Мовні норми, орфоепічні норми, словотвірні норми, стилістичні норми, синтаксичні норми.
|
Єльнікова Н. І. Навчально-практичні матеріали до семінарських занять із української мови професійного спрямування (Мовні норми) / Н. І. Єльнікова, І. М. Голопич, Д. В. Полтавська. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2016. – 44 с. |
52 | тези доповіді | Структурний аналіз юридичних термінів у сучасній українській літературній мові У роботі розглянуто термінологію як одну з найбільш рухомих склaдoвих лексичнoї системи мoви. Проаналізовано клaсифікації, які мoжуть прoдемонструвати істoричну семантику oкремих термінів, oсобливості утвoрення та їхній подальший рoзвиток. Виокремлено два основні структурні типи термінів: однoкомпонентні (терміни-слoва) та багатoкомпонентні (терміни-слoвосполучення). У публікації здійснено аналіз емпіричного дослідження, за результатами якого з'ясовано, що кoжному типу притaманні специфічні спосoби твoрення, що реaлізуються у певних мoдельних рядах. Ключові слова: Юридичний термін, структурний аналіз, системність, дефініція, термінологія, термінологічні одиниці.
|
Єльнікова Н. І. Структурний аналіз юридичних термінів у сучасній українській літературній мові / Н. І. Єльнікова. – Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 2016. – С. 79 – 82. |
53 | тези доповіді | Лінгвістичні погляди Івана Франка У публікації висвітлено мовознавчі погляди І. Франка. Відзначена значна увага питанням унормування української літературної мови. Особливу увагу письменником приділено вивченню питання мовлення дитини. Зауважено, що учений одним із перших увів до української мови ряд мовознавчих термінів, які в тому ж значенні використовуються в сучасній українській термінології. Ключові слова: Лінгвістичні погляди, літературна спадщина, мовна структура словотворення, мовознавчий термін
|
Єльнікова Н. І. Лінгвістичні погляди Івана Франка / Н. І. Єльнікова. – Іван Франко в культурно-історичному вимірі : Матеріали круглого столу, 27 травня 2016 р. : [до 160-річчя від Дня народження та 100-річчя із Дня смерті ]. – Х. : ХНУВС, 2016. – С. 76 – 79. |
54 | тези доповіді | До проблеми перемикання мовного коду Роботу присвячено проблемі перемикання мовного коду. У зв’язку із посиленням тенденції глобалізації, активною міграцією народів, виникають нові мовні контакти, які сприяють розширенню сфери взаємодії мовних кодів. На основі аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел висвітлено три основні напрямки дослідження перемикання коду: зовнішні, екстралінгвістичні або соціолінгвістичні; внутрішні, психолінгвістичні; власне лінгвістичні. Проаналізовано фактори, які призводять до перемикання мовного коду. Ключові слова: Код, перемикання кодів, соціальний діалект, комунікативна та загальна культура мовця.
|
Єльнікова Н. І. До проблеми перемикання мовного коду / Н. І. Єльнікова. – Україна на шляху державотворення : історія та сучасність : Всеукраїнська науково-практична конференція, 26 травня 2016 р. : [до 25-ї річниці незалежності України]. – Харк. держ. Ун-т харчування та торгівлі. – Х. : ХДУХТ, 2016. – С. 249 – 250. |