Представниці відділу міжнародного співробітництва ХНУВС – Тетяна Матюшкова, Надія Сергієнко, Альона Музичук, Наталя Садова, Інна Савіна та Світлана Вечірко взяли участь у презентації нового проєкту ГО «Paneuropa Kyiv» – «Руйнування стереотипів: міжнародні діалоги про Україну», створеного за підтримки німецького Фонду Ганса Зайделя (Hanns-Seidel-Stiftung).

Одним з актуальних питань у міжнародній діяльності є стереотипне уявлення європейців щодо пострадянських країн. Стереотипи про українців переважно сформовані країною-агресором та особливо активно поширюються в Європі на тлі війни. Неправдива інформація про Україну та її народ, що є частиною російської пропаганди, наносить непоправну шкоду на шляху до європейської інтеграції нашої держави.

Громадська організація «Пан’європейська молодь Київщини – Paneuropa Kyiv – Paneuropean Youth of Kyiv region» Медіапроєкт для Австрії (Medienprojekt für Österreich) закликала до розвінчання стереотипів про Україну серед міжнародної громадськості та підвищення сприйняття українців як європейської нації у європейському суспільстві.

У ролі експертів у заході взяли участь австрійські медіаспеціалісти і громадські активісти: Генеральний секретар Пан’європейського союзу Австрії – Рейнхард Клоучек (Rainhard Kloucek), Віцепрезидент Пан’європейського союзу Австрії, політичний радник Інституту регіонів Європи (IRE) – Стефан Хабек (Stefan Haboeck) та Дітмар Піхлер (Dietmar Pichler) – експерт з дезінформації, засновник Disinfo Resilience Network, член Пан’європейського союзу Австрії. Модератором заходу став Артур Колдомасов, аналітик з дезінформації у «Детектор медіа», експерт з політики США, учасник ГО «Пан’європейська молодь Київщини», стажер при Канадському парламенті.

Під час обговорення першого стереотипу – корупційності українського суспільства, пан Стефан Хабек влучно зазначив, що Україна одна з небагатьох країн, яка вклала антикорупційну складову у вимоги до влади під час двох своїх революції та наголосив, що вона є країною, де громадянське суспільство має вагу і впливає на думку верхівки влади.

Другий стереотип – російська мова, щодо використання якої експерти навели багато прикладів із власного досвіду в Україні і за кордоном, коли українці вільно спілкувались російською або одночасно використовували суміш українських та російських слів, що допускається без покарання. На думку спікерів це є найкращим доказом того, що «мовне питання», яким так часто маніпулює ворог, має не європейське коріння, а штучно породжене російською пропагандою. Також спікери відзначили брак знань європейців щодо розрізнення української та російської мов та доцільність більше уваги приділяти цьому питанню на міжнародній арені з метою чіткого відмежування своєї мови від мови окупанта.

Третій поширений стереотип, який набув особливих фарб із початку повномасштабного вторгнення, ніби то необачна та невдячна поведінка українських мігрантів. На противагу пан Хабек навів дані закордонних роботодавців, які вважають українців працелюбними, що кардинально відрізняється від стереотипної думки. До того ж представники Пан’європейського союзу Австрії відзначили, що навіть порівняно із десятирічною давниною європейцям, на прикладі австрійців, загалом бракує знань про Україну. Рейнхард Клоучек назвав зв’язок між людьми, відкритий діалог та особисті контакти запорукою подолання цього. На думку іноземних спікерів, європейці мають більше дослухатися до українців, щоб майбутнє покоління європейців стало більш обізнаним щодо питань російсько-української війни, окупації Криму та інших регіонів України, ідентичності української нації з метою зруйнування окреслених та інших досі наявних негативних наративів, породжених російською пропагандою.

Кожен зі стереотипів розглядався крізь призму аналогічних питань (стереотипності мислення, використання німецької мови, особливостей поведінки пересічних громадян Австрії тощо), важливих для формування внутрішніх політик у цій європейській країні. Учасники дискусії не змогли знайти вагомих і суттєвих відмінностей, тож у підсумку жвавого обговорення сторони погодились із важливістю та актуальністю двосторонньої співпраці із руйнування стереотипного мислення, стереотипів про українців і Україну та посилення позитивного іміджу нашої країни та її громадян на міжнародній арені.

Наприкінці зустрічі Дітмар Піхлер окреслив і доцільність для самих українців більш активно та послідовно руйнувати найпоширеніші стереотипи та влучно підсумував: «Кожен українець тепер є солдатом в інформаційній війні».

ВЗГ ХНУВС