Спілкування відіграє важливу роль у роботі слідчих і визначає їх ефективність свою професійну кар'єру. Комунікативні навички слідчих забезпечують становлення та розвиток бізнесу контакти з різними категоріями учасників професійних стосунків і дозволяють їм формувати вигідні стратегії взаємодії. Тому у професійній підготовці курсантів, тобто майбутніх слідчих, розвиваючи їх комунікативні навички є важливим прикладним завданням. Метою дослідження є вивчення комунікативних здібностей курсантів слідча спеціалізація (майбутніх слідчих) у процесі їх професійної підготовки. Дослідження було проведено використання засобів психодіагностики серед курсантів слідчої спеціалізації Харківського національного університету внутрішніх справ. справ (n = 597). Встановлено, що більшість суб'єктів інтересу мають стійкі прояви здатності до формувати вміння застосовувати обґрунтовані моделі поведінки під час спілкування; вони виявляють поступовий розвиток в уміння орієнтуватися в ситуаціях професійної взаємодії та адаптуватися до нових умов життя. Два основних варіанти вияв комунікативних здібностей курсантів, тобто майбутніх дослідників, з учасниками міжособистісного спілкування. виявлено взаємодії: 1) з переважною тенденцією до незалежності, лідерства, домінування; 2) з відповідальність, орієнтація на співпрацю та злагодженість з іншими. Результати досліджень підтверджують вплив професійна підготовка щодо процесу формування комунікативних навичок у курсантів – майбутніх слідчих.

Ключові слова: комунікативні здібності; комунікативні характеристики; курсанти; майбутні слідчі; типи міжособистістної взаємодії

Communication plays an important role in the work of investigators and determines their performance throughout their professional career. Investigators’ communication skills ensure the establishment and development of business contacts with various categories of participants in professional relationships, and allow them to formulate profitable interaction strategies. Therefore, in the professional training of cadets i.e., future investigators, developing their communication skills is an important applied task. The research aims to investigate the communication skills of cadets of investigative specialization (future investigators) in the process of their professional training. The research was conducted using psychodiagnostic tools among cadets of the investigative specialization of Kharkiv National University of Internal Affairs (n = 597). It has been established that most of the subjects of interest have stable manifestations of the ability to form the skill to apply justified models of behavior during communication; they reveal a gradual development of the ability to navigate in situations of professional interaction and adapt to new living conditions. Two main variants of manifestation of the communication abilities of cadets i.e., future investigators with participants of interpersonal interaction have been identified: 1) with a predominant tendency to independence, leadership, and dominance; 2) with responsibility, focus on cooperation, and coherence with others. The results of the research confirm the influence of professional training on the process of communication skills formation in cadets i.e., future investigators.

Key words: communicative abilities; communicative characteristics; cadets; future investigators; types of interpersonal interaction

У статті розглядаються актуальні проблеми комунікативної компетентності працівників правоохоронних органів, зокрема: негативні наслідки для суспільства, спричинені непрофесіоналізмом працівників правоохоронних органів у комунікації сфери. Парадигмою дослідження є твердження про те, що найважливішим аспектом професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ – це робота з людьми, але на відміну від інших професій специфіка побудови міжособистісних стосунків з осіб в органах внутрішніх справ визначаються особливими умовами праці, незвичайними обставинами, а також приводами і ситуації, несхожі одна на одну. У зв'язку з цим виникає потреба у вдосконаленні комунікативної компетентності працівників юридичної сфери правоохоронні органи. З позицій інтегративного підходу проведено аналіз феномену комунікативна компетентність працівників правоохоронних органів; існуючі прогалини в цій сфері та необхідні «точки» для звернення виявлено зусилля щодо покращення ситуації.

Ключові слова: компетентність, професійна компетентність, спілкування, взаємодія, комунікативна компетентність, правоохоронна діяльність офіцери (поліцейські)

The article deals with the actual problems of the communicative competence of law enforcement officers, in particular, the negative consequences for society caused by the lack of professionalism of law enforcement officers in the communicative sphere. The paradigm of the study is the assertion that the most important aspect of the professional activity of employees o f the internal affairs bodies is to work with people, but unlike other professions, the specifics of building interpersonal relationships with people in internal affairs employees are determined by special working conditions, unusual circumstances, as well as occasions and situations dissimilar to each other. In this regard, there is a need to improve the communicative competence of employees of law enforcement agencies. From the standpoint of an integrative approach, an analysis was made of the phenomenon of the communicative competence of law enforcement officers; the existing gaps in this area and the necessary “points” for applying efforts to improve the situation were identified.

Key words: competence, professional competence, communication, interaction, communicative competence, law enforcement officers (policemen)

Метою роботи є дослідження синдрому емоційного вигорання під час широкомасштабної військової агресії, особливостей психологічного консультування в умовах надзвичайної ситуації та розробки професійних профілактичних заходів щодо зниження ризику емоційного вигорання. Актуальність дослідження зумовлена ​​тим, що постійний вплив стресових умов, викликаних російсько-українською війною, негативно впливає на психоемоційний стан особистості. Дослідження тривало протягом другого семестру 2022-2023 навчальних років в Україні. використовувалися філософські, загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. У результаті виявлено показники емоційного вигорання осіб, які постраждали від масштабної військової агресії. Вивчено фази та симптоми емоційного вигорання. Визначено необхідність надання психологічної підтримки особам, які мають синдром емоційного вигорання або наближаються до нього. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні синдрому специфіки формування емоційного піднесення з точки зору очевидця російської агресії та слухача. У висновках дослідження були розроблені профілактичні заходи для зниження ризику розвитку синдрому чутливої ​​бадьорості

Ключові слова: Емоційне виснаження. Емоційний стрес. Негативний психоемоційний стан. Опір. Російсько-українська війна

The aimis to investigate the syndrome of emotional burnout during large-scale military aggression, the peculiarities of psychological counseling in emergency conditions and the development of professional preventive measures to reduce the risk of emotional burnout. The relevance of the studyis due to the fact that constant exposure to stressful conditions caused by the Russian-Ukrainian war negatively affects the psycho-emotional state of the individual. The study continued during the second semester of the 2022-2023 academic years in Ukraine. philosophical, general scientific, and empirical research methods were used. In the resultsindicators of emotional burnout of individuals who have been affected by large-scale military aggression were identified. The phases and symptoms of emotional burnout were studied. The need to provide psychological support to individuals who have emotional burnout syndrome or are approaching it is identified. The scientific noveltyof the work consists in the study of the syndrome of the specificity of the formation of emotional elevation from the point of view of an eyewitness of Russian aggression and a listener. In the conclusionsof the study preventive measures to reduce the risk of developing sensitive cheerfulness syndrome were developed

Key words: Emotional Exhaustion. Emotional Stress. Negative Psycho-Emotional State.Resistance. Russian-Ukrainian War.

Стаття присвячена розгляду предмету заздрості у юнаків та дівчат в контексті їх схильності до девіантної поведінки. Авторами зазначається, що девіантна поведінка розуміється як така, що відхиляється від прийнятих у суспільстві норм та правил. Також автори наголошують на тому, що заздрість можна охарактеризувати як негативне ставлення до переваги іншої людини і бажання отримати те, чим володіє ця людина. Мета статті полягає у визначення основних психолого-правових характеристик заздрісності студентів -юнаків та дівчат у контексті девіантної поведінки. А завданнями статті автори вказують – визначення рівня вираженості заздрощів у курсантів - юнаків та дівчат та вивчення гендерних особливостей взаємозв'язку девіантної поведінки, із заздрістю до різних предметних сфер. У висновках відмічається те, що заздрість не є моральним почуттям і саме неповноцінність суб’єкта є центральною проблемою заздрості. Множинні гендерні відмінності в заздрості, виявлені в юнацькому віці, у міру дорослішання мінімізуються.

Ключові слова: заздрість, заздрісність, девіантна поведінка, делінквентна поведінка, неповноцінність, несправедливість, юнаки, дівчата, гендерна специфіка.

This article explores the propensity for deviant behavior and the objects of envy among young men and women. Specifically, it examines the following aspects: Appearance: Young individuals often experience jealousy regarding each other's physical appearance, clothing, hairstyle, and more. Envy of attractive attributes may drive both genders to engage in deviant behaviors, such as resorting to drug use or alcohol abuse to achieve these attributes. Social Status: Envy can also revolve around social status, encompassing factors like popularity, academic or athletic success, and group affiliations. Envious feelings related to these aspects may lead to deviant behaviors, including the use of violence or manipulation to attain desired status. Material Goods: Material possessions can be a focal point of envy, motivating young people to engage in theft, deceit, or illicit activities to acquire them. Power and Control: Envy of power and control may serve as another motivator for deviant behavior. For instance, the desire to wield power can lead to attempts to ontrol others or resort to violence to achieve personal objectives. Deviant behaviors often stem from envy, as individuals may seek to obtain desired objects or statuses through wrongful means. For instance, a young man envious of a successful classmate may resort to grade forgery or cheating to attain similar success. Jealousy can also trigger conflicts and violence among individuals. For example, two girls envious of each other's attractiveness or popularity may engage in efforts to undermine each other's lives or even resort to physical aggression. The primary objective of this article is to identify the principal psychological and legal characteristics of envy among male and female students within the context of deviant behavior. The article's objectives include assessing the level of envy among male and female cadets and exploring gender-specific relationships between deviant behavior and envy across various subject areas. It is essential to note that envy alone is not the sole cause of deviant behavior; rather, it is one of several factors influencing young individuals and motivating them to engage in unlawful acts. Additional factors, such as inadequate social support, low self-esteem, or negative environmental influences, also significantly contribute to the development of deviant behavior. In conclusion, this study underscores that envy is not a moral sentiment and highlights the centrality of feelings of inferiority in the experience of envy. Moreover, gender differences in envy, prevalent among youth, tend to diminish as individuals mature.

Key words: envy, deviant behavior, delinquent behavior, inferiority, injustice, male, female, gender differences.

Заздрість багатовимірне соціально-психологічне явище та може виникати з різних причин. Наприклад, коли людина відчуває невдоволення своїм становищем або досягненнями інших людей, вона може відчувати заздрість. Також заздрість може виникати через нерівність у суспільстві, коли деякі люди мають більше можливостей та переваги, ніж інші. Гендерні норми і стереотипи також можуть впливати на появу заздрості. Наприклад, жінки можуть заздрити іншим жінкам, які відповідають стандартам краси або мають високий соціальний статус, оскільки вони почуваються несправедливо обмеженими у своїх можливостях. Чоловіки також можуть заздрити іншим чоловікам, які володіють високим соціальним статусом або матеріальним благополуччям, оскільки це може спричиняти почуття невдачі або неповноцінності. Тобто, вона може виникати внаслідок існцючих гендерних норм, стереотипів та конкуренції між статевими групами у тому чи іншому суспільстві. У статті зазначається, що головною особливістю заздрості є непостійність конкретних об’єктів цього почуття – інших індивідів, яких багато. Заздрять завжди людям, які є власниками деяких достоїнств або переваг. Авторами відмічається також і неоднозначність та складність феномена заздрості саме в її функціях. Функції заздрості можливо розглядати у двох площинах: як з позитивного боку, так і з негативного. З позитивного боку, функція заздрості полягає у створенні конкуренції між людьми у процесі досягнення цінностей. Якщо людина досягла стану, коли вона може пишатися собою, почуття заздрості зникає. Метою дослідження є визначення гендерної специфіки взаємозв’язків заздрісності з комунікативною толерантністю у студентів.У результатах проведеного дослідження автори вказують, що у чоловіків диспозиційна заздрісність не пов'язана з нетерпимістю до оточуючих. У жінок виявлені кореляції заздрісності як із загальним показником інтолерантності, так і з більшістю шкал. Заздрість до матеріального достатку іншого і у чоловіків і у жінок співвідноситься з пониженим рівнем загальної комунікативної толерантності. Крім того, у чоловіків низький рівень толерантності корелює із заздрістю до соціального статусу, а у жінок - до комунікативних якостей.

Ключові слова: заздрість, гендер, заздрісність, комунікативна толерантність, інтолерантність

Envy is a multidimensional socio-psychological phenomenon and can arise for various reasons. For example, when a person feels dissatisfied with his position or the achievements of other people, he may feel envy. Also, envy can arise due to inequality in society, when some people have more opportunities and advantages than others. Gender norms and stereotypes can also influence the appearance of envy. For example, women may envy other women who meet beauty standards or have high social status because they feel unfairly limited in their opportunities. Men may also envy other men who have high social status or material well-being, as this can cause feelings of failure or inferiority. That is, it can arise as a result of existing gender norms, stereotypes and competition between sex groups in one or another society. The article notes that the main feature of envy is the impermanence of specific objects of this feeling - other individuals, of which there are many. They are always jealous of people who are the owners of some merits or advantages. The authors also note the ambiguity and complexity of the phenomenon of envy precisely in its functions. The functions of envy can be considered in two planes: both from the positive side and from the negative side. On the positive side, the function of envy is to create competition between people in the process of achieving values. If a person has reached a state where he can be proud of himself, the feeling of envy disappears. The purpose of the study is to determine the gender specificity of the relationships between envy and communicative tolerance in students. In the results of the study, the authors indicate that dispositional envy in men is not related to intolerance of others. In women, correlations of envy were found both with the general index of intolerance and with most of the scales. Envy to the material wealth of others in both men and women correlates with a reduced level of general communicative tolerance. In addition, in men, a low level of tolerance is correlated with envy of social status, and in women - with communicative qualities.

Key words: envy, gender, envy, communicative tolerance, intolerance.

У статті авторами зазначено, що проблеми домашнього насильства в період військової агресії загострюються і під впливом різних причин можуть залишатися невидимим або мати неналежне реагування з боку суспільства. Підкреслено існування трьох основних підходів щодо аналізу чинників, які мають вплив на розвиток ситуації домашнього насильства: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Констатовано, що найбільш загальноприйнятною натепер уважається екологічна теорія насильства У. Бронфенбреннера, яка пояснює насильство в родині за допомогою розгляду проблеми з різних боків. Авторами підкреслено, що насильство може мати різні форми, динаміку та ступені інтенсивності, але завжди присутнім є факт порушення однією людиною прав і свобод іншої людини. Стаття містить аналіз чинників, пов’язаних із більшою ймовірністю проявів насильства, та чинників, що можуть сприяти збільшенню домашнього насильства під час війни (страх, невпевненість, відчуття безпорадності та розгубленості; соціально-економічна нестабільність та втрата роботи; вимушене переселення та втрата безпечного оточення й усталеного міжособистісного простору; порушення сімейної динаміки та стосунків; підвищене вживання алкоголю та наркотиків; легкий доступ до різних видів зброї; виникнення посттравматичного стресового синдрому тощо).

Ключові слова: домашнє насильство; постраждалі; жінки; фактори, що сприяють збільшенню домашнього насильства; війна; постраждалі від домашнього насильства.

The authors note in the article that the problems of domestic violence in the period of military aggression are aggravated and, due to various reasons, may remain invisible or have an insufficient level of response from society. It has been emphasised the existence of three main approaches to analysing the factors that influence the development of domestic violence, such as socio-cultural, systemic family and individual psychological. It has been stated that the most generally accepted today is the ecological theory of violence by U. Bronfenbrenner, which explains domestic violence by addressing the problem from various perspectives. The authors emphasise that violence can have different forms, dynamics and intensity, but it is always a violation of the rights and freedoms of another person. The article analyses the factors associated with a higher probability of violence and factors that may contribute to the increase in domestic violence during war (fear, uncertainty, feelings of helplessness and confusion; socio-economic instability and loss of work; forced relocation and loss of a safe environment and established interpersonal space; disruption of family dynamics and relationships; increased alcohol and drug use; easy access to various types of weapons; post-traumatic stress syndrome, etc. ). The reasons for the decrease in the number of appeals to the National Police of Ukraine regarding cases of violence have been analysed (self-levelling of the problem by the victim; the need to solve other urgent problems; the victim's location in the temporary occupation or in the war zone; lack of trust in the authorities and institutions in the host communities; living in temporary shelters without free access to mobile communication and the Internet; forced relocation of people to other regions of the country and abroad into foreign language environments). The language barrier and lack of knowledge about the specifics of the country's response to domestic violence; a decline in the speed of police response due to the involvement of employees in public order protection, especially in the areas close to the war zone, etc.)

Key words: domestic violence; victims; women; factors contributing to the increase in domestic violence; war; victims of domestic violence.

У роботі проаналізовано особливості виникнення і переживання заздрості чоловіками та жінками військовослужбовцями в контексті правової поведінки. У проведеному дослідженні був використаний комплекс взаємодоповнюючих методів: аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження, бесіда, анкетування, тестування. Також закцентовано увагу на заздрості як потужній емоції, що включає в себе негативні почуття невдоволення, спрямовані до вищого зовнішнього джерела. Заздрісні люди бажають отримати привабливі якості, досягнення або власність іншої людини. У висновках авторами зазначається, що заздрість реалізується на особистісному та соціальному рівнях, зумовлює формування самовідношення та самооцінювання, прояв схильності до різних видів девіацій, визначає особливості та результати адаптації особистості у змінному світі. Етикопсихологічні феномени соціальної поведінки багато в чому залежать від гендерної приналежності суб'єкта.

Ключові слова: заздрість, девіантна поведінка, асоціальна поведінка, військовослужбовці.

The feeling of irritation caused by some advantage, superiority, well-being of another is often hidden by a person from others, and sometimes from himself. Why does a feeling of envy arise, how and why? This question is very important both for understanding the psychology of an individual's behavior and for explaining a number of events in society that have developed historically and are happening today. The concept of envy can be interpreted as a state or feeling, experiencing hostility towards another person, in relation to his happiness, well-being, success, morality, cultural level or material advantage. Envy is a kind of recognition of the superiority, success, well-being of another, combined with a feeling of annoyance, hostility towards the achiever. Envy exhibits a demanding desire to have, to possess at the level of another or even to surpass him, to dominate. The article analyzes the peculiarities of the occurrence and experience of envy by male and female military personnel in the context of legal behavior. A set of complementary methods was used in the conducted research: analysis of scientific literature on the research problem, interview, questionnaire, testing. Also, attention is focused on envy as a powerful emotion, which includes negative feelings of dissatisfaction directed to a higher external source. Envious people want to get attractive qualities, achievements or possessions of another person. In the conclusions of the authors, it is noted that envy is realized at the personal and social levels, determines the formation of self-attitude and self-evaluation, the manifestation of a tendency to various types of deviations, determines the peculiarities and results of personal adaptation in a changing world. Ethical and psychological phenomena of social behavior largely depend on the gender of the subject. In the results of the study, certain possible directions of future research of the considered problem are indicated: the study of individual and psychological determinants of envy; determination of relationships between the parameters of envy and such characteristics of the subject as intelligence, volitional qualities of the individual, dynamic properties of individuality.

Key words: envy, deviant behavior, antisocial behavior, military personnel.

Результати проведеного дослідження дали можливість виділити структуру мотивації, яка була підходить для виділених типів мотивації військовослужбовців Національної гвардії України з різними рівнями ефективність їхньої професійної діяльності, включаючи мотивацію, засновану на державній службі, застій, прозаїчність, романтичність, дефіцитний і залежний. У дослідженні взяли участь 2435 військовослужбовців чоловічої статі. Вони порівну представляли всі оперативні та територіальних об'єднань і військових частин Національної гвардії України. Кожен підрозділ однаково представив офіцерів, військовослужбовці за контрактом, у тому числі учасники бойових дій, а також ті, які не мали такого досвіду. The дослідження проводилось за допомогою стандартизованих українською мовою методик: «Близько Анкета перевірки мотивації професійного вибору абітурієнтів МВС», «Методи вивчення мотиваційного профілю особистості» та «Інвентаризація джерел мотивації – MSI». Проведене Дослідження дали можливість описати не лише визначені типи професійної мотивації військовослужбовців, а й специфічні явища, такі як самомотивація представників типу, керованого суспільно-службовою мотивацією; “відпочинок на лаврах» за типом застою; проблеми, пов'язані з вибором просоціального типу, для якого професія, родина та друзі мали однакове значення; схильність до маніпуляцій, щоб отримати доступ до бажаних аспектів професійної діяльності діяльність типу, який боровся за пригоди; відсутність щирого інтересу до військової професії для дефіцітарного типу що могло б змінити його на більш перспективне, маючи такі ж запити до кандидатів; ставлення до професії начебто була для залежного типу засобом задоволення потреб свого емоційного життя.

Ключові слова: мотив, мотиваційна сфера, військовослужбовці, ефективність професійної діяльності

The results of the conducted research gave the possibility to distinguish the structure of the motivation which was suitable for the distinguished types of motivation of servicemen of the National Guard of Ukraine with different levels of effectiveness of their professional activity including motivation based on public service, stagnation, prosaically, romantic, deficient, and dependent. 2435 male servicemen participated in the research. They equally represented all the operational and territorial reunifications and military units of the National Guard of Ukraine. Every unit equally presented the officers, servicemen under the contract including the participants in hostilities as well as those who did not have such experience. The research was conducted with the help of the methods which were standardized by the Ukrainian language: “Close Questionnaire of Examining the Motivation of Professional Choice Made by Applicants of the Ministry of Internal Affairs”, “Methods of Studying the Motivational Profile of Personality”, and “Motivation Sources Inventory – MSI”. The conducted research posed the possibility to describe not only the determined types of professional motivation of servicemen, but also specific phenomena such as self-motivation of the representatives of a type which was run by public service motivation; “rest on the laurels” for the type of stagnation; problems related to choice-making for the prosocial type for whom profession, family, and friends had equal meaning; the tendency for manipulation to gain access to desirable aspects of professional activity of the type which struggled for adventures; lack of sincere interest in the military profession for the deficient type which could change it for more prospective having the same requests for the candidates; attitude to the profession as if it was a means of satisfaction of the needs of their emotional life for the dependent type.

Key words: motive, motivational sphere, servicemen, the effectiveness of the professional activity

Комунікативний компонент професійної діяльності слідчого є домінуючим, оскільки демонструє здатність працівника організовувати роботу на основі професійно виваженого спілкування з об’єктами взаємодії. Етап здобуття вищої освіти у закладах зі специфічним навчальним середовищем є сензитивним періодом для розвитку основних соціогенних структур особистості та становлення професійної ідентичності майбутніх фахівців. Цей період характеризується цілеспрямованим оволодінням системою професійних знань і вмінь, формуванням цілісного уявлення про професійну спільноту, результатом чого є усвідомлення професійної готовності. Використання тренінгових технологій у підготовці слідчих сприяє підвищенню ефективності процесу професійної підготовки, заснованого на основних принципах особистісно-орієнтованого навчання. Метою нашого дослідження є вивчення процесу формування компонентів комунікативної компетентності у майбутніх слідчих органів досудового розслідування за допомогою тренінгових технологій. Для вирішення цієї мети використовувався відповідний психодіагностичний інструментарій, який був апробований під час підготовки фахівців органів досудового розслідування. Більшість респондентів заявили про наявність задоволення від участі в навчальних курсах, усвідомлення важливості їх інформативності та практичної спрямованості. Посттренінгове тестування підкреслило переосмислення учасниками цінності міжособистісних стосунків; зростаюче бажання допомогти і проявити теплоту і доброзичливість у стосунках з оточуючими; доцільність та ефективність використання співпраці та компромісу у вирішенні конфліктних ситуацій у професійному та особистому середовищі

Ключові слова: технології навчання, комунікативна компетентність, міжособистісні стосунки, слідчі, професійна підготовка

The communicative component of the investigator’s professional activities is a dominant one, as it demonstrates the employee’s ability to organize work on the basis of professionally balanced communication with the objects of interaction. The stage of obtaining higher education in institutions with specific learning environment is a sensitive period for the development of the main sociogenic structures of personality and the development of professional identity of future professionals. This period is characterised by a purposeful mastering of the system of professional knowledge and skills, formation of a holistic view of the professional community, which results in awareness of professional readiness. The use of training technology in the training of investigators helps to increase the efficiency of the professional training process, based on the basic principles of personality-oriented education. The aim of our research is to study the process of formation of components of communicative competence in future investigators of prejudicial inquiry agencies with the help of training technologies. Appropriate psychodiagnostic tools were used to solve this purpose, which was tested during the training of specialists for prejudicial inquiry agencies. Most of the respondents stated the existence of satisfaction with participating in the training courses, awareness of the importance of its informativeness and practical orientation. Post-training testing emphasized the participants’ rethinking of the value of interpersonal relations; growing desire to help and show warmth and friendliness in relations with others; the expediency and effectiveness of the use of cooperation and compromise in resolving conflict situations within a professional and personal environment.

Key words: training technologies, communicative competence, interpersonal relations, investigators, professional training

Актуальність дослідження природничо-наукової підготовки майбутніх психологів щодо присутності нейронаукових знань у змісті освіти полягає в тому, що нейронауки проникли в усі сфери соціонічних напрямів підготовки та є синергетичною складовою для гуманітарних аспектів людини. психологія. Мета нашої статті — дослідити змістову складову психологічної освіти в університетах Фінляндії та Швеції з метою визначення її відповідності сучасній міждисциплінарній гуманітарно-природничій парадигмі, зокрема застосування нейронаук у підготовці психологів. Встановлено, що нейрофізіологічний аспект психологічної освіти (паралельно з екологічним) в університетах Фінляндії та Швеції реалізується через впровадження дисциплін, орієнтованих на вивчення нейрофізіологічної природи вищої нервової діяльності (обов’язкових дисциплін) і головним чином нейрофізіологічні діагностичні та когнітивно орієнтовані вибіркові дисципліни. Існує відмінність у підходах до планування підготовки майбутніх психологів: у Фінляндії затверджені переліки варіативних дисциплін, у Швеції регламентуються лише обов’язкові предмети, а на варіативній складовій студенти мають повну академічну свободу. Встановлено, що вища психологічна освіта Швеції та Фінляндії цілком відповідає тенденціям сучасного суспільства, в якому спостерігається «розмивання» кордонів між науковими сферами та орієнтація на побудову особистісного освітнього простору студента.

Ключові слова: обов'язкові дисципліни, академічна свобода, курси за вибором, додаткові курси, психофізіологічні механізми, нейробіологія, нейропсихологія

The relevance of the study of the natural science training of future psychologists for the presence of neuroscientific knowledge in the content of education lies in the fact that neurosciences have penetrated all spheres of socionic areas of training and are a synergistic component for the humanitarian aspects of human psychology. The aim of our article is to investigate the content component of psychological education in the universities of Finland and Sweden in order to determine its relevance to the modern interdisciplinary humanities and natural sciences paradigm, in particular the application of neuroscience in the training of psychologists. It was found that the neurophysiological aspect of psychological education (in parallel with the environmental) at the universities of Finland and Sweden is implemented through the implementation of disciplines, focused on the study of the neurophysiological nature of higher nervous activity (compulsory disciplines) and mainly neurophysiological diagnostic and cognitively oriented selective disciplines. There is a difference in the approach to planning the training of future psychologists: in Finland, lists of variable disciplines are approved, in Sweden only compulsory subjects are regulated, and in the variable component students have full academic freedom. It has been established that higher psychological education in Sweden and Finland is fully consistent with the tendencies of today’s society, in which there is a "blurring" of boundaries between scientific fields and an orientation towards building a student's personal educational space.

Key words: compulsory disciplines, academic freedom, elective courses, additional courses, psychophysiological mechanisms, neurobiology, neuropsychology

У статті представлено результати емпіричного дослідження емоційно-вольового компонента професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України на етапі фахової підготовки. На основі аналізу психологічної літератури визначено, що емоційновольовий компонент професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України – це здатність розуміти власний емоційний стан у різноманітних професійних ситуаціях; адекватність реагування на результати діяльності та можливі невдачі; цілеспрямованість; терпіння і володіння собою в ситуаціях невизначеності; наполегливість та енергійність в досягненні поставленої мети й розв’язанні навчально-професійних завдань; ініціативність, сміливість, принциповість в розробці та реалізації навчальних і професійних проектів.

Ключові слова: компетентність, емоційно-вольовий компонент, військовослужбовці, фахова підготовка.

The article presents the results of an empirical study of the emotional-volitional component of the professional-psychological competence of servicemen of the National Guard of Ukraine at the stage of professional training.Based on the analysis of psychological literature, it was determined that the emotional-volitional component of the professional-psychological competence of servicemen of the National Guard of Ukraine is the ability to understand one's own emotional state in various professional situations; adequacy of response to performance results and possible failures; purposefulness; patience and self-control in situations of uncertainty; perseverance and energy in achieving the set goal and solving educational and professional tasks; initiative, courage, principledness in the development and implementation of educational and professional projects.The following predominant profiles of self-regulation were identified: typical profile No. 1, characterized by high development of goal planning and process programming processes. The subjects are characterized by a clear planning of activities and the choice of methods of implementation of actions, but due to the weakness of modeling, more importance is given to details and trifles, which can lead to the loss of the main thing. Typical profile No. 4, which is characterized by the formation of modeling, programming and evaluation of results, low development of the planning link. The subjects do not think about their future, have low organization in educational activities. Actions and deeds depend on the situation, which is manifested in insufficient consistency and even impulsiveness of behavior. Typical profile No. 5 is characterized by a high level of development according to the modeling scale. The subjects are able to clearly set goals, plan carefully, adhere to specific deadlines for the performance of activities and, as a result, organize the activity process. They are characterized by energy, quick switching from one type of activity to another.

Key words: competence, emotional-volitional component, military personnel, professional training

У статті висвітлено особливості професійної діяльності вчителя за ознаками толерантності, змістом і видами констатовано цей феномен, ціннісні основи виховання толерантності в учнів обґрунтовуються, психологічні, культурологічні та комунікативні аспекти педагог враховується толерантність викладача. Методична рекомендації щодо самопідготовки вчителя, толер взаємодія з суб'єктами освітнього процесу включені.

Ключові слова: толерантність, особистість, система виховання, виховний процес.

The article highlights the features of professional activity teacher on the basis of tolerance, the content and types of this phenomenon are stated, the value bases of education of tolerance in students are substantiated, psychological, culturological and communicative aspects of pedagogical tolerance of the teacher are considered. Methodical recommendations on self-training of the teacher, tolerant interaction with subjects of educational process are included

Key words: tolerance, individual, education system, educational process.

Автором розглянуто основні фактори при оцінці ризиків скоєння повторного злочину дітьми та проаналізовано існуючі методи оцінки таких ризиків

Ключові слова: діти, повторний злочин, фактори ризику, методи оцінки ризику

Автором рассмотрены основные факторы при оценке рисков совершения повторного преступления детьми и проанализированы существующие методы оценки таких рисков

Ключевые слова: дети, повторное преступление, факторы риска, методы оценки риска

Розглянуто мету, основні завдання та складові програми тренінгу «Психологія допиту». Надано методичні рекомендації стосовно його впровадження та підкреслено ефективність використання тренінгових технологій у формуванні комунікативної компетентності слідчих.

Ключові слова: комунікативна компетентність, слідчий, тренінгові технології, допит

Рассмотрены цели, основные задачи и составляющие программы тренинга «Психология допроса». Даны методические рекомендации по его внедрению и подчеркнута эффективность использования тренинговых технологий в формировании коммуникативной компетентности следователей.

Ключевые слова: коммуникативная компетентность, следователь, тренинговые технологии, допрос

Авторами розглянуто особливості використання квест-технологій у професійній підготовці поліцейських на етапі фахової підготовки. Розглянуто структу поліцейського квесту та етапи його проведення.

Ключові слова: квест-технології, поліцейські, поліцейський квест, професійна підготовка

Авторами рассмотрены особенности использования квест-технологий в профессиональной подготовке полицейских на этапе профессиональной подготовки. Рассмотрены структуры полицейского квеста и этапы его проведения.

Ключевые слова: квест-технологии, полицейские, полицейский квест, профессиональная подготовка

Сучасні соціально-психологічні дослідження самотності передбачають аналіз багатьох особистісних проблем, які стосуються різних проявів людського життя, особливо у сфері міжособистісних контактів і спілкування. Самотність як складний і гострий досвід, що виявляє особливі форми самопізнання, ставлення до себе і світу, привертає увагу в плані комунікативної поведінки та змін, які можуть відбутися з людиною на шляху самоформування та професійного розвитку. Тому вивчення взаємозв’язку між рисами особистості та почуттям самотності становить особливий інтерес, зокрема для категорії майбутніх спеціалістів у галузі «людина – людина», таких як юристи, які в рамках своєї професійної діяльності повинні постійно співпрацювати з людьми, взаємодіяти, спілкуватися з ними та відстоювати їх свободи та інтереси. Метою дослідження є визначення індивідуально-психологічних рис та особливостей прояву самотності у майбутніх юристів та правоохоронців з точки зору їх комунікативної діяльності. Результати дослідження показали, що існує зв’язок між рисами особистості спеціалістів та проявами самотності як складової соціально-комунікативних процесів. Дослідження допоможе зрозуміти доцільність впровадження комунікативної лінгвістики у процес підготовки фахівців-правників та розвитку психологічного супроводу працівників правоохоронних органів.

Ключові слова: особистість, індивідуально-психологічні особливості, самотність, комунікативний критерій, правоохоронна діяльність

Современные социально-психологические исследования одиночества предполагают анализ многих личностных проблем, относящихся к различным проявлениям человеческой жизни, особенно в сфере межличностных контактов и общения. Одиночество как сложный и острый опыт, выявляющий особые формы самопознания, отношения к себе и миру, привлекает внимание в плане коммуникативного поведения и изменений, которые могут произойти с человеком на пути самоформирования и профессионального развития. Поэтому изучение взаимосвязи между чертами личности и чувством одиночества представляет особый интерес, в частности для категории будущих специалистов в области «человек – человек», таких как юристы, которые в рамках своей профессиональной деятельности должны постоянно сотрудничать с людьми, взаимодействовать, общаться с ними, отстаивать их свободы и интересы. Целью исследования является определение индивидуально психологических черт и особенностей проявления одиночества у будущих юристов и правоохранителей с точки зрения их коммуникативной деятельности. Результаты исследования показали, что существует связь между чертами личности и проявлениями одиночества как составляющей социально-коммуникативных процессов. Исследование поможет понять целесообразность внедрения коммуникативной лингвистики в процесс подготовки специалистов-юристов и развития психологического сопровождения работников правоохранительных органов.

Ключевые слова: личность, индивидуально-психологические особенности, одиночество, коммуникативный критерий, правоохранительная деятельность

Modern social and psychological studies of loneliness involve the analysis of many personal problems that relate to various manifestations of human life, especially in the field of interpersonal contacts and communication. Loneliness as a complex and acute experience, which reveals special forms of self-knowledge, attitude to oneself and the world, attracts attention in terms of communicative behaviour and changes that can happen to a human being on the path of self-formation and professional development. Therefore, the study of the relationship between personality traits and feelings of loneliness is of particular interest, especially in the category of future specialists in the field of “human being – human being”, such as law specialists, who ,within a framework of their professional activities, constantly cooperate with people, interact, communicate with them and guard their freedoms and interests. The aim of the research is to determine the individual and psychological traits and manifestation characteristics of loneliness in future legal practitioners and law enforcement officers in terms of their communicative activities. Empirical data have shown that there is a relationship between the personality traits of specialists and manifestations of loneliness as a part of social and communicative processes. The research will help to understand the feasibility of introducing communicative linguistics in the process of law specialists training and the development of psychological support for law enforcement officers.

Key words: personality, individual and psychological features, loneliness, communicative criterion, egist law-enforcement activities

У статті досліджуються особливості формування психологічної готовності до професійної діяльності. Проаналізовано трактування сутності категорії психологічної готовності до професійної діяльності через призму міжнародних та вітчизняних досліджень. Розглянуто структуру психологічної готовності у професійній діяльності. Теоретично проаналізовано різні наукові праці та підходи щодо визначення психологічної готовності та її структури. У статті представлена структура психологічної готовності до професійної діяльності у різних професіях. Встановлено, що готовність до професійної діяльності є важливою стороною становлення та саморозвитку впродовж усього життя. Дослідниками напрацьовано значний за обсягом теоретичний і практичний матеріал, обґрунтовано кілька різних підходів до визначення поняття готовності, її структури, умов розвитку, особливостей функціонування. За результатами вивчення наукової літератури уточнено визначення психологічної готовності до професійної діяльності.

Ключові слова: готовність, психологічна готовність, професійна діяльність, структура психологічної готовності

В статье исследуются особенности формирования психологической готовности к профессиональной деятельности. Проанализирована трактовка сущности категории психологической готовности к профессиональной деятельности через призму международных и отечественных исследований. Рассмотрена структура психологической готовности в профессиональной деятельности. Теоретически проанализированы различные научные труды и подходы к определению психологической готовности и ее структуры. В статье представлена ​​структура психологической готовности к профессиональной деятельности в разных профессиях. Установлено, что готовность к профессиональной деятельности является важной стороной становления и саморазвития на протяжении всей жизни. Исследователями наработан значительный по объему теоретический и практический материал, обоснованы несколько разных подходов к определению понятия готовности, ее структуры, условий развития, особенностей функционирования. По результатам исследования научной литературы уточнено определение психологической готовности к профессиональной деятельности.

Ключевые слова: готовность, психологическая готовность, профессиональная деятельность, структура психологической готовности

The article examines the features of the formation of psychological readiness for professional activity. The interpretation of the essence of the category of psychological readiness for professional activity through the prism of international and domestic research is analyzed. The structure of psychological readiness in professional activity is considered. Theoretically, various scientific works and approaches to determining psychological readiness and its structure are analyzed. The article presents the structure of psychological readiness for professional activity in different professions. It is established that readiness for professional activity is an important aspect of formation and self-development throughout life. Researchers have developed a significant amount of theoretical and practical material, substantiated several different approaches to defining the concept of readiness, its structure, development conditions, features of functioning. According to the results of studying the scientific literature, the definition of psychological readiness for professional activity has been clarified.

Key words: readiness, psychological readiness, professional activity, structure of psychological readiness

У статті здійснено аналіз сучасних тенденцій щодо структури професійно-психологічної компетентності у вітчизняному науковому просторі. Особливу увагу приділено саме професійно-психологічній компетентності тому, що вона є інтегральною професійно-особистісною характеристикою військовослужбовців Національної гвардії України. Саме в цій компетентності поєднуються теоретична й практична готовність до виконання професійної діяльності, а також суб’єктивні особливості фахівця, які забезпечують ефективність управлінської діяльності підрозділами. На основі аналізу наукових підходів щодо дослідження структури професійно-психологічної компетентності майбутніх фахівців, професіограми командира підрозділу й особливостей військової діяльності в статті здійснено визначення структури й змісту професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України. Розглянуті основні компоненти, які входять до структури професійно-психологічної компетентності. До таких компонентів належать: мотиваційний компонент, в якому головне – це мотивація та відношення військовослужбовця до виконання професійної діяльності, потреба й бажання постійно розвиватися та здобувати нові знання, а також підвищувати свій професійний рівень; комунікативний компонент – це здатність встановлювати й налагоджувати, а також підтримувати взаємостосунки з іншими людьми; когнітивний компонент – це здатність критично й самостійно мислити незалежно від ситуації; операційний компонент – це здатність адаптуватися до нових, навіть важких умов діяльності, а також володіння професійними знаннями, уміннями й навичками для успішного виконання професійних завдань; емоційно-вольовий компонент – це здатність військовослужбовця до самоконтролю, до самона- віювання задля досягнення поставленої мети, подолання сумнівів, страхів, несення відповідальності за свою діяльність і діяльність своїх підлеглих.

Ключові слова: професійно-психологічна компетентність, офіцер військового управління, мотиваційний компонент, особистісний компонент, операційний компонент, когнітивний компонент, емоційно-вольовий компонент

В статье показан анализ современных тенденций по структуре профессионально-психологической компетентности в отечественном научном пространстве. Особое внимание уделено именно профессионально-психологической компетентности, потому что она является интегральной профессионально-личностной характеристикой военнослужащих Национальной гвардии Украины. Именно в этой компетентности сочетаются теоретическая и практическая готовность к выполнению профессиональной деятельности, а также субъективные особенности специалиста, обеспечивающие эффективность управленческой деятельности подразделениями. На основе анализа научных подходов к исследованию структуры профессионально-психологической компетентности будущих специалистов, профессиограммы командира подразделения и особенностей военной деятельности в статье представлено определение структуры и содержания профессионально-психологической компетентности военнослужащих Национальной гвардии Украины.

Ключевые слова: профессионально-психологическая компетентность, офицер военного управления, мотивационный компонент, личностный компонент, операционный компонент, когнитивный компонент, эмоционально-волевой компонент

The article analyzes the current trends in the structure of professional and psychological competence in the domestic scientific space. Particular attention is paid to professional and psychological competence because it is an integral professional and personal characteristic of servicemen of the National Guard of Ukraine. This competence combines both theoretical and practical readiness to perform professional activities, as well as the subjective characteristics of the specialist, which ensure the effectiveness of units’ management activities. Based on the analysis of scientific approaches to the study of the structure of professional and psychological competence of future professionals; analysis of the unit commander professional profile and the peculiarities of military activity, the article determines the structure and content of professional competence of the National Guard of Ukraine servicemen. The main components that are part of the structure of professional and psychological competence were identified. Such components include: motivational component – in which the most important feature is the motivation and attitude of serviceman to perform professional activities, the need and desire to constantly develop him- or herself and acquire new knowledge, as well as improve their professional level; the communicative component is the ability to establish and establish, as well as maintain relationships with other people; the cognitive component is the ability to think critically and independently regardless of the situation; operational component – is the ability to adapt to new operating conditions, even complex, as well as the possession of professional knowledge, skills and abilities to successfully perform professional tasks; emotional and volitional component is the ability of a serviceman to self-control, to self-suggestion in order to achieve the set goal, to overcome doubts, fears, to be responsible for personal and subordinates activities.

Key words: professional and psychological competence, military management officer, motivational component, personal component, operational component, cognitive component, emotional-volitional component

У статті автором розглядаються особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою в межах драматичного трикутника взаємовідносин, описаних С. Карпманом. Визначено рольові характеристики учасників трикутника. Зазначено, що для ролі Жертви притаманны: наявність страху від агресивності та реактивності свого партнера; поступливість у відносинах; формування бажання «врятувати» та допомогти партнеру у складних ситуаціях; виправдання поведінки партнера перед оточенням; терпимість до образ та агресії; відсутність самостійності у прийняття рішень, безпорадність тощо. Розглянуто трирівневій процес формування у жінки усвідомлення себе жертвою насильницьких дій. Для ролі Агресора характерним є відчуття власної правоти, особистої сили та контролю, за яким ховається почуття скривдженого самолюбства, страх перед змінами у своєму житті, відсутність умінь партнерського співіснування; гіпертрофоване бажання бути лідером; травмованість; агресивність; дратівливість; авторитарність. Роль Рятівника характеризується почуттям жалості, бажанням допомогти, впевненості в тому, що саме він може сприяти розв’язанню цієї ситуації, бо розуміє, що переживає жертва. Аналізуються шляхи рольових змін та особливості переходу з однієї ролі до іншої в межах драматичного трикутника відносин. Автором визначені особливості виходу з динамічного трикутника Карпмана та надані рекомендації для суб’єктів реагування на ситуації домашнього насильства стосовно того, як не втягнутися у драматичні стосунки.

Ключові слова: домашнє насильство, драматичний трикутник Карпмана, життєвий сценарій, структурно-рольовий аналіз, «Жертва», «Переслідувач», «Рятівник»

В статье автором рассматриваются особенности формирования крепкой травматической связи между агрессором и жертвой внутри драматического треугольника взаимоотношений, описанных С. Карпманом. Определены ролевые характеристики участников треугольника. Отмечено, что для роли Жертвы присущи: наличие страха от агрессивности и реактивности своего партнера; уступчивость в отношениях; формирование желания «спасти» и помочь партнеру в сложных ситуациях; оправдание поведения партнера перед окружением; терпимость к обидам и агрессии; отсутствие самостоятельности в принятии решений, беспомощность и т.д. Рассмотрен трехуровневый процесс формирования у женщины осознания себя жертвой насильственных действий. Для роли Агрессора характерно чувство собственной правоты, личной силы и контроля, за которым скрывается чувство обиженного самолюбия, страх перед изменениями в своей жизни, отсутствие умений партнерского сосуществования; гипертрофированное желание быть лидером; травмированность; агрессивность; раздражительность; авторитарность. Роль Спасателя характеризуется чувством жалости, желанием помочь, уверенностью в том, что именно он может способствовать разрешению этой ситуации, потому что понимает, что переживает жертва. Анализируются пути ролевых изменений и особенности перехода из одной роли в другую в пределах драматического треугольника отношений. Автором определены особенности выхода из динамического треугольника Карпмана и предоставлены рекомендации для субъектов реагирования на ситуации домашнего насилия по поводу того, как не втянуться в драматические отношения.

Ключевые слова: домашнее насилие, драматический треугольник Карпмана, жизненный сценарий, структурно-ролевой анализ, «Жертва»,«Преследователь», «Спасатель»

The author of the article studies specific features for the formation of a strong traumatic relationship between an aggressor and a victim within the S. Karpman drama triangle of relationship. The role characteristics of the participants of the triangle have been determined. It has been noted that the role of the Victim is characterized by: the presence of fear of aggression and reactivity of the partner; flexibility in relationships; the formation of a desire to “save” and help a partner in difficult situations; finding excuses of the partner’s behavior in front of others; tolerance for resentment and aggression; lack of independence in decision-making, helplessness, etc. The author has studied the three-level process of forming woman’s awareness of being a victim of violence. The role of the Aggressor is characterized by a sense of self-righteousness, personal strength and control, which hides a sense of offended selfishness, fear of changes in own life, lack of skills of partnership; hypertrophied desire to be a leader; trauma; aggressiveness; irritability; authoritarianism. The role of the Savior is characterized by feelings of pity, a desire to help, confidence that he / she can help to resolve this situation because he / she understands what the victim is going through. He or she needs to be in demand, prone to self-sacrifice. The author has analyzed the ways of role changes and specific features of transition from one role to another within the drama triangle of relations. The author has identified the features of the way out of the dynamic Karpman triangle and has provided recommendations for those who respond to situations of domestic violence on how not to get involved in dramatic relationships.

Key words: domestic violence, Karpman drama triangle, life scenario, dramatic relations, structural role analysis, “Victim”, “Persecutor”, “Savior”

У статті автором зазначено, що для ефективного реагування на факти домашнього насильства, якісної та злагодженої профілактичної діяльності всіх суб’єктів необхідно глибинне вивчення причин виникнення, механізмів розвитку, наслідків та феноменів цього явища. Підкреслено існування трьох основних підходів щодо аналізу чинників, які мають вплив на розвиток ситуації домашнього насильства: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Констатовано, що найбільш загальноприйнятною на сьогодні вважається екологічна теорія насильства У. Бронфенбреннера, яка пояснює насильство в родині, розглядаючи проблему з різних сторін. Серед причин виникнення домашнього насильства виокремлюються такі: соціальні, економічні, психологічні, педагогічні, соціально-педагогічні, правові, політичні, соціально-медичні, фізіологічні та медичні. Розглядаються особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою на основі виникнення травматичної прив’язаності (теорія Д. Боулбі). Травматична прив’язаність трактується як розвиток сильного емоційного зв’язку між двома людьми, один з яких періодично ображає, б'є та залякує іншого. Автором визначені особливості виникнення та формування таких феноменів домашнього насильства, як: стокгольмський синдром, комплекс жертви, вторинна вигода та феномен соціальної естафети.

Ключові слова: домашнє насильство, стокгольмський синдром, ідентифікація з агресором, комплекс жертви, вторинна вигода, травматична прив’язаність, феномен соціальної естафети

В статье автором говорится, что для эффективного реагирования на факты домашнего насилия, качественной и слаженной профилактической деятельности всех субъектов необходимо глубинное изучение причин возникновения, механизмов развития, последствий и феноменов этого явления. Подчеркнуто существование трех основных подходов к анализу факторов, влияющих на развитие ситуации домашнего насилия: социокультурный, системный семейный и индивидуально-психологический. Констатировано, что наиболее общеприемлемой сегодня считается экологическая теория насилия В. Бронфенбреннера, объясняющая насилие в семье, рассматривая проблему с разных сторон. Среди причин возникновения домашнего насилия выделяются следующие: социальные, экономические, психологические, педагогические, социально-педагогические, правовые, политические, социально-медицинские, физиологические и медицинские. Рассматриваются особенности формирования прочной травматической связи между агрессором и жертвой на основе возникновения травматической привязанности (теория Д. Боулби). Травматическая привязанность трактуется как развитие сильной эмоциональной связи между двумя людьми, один из которых периодически оскорбляет, бьет и запугивает другого. Автором определены особенности возникновения и формирования таких феноменов домашнего насилия как стокгольмский синдром, комплекс жертвы, вторичная выгода и феномен социальной эстафеты.

Ключевые слова: домашнее насилие стокгольмский синдром, идентификация с агрессором, комплекс жертвы, вторичная выгода, травматическая привязанность, феномен социальной эстафеты

The author of the article has noted that an in-depth research of the origin causes, mechanisms of development, consequences and phenomena of the domestic violence is required in order to effectively respond to the facts of domestic violence, high-quality and coordinated preventive activities of all actors. The author has emphasized the existence of three main approaches to the analysis of factors that influence the development of the situation of domestic violence: socio-cultural, systemic family and individual-psychological. It has been stated that U. Bronfenbrenner’s ecological theory of violence is currently the most generally accepted. It explains domestic violence by considering the problem from different angles, where the causes of domestic violence include: social, economic, psychological, pedagogical, socio-pedagogical, legal, political, socio-medical, physiological and medical. Domestic violence is a destructive form of interpersonal relationships in the family, which is characterized by periodicity, recurrence, increased strength and activity, total control and the spread of influence on all areas of family functioning and the consolidation of such behavior. The author has studied specific features for the formation of a strong traumatic relationship between the aggressor and the victim based on the emergence of traumatic loyalty (J. Bowlby’s theory). Traumatic loyalty is interpreted as the development of a strong emotional relationship between two people, one of whom periodically insults, beats and intimidates the other. The author has studied specific features of the emergence and formation of such domestic violence phenomena as: the Stockholm syndrome, the victim’s inhibition, secondary benefit and the phenomenon of social relay.

Key words: domestic violence Stockholm syndrome identification with the aggressor victim’s inhibition secondary benefit traumatic loyalty phenomenon of social relay

Презентовано результати аналізу зарубіжних і вітчизняних підходів до трактування, функцій та класифікації квест-технологій. Зазначено, що з метою створення належних умов для формування професійної компетентності майбутніх поліцейських, мотиваційної спрямованості на позитивні особистісні зміни та бажання професійного саморозгортання доцільно використовувати можливості інноваційних технологій навчання, зокрема тренінгів і квестів. Виокремлено освітній квест як окрему форму проєктних технологій. Розкрито особливості розробленого професійно-психологічного поліцейського квесту з елементами тренінгу «Особливості діяльності дільничного офіцера поліції (ДОП)», охарактеризовано його послідовні етапи: організаційно-підготовчий, реалізації та заключний.

Ключові слова: квест-технології,освітній квест, професійно-психологічний квест, правоохоронці, дільничні офіцери поліції

Приведены результаты анализа зарубежных и отечественных подходов к трактовке, пониманию функций и классификации квест-технологий. Отмечено, что с целью создания надлежащих условий для формирования профессиональной компетентности будущих полицейских, мотивационной направленности на положительные личностные изменения и желание профессионального саморазвертывания целесообразно использовать возможности инновационных технологий обучения, в частности тренингов и квестов. Выделен образовательный квест как отдельная форма проектных технологий. Раскрыты особенности разработанного профессионально-психологического полицейского квеста с элементами тренинга «Особенности деятельности участкового офицера полиции (УОП)», охарактеризованы его последовательные этапы: организационно-подготовительный, реализации и заключительный.

Ключевые слова: квест-технологии , образовательный квест, профессионально-психологический квест, правоохранители, участковые офицеры полиции.

The results of the analysis of foreign and domestic approaches to the interpretation and understanding of quest technologies are presented. It is noted that in order to create the proper conditions for the formation of future police officers professional competence, motivational focus on positive personal changes and the desire for professional self-development, it is advisable to use the possibilities of innovative teaching technologies, in particular, trainings and quests. During such classes, participants have the opportunity to learn how to quickly make the right decisions within the limits of their professional competence, applying the obtained theoretical knowledge, as well as to master and consolidate the necessary skills. The educational quest is highlighted as a separate form of design technologies. The features of the developed professional-psychological police quest with elements of the training "Features of the district police officer’s activities" are revealed, its consistent stages are characterized: organizational and preparatory, implementation and final. It is noted that the basis of the police quest is the situational method, the content of which is aimed at mastering the algorithm of actions by the cadets associated with the implementation of the service tasks of the police

Key words: quest technologies, educational quest, professional psychological quest,law enforcement officers , district police officers

Авторами розглянуто психологічну складову проведення допиту (опитування) дитини. Серед яких виокремлено: врахування суттєвих відмінностей між комунікацією з дітьми та комунікацією з дорослою людиною, підготовленість працівників поліції до проведення допиту, залучення спеціаліста-психолога, створення безпечних умов проведення допиту, розвиток вмінь слідчого формулювати запитання, розуміння тривалість взаємодії з дитиною, врахування психологічних особливостей кожної стадії цієї слідчої (розшукової) дії.

Ключові слова: допит, опитування, дитина, психологічна складова допиту

Автором розглянуто мету, основні завдання та складові програми адаптації курсантів-першокурсників до умов освітньо-професійного середовища ЗВО із специфічними умовами навчання. Розглянуто зміст складових зазначеної програми.

Ключові слова: програма адаптації, курсанти-першокурсники, ЗВО із специфічними умовами навчання

Автором розглянуто дев’ять послідовних етапів професійного сценарного планування як різновиду когнітивної діяльності щодо постановки цілей і завдань стосовно побудови особистого професійного майбутнього. Визначено мету, основні завдання та результати роботи на кожному з етапів. Визначено особливості проведення індивідуальних та групових занять на кожному із зазначених етапів.

Ключові слова: сценарне планування, поліцейський, підготовка поліцейського

У статті наведено результати ґрунтовного аналізу зарубіжних і вітчизняних підходів щодо розгляду особливостей професійного становлення особистості та формування сценарних тенденцій саморозгортання в особистісному та професійному полі, на основі яких виокремлено та обґрунтовано існування та надано характеристику п’яти основних типів сценаріїв професіогенезу слідчих: стрімкозростаючого (поступове зростання показників усіх базових психологічних характеристик); зростаючого (зростання показників однієї або двох базових психологічних характеристик); усередненого (відсутність змін у показниках базових психологічних характеристик, наявність середніх показників базових психологічних характеристик); спадаючого (зниження показників однієї або двох базових психологічних характеристик) та стрімкоспадаючого (поступове зниження показників усіх базових психологічних характеристик). Визначено перелік можливих переваг та ризиків розвитку професіогенетичних сценаріїв слідчих.

Ключові слова: професіогенез, сценарні тенденції, слідчі органів досудового розслідування, типи сценаріїв професіогенезу слідчих, переваги та ризики сценаріїв.

В статье представлены результаты детального анализа зарубежных и отечественных подходов к рассмотрению особенностей профессионального становления личности и формирования сценарных тенденций саморазвертывания в личностном и профессиональном поле, на основе которых выделено и обосновано существование и охарактеризованы пять основных типов сценариев профессиогенеза следователей: быстрорастущий (быстрый рост показателей всех базовых психологических характеристик); растущий (рост показателей одной или двух базовых психологических характеристик); усредненный (отсутствие изменений в показателях базовых психологических характеристик, наличие средних показателей базовых психологических характеристик); ниспадающий (снижение показателей одной или двух базовых психологических характеристик) и стремительноспадающий (быстрое снижение показателей всех базовых психологических характеристик). Определен перечень возможных преимуществ и рисков развития профессиогенетичних сценариев следователей

Ключевые слова: профессиогенез, сценарные тенденции, следователи органов досудебного расследования, типы сценариев профессиогенеза следователей, преимущества и риски сценариев

The author of the article has presented results of a thorough analysis of international (A. Adler, E. Bern, R. Brasington, T. Keller, C. Toich, S.B. Karpman, K. Steiner, etc.) and domestic (K. O. Abulkhanova-Slavska, O. O. Bodalov, Ye. I. Holovakha, E. F. Zeier, Ye. O. Klimov, N. S. Priazhnikova, Ye. Yu. Priazhnikov, S. L. Rubinshtein, E. E. Symaniuk, etc.) approaches to consider specific features of professional development of individuals and formation of scenario tendencies for self-deployment within personal and professional fields. Based on the analysis of the works of the mentioned scholars the author has distinguished and substantiated the existence and has provided characteristics to five basic types of scenarios of professional genesis of investigators: rapidly growing (gradual increase of indicators of all basic psychological characteristics); growing (increase in indicators of one or two basic psychological characteristics); averaged (absence of changes in indicators of basic psychological characteristics, presence of average indicators of basic psychological characteristics); decreasing (decrease in indicators of one or two basic psychological characteristics) and rapidly decreasing (gradual decrease in indicators of all basic psychological characteristics). It has been stated that it is possible to distinguish within each of these scenarios, variants of the scenario depending on the level of manifestation of indicators of the basic psychological characteristics of professional genesis. The list of possible advantages and risks of the development of the scenarios of professional genesis of investigators has been determined. The advantages and risks are related to both external and internal factors. It has been emphasized that it is necessary to pay attention to the fact that the transition from one stage to another and from stage to stage within the stage can produce changes in their characteristics while analyzing scenario tendencies of the employees of investigative units. It has been noted that the study of professional genesis of investigators starting from the stage of conscious choice of the professional path up to the moment of dismissal from the National Police through the prism of scenario approach makes it possible to comprehensively analyze professional self-deployment of individuals through the analysis of the correlation and mutual interaction of indicators of the basic psychological characteristics and conditions of the professional environment within each of the stages.

Key words: professional genesis, scenario tendencies, pre-trial investigators, scenario types of investigator’s professional genesis, advantages and risks of the scenarios.

Розкрито основні положення щодо організації та проведення допиту неповнолітніх, які постраждали від насильства. Розглянутопоняття фізичного, сексуального, психологіч-ногота економічного насильства над дитиною. Проаналізовано особливості допиту не-повнолітніх, які постраждали від насильства. Визначено предмет, об’єкт ізавдання до-питу неповнолітніх. Розглянуто особливості впливу насильства на розвиток дитини та давання свідчень, алгоритм проведення допиту, формулювання запитань для неповнолітніх, які постраждали від насильства, відповідно до вікових періодів та їх психоемо-ційного стану.

Ключові слова: допит, психологічне, сексуальне, економічне та фізичне насильство, неповнолітні, досудове розслідування.

Раскрыты основные положения организации и проведения допроса несовершеннолет-них, пострадавших от насилия. Рассмотрены понятия физического, сексуального, пси-хологического и экономического насилия над ребенком. Определены предмет, объект и задачи допроса несовершеннолетних. Рассмотрены особенности влияния насилия на развитие ребенка и дачу показаний, алгоритм проведения допроса,формулировки вопросов для несовершеннолетних, пострадавших от насилия, в соответствии с возрастными особенностями и их психоэмоциональным состоянием.

Ключевые слова: допрос, психологическое, сексуальное, экономическое и физическое насилие, несовершеннолетние, досудебное расследование.

The main provisions on the organization and conduction of interrogation of minors who are victims of violence have been revealed. The concept of physical, sexual and psychological vio-lence against a child has been studied. The features of interrogation of minors who are victims of violence and their significance in criminal proceedings have been theoretically analyzed. The authorhasdetermined the subject matter, object and tasks of interrogation of minors and fea-tures of the impact of violence on the development of a child and evidence provided by this child.Despite the large number of works focused on the study of various aspects of minors participa-tion in different investigative actions, the legal and psychological literature does not sufficiently describe the psychological features of the interrogation of minors and does not fully analyze the factors that may affect the juvenile’s testimony while conducting such an investigative ac-tion as the interrogation.The author has emphasized the expediency of conducting investigative (search) actions against children, based on the principles of child-friendly justice (participation ofthe child, ensuring the best interests of the child, dignity, protection against discrimination, rule of law).The author has analyzed the algorithm of interrogation of a child based on the use of the fol-lowing formula: “safe place + safe adult = safe child”; has provided recommendations to take into account the psychological and organizational features of different phases of the child’s in-terviewing; formulation of questions for minors who are victims of violence according to age and their psycho-emotionalstate. Examples of formulating the questions during the interview-ing of children of preschool, primary school and adolescence age have been provided.It has been noted that consideration of the described psychological features during the interro-gation (interviewing) of children who are victims of violence, will reduce the protective mech-anisms of the psyche, minimize re-traumatization of the child and increase the effectiveness of the interrogation.

Key words: interrogation, psychological, sexual, economicandphysical violence, minors, pre-trial investigation.

У статті здійснено теоретичний аналіз компетентнісного підходу як методологічної основи дослідження професійної компетентності особистості. Науковий пошук спирався на використання теоретичних методів, а саме психологічного аналізу проблеми компетентнісного підходу як методологічної основи дослідження професійної компетентності особистості, системного аналізу й узагальнення теоретико-методологічних підходів до питань, пов’язаних із компонентами професійної компетентності й способами її розвитку в майбутніх фахівців. У процесі дослідження основна увага приділялася компетентнісному підходу як одному з головних методів, з допомогою якого можна сформувати та розвинути професійну компетентність. Виявлено, що професійна компетентність – це обізнаність фахівця, знання й уміння та їх нормативні ознаки, що необхідні для виконання його професійної діяльності; володіння психологічними якостями, бажаними для її здійснення, реальна професійна діяльність відповідно до еталонів і норм. Професійна компетентність формується та розвивається під час отримання фахової освіти, саме тоді ж велика увага звертається на максимальне розкриття потенціалу кожної особистості, підготовлюючи її до самовизначення, саморозвитку й самореалізації. Компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, які вона буде використовувати під час професійної діяльності. Професійна компетентність належить до динамічних особистісних утворень, оскільки його змістове наповнення та якісний рівень залежать від багатьох чинників: рівня розвитку психології, педагогіки, антропології й культурології, соціальних та економічних умов. Ми впевнено можемо зазначити, що компетентність особистості стає інструментом реалізації власних можливостей і досягнення професійної самореалізації. Головною вимогою сьогодення є виховання інтелектуально-розвиненої та творчої особистості, яка є компетентною в різних сферах діяльності, зокрема професійної.

Ключові слова: метод, пізнання, освіта, професійна компетентність, компетентнісний підхід, особистість, фахівець.

The article provides a theoretical analysis of the competency approach as a methodological basis for the study of professional competence of the individual. The scientific research was based on the use of theoretical methods, namely psychological analysis of the problem of competence approach as a methodological basis for the study of professional competence, systematic analysis and generalization of theoretical and methodological approaches to issues related to the components of professional competence and ways to develop it in future professionals. The research focused on the competency approach as one of the main methods by which you can form and develop professional competence. It is revealed that professional competence is the awareness of a specialist, knowledge and skills and their normative features that are necessary for the performance of his professional activity; possession of psychological qualities desirable for its implementation, real professional activity in accordance with standards and norms. Professional competence is formed and developed during professional education and at the same time much attention is paid to the maximum disclosure of the potential of each individual, preparing him for self-determination, self-development and self-realization. Competence approach is the focus of the educational process on the formation and development of key and subject competencies of the individual, which he will use in professional activities. Professional competence belongs to the dynamic personal formations, as its content and quality level depend on many factors: the level of development of psychology, pedagogy, anthropology and culturology, social and economic conditions. We can confidently say that the competence of the individual becomes a tool for realizing their own potential and achieving professional self-realization. The main requirement of today is the education of intellectually developed and creative personality, which is competent in various fields, including professional.

Key words: method, cognition, education, professional competence, competence approach, personality, specialist.

У статті представлені результати аналізу загальнотеоретичних підходів до обґрунтування сценарного аналізу професіогенезу фахівця. Проаналізовано напрацювання зарубіжних та вітчизняних науковців стосовно визначення особливостей сценарного аналізу життєвого шляху особистості. Так, у межах психодинамічного підходу розглядаються напрацювання А. Адлера, Е. Берна, Р. Бразінгтона, Т. Келера, К. Стайнера, Ч. Тойча та ін. Підкреслюється значущість досліджень індивідуального стилю діяльності (Є. Клімов, В. Мерлін) та вибору життєвого шляху й стратегічної побудови життєвої перспективи (К.Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Є. Головаха, С. Рубінштейн та ін.), що здійснювались у межах діяльнісного підходу. Аналізуючи процес досягнення людиною особистісних успіхів та вершин «акме», приділяється увага: виокремленню та обґрунтуванню сценаріїв особистого та професійного життя (О. Бодальов, Е. Зеєр, Е. Симанюк); особливостям побудови освітніх траєкторій професійного самоздійснення молоді (І. Бережна, В. Кириченко, М. Кримова, Л. Лісогор, Л. Шаульська, Н. Якимова); різним аспектам управління, навчання та розвитку персоналу з позиції побудови індивідуальної освітньої траєкторії (О. Кібанов, М. Курбатова, М. Магура та ін.); особливостям формування осо- бистості фахівця в межах персонального життєвого шляху реалізації особистісного потенціалу (М.Кримова, В. Любичев, В. Монахов, В. Погрібна, І. Мельник, А. Хуторський та ін.). Автором визначено зміст понять «професійний сценарій» та «професійне сценарне планування». Так, професійний сценарій розглядається як план особистої, активно-суб’єктної та відповідальної самореалізації у конкретному професійному середовищі, розгортання якого залежить від взаємовпливу об’єктивних та суб’єктивних факторів. А професійне сценарне планування – як різновид когнітивної діяльності щодо постановки цілей і завдань стосовно професійного майбутнього та визначення оптимальних засобів їх реалізації. Підкреслено значущість взаємовпливу об’єктивних та суб’єктивних факторів на формування особистого професійного сценарію та розглянуто можливість існування різноманітних видів розвитку професійних сценаріїв у межах зазначених теоретичних підходів.

Ключові слова: професіогенез, сценарний підхід, траєкторія професійного розвитку, професійний сценарій, професійне сценарне планування, сценарні характеристики.

The author of the article has presented the results of the analysis of generally theoretical approaches to grounding the scenario analysis of experts’ professional genesis. The works of foreign and national scholars have been analyzed in relation to determining specific features of the scenario analysis of the personal life path. Thus, the author considers within the psycho-dynamic approach the works of A. Adler, E. Bern, R. Brasington, T. Keller, K. Steiner, Ch. Teutsch and others. The importance of studies of individual style of the activity (Ye. Klimov, V. Merlin) and the choice of the life path and strategic construction of life perspective (K. Abulkhanova-Slavska, B. Ananiev Ye. Holovakha, S. Rubinstein and others) has been emphasized. These studies were accomplished within the activity approach. Analyzing the process of achieving personal successes and peaks of “acme” the author pays attention to: isolation and grounding scenarios of personal and professional life (O. Bodalov, E. Zeier, E. Symaniuk); peculiarities of constructing educational trajectories of professional self-fulfillment of youth (I. Berezhna, V. Kyrychenko, M. Krymova, L. Lisohor, L. Shaulska, N. Yakymova); various aspects of management, training and development of personnel from the standpoint of constructing an individual educational trajectory (O. Kibanov, M. Kurbatova, M. Mahura, etc.); peculiarities of formation of the expert’s personality within the personal life path of the realization of personal potential (M. Krymova, V. Liubychev, V. Monakhov, V. Pohhribna, I. Melnyk, A. Khutorskyi and others). The author has defined the content of the concepts of “professional scenario” and “professional scenario planning”. Thus, the professional scenario is considered as a plan of personal, active and subjective, responsible self-realization in a specific professional environment, the deployment of which depends on the mutual influence of objective and subjective factors. And professional scenario planning is like a kind of cognitive activity in setting goals and objectives in regard to professional future and determining the best means of their realization. The importance of the mutual influence of objective and subjective factors on the formation of personal professional scenario has been emphasized and the possibility of existence of different types of development of professional scenarios within the mentioned theoretical approaches has been studied. Key words: professional genesis, scenario approach, trajectory of professional development, professional scenario, professional scenario planning, scenario characteristics.

Key words: professional genesis, scenario approach, trajectory of professional development, professional scenario, professional scenario planning, scenario characteristics.

Зазначено, що професійний розвиток слідчих органів досудового розслідування Націо- нальної поліції є багатогранним процесом, який містить у собі як офіційні обов’язкові заходи, врегульовані нормативно, та належний професійно-психологічний супровід, так і самоосвіту й самовдосконалення фахівця. Виділено низку проблемних питань, що сто- суються: 1) психологічного супроводження проходження слідчими послідовних профе- сіогенетичних сходинок у межах стадії професійного розвитку від етапу професійної адаптації до звільнення з лав поліції; 2) організаційно-методичного забезпечення професійного розвитку працівників слідчих підрозділів після закінчення фахового навчання.

Ключові слова: професіогенез, професійний розвиток, слідчі органів досудового розслідування, психологічне супроводження, етапи професійного розвитку

Отмечено, что профессиональное развитие следователей органов досудебного рассле- дования Национальной полиции Украины является многогранным процессом, который включает как официальные обязательные мероприятия, урегулированные нормативно, и соответствующее профессионально-психологическое сопровождение, так и самообра- зование и самосовершенствование специалиста. Выделен ряд проблемных вопросов, ка- сающихся: 1) психологического сопровождения прохождения следователями последо- вательных профессиогенетических ступеней в пределах стадии профессионального развития от этапа профессиональной адаптации до увольнения из рядов полиции; 2) организационно-методического обеспечения профессионального развития сотрудников следственных подразделений по окончании профессионального обучения.

Ключевые слова: профессиогенез, профессиональное развитие, следователи органов досудебного расследования, психологическое сопровождение, этапы профессионального развития.

It has been noted that professional development of investigators of pre-trial investigation agencies of the National Police is a multi-faceted process, which includes both statutory regulated mandatory measures and appropriate professional and psychological support, as well as self-education and self-improvement of specialists. That is why consideration of the problems arising in the process of professional development and self-affirmation of employees of investigative units is a prerequisite for improving the efficiency of their activities. Legislative acts regulating the peculiarities of the professional development of investigators of the National Police of Ukraine have been considered. Among the disadvantages of psychological support for passing consistent professional-genetic steps by investigators within the stage of professional development, the author has studied issues at the stages of professional adaptation (adaptant), mastering professional activity (intern), creative self-expression (master), mentoring (mentor), dismissal and social readaptation. The author has analyzed the problems of advanced training of investigative units’ employees and the problems of professional training among the disadvantages of organizational and methodological support for the professional development of investigative units’ employees after the graduation from the professional training. It has been also noted that the heads of structural units do not always let their subordinates to study at the correspondence course in institutions of higher education; investigators have lack of time for self-education, self-improvement and self-training for studies that reduces their motivation to self-improvement.

Key words: professional genesis, professional development, investigators of pre-trial investigation agencies, psychological support, stages of professional development.

У статті представлено результати дослідження особливостей діяльнісного компонента зміс- товних характеристик професіогенезу працівників слідчих підрозділів на різних етапах професійного розвитку: професійної адаптації, оволодіння професійною діяльністю, творчого самовираження, наставництва, соціальної переадаптації. Виокремлено специфіку спрямованості професійної моти- вації, стилів саморегуляції поведінки і домінуючих моделей копінг-поведінки на кожному з етапів.

Ключові слова: змістовні характеристики, діяльнісний компонент, професіогенез, слідчі органів досудового розслідування, мотивація, стилі саморегуляції, моделі копінг-поведінки.

В статье представлены результаты исследования особенностей деятельностного компонента содержательных характеристик профессиогенеза сотрудников следственных подразделений на разных этапах профессионального развития: профессиональной адаптации, овладения професси- ональной деятельностью, творческого самовыражения, наставничества, социальной переадапта- ции. Выделены специфика направленности профессиональной мотивации, стилей саморегуляции поведения и доминирующих моделей копинг-поведения на каждом из этапов.

Ключевые слова: содержательные характеристики, деятельностный компонент, профессио- генез, следователи органов досудебного расследования, мотивация, стили саморегуляции, модели копинг-поведения.

The author of the article has presented the results of the study of special features of the component of the content characteristics’ activity of professional genesis of investigative units’ employees at various stages of professional development: professional adaptation, mastering of professional activity, creative expression, mentoring, social re-adaptation. The author has distinguished the specificity of the direction of professional motivation, the styles of self-regulation of behavior and the dominant models of coping-behavior at each of the stages.

Key words: content-related characteristics, pragmatist component, professional genesis, investigators of pre-trial investigative agencies, motivation, styles of self-adjustment, models of coping-behavior.

Розглядається програма професійно-психологічного забезпечення професійного розвитку працівників слідчих підрозділів на всіх стадіях професіогенезу (професійне самовизначення, здобуття вищої освіти, професійного розвитку); основні положення та напрямки програми. Акцентується увага на складових психолого-педагогічного супроводу (діагностика, профілактика, корекція).

Ключові слова: програма професійно-психологічного забезпечення, професіогенез, слідчі органів досудового розслідування, діагностика, профілактика, корекція

Подано основні підходи щодо побудови концептуальної моделі професійної орієнтації населення стосовно вибору професії «слідчий». Розглянуто основні структурні елементи зазначеної моделі: мету, базові принципи, основні завдання, умови (нормативно-правові, організаційно-методичні, психолого-педагогічні) і фактори (об’єктивні та суб’єктивні), об’єкти і суб’єкти профорієнтаційної діяльності; методи, форми та засоби її здійснення на кожному етапі стадії професійного самовизначення

Ключові слова: професійна орієнтація, концептуальна модель, стадія професійного самовизначення, слідчий.

Представлены основные подходы к построению концептуальной модели профессиональной ориентации населения относительно выбора профессии «следователь». Рассмотрены основные структурные элементы указанной модели: цель, базовые принципы, основные задачи, условия (нормативно-правовые, организационно-методические, психолого-педагогические) и факторы (объективные и субъективные), объекты и субъекты профориентационной деятельности; методы, формы и способы её осуществления на каждом этапе стадии профессионального самоопределения

Ключевые слова: профессиональная ориентация, концептуальная модель, стадия профессионального самоопределения, следователь

The main approaches to constructing a conceptual model of professional orientation of the population regarding the choice of an investigator’s profession have been provided. It has been noted that the productivity of the offered model is provided by modern principles and approaches of career guidance. Among the main approaches the author has defined: socioeconomic, psycho-physiological, psycho-pedagogical and differentiated approaches. The main structural elements of the given model have been studied: the purpose, basic principles, main tasks, conditions (regulatory, organizational and methodical, psychological and pedagogical) and factors (objective and subjective), objects and subjects of vocational guidance; methods, forms and means of its implementation at each stage of the phase of professional personal identity. It has been emphasized that a special role in exercising the career guidance regarding the selection of police professions should be directly attributed to employees of various police departments, educational institutions with specific learning conditions and the cadets who study there. It has been noted that depending on the stage, when the professional orientation activity is carried out (primary, secondary, tertiary), a complex of appropriate methods and forms is used that gradually leads to the young person’s realization of conscious, independent, motivated professional choice on the basis of individual abilities, needs and interests. It has been emphasized that the balance of all elements and processes of the indicated conceptual model is the basis for achieving optimal results at each stage of professional personal identity.

Key words: professional orientation, conceptual model, stage of professional personal identity, an investigator.

Представлено результати аналізу загальнодержавних підходів до здійснення профорієнтаційної роботи серед молоді для вибору поліцейських спеціальностей, на цій основі виокремлено проблемні питання на кожному із профорієнтаційних напрямків (профінформація, профконсультація, профвідбір та профадаптація). Наголошено на наявності загальних і спеціальних недоліків в організації та проведенні профорієнтаційних заходів щодо професійного вибору взагалі та професій, пов’язаних зі службою в різних підрозділах Національної поліції України, зокрема.

Ключові слова: професійна орієнтація, професійне самовизначення, професійний відбір, проблемні питання профорієнтації

Представлены результаты анализа общегосударственных подходов к осуществлению профориентационной работы среди молодёжи для выбора полицейских специальностей, на этой основе выделены проблемные вопросы на каждом из профориентационных направлений (профинформация, профконсультация, профотбор и профадаптация). Сделан акцент на наличии общих и специальных недостатков в организации и проведении профориентационных мероприятий по профессиональному выбору вообще и профессий, связанных со служением в различных подразделениях Национальной полиции Украины, в частности.

Ключевые слова: профессиональная ориентация, профессиональное самоопределение, профессиональный отбор, проблемные вопросы профориентации.

The author of the article has presented the results of the analysis of national approaches to the implementation of vocational guidance work among young people for the selection of police specialties. On this basis the author has singled out problematic issues in each of the vocational guidance areas (professional information, professional counseling, professional selection and professional adaptation). A number of general problems of vocational guidance among young people has been considered. The author has emphasized the general and special shortcomings in the organization and conduction of vocational guidance in regard to professional choice in general and professions related to the service in the units of the National Police of Ukraine, in particular. The general shortcomings include both the peculiarities of the organization of vocational guidance (lack of a unified system of vocational guidance work, insufficient level of interaction between the participants in the process of vocational guidance, lack of an individual, differentiated and phased approach to each individual while implementing professional choice, etc.) and its content component (low level of awareness of children, parents and teachers regarding the existing social professional inquiry; improper attention to the motivational component of the profession selection, etc.). The special shortcomings include the following: lack of awareness among young people about the peculiarities of different specialties (an investigator, an employee of operational units, a district police officer, etc.); lack of opportunity to try themselves in different types of law enforcement activities within the framework of interaction, for example, between district police station, educational institution, school and parents; insufficient use of media opportunities to adequately cover various aspects of police activities. The author has emphasized the necessity of creating an effective strategy of vocational guidance and qualitative selection procedure, referral and enrollment of young people to higher educational institutions with specific learning conditions.

Key words: vocational guidance, professional personal identity, professional selection, problematic issues of vocational guidance.

В статті проаналізовано особливості ціннісних орієнтацій майбутніх працівників органів досудового розслідування; визначено структуру та ієрархію їх цінностей. Підкреслено, що: система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості особистості та основну життєву концепцію, яка реалізується як в особистісному так і в професійному вимірі; зміст ціннісних орієнтацій кожної конкретної групи має вагоме значення для визначення спрямованості цієї спільноти. Виявлено певну єдність і однорідність ціннісно-орієнтаційної сфери серед курсантів усіх чотирьох груп навчання, що може свідчити про наявність достатньо міцної ціннісної основи як для успішної навчальної діяльності так, у перспективі, і для практичної.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, професіогенез, стадія професійного навчання, слідчі органів досудового розслідування.

В статье проанализированы особенности ценностных ориентаций будущих сотрудников органов досудебного расследования; определена структура и иерархия их ценностей. Подчеркнуто, что: система ценностных ориентации определяет содержательную сторону направленности личности и основную жизненную концепцию, которая реализуется как в личностном, так и в профессиональном измерении; содержание ценностных ориентаций каждой конкретной группы имеет большое значение для определения направленности этого сообщества. Выявленное единство и однородность ценностно- ориентационной сферы среди курсантов всех четырех групп обучения может свидетельствовать о наличии достаточно прочной ценностной основы как для успешной учебной деятельности так, в перспективе, и для практической.

Ключевые слова: ценностные ориентации, профессиогенез, стадия профессионального обучения, следователи органов досудебного расследования

The author analyzed the value system features of the future prejudicial investigative authorities’ associates. 245 The author puts the stress on the following facts: the value system determines the contents of the personality orientation and defines the main life concept which is realized in both personal and professional dimensions. The content of value system of each separate group defines the group orientation type. The author identified a homogeneity in value systems of students of all four groups that can tell about a strong value basis for educational as well as practical activities.

Key words: value system, professional development, the stage of professional education, prejudicial investigative authorities

Автором розглянуто базові характеристики професіогенезу фахівця-правоохоронця, до складу яких віднесено: операційні, динамічні та змістовні. Операційні характеристики розкривають професіогенез з боку аналізу змісту процесу формування психологічної системи діяльності. Динамічні описують професійну динаміку в різних координатах, результатом якого є досягнення високого рівня професіоналізму, який забезпечує професійну ідентичність. Змістовні розкривають сутність професіогенезу через виокремлення істотних ознак підготовки фахівця, дослідження особливостей професійної Я-концепції, індивідуально-типологічних характеристик, професійних знань вмінь та навичок та їх застосування в професійному просторі.

Ключові слова: базові характеристики, професіогенез, правоохоронці, операційні характеристики, динамічні характеристики, змістовні характеристики

The author analysed basic features of the professional development of the law enforcement officers. The following groups of characteristics were identified: operational, dynamic and content-based characteristics. Operational characteristics consider professional development from the point of view of psychological system shaping. Dynamic characteristics describe professional dynamics in different dimensions. The result of this approach is a high level professionalism which ensures the professional identity. Content-based characteristics describe the features of professional development through important characteristics of the professional, studying the features of self-attitude individual characteristics, professional knowledge and skills and how they can be applied in the professional environment.

Key words: basic features, professional development, law enforcement officers, operational characteristics, dynamic characteristics, content characteristics.

У статті представлено результати вивчення особистісних та характерологічних якостей та побудовано узагальнені особистісні профілі працівників поліції слідчих органів досудового розслідування на різних етапах професійного розвитку: професійної адаптації, оволодіння професійною діяльністю, творчого самовираження, наставництва, соціальної переадаптації. Визначено специфіку прояву зазначених характеристик на кожному з етапів.

Ключові слова: індивідуально-типологічні характеристики, професіогенез, слідчі органів досудового розслідування, післявузівська стадія професіогенезу.

В статье представлены результаты изучения индивидуальных и характерологических качеств, построены обобщенные личностные профили сотрудников полиции следственных органов досудебного расследования на различных этапах профессионального развития: профессиональной адаптации, овладения профессиональной деятельностью, творческого самовыражения, наставничества, социальной переадаптации. Представлена специфика проявления указанных характеристик на каждом из этапов.

Ключевые слова: индивидуально-типологические характеристики, профессиогенез, следователи органов досудебного расследования, послевузовская стадия профессиогенеза.

The article represents the results of study of personal qualities. Also, it describes the generic personal profiles of inquiry authorities' associates on different stages of professional development: professional adaptation, acquiring professional knowledge, creative self-expression, mentoring, getting fired and social re-adaptation. The author identified the features of each characteristic during every stage.

Key words: Individual typological characteristics, professional development, investigative authorities, professional development during the post academical training.

У статті представленні результати дослідження особливостей професійної мотивації слідчих органів досудового розслідування на вузівській стадії професіогенезу у виші зі специфічними умовами навчання. Розкрито домінуючі мотиви вибору професії правоохоронця. Визначено специфіку професійних мотивів діяльності правоохоронців на чотирьох етапах вузівської підготовки.

Ключові слова: професіогенез, професійна мотивація, типи мотивації, слідчі органів досудового розслідування

В статье представлении результаты исследования особенностей профессиональной мотивации следствателей органов досудебного расследования на вузовской стадии профессиогенеза в вузе со специфическими условиями обучения. Раскрыты доминирующие мотивы выбора профессии правоохранителя. Определена специфика профессиональных мотивов деятельности правоохранителей на четырех этапах вузовской подготовки.

Ключевые слова: профессиогенез, профессиональная мотивация, типы мотивации, следователи органов досудебного расследования

Introduction. Nowadays one of the most relevant issues is a creation of a law enforcement elite. A development of motivational component in the process of professional growth is an integral part of this process. This topic is of a great interest due to its importance and high influence on the entire career of a law enforcement associate. That is why there is a need to study the professional motivation on the stage of academical training. On this stage the adoption of professional knowledge and skills take place. The result of this stage is the prehension of the professional readiness. Purpose. The main goal of the article is to share the results of study of the features of the professional motivation of investigative authorities during the stage of academical training. Methods The following methods were used in the study: analysis, comparison, psychodiagnostic methods (A. Moskalenko, V. Osiodlo). Results The following results were obtained: the dominating types of motivation were identified (adequate, contextual, compensative and criminal); the content of motivation on each stage of academical training was determined (work evaluation, professional aspirations, internality, professional interests and values, life goals, overall activity level). Originality. The results of study concerning the dynamics of professional motivation rates can be used to support the professional development of inquiry officers from the psychological aspect. Conclusion. During the entire study process we have discovered a particular unity and homogeneity in the motivational component of inquiry officers during the stage of academical training: all four test groups of law enforcement students have a low level of criminal type of professional motivation ratios. Also, the low level of importance was given to a conformistic type of professional motivation. It was defined that the internalistic component was the most dominating motive for all four test groups. During the academic training the adequacy of professional motivation gets higher. In general, it can be concluded that the motives of professional activity of the future investigative authorities’ associates correspond to the main requirements of the profession. However, an additional attention should be given to a low level of their dedication to professional development and a decrease in the level of professional interests. To correct these results, the implementation of the psychological support system on the stage of academic training can be helpful.

Key words: Professional development, professional motivation, types of motivation, inquiry officers.

Подано результати вивчення типів міжособистісного спілкування й особливостей розвитку комунікативних здібностей слідчих на різних етапах професійного розвитку: професійна адаптація, оволодіння професійною діяль-ністю, творче самовираження, наставництво, соціальна переадаптація. Ви-значено специфіку вияву зазначених характеристик на кожному з етапів. Констатовано, що на всіх етапах професійного розвитку в слідчих переважає авторитарний тип міжособистісного спілкування; показники лідерських яко-стей поступово зростають від низьких (адаптанти) до середніх та високих (наставники, соціальна переадаптація); простежується позитивна тенденція якісних змін стосовно людей, у прагненні до співробітництва і самостійності, приймаючи рішення.

Ключові слова: професіогенез, слідчі органів досудового розслідуван-ня, соціальний компонент.

The author of the article deals with specific features of the social component of professional genesis of investigative unitsʼ employees. It has been noted that the main characteristics of modern police officers are a harmonious combination of competence, responsibility of high professionalism and personal maturity. It has been emphasized that it is the profession of an investigator in the field of legal professions requires both the corresponding capacities, avocation, educa-tion, and sufficient life experience, a range of professional knowledge, skills and abilities. An important component of investigatorsʼ activity is the social component that determines the employeeʼs ability to be a subject of social relations and is based on personal and professional interaction of a person with the social environment. One of the compulsory components of the psychological structure of an investiga-torʼs legal activity is communication – professional communication. The study of specific features of the social component of content characteris-tics of professional genesis of investigative units staff at the stage of professional development was carried out with the help of the method of multifactorial research of personality «16-factor questioner of R. Kettella» and the method of diagnostics of interpersonal relations (modified and adapted by L. N. Sobchyk, variant of interper-sonal diagnostics of T. Lyrae). The author has presented the results of studying the types of interpersonal communication and specific features of the development of communicative abilities of investigators at various stages of professional development: professional adapta-tion, mastering of professional activity, creative self-expression, mentoring, social re-adaptation. The specificity of the manifestation of these characteristics at each of the stages of professional genesis has been determined. It has been stated that the authoritarian type of interpersonal communica-tion dominates at all stages of professional development of investigators; indicators of leadership qualities gradually increase from low (adaptants) to medium and high (mentors, social re-adaptation); there is a positive tendency for qualitative changes in relation to people, the desire for cooperation and independence in decision-making.

Key words: professional genesis, investigators of pre-trial investigation agencies, social component.

У статті представленні результати дослідження особливостей емоційно-вольової сфери слідчих органів досудового розслідування на вузівській стадії професіогенезу у вищому навчальному заклади зі специфічними умовами навчання. Визначено рівні розвитку вольових якостей майбутніх слідчих (цілеспрямованість, самоконтроль, самостійність, сміливість, наполегливість). Визначено специфіку прояву емоційної врівноваженості, напруженості, почуття провини та самоконтролю на різних етапах вузівської підготовки

Ключові слова: професіогенез, слідчі органів досудового розслідування, вузівська стадія професіогенезу, емоційно-вольова сфера, вольові якості

Автором аналізується проблема розвитку особистості під час її професійного становлення. На основі проведеного теоретико-методологічного аналізу сучасних зарубіжних та вітчизняних підходів щодо періодизації професійного розвитку особистості автором виокремлено та охарактеризовано три етапи та одинадцять стадій професіогенезу особистості правоохоронця: 1) етап професійного самовизначення (довузівський); 2) етап професійного навчання (вузівський); 3) етап професійного розвитку (післявузівський). Підкреслено, що значне місце у просуванні правоохоронця по професіогенетичних сходинках належить етапу професійної підготовки, в межах якого закладаються основи майбутнього професіоналізму поліцейського.

Ключові слова: професіогенез, етапи професіогенезу, професійний розвиток, періодизація, правоохоронець, поліцейський

The author analyzes the problem of personality development during the professional development. On the basis of the theoretical and methodological analysis of modern foreign and domestic approaches concerning the periodization of professional development of individuals, the author distinguished and described three stages and eleven steps in professiogenesis of the law enforcement officer’s personality: 1) the stage of professional self-determination (preuniversity); 2) the stage of professional training (university); 3) the stage of professional development (postgraduate). It is emphasized that a significant role in the promotion of the law enforcement officer in his or her professiogenetic ladder belongs to the stage of professional training. Foundations for future professionalism of the policemen are created at that stage.

Key words: professiogenesis, stages of professiogenesis, professional development, periodization, law enforcement officer, policeman

В статті аналізуються негативні аспекти просування особистості по професіогенетичних сходинках. Автор розглядає питання особистісного позитивного та негативного професіогенезу, акцентуючи увагу на особливостях саме негативного професіогенезу особистості, а саме проблемах пов’язаних з подоланням криз професійного становлення, виникненням деформацій та деструкцій, обранням сценарію особистого професійного розвитку.

Ключові слова: професіогенез, позитивний професіогенез, негативний професіогенез, кризи професійного становлення, професійна деформація, професійна деструкція, сценарії професійного розвитку.

The article describes negative features during moving the career ladder. The author considers the questions of the personal positive and negative professional development of a personality. The author points at such features of the negative professional development of a personality like: problems related to getting over a professional crisis, professional disruptions, picking a scenario of a professional development.

Key words: professional development, positive professional development, negative professional development, crisis of professional development, professional deformation, professional disruption, professional development scenarios.

В статті розглянуто суттєві закордонні тавітчизняні наукові підходи до питання періодизації професійного розвитку особистості. Автором підкреслено, що більшість закордонних та втчизняних науковців визначають, що професіогенетичні процеси розгортаються в часі та просторі; залежать від різноманітних факторів; мають свої специфічні етапи, стадії та фази. На сьогодні не існує єдиної класифікації етапів професійного шляху особистості. Кожен науковець, базуючись на особистому баченні критеріїв періодизації професіогенезу, виокремлюєть різні його періоди.

Ключові слова: професійне становлення, професіогенез, професійний розвиток, періодізація професіогенезу, стадії, етапи, фази професіогенезу

В статье рассмотрены существующие зарубежные и отечественные научные подходы к вопросу периодизации профессионального развития личности. Автором подчеркнуто, что большинство зарубежных и отечественных ученых определяют, что профессиогенетические процессы разворачиваются во времени и пространстве; зависят от различных факторов; имеют свои специфические этапы, стадии и фазы. На сегодняшний день не существует единой классификации этапов профессионального пути личности. Каждый ученый, базируясь на своем видении критериев периодизации профессиогенеза, выделяет разные его периоды.

Ключевые слова: профессиональное становление, профессиогенез, профессиональное развитие, периодизация профессиогенеза, стадии, этапы, фазы профессиогенеза.

The author considered existing foreign and domestic scientific approaches to the subject of periodization of the professional development of a personality. The author outlines that the majority of the foreign and domestic scientists define that the professional genesis processes proceed in time and space; depend on various factors; have their own stages. Nowadays, there is no single and unified classification of the professional development of a personality. Each scientist defines own criteria for the professional genesis periodization based on his or her own experience.

Key words: professional genesis, professional development, periodization of the professional genesis, stages, professional development stages

Автором здійснено ретельний аналіз загальнонаукової тенденції вивчення проблематики професійного становлення особистості в межах зарубіжних та вітчизняних наукових підходів. Виділено та проаналізовано п’ять основних періодів розвитку теоретичних та практичних поглядів на проблему професіогенезу фахівця. Підкреслено, що теорія професіогенезу описує характер, особливості та психологічний зміст процесів взаємодії людини, суспільства і держави в професійній діяльності, що зумовлює розвиток людини в особистому та професійному сенсі.

Ключові слова: професіогенез, концепції професіогенезу, періодізація професіогенезу, фахівець.

The author conducted a thorough analysis of the general scientific tendency in professional development studies in terms of foreign and domestic scientific approaches. Five main development periods of theoretic and applied approaches towards the problem of the professional development of a practiser have been studied. The author underlined that the theory of the professional development describes the type, features and psychological sense of the interaction processes between a human, a society and a government during a professional activity, which triggers a development process in both personal and professional senses.

Key words: professional development, concepts of the professional development, professional development periodization, professional.

Розглянуто мету, завдання та сутність психологічного супроводу професіогенезу правоохоро- нців. Проаналізовано концептуальні засади здійснення заходів у межах діагностичного, про- філактичного та корекційного напрямків психологічного супроводу довузівського, вузівсько- го та післявузівського етапів професійного розвитку правоохоронців. Наголошено, що врахування проаналізованих особливостей сприяє гармонійному, збалансованому процесу професійного становлення, результатом якого є високий рівень професіоналізму.

Ключові слова: психологічний супровід, професіогенез, правоохоронці, етапи професіогенезу правоохоронців.

Рассмотрены цели, задачи и сущность психологического сопровождения профессиогенеза правоохранителей. Проанализированы концептуальные основы осуществления мероприятий в рамках диагностического, профилактического и коррекционного направлений психологиче- ского сопровождения довузовского, вузовского и послевузовского этапов профессионального развития правоохранителей. Отмечено, что учёт проанализированных особенностей способ- ствует гармоничному, сбалансированному процессу профессионального становления, резуль- татом которого является высокий уровень профессионализма. Ключевые слова: психологическое сопровождение, профессиогенез, правоохранители, этапы профессиогенеза правоохранителей.

Ключевые слова: психологическое сопровождение, профессиогенез, правоохранители, этапы профессиогенеза правоохранителей.

The objective, tasks and essence of psychological support to the professional genesis of law enforcement officers have been considered. It has been noted that the result of psychological support is the full realization of the psychological potential of the personality of law enforcement officers, the formation of psychological competence in choosing and overcoming the difficulties of personal and professional life. The scientific and practical propositions for the implementation of measures within the framework of diagnostic, preventive and correctional directions of psychological support of pre-university, university and post-university stages of professional development of law enforcement officers have been provided. The author has analyzed the main problem issues of each of the stages: – pre-university (training of specialists for conducting vocational guidance work; involving parents of future cadets in carrying out appropriate selection of professional paths by young men; conducting psychoprophylaxis and psycho-corrective work with children of privileged contingent; features of the crisis of educational and vocational professional orientation; improving the profile pre-university training and professional selection to higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, etc.); – university (peculiarities of adaptation processes; peculiarities of the revision crisis and the correction of professional selection; integrated approach to optimizing the conditions for prevention of professional crises; training of cadets for the development of a new social role, etc.); – post-university (study of the adaptation characteristics of a young specialist; development of skills of professional time management at the stage of mastering professional activity; peculiarities of the process of overcoming the negative consequences of professionogenetic crises: the crisis of professional growth; the crisis of professional career; the crisis of social and professional self-actualization at the master stage; the crisis of loss and termination of professional activity, etc.).

Key words: psychological support, professional genesis, law enforcement officers, stages of the professional genesis of law enforcement officers.

Здійснено аналіз основних зарубіжних концепцій професіогенезу особистості фахівця. Розглянуто психотехнічні ідеї Г. Мюнстерберга та факторний підхід до вибору професійного шляху Ф. Парсонса, роль у виборі професії й професійного життя різних видів потреб у теорі- ях З. Фрейда, Е. Бордіна, Е. Роу та А. Маслоу, концепції У. Мозер, особливості розвитку особистості на різних етапах життєвого та професійного шляху в межах різних підходів (Ш. Бюлер, Дж. Сьюпер, Е. Ерікосон, Р. Хейвігхерст, Е. Гінзберг та Б. Лівехуд), типологічний підхід Д Холланда. Підкреслено, що більшість авторів розглядають професіогенез як інтеграцію двох процесів: розвитку особистості в онтогенезі, тобто на всьому життєвому шляху, і професіоналізації особистості з періоду початку професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності.

Ключові слова: професіогенез, професійний розвиток, зарубіжні концепції професійного ста- новлення, фахівець

Осуществлён анализ основных зарубежных концепций профессиогенеза личности специалиста. Рассмотрены психотехнические идеи Г. Мюнстерберга и факторный подход к выбору профес- сионального пути Ф. Парсонса, роль в выборе профессии и профессиональной жизни разных видов потребностей в теориях З. Фрейда, Е. Бордина, Е. Роу и А. Маслоу, концепции У. Мозер, особенности развития личности на разных этапах жизненного и профессионального пути в пре- делах разных подходов (Ш. Бюлер, Дж. Сьюпер, Е. Ерикосон, Р. Хейвигхерст, Е. Гинзберг та Б. Ливехуд), типологический подход Д Холланда. Подчёркнуто, что большинство авторов рассматривают профессиогенез как интеграцию двух процессов: развития личности в онтогенезе, то есть на всём жизненном пути, и профессионализация личности с периода начала профессионального самоопределения до завершения активной трудовой деятельности.

Ключевые слова: профессиогенез, профессиональное развитие, зарубежные концепции профессионального становления, специалист

The author has analyzes the main foreign concepts of professional psychology of a specialist’s personality and stressed that the history of the development of the issue of professional psychology is the history of the formation of general scientific tendency of studying the problem of professional development and self-deployment of personality, where within its frames some “professional” theoretical and applied schools of professional psychology have been formed by today. The idea about labor and its significance for society were reflected in early Christian texts and philosophical theories. The greatest growth of ideas about labor education and professional training of children and youth in the West falls on the Renaissance in the XIV–XVI centuries (Thomas Moore, Tommaso Campanella, Ioannes Amos Comenius, John Locke). An indication of the beginning of the XX century was the growing relevance of the problem of professional development. The author has analyzed the main foreign theories of professional development, which most scholars combine in five main directions: 1) differential and diagnostic; 2) psychoanalytical; 3) the theory of decisions, 4) the theory of development; 5) typological direction. It has been determined that the most vulnerable moment within typological theories is the very principle, on the basis of which the construction of types is carried out. Besides, the real individual often does not meet any of the personality types associated with certain professional spheres. It has been emphasized that most authors consider professional psychology as an integration of two processes: the development of personality in ontogenesis that is, on the whole life path, and the professionalization of personality from the period of the beginning of professional self-determination to the completion of active labor activity.

Key words: professional psychology, professional development, foreign concepts of professional formation, a specialist.

авьлрои розглянуто ключові моменти здійснення психологічного супроводження основних етапів професіогенезу працівників правоохоронної сфери

Ключові слова: професійний розвиток, професіогенез, правоохоронці, етапи професіогенезу, психологічний супровід

автором рассмотрены ключевые моменты осуществления психологического сопровождения всех этапов профессиогенеза сотрудников правоохранительных органов.

Ключевые слова: профессиональное развитие, профессиогенез, правоохранители, этапы профессиогенеза, психологическое сопровождение.

Abstract: the author considered the key features of psychological guidance of all professional development stages of law enforcement officers.

Key words: professional development, law enforcement officers, stages of professional development, psychological guidance.

Автором виокремлено та проаналізовано основні періоди розвитку теоретичних та практичних поглядів на проблему професійного розвитку фахівця; визначено характерологічні ознаки кожного з них. Аннотация. Автором выделены и проанализированы основные периоды развития теоретических и практических взглядов на проблему профессионального развития специалиста; определены характерологические признаки каждого из них.

Ключові слова: професіогенез особистості, періодізація, професійний розвиток

Автором выделены и проанализированы основные периоды развития теоретических и практических взглядов на проблему профессионального развития специалиста; определены характерологические признаки каждого из них.

Ключевые слова: профессиогенез личности, периодизация, профессиональное развитие

Авторами розглянуто особливості супроводження розвитку інтегральної ідентичності правоохоронців на етапі фахової підготовкки. Проаналізовано основні напрямки супроводження.

Ключові слова: інтегральна ідентичність, супроводження, майбутні правоохоронці

авторами рассмотрены особенности сопровождения развития интегральной идентичности правоохранителей на этапе профессиональной подготовке. Проанализированы основные направления сопровождения.

Ключевые слова: интегральная идентичность, сопровождение, будущие правоохранители

Автором проаналізовано особливості використання тренінгових технологій для підготовки правоохоронців у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання з урахуванням різних напрямків підготовки фахівців.

Ключові слова: тренінгові технології, правоохоронці, активні методи навчання

The author analyzed the features of training technologies during professional development of law enforcement officers in higher educational establishments with specific studying conditions taking into account different specializations.

В тезах доповіді проведений аналіз сучасного стану роботи кураторів у ВНЗ МВС України. Обгрунтовано необхідність комплексного супроводу процесу становлення професійної ідентичності курсантів ВНЗ МВС України. Запропоновано заходи сприяння розвитку професійної ідентичності курсантів ВНЗ МВС кураторами.

Ключові слова: курсанти ВНЗ МВС, професійна ідентичність, куратори, супровід професійного становлення

автором рассмотрены основные проблемы предоставления психологической помощи и кризисного консультирования представителей силовых структур после участия в боевых действиях

Ключові слова: психологічна допомога, кризове консультування, представники силових структур

Ключевые слова: психологическая помошь, кризисное консультирование, представители силовых структур

У матеріалах доповіді відображено основні вектори психологічного дослідження особливостей суб’єктивної картини життєвого шляху майбутніх правоохоронців на різних етапах професіогенезу. З’ясовано, що суб’єктивна картина життя майбутніх правоохоронців першого курсу навчання орієнтована на майбутнє, тоді як четвертокурсники схильні до отримання задоволення в сьогоденні.

Ключові слова: Суб’єктивна картина життєвого шляху, часова перспектива, муйбутні правоохоронці

Проаналізовано змістовне наповнення діагностичного, профілактичного та корекційного напрямків психологічного супроводження вузівського етапу професійного становлення правоохоронців

Ключові слова: курсанти ВНЗ МВС, професіогенез, компетентність, професійний розвиток правоохоронця

Проаналізовано складові екстремальної підготовки правоохоронця-професіонала та визначено доцільність її впровадження в період навчання у виші

Ключові слова: правоохоронці, екстремальна підготовка

ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-ОРІЄНТАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ ОСОБИСТІСНОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ Розглянуто особливості ціннісних орієнтацій як складових фундаменту особистісного та професійного становлення правоохоронців на етапі фахової підготовки. На прикладі курсантів першого року навчання виокремлено, проаналізовано та надано змістовну інтерпретацію шістьом ціннісно-орієнтаційним факторам, що впливають на процес особистісного та професійного становлення майбутніх правоохоронців, до них віднесені: життєва активність; самовираження – емоційність у стосунках; самоконтроль – амбіційність; професійна активність – життєва ефективність; цілеспрямованість – саморозвиток; особистісна оригінальність – суспільне визнання.

Ключові слова: Ключові слова: ціннісні орієнтації, ціннісно-орієнтаційні фактори, особистісне становлення, професійне становлення, майбутні правоохоронці.

МИЛОРАДОВА Н. Э., ДОЦЕНКО В. В. ОСОБЕННОСТИ ЦЕННОСТНООРИЕНТАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ ЛИЧНОСТНОГО И ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СТАНОВЛЕНИЯ БУДУЩИХ ПРАВООХРАНИТЕЛЕЙ Рассмотрены особенности ценностных ориентаций как составляющих фундамента личностного и профессионального становления правоохранителей на этапе профессиональной подготовки. На примере курсантов первого года обучения выделено, проанализировано и дано содержательную интерпретацию шести ценностно-ориентационным факторам, влияющим на процесс личностного и профессионального становления будущих правоохранителей, к ним отнесены: жизненная активность, самовыражение – эмоциональность в отношениях; самоконтроль – амбициозность; профессиональная активность – жизненная эффективность; целеустремленность – саморазвитие; личностная оригинальность – общественное признание.

Ключевые слова: Ключевые слова: ценностные ориентации, ценностно-ориентационные факторы, личностное становление, профессиональное становление, будущие правоохранители.

MILORADOVA N. E., DOTSENKO V. V. SPECIFIC FEATURES OF THE PERSONAL AND PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF FUTURE LAW ENFORCEMENT OFFICERS The authors underline that the main constructions of the set of life values of a personality are put in a childhood. Such values are formed and developed during the process of education in the higher educational establishment. Hence, the research is needed to define the ways of professional shaping of the law enforcement officer. The article’s analysis shows that the personality value-set question has been in the scope of many scientific philosophy, sociology and psychology schools. The authors considered the following points: the set of life values of a personality features during the professional development; the first-year-related set of values was identified; their meaning in the professional development was determined. The authors identified and interpreted six value set factors, which influence the personal and professional development of the future law enforcement officers: life activity, self-actualization – emotionality, self-control – ambitiousness, professional activity – life efficiency, goal-oriented mind – selfdevelopment; personal ingenuity – public recognition. The authors underline that the above mentioned factors define the features of the personal and professional development of the future law enforcement officers during the first educational year.

Key words: Keywords: value orientation, personal development, professional development, future law enforcement officers.

Розглянуто просторовий аспект соціальної та професійної реальності, трикомпонентну психологічну модель професії, до складу якої входять: модель професійного середовища; концептуальна (образно-понятійна) модель професійної діяльності; модель суб’єкта діяльності. Підкреслено значення професійного простору у процесі становлення професіонала-фахівця. Проаналізовано підходи до розуміння змісту, структури та значення поняття «професійне середовище» в гуманітарних та культурно-історичних дослідженнях. Розглянуто психологічну концепцію Дж. Холланда, яка об’єднала в собі теорію особистості з теорією вибору професії. Зроблено висновок, що професійний розвиток передбачає рух особистості у професійному просторі, залежить від закономірностей психічного розвитку, відбувається у певних соціокультурних умовах

Ключові слова: професіогенез, модель професії, професійний розвиток, простір професійного розвитку, професійне середовище, характеристика професійного середовища

Рассмотрен пространственный аспект социальной и профессиональной реальности, трёхкомпонентная психологическая модель профессии, в состав которой входят: модель профессиональной среды; концептуальная (образно-понятийная) модель профессиональной деятельности; модель субъекта деятельности. Подчёркнуто значение профессионального пространства в процессе становления профессионала-специалиста. Проанализированы подходы к пониманию содержания, структуры и значения понятия «профессиональная среда» в гуманитарных и культурно-исторических исследованиях. Рассмотрена психологическая концепция Дж. Холланда, которая объединила в себе теорию личности с теорией выбора профессии. Сделан вывод, что профессиональное развитие предусматривает движение личности в профессиональном пространстве, зависит от закономерностей психического развития, осуществляется в определённых социокультурных условиях.

Ключевые слова: профессиогенез, модель профессии, профессиональное развитие, пространство профессионального развития, профессиональная среда, характеристики профессиональной среды

The author considered the dimensional aspect of the social and professional reality; three-parts psychological model of profession, that includes: the professional environment model, conceptual model of the professional activity, the model of the entity’s activity. The author underlined the meaning of the professional room in the process of the professional development. The article reveals the approaches to the structure and meaning of the professional environment in human and culture researches. Thus, the professional environment is considered in the human sciences as the collaboration of the nature and society. The cultural and historical researches present the room as the part of the human’s spiritual life. The author emphasizes that the professional environment includes the set of the objects and relations that appear as the result of the professional activity. The author considers the psychological concept of John Holland, which combined the personality theory and the theory of the career choices. According to the theory, each personality type is aimed at the specific professional environment (realistic, intellectual, social, conventional, entrepreneurial and artistic) i.e. each profession creates its environment. The significant attention is paid to the description of the features and components of the professional environment that include: object and the subject of the labor, aims and tasks, the means labor; physical environment; social environment.It is concluded that professional development considers the person’s movement in the professional environment. This process depends on the patterns of the psychological development and is applied under specific social and cultural circumstances

Key words: professional establishment, the model of the profession, professional development, the room for professional development, professional environment, the features of the professional environment.