Робота присвячена дуже гострим зараз питанням захисту цивільного населення від агресивних проявів війни. Особливу увагу акцентовано на такій категорії осіб, як особи з обмеженими можливостями, зокрема діти та жінки. Саме ця категорія осіб через певну обмеженість спілкування та інформації, більш піддається ризику стати жертвою дій військ окупантів під час війни в Україні. Одним із можливих шляхів покращення такої ситуації вбачається активізація діяльності міжнародних організацій, до сфери інтересів яких входить захист цивільного населення під час збройних конфліктів.

Ключові слова: збройний конфлікт; особи з інвалідністю; Конвенція про захист цивільного населення під час війни; Конвенція про права осіб з інвалідністю; гуманітарне право.

Key words: armed conflict; persons with disability; Geneva Convention relative to the protection of Civilian Persons in time of war; Convention on the Rights of Persons with Disabilities; humanitarian law.

Робота присвячена розгляду питання недотримання державами-учасницями Ради Європи вимог її Статуту, зокрема, неодноразовим порушенням Російською Федерацією статті 3, яка визначає основні принципи діяльності європейських держав-учасниць. Розглянуто наслідки недотримання державами (Греція, Туреччина, Російська Федерація) як Статуту Ради Європи, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Проаналізовано події, пов’язані з припиненням членства держави через порушення принципу верховенства права, поваги прав людини, які мали місце в історії цієї організації. Простежено шлях Російської Федерації від прийняття її як повноправної учасниці до припинення участі та/або виключення з низки міжнародних організацій як регіонального, так і універсального рівнів через неодноразові грубі порушення зобов’язань з її сторони.

Ключові слова: Рада Європи; Статут Ради Європи; принцип верховенства права; агресія рф проти України

Наукова робота присвячена дослідженню питання особливості участі осіб з обмеженою внаслідок психо-інтелектуальних вад дієздатністю у голосуванні – виборах і референдумі, в Україні та деяких зарубіжних державах. Проаналізовано національне законодавство України на предмет відповідності нормам, які регулюють як підстави обмеження дієздатності, так і процедуру реалізації виборчого права зазначеною категорією осіб. Визначено, що, з одного боку, за цими особами збережено право голосувати, а з іншого – люди, дієздатність яких обмежена, за цивільним законодавством мають право вчиняти лише дрібні правочини через наявність істотних порушень у психо-інтелектуальній сфері. Вивчення досвіду та правових позицій інших держав із цього приводу дає змогу констатувати досить різні підходи до реалізації виборчих прав особами, щодо яких встановлено опіку. Деякі держави не обмежують права своїх громадян із психо-інтелектуальними порушеннями, навіть якщо їм встановлено опіку. Інші ж держави, як і Україна, мають ценз дієздатності, наприклад, у виборчому праві, тобто встановлені певні обмеження для таких осіб у можливості користуватися своїми правами. Визнано таким, що вартий вивчення та запозичення підхід окремих держав, коли спроможність кожної конкретної особи голосувати визначається за допомогою тестування під час судового розгляду (США) або висновком спеціального органу (Мальта, Медична комісія).

Ключові слова: обмежена дієздатність; особи з обмеженими можливостями; виборче право; обмеження виборчого права; прийняття підтриманого рішення

Робота присвячена огляду міжнародних стандартів у сфері боротьби із корупцією. Зазначено, що Україна, як підписант низки міжнародних договорів, має запровадити не формальні, а дієві інституційні, юридичні механізми для подолання цього явища.

Ключові слова: Конвенція ООН проти корупції; Глобальний договір ООН; корупція; хабарництво

Невідповідність законів та інших нормативних актів, що ухвалюються органами влади, основному закону держави є проблемним питанням, яке виникало протягом певного історичного проміжку. У роботі розглянуті передумови появи перших органів конституційного контролю, а також моделі конституційного контролю, які існують у сучасному світі.

Ключові слова: конституційний контроль; таємна рада; європейська модель контролю; англосаксонська модель контролю

Несоответствие законов и других нормативных актов, принимаемых органами власти, основну закону государства является проблемным вопросом, возникавшим в течение определенного исторического промежутка. В работе рассмотрены предпосылки появления первых органов конституционного контроля, а также существующие в современном мире модели конституционного контроля.

Ключевые слова: конституционный контроль; тайный совет; европейская модель контроля; англосаксонская модель контроля

У роботі розглядаються питання реалізації особами, які мають обмежену через психо-інтелектуальні вади дієздатність, права на голосування. Авторка досліджує ценз дієздатності, який існує в Україні та за кордоном, а також досвід деяких держав щодо створення ефективного механізму реалізації зазначеною категорією осіб права брати участь в управлінні державою через вибори та референдум.

Ключові слова: право на голосування; обмежена дієздатність; реалізація виборчого права; ценз дієздатності

В работе рассматриваются вопросы реализации лицами, имеющими ограниченную из-за психо-интеллектуальных пороков дееспособность, права на голосование. Автор исследует ценз дееспособности, существующий в Украине и за рубежом, а также опыт некоторых государств по созданию эффективного механизма реализации указанной категорией лиц права участвовать в управлении государством через выборы и референдум.

Ключевые слова: право на голосование; ограниченная дееспособность; реализация избирательного права; ценз дееспособности

VOTING RIGHTS FOR INCAPACITY PEOPLE IN UKRAINE AND ANOTHER COUNTRIES 1. Capability qualification for people with psycho-intellectual disability. 2. Experience of foreign countries of providing access to voting for people with psycho-intellectual disability.

Key words: the right to vote; limited legal capacity; realization of suffrage; legal capacity

Принцип рівності, закріплений у низці міжнародних договорів у сфері прав людини, не має винятків і не обмежується за ознакою здоров’я. Це стосується і права на рівний доступ до політичного життя, яке включає в себе і право брати участь у голосуванні. У статті розглядаються питання доступу до цього права осіб особливої категорії – осіб із психо-інтелектуальними (ментальними) порушеннями здоров’я. Ця категорія осіб становить науковий інтерес саме через свою особливість і відмінність від інших, що полягає у тісному зв’язку процесу правореалізації зі станом здоров’я особи, з можливістю прийняття нею усвідомленого рішення та розуміння можливих його наслідків. З метою з’ясування ситуації у деяких державах світу проведено дослідження деяких країн Північної (США) та Південної (Мексики, Чилі, Панами) Америки, Європи (Німеччини, Італії, Мальти, Румунії), на підставі якого зроблено висновок, що законодавства цих країн мають різні підходи до доступу осіб із психоінтелектуальними вадами до виборчого процесу, включаючи як активне, так і пасивне право голосу. Умовно за ступенем забезпечення доступу до голосування ми поділили ці держави на 3 групи – країни з відкритим доступом таких осіб до голосування; ті, де існують певні критерії, за якими визначаються індивідуальні спроможності особи здійснювати волевиявлення, розуміти свої дії та їхні наслідки; країни, де, незважаючи на тип і ступінь розладів такого спектру, відсутній доступ до цього виду політичних прав. Причому у Сполучених Штатах, де кожен суб’єкт федерації має своє законодавство, мають місце всі три варіанти. Також зазначено, що у межах Європейського Союзу протягом останніх десятиліть сформувалася тенденція не обмежувати права голосу осіб через наявність у них ментальних вад. Крім того, висловлюються думки із приводу доцільності внесення змін до національних законодавств деяких країн Євросоюзу щодо скасування цензу психічного здоров’я та дієздатності (якщо призначений опікун).

Ключові слова: політичні права, право на голосування, особи з вадами психо-інтелектуального характеру, особи з обмеженими можливостями, виборчі цензи, обмеження прав, Конвенція про права осіб з інвалідністю

Принцип равенства, закрепленный в ряде международных договоров в области прав человека, не имеет исключений и не ограничивается по признаку здоровья. Это касается и права на равный доступ к политической жизни, которая включает в себя и право участвовать в голосовании. В статье рассматриваются вопросы доступа к этому праву лиц особой категории – лиц с психо-интеллектуальными (ментальными) нарушениями здоровья. Эта категория лиц составляет научный интерес именно из-за своей особенности и отличия от других, заключающийся в тесной связи процесса правореализации с состоянием здоровья личности, с возможностью принятия ею осознанного решения и понимания возможных его последствий. В целях выяснения ситуации в некоторых государствах мира проведено исследование некоторых стран Северной (США) и Южной (Мексики, Чили, Панамы) Америки, Европы (Германии, Италии, Мальты, Румынии), на основании которого сделан вывод, что законодательства этих стран имеют разные подходы к доступу лиц с психоинтеллектуальными недостатками к избирательному процессу, включая как активное, так и пассивное право голоса. Условно по степени обеспечения доступа к голосованию мы разделили эти государства на 3 группы – страны с открытым доступом таких лиц к голосованию; те, где существуют определенные критерии, по которым определяются индивидуальные способности лица совершать волеизъявление, понимать свои действия и последствия; страны, где, несмотря на тип и степень расстройств такого спектра, отсутствует доступ к этому виду политических прав. Причем в Соединенных Штатах, где каждый субъект федерации имеет свое законодательство, имеют место все три варианта. Также отмечено, что в рамках Европейского Союза в последние десятилетия сформировалась тенденция не ограничивать права голоса лиц из-за имеющихся у них ментальных изъянов. Кроме того, высказываются мнения по поводу целесообразности внесения изменений в национальные законодательства некоторых стран Евросоюза по отмене ценза психического здоровья и дееспособности (если назначен опекун).

Ключевые слова: политические права, право на голосование, лица с недостатками психо-интеллектуального характера, лица с ограниченными возможностями, избирательные цензы, ограничения прав, Конвенция о правах лиц с инвалидностью

The principle of equality, enshrined in a number of international human rights treaties, has no exceptions and is not limited by health features. It is also applied to the right to equal access to political life, which includes the right to vote. The author of this article addresses the issues of access to this right by persons of a special category – persons with psycho-intellectual (mental) health disorders. This category of persons is of scientific interest because of its specific feature and difference from others, which is in close connection of the process of right-realization with the person’s state of health, with the possibility of making an informed decision and understanding of its possible consequences. In order to clarify the situation in some countries of the world, we have conducted studies of some countries of the North (USA) and the South (Mexico, Chile, Panama) America, Europe (Germany, Italy, Malta, Romania). Those studies became the basis for the conclusion that the laws of these countries have different approaches to the access of persons with psycho-intellectual disabilities to the electoral process, including both active and passive voting rights. We have conditionally divided those states into 3 groups according to the degree of access to voting – countries with open access for such persons to voting; those countries where there are certain criteria, which determine the individual abilities of a person to exercise his will, to understand own actions and their consequences; countries where, despite the type and extent of disorders of such a spectrum, there is no access to this type of political rights. Notably, there are all three options in the United States, where each subject of the federation has its own legislation. It has been also noted that there is a tendency over the last decades not to restrict the voting rights of persons because of their mental disorders within the European Union. Besides, there are some opinions on the advisability of amending the national laws of some EU countries to abolish the mental health qualifications and dispositive legal capacity (if there is a defensor).

Key words: political rights, right to vote, persons with psycho-intellectual disabilities, persons with disabilities, electoral qualifications, restriction of the rights, Convention on the Rights of Persons with Disabilities.

У цій роботі порушуються питання створення умов і гарантій реалізації особами, які мають психо-інтелектуальні вади та не позбавлені дієздатності, виборчого права, тобто їх усвідомлена участь у вирішенні державних питань та формуванні органів влади. Розглянуто досвід інших держав.

Ключові слова: обмежена дієздатність; виборче право; Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю; особи з обмеженими можливостями

В этой работе поднимаются вопросы создания условий и гарантий реализации лицами, имеющими психо-интеллектуальные изъяны и не лишенные дееспособности, избирательного права, то есть их осознанное участие в решении государственных вопросов и формировании органов власти. Рассмотрен опыт других стран.

Ключевые слова: ограниченная дееспособность; избирательное право; Конвенция ООН о правах лиц с инвалидностью; лица с ограниченными возможностями

У статті розглядаються проблеми реалізації виборчих прав особливою категорією осіб – особами з обмеженою внаслідок вад психо-інтелектуального характеру дієздатністю. В результаті порівняльного аналізу норм чинного законодавства України зроблено висновок щодо наявних неузгодженостей та протиріч. Це стосується можливості осіб з обмеженою судом дієздатністю (через стійкі порушення ментальної сфери, що заважають людині повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та дій інших осіб) брати участь у такому важливому для суспільства та держави процесі, як вибори та референдум. Вивчення низки досліджень зарубіжних авторів дозволило зробити висновок про існування позитивного досвіду деяких судів у США щодо практичного визначення спроможності особи з ментальними порушеннями усвідомлювати сутність виборчого/референтного процесу (використання системи спеціального тестування «the Doe standard»). Крім того, на підставі наведених статистичних даних, отриманих при вивченні позиції окремих європейських держав щодо виборчого права досліджуваної категорії осіб, а також в результаті вивчення позицій низки країн констатовано наявність у світі сталої тенденції визнання за особами з ментальними порушеннями повного права на участь у голосуванні. Провівши аналіз вказаних вище досліджень та інших джерел, спираючись на позицію окремих громадських інститутів Європейського Союзу з питання реалізації (або надання) виборчого права особам з порушеннями психо-інтелектуальної сфери, автором зроблено висновок щодо доцільності створення додаткової державної юридичної гарантії. Мається на увазі створення та введення в дію норми законодавства України щодо обов’язкового дублювання будь-якої перевиборчої інформації (або інформації щодо референдуму) так званою «легкою мовою». Таке нововведення для України, як і для будь-якої іншої країни, має забезпечити по-перше, реалізацію виборчого права зазначеної категорії осіб, по-друге, максимальну інформаційну доступність як для досліджуваної групи осіб, так і для низки громадян інших категорій (особи похилого віку, національні меншини тощо).

Ключові слова: виборчі права; особа з обмеженими можливостями; недієздатність; обмежена дієздатність; психо-інтелектуальні вади; непряма дискримінація; «легка мова».

The author of the article has studied the problems of realizing electoral rights of the special category of persons – persons with limited capacity related to mental disabilities. As a result of a comparative analysis of the norms of the current legislation of Ukraine, the author has concluded that there are inconsistencies and contradictions. It is related to the ability of persons with limited capacity by court (through persistent mental disorders that prevent a person from fully realizing the value of own and others’ actions) to participate in the process of elections and referendums that is very important to society and the state. Studies of a number of research by foreign authors have led to the conclusion that there is a positive experience of some courts in the United States concerning practical definition of the ability of a person with mental disorders to understand the essence of the electoral / referendum process (using “the Doe standard” special testing system). Besides, the author has stated that there is a consistent world tendency of recognizing full voting rights for persons with mental disorders on the basis of the above statistics, obtained position of some European countries on the suffrage of the studied category of persons, and in the result of studying the positions of certain countries. Having analyzed the above studies and other sources, based on the position of certain public institutions of the European Union on realizing (or granting) suffrage to persons with mental disabilities, the author has concluded about the expediency of creating an additional state legal guarantee. We mean the creation and implementation of the norms of Ukrainian legislation regarding mandatory duplication of any pre-election information (or information about referendum) in the so-called “easy-to-read language”. Such an innovation for Ukraine, as well as for any other country, should ensure, first of all, the realization of the suffrage of the specified category of persons, and secondly, the maximum information accessibility for both the studied group of persons and for a number of citizens of other categories (elderly persons, national minorities, etc.).

Key words: electoral rights; person with disabilities; incapacity; limited capacity; mental disabilities; indirect discrimination; “easy-to-read language”.

У роботі йдеться про проблеми забезпечення реалізації права на голосвання особами, які мають обмежену внаслідок ментальних порушень дієздатністю. Зокрема, зазначається, що у світі існує два підходи до обмеження дієздатності - з обмеженням зазначеного права та без обмеження. Запропоновано внести певні зміни до законодавства України, що регулює виборчий процес, з метою забезпечення рівного доступу зазначеної категорії осіб до інформації. Тобто дублювання передвиборчої інформації "легкою мовою, адаптованою для розуміння особами з ментальними порушеннями.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями; виборче право; особи з обмеженою дієздатністю; "легка мова"; особи з ментальними вадами

Тези доповіді підіймають проблему забезпечення реалізації права на голосування особами, дієздатність яких обмежена через психо-інтелектуальні порушення. В Україні особи з обмеженою дієздатністю мають право голосу, що з одного боку є позитивом та відображеням тенденцій сучасності, а з іншого викликає питання спроможності особи, яка за законом може вчиняти лише дрібні правочини, повністю усвідомлювати сутність процесу та значення волевиявлення. Провівши аналіз досвіду інших держав, запропоновано впровадити спеціальне тестування для визначення індивідуальної можливості особи розуміти значення та наслідки своїх дій з волевиявлення.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями; право на голосування; обмежена цивільна дієздатність; права осіб з ментальними вадами;

Key words: persons with disability; voting rights; limited capacity; rights of people with mental disabilities

У тезах порушується питання реалізації права на працю особами, які мають психо-інтелектуальні порушення. Зазначено, що для цієї категорії осіб можливість працевлаштування має багатоаспектне значення. По-перше, це можливість покращити фінансово-економічний стан не лише такої особи, а й її родини, а також зменшення навантаження на державу, по-друге - це соціалізація та інтегорація у суспільство, соціальна реабілітація, по-третє - це можливість запобігання стигмації, сегрегації даної категорії осіб. Наводяться наукові позиції вчених світу з даного питання.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями; право на працю; професійна орієнтація осіб з інвалідністю; соціальна реабілітація осіб з інвалідністю

У даній роботі підіймається питання дотримання та гарантій реалізації права на приватність, зокрема, у цифровому просторі. Зауважено, що попри всізаходи захисту, приватна інформація залишається під загрозою неправомірного доступу до неї та використання у злочинних цілях. Проведено огляд міжнародних та національних юридичних гарантій права на захист інформації та на приватність у кіберпросторі. Запропоновано більш ефективно співпрацювати із країнами, які досігли високих показників кібербезпеки, як у напрямку превентивних мір, так і щодо боротьби із наявними атаками кіберзлочинців.

Ключові слова: право на приватність; кіберпростір; кібербезпека; транснаціональні злочини; Конвенція про кіберзлочинність

Тези доповіді порушують актуальне питання можливості реалізації права на працю особами з обмеженими можливостями. Це право закріплене у ст. 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю, тож держави-учасниці мають певні зобовязання у цій сфері. Акцентовано увагу на можливості реалізувати право на працю особами з вадами психо-інтелектуального характеру. Зазначено, що праця та зайнятість є надзвичайно важливою складовою інтеграції, включення таких осіб у життя суспільства та громади. Крім цього, це позитивно впливає не лише на соціальний, а й на економічний стан цих осіб та їх родин. Проаналізовано досвід інших країн, зокрема, Канади, США, Австралії щодо запровадження системи підтриманої зайнятості, яка показала себе ефективною.

Ключові слова: особа з обмеженими можливостями; право на працю; гарантії реалізації права на працю особами з інвалідністю; інклюзивне суспільство;піідтримана зайнятість

Стаття присвячена дослідженню питань реалізації в Україні особами з обмеженими можливостями права на працю, гарантованого Конституцією та міжнародними документами. Розглянуто низку законодавчих актів України, що регулюють питання праці та зайнятості, в тому числі й осіб з обмеженими можливостями. Висловлена думка щодо доцільності створення умов та надання змоги особам, яких визнано «непрацездатними» займатися (за їх бажанням) таким видом трудової діяльності, яка відповідає їх індивідуальним можливостям. В результаті аналізу даних зроблено висновок, що впровадження та функціонування системи підтриманої зайнятості позитивно впливає на ситуацію із працевлаштуванням та зайнятістю серед осіб з обмеженими можливостями.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями; праця та зайнятість; підтримана зайнятість; конституційне право на труд; громадські утворення; соціалізація; інклюзія

Статья посвящена рассмотрению вопросов реализации лицами с ограниченными возможностями права на труд, гарантированного конституцией Украины и международными договорами. Рассмотрено ряд законодательных актов Украины, которые регулируют вопросы труда и занятости, в том числе и лиц с ограниченными возможностями. Высказано мнение о целесооборазности создания условий и предоставление возможности лицам, признанным «недееспособными», заниматься (по их желанию) таким видом трудовой деятельности, которая соответствует их индивидуальным возможностям. В результате анализа данных сделан вывод, что внедрение и функционирование системы поддерживаемой занятости позитивно влияет на ситуацию с трудоустройством лиц с ограниченными возможностями

Ключевые слова: лица с ограниченными возможностями; труд и занятость; поддерживаемая занятость; конституционноe право на труд; общественные организации; социализация; инклюзия

The article is focused on the research of the issues of implementing the right to labor by the persons with disabilities in Ukraine, which is guaranteed by the Constitution and international documents. The author has expressed the opinion on the expediency to create conditions and allowing persons who are considered “disabled persons” to be engaged (by their will) in such a kind of labor activity, which corresponds to their individual abilities. As a result of the data analysis, it has been concluded that the implementation and functioning of the supported employment system positively affects the situation with placement and employment among people with disabilities. The author has offered a number of measures that can facilitate effective actions to maximize the involvement of persons of this category to labor and employment

Key words: persons with disability; labor and employment; supported employment; constitutional labor right; human society; socialization; inclusion

У cтатті розглядаються питання реалізації права на працю та зайнятість для осіб з обмеженими можливостями, гарантоване національним і міжнародним законодавством. Досліджено позитивний досвід таких країн, як США, Канада, Австралія, країни Євросоюзу. В Україні стан реалізації права осіб з обмеженими можливостями на працю не є задовільним та потребує значних зусиль як з боку держави, так і з боку суспільства. Створення спеціального законодавства, яке б регулювало діяльність державних та недержавних органів з питань підтриманої зайнятості осіб з обмеженими можливостями, та їх всебічна підтримка, лобіювання інтересів на парламентському рівні дозволило б інтегрувати у суспільство цих осіб. З’ясовано, що впровадження та функціонування системи підтриманої зайнятості значно покращить ситуацію із працевлаштуванням та зайнятістю серед осіб з обмеженими можливостями.

Ключові слова: право на працю; особи з обмеженими можливостями; Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю; система підтриманої зайнятості; соціалізація

Дана робота присвячена питанню реалізації права осіб з обмеженими можливостями на працю. Звернуто увагу, що саме трудові відносини та зайнятість є важливою складової реабілітації (абілітації) даної категорії осіб. Особливо це важливо для людей, які мають психо-інтелектуальні вади та часто є дискримінованими та ізольованими як у суспільстві загалом, так і серед роботодавців. Акцентовано на важливості виконання Україною міжнародних норм, які передбачають рівний доступ до праці кожної особи, окреслено позитивний вплив зайнятості цієї категорії осіб як для держави, так і для суспільства і, в першу чергу для кожно особи, які має обмежені можливості.

Ключові слова: особа з обмеженими можливостями; право на працю; гарантії реалізації права на працю особами з інвалідністю; інклюзивне суспільство

Ключевые слова: лица с ограниченными возможностями; право на труд; гарантии реализации права та труд лицами с инвалидностью; инклюзивное общество

Key words: persons with disability; guarantees of rehalisation the right to labor for person with disability; inclusive society

Одним із умов реалізації прав особами з обмеженими можливостями є забезпечення певного рівня доступності, що включає в себе комплекс заходів. У даній роботі розглядаєься питання доступу до інформації та офіційних сайтів та інтернет-ресурсів осіб, які мають здебільшого сенсорні порушення, а також порушення психо-інстелектуального характеру. Зазначається, що Україна з метою реалізації вимог Конверції ООН про права осіб з інвалідністю має забезпечити більш дієвий контроль за виконанням положень міжнародних договорів, учасником яких вона є з метою створення державних гарантій реалізації прав зазначеної категорії осіб.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями; сенсорнi порушення; психо-інтелектуальні порушення; Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю; інформаційна доступність

одним из условий реализации прав лиц с ограниченными возможностями является обеспечение уровня доступности, что включает в себя комплекс мер. В данной работе рассматривается вопрос доступа к информации, официальным сайтам и интернет-ресурсам лиц, имеющих сенсорные нарушения, а также нарушения психо-интеллектуального характера. Украина с целью реализации требований Конвенции ООН о правах лиц с инвалидностью должна обеспечить более действенный контроль за исполнением международных договоров, участником которых она является с целью создания государственных гарантий реализации прав указанной категории лиц.

Ключевые слова: лица с ограниченными возможностями; сенсорные нарушения; психо-ынтелектуальные нарушения; Конвенция ООН о правах лиц с инвалидностью; информационная доступность

Key words: persons with disability; sensory disorders of health; mental disorders of health; UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities; information availability

У даній роботі порушена порівняно нова для людства проблема забезпечення та дотримання права на приватність та захист в кіберпросторі як персональних даних, так і корпоративної інформації. Проаналізовано низку міжнародних актів, українське законодавство та визначено, що на сучасному етапі необхідно розширювати рамки міжнародного співробітництва задля ефективної протидії втручанню у приватне життя особи та недопущення порушення її права на приватність, зокрема, у кіберпросторі.

Ключові слова: право на приватність; дотримання прав людини у кіберпросторі; персональні дані; Стратегія кібербезпеки; міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері.

У даних тезах доповіді розглядаються питання реаліації права на сім'ю особами з обмеженими можливостями, які мають вади психо-інтелектуального характеру та обмежену дієздатність. В результаті проведеного аналізу національного законодавства та міжнародних актів визначено, що для даної категорії осіб положення ст. 23 Конвенції ООН про права інвалідів можуть бути реалізовані частково.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями, підстатуси, дієздатність, опіка, піклування, система «підтриманого прийняття рішення», Конвенція ООН про права інвалідів, право на сім’ю.

У даній статті розглянуто питання використання неповнолітніх осіб до участі у якості найманців та комбатантів у національних та міжнародних збройних конфліктах. Проаналізовано низку міжнародних договорів з метою визначення поняття дитини та дитини-солдата, спеціального статусу дитини, яка знаходиться у зоні проведення збройного конфлікту та пріоритетності забезпечення її прав та захисту.

Ключові слова: діти-солдати; права дитини; комбатанти; неповнолітні; Женевська конвенція про поводження з військовополоненими; збройні конфлікти; вербування; найманці.

В данной статье рассмотрен вопрос использования несовершеннолетних лиц к участию в качестве наемников и комбатантов в национальных и международных вооруженных конфликтах. Проанализирован ряд международных договоров с целью определения понятия ребенка и ребенка-солдата, специального статуса ребенка, который находится в зоне проведения вооруженного конфликта и приоритетности обеспечения его прав и защиты.

Ключевые слова: дети-солдаты; права ребенка; комбатанты; несовершеннолетние; Женевская конвенция об обращении с военнопленными; вооруженный конфликт; вербовка; наемники.

The article deals with the problem of the children use as mercenaries and combatants in the national and international armed conflicts. The number of international agreements are analyzed in order to identify the concept of a child and a child-soldier, the special status of a child staying in the armed conflict zone and priority of its rights and protection provision. The international organizations’ monitoring results in relation to the facts of the juveniles and minors use in the zone of the anti-terror operation realization in Ukraine are studied.

Key words: Geneva Convention of treatment of prisoners of war; children’s rights; juveniles; combatants; children-soldiers; armed (military) conflict; recruitment; mercenary.

Стаття присвячена вивченню деяких норм Конвенції про права інвалідів, а саме статті 23 «Повага до дому та сім’ї». Аналіз даної норми та українського законодавства дозволили автору зробити висновки щодо наявності низки особливостей реалізації даної норми саме особами з психо-інтелектуальними вадами, дієздатність яких обмежена. Так, аргументована можливість реалізації положень статті Конвенції зазначеною категорією осіб лише в частині права на сім’ю та фактичні сімейні відносини.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями, підстатуси, дієздатність, опіка, піклування, система «підтриманого прийняття рішення», Конвенція ООН про права інвалідів, право на сім’ю.

Статья посвящена изучению некоторых норм Конвенции ООН о правах инвалидов, а именно ст. 23 «Уважение дома и семьи». Анализ данной нормы и украинского законодательства позволил автору сделать выводы о наличии ряда особенностей реализации данной нормы именно лицами с психо-интеллектуальными недостатками, дееспособность которых ограничена. Так, аргументирована возможность реализации положений статьи Конвенции данной категорией лиц лишь в части права на семью и фактические семейные отношения.

Ключевые слова: лица с ограниченными возможностями, подстатусы, дееспособность, опека, попечительство, система «поддерживаемого принятия решений», Конвенция ООН о правах инвалидов, право на семью.

The article is focused on studying certain norms of the UN Convention on the Rights of Disabled Persons, namely the Article 23 “Respect for home and family”. Analysis of this norm and Ukrainian legislation allowed the author to make conclusions about the existence of a number of features of implementing this norm by persons with psycho-intellectual disabilitie s, whose legal capacity is limited. Thus, the author has argued the possibility of realizing the provisions of the Article of the Convention by this category of persons only with respect to the right to family and actual family relations.

Key words: persons with disabilities, substatus, custody, guardianship, capacity, the system of “supporting decision-making”, The Convention on the Rights of Persons with Disabilities, family rights.

У статті розглянуто проблему позбавлення дієздатності осіб з психо-інтелектуальними розладами. Проаналізовано досвід інших країн з метою запровадження в Україні системи "підтриманого прийняття рішення" як альтернативи позбавленню дієздатності зазначеної категорії осіб.

Ключові слова: права осіб з обмеженими можливостями, особи з психо-інтелектуальними вадами, дієздатність, опіка та піклування

У тезах доповіді розглянута проблема забезпечення прав такої категорії осіб, як діти з обмеженими можливостями, та особливості реалізації цих прав в Україні.

Ключові слова: особи з обмеженими можливостями, рівні можливості, громадські організації, права дітей з обмеженими можливостями, Конвенція про права інвалідів, порушення прав з обмеженими можливостями

Розглянуті питання забезпечення належних умов для реалізації інклюзивної освіти з метою забезпечення загальної доступності освіти для всіх громадян, в тому числі дітей з обмеженими можливостями.

Ключові слова: право на освіту, інклюзивна освіта, діти з обмеженими можливостями, конституційні гарантії