Розглянуто особливості прояву заздрості у поліцейських та ступінь доступності для працівників поліції їх внутрішнього світу, досвіду і переживань у гендерному аспекті. Емпірично досліджено особливості взаємозв’язку заздрості та психологічної розумності у чоловіків та жінок, які є працівниками поліції.

Ключові слова: заздрість, працівники поліції, психологічна розумність, чоловіки, жінки.

Рассмотрены особенности проявления зависти в полицейских и степень доступности для работников полиции их внутреннего мира, опыта и переживаний в гендерном аспекте. Эмпирически исследованы особенности взаимосвязи зависти и психологической разумности у мужчин и женщин, которые являются работниками полиции.

Ключевые слова: зависть, работники полиции, психологическая разумность, мужчины, женщины.

Переход в основную школу рассматривается в психолого-педагогических исследованиях как сложный период в развитии младших подростков. В работе представлен эмпирический анализ положения ребенка в системе коллективных отношений пятиклассников.

Ключові слова: школа, молодші підлітки, дитина, п’ятикласники.

Переход в основную школу рассматривается в психолого-педагогических исследованиях как сложный период в развитии младших подростков. В работе представлен эмпирический анализ положения ребенка в системе коллективных отношений пятиклассников.

Ключевые слова: школа, младшие подростки, ребенок, пятиклассники.

Встановлено, що процеси комунікації є досить значущими для діяльності працівників правоохоронних органів. Вивчено особливості прояву тривожності в комунікативному аспекті серед діючих працівників патрульної поліції України. Охарактеризовано показники тривожності у патрульних поліцейських з різним рівнем комунікативної толерантності.

Ключові слова: комунікація, тривожність, патрульна поліція, комунікативна толерантність.

Розглянуто поняття «комунікабельність» як системна властивість особистості поліцейського. Аналіз проведений на підставі вивчення психолого-педагогічної літератури, сприяв виділенню специфіки та особливостей до вирішення проблеми комунікабельності як основоположного компонента професійної діяльності. Пропонується використовувати спеціальний тренінг в період фахової підготовки, який дозволить розвинути навички ділового спілкування та комунікативної компетентності майбутніх працівників поліції.

Ключові слова: комунікабельність, особистість, професійна діяльність, тренінг, фахова підготовка, працівник полції.

Розглянуто емоційний інтелект як інтегральну ознаку особистості поліцейського в рамках його професійного спілкування в ситуаціях, які носять проблемний характер. Наведено напрацювання дослідників Харківського національного університету внутрішніх справ, які активно розглядати питання щодо професійних та особистісних якостей, якими повинен володіти сучасний працівник поліції.

Ключові слова: емоційний інтелект, особистість, професійне спілкування, дослідники ХНУВС, професійні якості, працівник поліції.

Подано результати емпіричного дослідження особливостей проявів емоційного інтелекту у працівників поліції з різним рівнем комунікативної толерантності на етапі первинної професійної підготовки. Для цього застосовано опитувальник «Загальна комунікативна толерантність» (В.В.Бойко) й тест «Емоційний інтелект» (Д.В.Люсін). Вибірку становили 132 слухачі курсів первинної професійної підготовки поліцейських Харківського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження засвідчили відмінності у показниках емоційного інтелекту у слухачів із різним рівнем комунікативної толерантності. Емпірично доведено, що емоційний інтелект у ситуаціях проблемного спілкування виступає інтегральною особистісною ознакою працівника поліції, яка дозволяє йому успішно розпізнавати й інтерпретувати як власні емоції, так і емоції партнера по спілкуванню.

Ключові слова: комунікативна толерантність, професійне спілкування, емоційний інтелект, професійна підготовка, поліцейські.

Представлены результаты эмпирического исследования особенностей проявлений эмоционального интеллекта у работников полиции с разным уровнем коммуникативной толерантности на этапе первичной профессиональной подготовки. Были применены опросник «Общая коммуникативная толерантность» (В.В.Бойко) и тест «Эмоциональный интеллект» (Д.В.Люсин). Выборку составили 132 слушателя курсов первичной профессиональной подготовки полицейских Харьковского национального университета внутренних дел. Результаты исследования засвидетельствовали различия в показателях эмоционального интеллекта у слушателей с разным уровнем коммуникативной толерантности. Эмпирически доказано, что эмоциональный интеллект в ситуациях проблемного общения выступает интегральной личностной характеристикой работника полиции, позволяющей ему успешно распознавать и интерпретировать как собственные эмоции, так и эмоции партнёра по общению.

Ключевые слова: коммуникативная толерантность, профессиональное общение, эмоциональный интеллект, профессиональная подготовка, полицейские

This paper presents the results of an empirical study of the peculiarities of manifestations of emotional intelligence among police officers with different levels of communicative tolerance at the stage of primary vocational training. In this context, the actual model of emotional intelligence and its practical application need to be verified taking into account the specifics of police activity. Emotional intelligence is considered primarily as an integral feature of the personality of a policeman in the context of his professional communication in situations that are problematic. The emotional intelligence of the individual is represented in the article as a cognitive ability to perceive and analyze both their own and others’ emotional states and emotional manifestations; as well as the ability to correctly regulate and use them. Communicative tolerance, in turn, is one of the most important features of the police officer, which shows his attitude to people, the degree of tolerance to unpleasant or unacceptable, in his opinion, mental states, qualities and deeds. As a psychodiagnostic tool, the questionnaire “General communica- tive tolerance” (V.V.Boyko) and the “Emotional Intelligence” test (D.V.Lusin) were used. The sample consisted of 132 students of initial training of police officers. The results of the study indicate differences in the manifestations of emotional intelligence in students with different levels of communicative tolerance. It is empirically proven that emotional intelligence in situations of problematic communication acts as an integral personality of the police officer, which allows him to successfully recognize and interpret the emotions of both his own and the communication partner. The study of the level of emotional intelligence of the police at the stage of professional training will allow the psychological support service to better address the tasks of professional selection and psychological support for future policemen.

Key words: communicative tolerance, professional communication, emotional intelligence, vocational training, police

Розглянуто проблему готовності поліцейського до інноваційної діяльності. Аналіз проведений на підставі вивчення психолого-педагогічної літератури, сприяв виділенню загальних змістовних ознак даної діяльності, пов’язаних зорієнтацією поліцейського на поповнення і інтеграцію знань в галузі інноватики. Досліджено рівень суб’єктивного контролю (РСК) та встановлено типи інтернальності та екстернальності у працівників поліції.

Ключові слова: поліцейські, інноваційна діяльність, інноватика, суб’єктивний контроль, інтернальність, екстернальність.

Надано теоретичний зміст проблеми долаючої поведінкиу гендерному аспекті. Емпіричне дослідження окресленої проблематики було направлено на вивчення стратегій долаючої поведінки як психологічного ресурсу у чоловіків та жінок.

Ключові слова: долаюча поведінка,чоловіки, жінки, стратегії долаючої поведінки.

Представлений теоретичний аналіз наукових джерел з проблематики брехливості та емоційного інтелекту. Емпірично досліджено особливості взаємозв’язку різних видів брехливості та емоційного інтелекту у хлопців та дівчат старшого підліткового віку.

Ключові слова: брехливість, емоційний інтелект, хлопці, дівчата, підлітковий вік.

Надано психологічну характеристику соціального інтелекту як інтелектуальної здібності, яка визначає успішність спілкування і соціальної адаптації молоді. Емпірично вивчено показники рівнів соціального інтелекту серед юнаків та дівчат студентського віку.

Ключові слова: соціальний інтелект, спілкування, молодь, студентський вік

Навчальний посібник «Психологія у професійній діяльності поліції» підготовлено колективом авторів Харківського національного університету внутрішніх справ спільно із представниками правоохоронних органів та практичних психологів. У навчальному посібнику знайшли своє відображення сучасні теоретичні напрацювання українських і зарубіжних науковців з питань психології професійної діяльності, юридичної, соціальної та кризової психології. Автори розкрили психологічний зміст професійної діяльності поліції взагалі та окремих її структурних підрозділів зокрема, визначили проблему особистості поліцейського, висвітлили питання щодо психологічних основ підвищення ефективності професійної діяльності поліцейських та збереження їх професійного здоров’я.

Ключові слова: психологія, професійна діяльність, поліція, юридична психологія, соціальна психологія, кризова психологія, особистість, професійне здоров’я.

Численні наукові праці свідчать, що процес професійного становлення працівника поліції здійснюється в контексті особистісно - професійного розвитку майбутнього поліцейського. Розвиток особистості працівника поліції передбачає ряд прогресивних структурних змін особистості. Протилежністю відкритості особистості новому досвіду, гнучкості та здатності до зміни поведінки вважається ригідність.

Ключові слова: професійне становлення, працівник поліції, розвиток особистості, ригідність.

Теоретично обгрунтовано, що соціальний інтелект у професійній діяльності поліцейського в контексті його комунікативної компетентності виступає своєрідним психологічним ресурсом професійного розвитку і саморозвитку, професійна діяльність правоохоронця повинна регламентуватися не тільки нормативними документами, а й морально-етичними нормами, а це в свою чергу, вимагає особливого професійно орієнтованого соціального інтелекту у майбутнього поліцейського.

Ключові слова: соціальний інтелект, комунікативна компетентність, поліцейські

Професійна діяльність поліцейських вимагає наявності певного рівня навичок комунікації. Недостатня сформованість таких комунікативних компетенцій робить їх уразливими під час несення служби. Тому метою статті є емпіричне дослідження особливостей соціального інтелекту майбутніх поліцейських із різним рівнем комунікативної толерантності. Було застосовано опитувальник «Загальна комунікативна толерантність» (В. В. Бойко) й тест «Соціальний інтелект» (Дж. Гілфорд в адаптації О. Михайлової). Вибірку склали 132 слухачі курсів первинної професійної підготовки поліцейських Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретично обґрунтовано, що комунікативна толерантність виступає в діяльності поліцейського необхідним внутрішнім регулятором спілкування та поведінки, а соціальний інтелект поліцейського у його професійній діяльності в контексті його комунікативної компетентності є своєрідним психологічним ресурсом професійного розвитку та саморозвитку. Зазначено, що професійна діяльність поліцейського повинна регламентуватися не лише професійними нормами та стандартами поведінки, але й етичними нормами, суспільною думкою й соціальними очікуваннями в суспільстві.

Ключові слова: комунікативна компетентність, поліцейські, професійна діяльність, соціальний інтелект, спілкування, толерантність

Профессиональная деятельность полицейских требует наличие определенного уровня навыков коммуникации. Недостаточная сформированность коммуникативных компетенций делает их уязвимыми во время несения службы. Поэтому целью статьи является эмпирическое исследование особенностей социального интеллекта в будущих полицейских с разным уровнем коммуникативной толерантности. Были применены опросник «Общая коммуникативная толерантность» (В. В. Бойко) и тест «Социальный интеллект» (Дж. Гилфорд в адаптации А. Михайловой). Выборку составили 132 слушателя курсов первичной профессиональной подготовки полицейских Харьковского национального университета внутренних дел. Теоретически обосновано, что коммуникативная толерантность выступает в деятельности полицейского необходимым внутренним регулятором общения и поведения, а социальный интеллект в его профессиональной деятельности в контексте его коммуникативной компетентности является своеобразным психологическим ресурсом профессионального развития и саморазвития. Отмечено, что профессиональная деятельность полицейского должна регламентироваться не только профессиональными нормами и стандартами поведения, но и этическими нормами, общественным мнением и социальными ожиданиями в обществе.

Ключевые слова: коммуникативная компетентность, полицейские, профессиональная деятельность, социальный интеллект, общение, толерантность.

Professional work of police officers focuses on a variety of tasks, including patrolling the city and expediting on-call challenges, reaction to traffic violations, prevention of offenses, their detection and response to them, etc. Permanent interaction with the population in the course of performing professional duties requires the police to develop a certain level of communication skills. Interaction with representatives of different layers of society can often be accompanied by conflicts and manipulations in communication. Police officers point to insufficient formation of their communicative competencies, as well as to their professional vulnerability in performing tasks in certain situations of interpersonal interaction. The objective of the paper is to empirically study the features of social intelligence for future police officers with different levels of communicative tolerance. The authors used the questionnaire "General communicative tolerance" (V. Boiko) and the "Social intelligence" test (G. Gilford in the adaptation of O. Mikhailova) as a psycho-diagnostic tool. The sample consisted of 132 trainees from the institute of postgraduate education of Kharkiv National University of Internal Affairs. It is theoretically justified that communication in the professional activity of a police officer plays an important role, communicative tolerance is a necessary internal regulator of communication and behaviour within the police activity, and social intelligence in the professional activity of a police officer is a kind of psychological resource for professional development and self-development in the context of his communicative competence. It is noted that the professional activity of a police officer should be regulated not only exclusively by professional standards, standards of conduct contained in laws, orders and instructions, but also by ethical norms, customs and traditions, public opinion and social expectations in society, in turn, it requires a special professionally oriented social intelligence of the future police officers. The authors have empirically established differences in the manifestations of social intelligence among trainees with different levels of communicative tolerance, which is to determine the deficiency of ability to predict the consequences of the behaviour of other people, to understand the logic of development of interaction situations and the ability to highlight key features in a variety of human non-verbal responses in subjects with low levels. The obtained results actualize the need to develop and implement practical recommendations on the formation of communicative competence among future police officers at the stage of their professional training.

Key words: communicative competence, police officers, professional activity, social intelligence, communication, tolerance.

Розглянуто актуальність і значимість здійснення превентивної діяльності поліцейськими в ході виконання ними професійних завдань. Наведено психологічні особливості особистості поліцейського для успішного здійснення даної діяльності.

Ключові слова: особистість, поліцейський, превентивна діяльність, професійне завдання.

Обгрунтовано необхідність вивчення проблеми професійного становлення сучасного правоохоронця. Розширено систему уявлень щодо особистісно важливих якостей особистості правоохоронця в Україні, починаючи з самого початку виникнення правоохоронної системи.

Ключові слова: професійне становлення, правоохоронець, особистість, Україна, правоохоронна система.

Представлено теоретичне обґрунтування ролі комунікації у період підготовки та під час професійної діяльності інспектора патрульної поліції.

Ключові слова: комунікація, період підготовки, професійна діяльність, інспектор патрульної поліції

Проаналізовано національний аспект ментальності правоохоронця в радянській Україні у 1920-х рр. з використанням методології французької школи «Анналів». Зроблена спроба визначити, як національний характер правоохоронців українського походження впливав на їх діяльність.

Ключові слова: історична психологія, ментальність, правоохоронці, українці, національний характер.

Аналізуються основні аспекти професійної підготовки працівника міліції в Українській СРР на початку 1920-х рр. порівняно з сучасною підготовкою поліцейських в Україні, відзначається їх спрямованість, зміст, аналогії у цьому процесі та відмінності.

Ключові слова: професійна підготовка, працівник міліції, поліцейський, Україна

У пам’ятці розкрито специфіку професійного спілкування поліцейських, наведено психологічні вправи та описано психологічний досвід щодо вдосконалення навичок комунікації. Запропоновані практичні рекомендації визначають алгоритм дій поліцейського в різних ситуаціях спілкування.

Ключові слова: професійне спілкуваня поліцейських, психологічні вправи, комунікація.

Проаналізовано основні аспекти психології працівника міліції в Українській СРР у 1920-х роках. Основну увагу приділено чинникам, які впливали на формування особистості працівника міліції, зокрема подіям збройної боротьби Української революції 1917–1921 рр., соціальному походженню працівників, їх загальноосвітньому та політичному рівню, впливу національної психології, соціально-економічним умовам нової економічної політики.

Ключові слова: Україна, міліція, історична психологія, особистість, історична реконструкція.

Проанализированы основные аспекты психологии работника милиции в Украинской ССР в 1920-е годы. Основное внимание уделено факторам, которые влияли на формирование личности сотрудника милиции, в частности событиям вооружённой борьбы Украинской революции 1917–1921 гг., социальному происхождению работников, их общеобразовательному и политическому уровню, влиянию национальной психологии, социально-экономическим условиям новой экономической политики.

Ключевые слова: Украина, милиция, историческая психология, личность, историческая реконструкция.

It has been noted that after the establishment of Soviet power in Ukraine, there was the formation of law enforcement agencies. Militia of the Ukrainian SSR was organized from purely class positions. The soldiers and commanders of the Red Army, who joined the ranks of militia, brought with them the psychology inherent in the era of war and revolution. The guardians of the order were ordinary people, the so-called People’s Militia. Its activity was designed to form a new image of a guardian of law and order in the minds of Ukrainian people, which over time repeatedly was transformed and acquired new personal traits inherent in this social group. The distribution of indicators for socio-economic parameters such as nationality, social origin, educational level indicates that they did not play a significant role in the development of the personality of a young specialist – a militiaman, and were not taken into account during professional selection in the ranks of law enforcement system. That is, it can be said that the psychological selection, which would determine the ability or disability of service, was also not carried out to the extent that was necessary for the successful and effective performance of professional duties. The low educational level and elemental ignorance in everyday matters led to the fact that the level of work performed by militiamen was low and did not solve the main tasks that were assigned to them. The professional activity of a militiaman was characterized by ignoring procedural requirements and restrictions, abuse of position, which led to the development of legal nihilism. Militia squads were predominantly formed of ordinary peasants and workers, whose level of intellectual, educational, cultural, emotional and mental development was insufficient to carry out the professional duties of the law enforcement system, and, as a result, personnel clearance took place among militiamen in the course of time.

Key words: Ukraine, militia, historical psychology, personality, historical reconstruction.

Наведено емпіричне дослідження здатності до прогнозування у операторів та диспетчерів служби "102" Національної поліції України. Виявлено достовірні відмінності показників прогностичних здібностей у групі операторів "102" порівняно з групою диспетчерів "102". Визначено, що врахування прогностичних здібностей в період професійної підготовки, дозволить сформувати особистісні якості, які є необхідними у професійній діяльності.

Ключові слова: здатність до прогнозування, оператор "102", диспетчер "102", професійна підготовка.

Висвітлено проблематику професійної ідентичності та професійного становлення патрульного поліцейського. Вивчено ідентифікаційні характеристик особистості патрульних поліцейських на етапі навчання та в період професійної діяльності. Наведено достовірні показники ідентифікаційних характеристик, отриманих за тестом «Хто Я?» М.Куна, Т. Макпартленда в модифікації Г.Г. Татарової та Т.В. Румянцевої.

Ключові слова: професійна ідентичність, ідентифікаційні характеристики, патрульний поліцейський, етап навчання, період професійної діяльності, тест "Хто Я?".

Наведено модель професійно-правової ідентичності патрульних поліцейських. Доведено конгруентність процесів правової та професійної ідентифікації в ході професійного становлення правоохоронців.

Ключові слова: модель професійно-правової ідентичності, патрульні поліцейські, правова ідентичність, професійна ідентичність, правоохоронці.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2016. У дисертації здійснено детальний теоретичний аналіз проблеми професійної та правової ідентичності, визначено поняття професійно-правової ідентичності правоохоронця та надані результати її багаторакурсного емпіричного дослідження. Виявлено специфіку компонентів професійно-правової ідентичності патрульних поліцейських на початковому етапі професіоналізації, а саме, функціональної структури правосвідомості та її компонентів; професійної правомірної спрямованості та рівнів правового розвитку; особистісної та соціальної ідентичності у термінах фізичних, інтелектуальних, моральних рис особистості та співвіднесення себе з певною соціальною группою, а також, професійного самоздійснення та затребуваності, бар’єрів психологічної переідентифікації, професійної ідентичності/маргіналізму, типів поведінки в ситуаціях професійних вимог, кар’єрної мотивації. Визначено факторну структуру професійно-правової ідентичності та її зміни у патрульних поліцейських на початковому етапі професіоналізації. На основі багатопланового емпіричного дослідження автором емпірично встановлено конгруентність процесів правової та професійної ідентифікації в ході професійного становлення правоохоронців. Теоретичні та практичні напрацювання дисертаційної роботи можуть бути використані у формуванні програм та методичних комплексів у процесі навчальної підготовки особового складу поліцейських підрозділів та у професійній діяльності відділень психологічного забезпечення відділів кадрового забезпечення діяльності патрульної поліції.

Ключові слова: патрульні поліцейські, правоохоронці, правосвідомість, професійна затребуваність, професійна ідентичність, професійно-правова ідентичність, професійна правомірна спрямованість, професійне само здійснення.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2016. В диссертации осуществлен подробный теоретический анализ проблемы профессиональной и правовой идентичности, определено понятие профессионально-правовой идентичности правоохранителей и представлены результаты ее мультиперспективного эмпирического исследования. Выявлена специфика профессионально-правовой идентичности патрульных полицейских на начальном этапе профессионализации. После 6 месяцев работы у патрульных полицейских возрастает понимание значимости закона в целом и практики его применения, увеличилась готовность к реализации правовых норм, повысились показатели правосознания в сфере правовых знаний и направленности на правоподдержание в правовом развитии. Динамика профессионально правомерного поведения проявляется в углублении представлений о других людях как участниках правоотношений, совершенствовании восприятия и оценки других участников правоотношений с точки зрения соблюдения закона, что сочетается с усилением правовых стереотипов взаимодействия, которые становятся внутренними регуляторами взаимодействия с окружающими. Вместе с тем, установлена определенная противоречивость и ригидность отдельных составляющих правосознания испытуемых. У патрульных полицейских совершенствуются представления о сущности и значимости своей работы, профессиональные перспективы становятся более определенными, усиливается мотивация продолжать профессиональную деятельность в выбранной сфере, удовлетворенность избранной профессиональной деятельностью и ее субъективная значимость, возрастает ощущение социальной поддержки и карьерной причастности. Актуализируются субъективные самоопределения на почве социально-релевантных характеристик поведения, менее выраженными становятся репрезентации, связанные с индивидными характеристиками, усиливается учебно-профессиональная позиция и персональная идентичность. Вместе с этим, патрульные полицейские становятся менее склонными к идентификации себя через дружеские отношения, деятельность и интересы, мировоззренческие характеристики. Повышаются ранги «Деятельностного Я» и «Перспективного Я», а «Материальное Я» становится менее значимым. Менее значимым становится самопредъявление в отношениях с окружающими, снижается способность к поддержанию дистанции по работе, ослабляются карьерные интуиция и устойчивость, усиливается склонность к примирению с ситуацией неудачи и легкой отказа от его преодоления. Установлена отрицательная динамика показателей профессиональной востребованности, которая обусловлена условиями реальной профессиональной деятельности. Несмотря на усиление сомнений в выборе профессии и своей пригодности к ней, у патрульных полицейских возрастают открытость новому опыту, новым идеям, средствам деятельности и стратегиям поведения, уверенность в благосклонности мира. Определена факторная структура профессионально-правовой идентичности патрульных полицейских. На этапе первичной подготовки выделено пять факторов. Через шесть месяцев работы количество факторов сократилось до трех: фактор 1 отражает взаимоусиление правовой и профессиональной идентичности, увеличение количества взаимосвязей между ними, формирование пространства профессионально-правовой идентичности; фактор 2 представляет положительные полюса личностных аспектов идентичности; фактор 3 определяет риск деперсонализации. На основе многопланового эмпирического исследования автором эмпирически установлена конгруэнтность процессов правовой и профессиональной идентификации в ходе профессионального становления правоохранителей. Теоретические и практические наработки диссертационной работы могут быть использованы в формировании программ и методических комплексов в процессе учебной подготовки личного состава полицейских подразделений и в профессиональной деятельности отделений психологического обеспечения отделов кадрового обеспечения деятельности патрульной полиции.

Ключевые слова: патрульные полицейские, правоохранители, правосознание, профессиональная востребованность, профессиональная идентичность, профессионально-правовая идентичность, профессионально правомерная направленность, профессиональная самореализация

Thesis for candidate degree in Psychological Science by speciality 19.00.06 – “Juridical psychology”. – Kharkiv National University of Internal Affairs. – Kharkiv, 2016. The thesis carried out detailed theoretical analysis of the problems of professional and legal identity, defined the concept of professionally - legal identity of law enforcement officers and provided the results of its multi-perspective empirical research. The specificity of the components of professionally-legal identity of patrol police officers in the initial stage of professionalization, namely, the functional structure of legal consciousness and its components; professional orientation of the legitimate professional orientation and levels of legal development; personality’s and social identity in terms of the physical, intellectual and moral qualities of the person and correlation themselves with a particular social group, as well as professional selfrealization and demand, psychological barriers of re-identification, professional identity/marginalism, behaviors in situations of professional requirements, career motivation. The factor structure of professional legal identity and its changes in patrol police in the initial stage of professionalization are determined. On the basis of multifaceted empirical research author empirically established congruence of processes of legal and professional identity in the professional development of law enforcement officers. Theoretical and practical results of the thesis can be used in the formation of programs and methodical complexes in the process of training the personnel of the police units and professional activity of branches of psychological support of department staffing of patrol police activity.

Key words: law enforcement officers, legal consciousness, legitimate professional orientation, patrol police officers, professional demand, professional identity, professionally-legal identity, professional self-realization

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2016. У дисертації здійснено детальний теоретичний аналіз проблеми професійної та правової ідентичності, визначено поняття професійно-правової ідентичності правоохоронця та надані результати її багаторакурсного емпіричного дослідження. Виявлено специфіку компонентів професійно-правової ідентичності патрульних поліцейських на початковому етапі професіоналізації, а саме, функціональної структури правосвідомості та її компонентів; професійної правомірної спрямованості та рівнів правового розвитку; особистісної та соціальної ідентичності у термінах фізичних, інтелектуальних, моральних рис особистості та співвіднесення себе з певною соціальною группою, а також, професійного самоздійснення та затребуваності, бар’єрів психологічної переідентифікації, професійної ідентичності/маргіналізму, типів поведінки в ситуаціях професійних вимог, кар’єрної мотивації. Визначено факторну структуру професійно-правової ідентичності та її зміни у патрульних поліцейських на початковому етапі професіоналізації. На основі багатопланового емпіричного дослідження автором емпірично встановлено конгруентність процесів правової та професійної ідентифікації в ході професійного становлення правоохоронців. Теоретичні та практичні напрацювання дисертаційної роботи можуть бути використані у формуванні програм та методичних комплексів у процесі навчальної підготовки особового складу поліцейських підрозділів та у професійній діяльності відділень психологічного забезпечення відділів кадрового забезпечення діяльності патрульної поліції.

Ключові слова: патрульні поліцейські, правоохоронці, правосвідомість, професійна затребуваність, професійна ідентичність, професійно-правова ідентичність, професійна правомірна спрямованість, професійне само здійснення.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2016. В диссертации осуществлен подробный теоретический анализ проблемы профессиональной и правовой идентичности, определено понятие профессионально-правовой идентичности правоохранителей и представлены результаты ее мультиперспективного эмпирического исследования. Выявлена специфика профессионально-правовой идентичности патрульных полицейских на начальном этапе профессионализации. После 6 месяцев работы у патрульных полицейских возрастает понимание значимости закона в целом и практики его применения, увеличилась готовность к реализации правовых норм, повысились показатели правосознания в сфере правовых знаний и направленности на правоподдержание в правовом развитии. Динамика профессионально правомерного поведения проявляется в углублении представлений о других людях как участниках правоотношений, совершенствовании восприятия и оценки других участников правоотношений с точки зрения соблюдения закона, что сочетается с усилением правовых стереотипов взаимодействия, которые становятся внутренними регуляторами взаимодействия с окружающими. Вместе с тем, установлена определенная противоречивость и ригидность отдельных составляющих правосознания испытуемых. У патрульных полицейских совершенствуются представления о сущности и значимости своей работы, профессиональные перспективы становятся более определенными, усиливается мотивация продолжать профессиональную деятельность в выбранной сфере, удовлетворенность избранной профессиональной деятельностью и ее субъективная значимость, возрастает ощущение социальной поддержки и карьерной причастности. Актуализируются субъективные самоопределения на почве социально-релевантных характеристик поведения, менее выраженными становятся репрезентации, связанные с индивидными характеристиками, усиливается учебно-профессиональная позиция и персональная идентичность. Вместе с этим, патрульные полицейские становятся менее склонными к идентификации себя через дружеские отношения, деятельность и интересы, мировоззренческие характеристики. Повышаются ранги «Деятельностного Я» и «Перспективного Я», а «Материальное Я» становится менее значимым. Менее значимым становится самопредъявление в отношениях с окружающими, снижается способность к поддержанию дистанции по работе, ослабляются карьерные интуиция и устойчивость, усиливается склонность к примирению с ситуацией неудачи и легкой отказа от его преодоления. Установлена отрицательная динамика показателей профессиональной востребованности, которая обусловлена условиями реальной профессиональной деятельности. Несмотря на усиление сомнений в выборе профессии и своей пригодности к ней, у патрульных полицейских возрастают открытость новому опыту, новым идеям, средствам деятельности и стратегиям поведения, уверенность в благосклонности мира. Определена факторная структура профессионально-правовой идентичности патрульных полицейских. На этапе первичной подготовки выделено пять факторов. Через шесть месяцев работы количество факторов сократилось до трех: фактор 1 отражает взаимоусиление правовой и профессиональной идентичности, увеличение количества взаимосвязей между ними, формирование пространства профессионально-правовой идентичности; фактор 2 представляет положительные полюса личностных аспектов идентичности; фактор 3 определяет риск деперсонализации. На основе многопланового эмпирического исследования автором эмпирически установлена конгруэнтность процессов правовой и профессиональной идентификации в ходе профессионального становления правоохранителей. Теоретические и практические наработки диссертационной работы могут быть использованы в формировании программ и методических комплексов в процессе учебной подготовки личного состава полицейских подразделений и в профессиональной деятельности отделений психологического обеспечения отделов кадрового обеспечения деятельности патрульной полиции.

Ключевые слова: патрульные полицейские, правоохранители, правосознание, профессиональная востребованность, профессиональная идентичность, профессионально-правовая идентичность, профессионально правомерная направленность, профессиональная самореализация

Thesis for candidate degree in Psychological Science by speciality 19.00.06 – “Juridical psychology”. – Kharkiv National University of Internal Affairs. – Kharkiv, 2016. The thesis carried out detailed theoretical analysis of the problems of professional and legal identity, defined the concept of professionally - legal identity of law enforcement officers and provided the results of its multi-perspective empirical research. The specificity of the components of professionally-legal identity of patrol police officers in the initial stage of professionalization, namely, the functional structure of legal consciousness and its components; professional orientation of the legitimate professional orientation and levels of legal development; personality’s and social identity in terms of the physical, intellectual and moral qualities of the person and correlation themselves with a particular social group, as well as professional selfrealization and demand, psychological barriers of re-identification, professional identity/marginalism, behaviors in situations of professional requirements, career motivation. The factor structure of professional legal identity and its changes in patrol police in the initial stage of professionalization are determined. On the basis of multifaceted empirical research author empirically established congruence of processes of legal and professional identity in the professional development of law enforcement officers. Theoretical and practical results of the thesis can be used in the formation of programs and methodical complexes in the process of training the personnel of the police units and professional activity of branches of psychological support of department staffing of patrol police activity.

Key words: law enforcement officers, legal consciousness, legitimate professional orientation, patrol police officers, professional demand, professional identity, professionally-legal identity, professional self-realization

Проведено психологічне дослідження серед слухачів курсів первинної професійної підготовки для працівників патрульної служби з урахуванням різних аспектів переживань, пов'язаних з роботою за шкалою AVEM. Показана важливість якісної оцінки переживань в процесі навчальної і професійної адаптації,а шкала AVEM є ефективним інструментом оцінки рівня адаптації організму до умов екстремальних ситуацій професійної діяльності.

Ключові слова: шкали AVEM, патрульні поліцейські, початкове професійне навчання, професійна адаптація.

Проведено психологическое исследование среди слушателей курсов первичной профессиональной подготовки для сотрудников патрульной службы с учётом различных аспектов переживаний, связанных с работой по шкале AVEM. Показана важность качественной оценки переживаний в процессе учебной и профессиональной адаптации, а шкала AVEM является эффективным инструментом оценки уровня адаптации организма к условиям экстремальных ситуаций профессиональной деятельности

Ключевые слова: шкалы AVEM, патрульные полицейские, начальное профессиональное обучение, профессиональная адаптация.

Psychological research was conducted among the students of the primary vocational training for employees of patrol police, taking into account different aspects of the experiences associated with the work on the AVEM scale. It shows the importance of the qualitative assessment of the experiences in the process of learning and professional adaptation, and AVEM scale is an effective tool to assess the level of adaptation to the conditions of extreme situations of professional work.

Key words: AVEM scale, police patrol, primary vocational training, professional adaptation.

В роботі досліджується специфіка професійної діяльності служби "102" Національної поліції України. Служба "102" визначається як ключова ланка в роботі Національної поліції України. Наведені особистісні риси оператора "102", які йому необхідні для виконання професійних обов`язків.

Ключові слова: служба "102", Національна поліція України, професійна діяльність, оператор "102".

Розглянуто психологічні аспекти професійного становлення працівників патрульної служби, а саме особливості формування професійної ідентичності фахівців.

Ключові слова: професійне становлення, професійна ідентичність.

Розкрито специфіку професійної діяльності поліції. Наведено вимоги до якостей і результатів роботи осіб, зайнятих в системі правоохоронної діяльності.

Ключові слова: професійна діяльність, поліція, правоохоронна система

Наведено теоретичний аналіз проблеми формування правового розвитку осіб юридичної професії. Досліджено рівень правового розвитку у працівників патрульної служби. Встановлено, що у більшості патрульних поліцейських правосвідомість знаходиться на рівні "правопідтримка".

Ключові слова: правовий розвиток, патрульна служба, патрульний поліцейський, правосвідомість

В даній роботі аналізуються теоретичні та практичні аспекти вивчення правосвідомості, а також обґрунтовується необхідність впровадження даного підходу в практику при професійному психологічному відборі кандидатів на службу в патрульну поліцію.

Ключові слова: правосвідомість, професійний та психологічний відбір, кандидат на службу, патрульна поліція

В статті розглянуті теоретичні аспекти проблеми професійного самоздійснення. Відзначена необхідність вивчення психологічного змісту цього феномена. Обговорюється питання вивчення професійного самоздійснення у майбутніх правоохоронців, зокрема співробітників патрульної поліції України. Наведено результати емпіричного дослідження, а також визначено перспективи подальшого практичного застосування отриманих результатів.

Ключові слова: патрульна поліція, професійне самоздійснення, правоохоронці.

Представлений науковий аналіз проблеми психологічних бар'єрів професійної переідентіфікаціі особистості на різних етапах професійної діяльності. З'ясовано, що психологічні бар'єри в більшості випадків - це реакція людини на об'єктивні труднощі. В емпіричному дослідженні отримані результати дозволили встановити, що в порівнянні з етапом первинної професійної підготовки у працюючих поліцейських достовірно підвищується бар'єр помилкової установки, який свідчить про «міфотворчість», «романтичність» уявленнях патрульних поліцейських щодо своєї професії. На етапі професійної діяльності зменшується бар'єр сприйнятливості до нового, що обумовлює відхід від професійного догматизму, «вузькості» освіти, посилення орієнтації на нові ідеї, засоби діяльності і стратегії поведінки.

Ключові слова: психологічні бар'єри, професійна переідентіфікація, первинна професійна підготовка, професійна діяльність, патрульні поліцейські.

Представлен научный анализ проблемы психологических барьеров профессиональной пере- идентификации личности на разных этапах профессиональной деятельности. Выяснено, что психологические барьеры в большинстве случаев – это реакция человека на объективные трудности. В эмпирическом исследовании полученные результаты позволили установить, что по сравнению с этапом первичной профессиональной подготовки у работающих полицейских достоверно повышается барьер ложной установки, который свидетельствующий о «мифо- творческих», «романтичніх» представлениях патрульных полицейских в отношении своей профессии. На этапе профессиональной деятельности уменьшается барьер восприимчивости к новому, что обусловливает отход от профессионального догматизма, «узости» образования, усиление ориентации на новые идеи, средства деятельности и стратегии поведения.

Ключевые слова: психологические барьеры, профессиональная переидентификация, первичная профессиональная подготовка, профессиональная деятельность, патрульные полицейские.

The author of the article presents the results of the research concerning the specific of professional barriers of patrol police officers during professional re-identification. Analysis of the literature allowed to determine the relevance of this problem and preconditions of empirical research. Based on the analysis of scientific works of scholars, the author has noted that the profession of a police officer is quite specific, that is why it requires necessary characteristics for successful performance of professional duties from a law enforcement officer’s personality. The scholars link the opportunity to address a number of professional issues of police officers that determine the style of interpersonal interaction in the professional community with the study of psychological barriers of professional reidentification of a law enforcement officer at different stages of professional development. The empirical base of the research was 302 of patrol police officers. The diagnosis was carried out during the initial training stage (trainees) and after six months of work (patrol police officers) by the method of Elena Ermolaeva “Diagnosis and overcoming of psychological barriers by changing the profession”. The author of the empirical study has determined that during the professional activity stage of police officers compared to initial training phase there is a significant increase of the barrier of “erroneous installation”, which is associated with the “myth” to the profession, which is updated in the transitional conditions and ambiguous situations and at the same time the barrier of perceiving something new is reduced, which leads to a departure from professional dogmatism of “narrowness” of education, increased focus on new ideas, means of activity and strategies of behavior.

Key words: psychological barriers, professional re-identification, initial professional training, professional activity, patrol police officers.

У статті проаналізовано наукові підходи до дослідження професійної затребуваності, на прикладі працівників поліції Патрульної служби України. Розглянуто значення даного феномену у професійній діяльності. Встановлено, що для патрульних поліцейських, як в період навчання так і процесі діяльності, характерне відчуття професійної затребуваності, яке характеризується відчуттям належності до даного професійного співтовариства, впевненістю в власній професійній компетентності, а також очікуванні позитивного відношення з боку інших людей. Досліджувані розділяють цінності та пріоритети правоохоронної системи, в якій працюють, що свідчить про ідентичність з даною професією, що сприяє гармонійному розвитку особистості.

Ключові слова: професійна затребуваність, працівник поліції, Патрульна служба України, професійна діяльність, професійне співтовариство, професійна компетентність, ідентичність.

В статье проанализированы научные подходы к исследованию профессиональной востребованности на примере работников полиции патрульной службы Украины. Рассмотрено значение данного феномена в профессиональной деятельности. Установлено, что для патрульных полицейских, как в период обучения так и процессе деятельности, характерно чувство профессиональной востребованности, которое характеризуется ощущением принадлежности к данному профессионального сообществу, уверенностью в собственной профессиональной компетентности, а также ожидании положительного отношения со стороны других людей. Исследуемые разделяют ценности и приоритеты правоохранительной системы, в которой работают, что свидетельствует об идентичности с данной профессией, что способствует гармоничному развитию личности.

Ключевые слова: профессиональная востребованность, работник полиции, Патрульная служба Украины, профессиональная деятельность, профессиональное сообщество, профессиональная компетентность, идентичность.

The article analyzes the scientific approaches to the study of professional demand, the example of the police patrol Ukraine. The role of this phenomenon in professional activities. It was established that the patrol police, both in training and during the process of the characteristic sense of professional demand, which is characterized by a sense of belonging to a professional community, confidence in their professional competence, and pending positive attitude on the part of others. Investigated divide the values and priorities of law enforcement, which employs, indicating the identity of this profession, contributing to the harmonious development of personality.

Key words: professional demand, police officer, patrol Ukraine, professional activity, professional community, professional competence, identity.

Реформування правоохоронної системи вимагає від майбутнього поліцейського особистісних характеристик, які сприяють гармонійному розвитку молодого фахівця, що допоможе забезпечити належний правопорядок. Розглянуто сутність і роль професійного самоздійснення як складника розвитку особистості. Відзначено потребу вивчення психологічного змісту цього феномену й проаналізовано сучасні дослідження із цієї проблематики. Обговорено питання вивчення професійного самоздійснення майбутніх правоохоронців, зокрема співробітників патрульної поліції України. Проблема підготовки особистості до ефективної самореалізації закладає основи успішного професійного самовизначення та самоздійснення ще на етапі отримання загальної освіти. Украй важлива наявність у поліцейського прагнення до професійного самоздійснення, оскільки воно забезпечує самовдосконалення людини у фізичному, інтелектуальному, моральному та духовному аспектах. Аналіз представлених у сучасній літературі теоретичних підходів до цієї проблеми, а також емпіричних досліджень цього феномену дає змогу стверджувати, що професійне самоздійснення − одна з найважливіших форм життєвого самоздійснення. Представлено результати емпіричного дослідження загального рівня професійного самоздійснення спеціаліста, а також рівня його окремих складників у слухачів курсів первинної професійної підготовки працівників патрульної поліції. Виявлено, що випробовувані орієнтовані на постійний вибір нових професійних цілей, схильні проектувати власний професійний розвиток, характеризуються прагненням до розкриття особистісного потенціалу в професії, бажанням розвивати власні здібності в контексті професійної діяльності, потребою в професійному самовдосконаленні. При цьому для майбутніх патрульних менш важливе використання професійного досвіду інших фахівців для власного професійного самовдосконалення та розвитку професійної компетентності, що потребує додаткової уваги в організації навчальних програм і побудові командної взаємодії в професійній діяльності. Отож актуальна діагностика специфіки психологічних аспектів професійного самоздійснення патрульних поліцейських на ранніх етапах професіоналізації для оптимізації їх навчання та психологічного супроводу професійної діяльності.

Ключові слова: патрульна поліція, первинна професійна підготовка, правоохоронні органи, професійне самоздійснення, самоздійснення особистості.

Reforming the law enforcement requires the psychological characteristics of future police officers contributing to the harmonious development of a new professional that will help to ensure the proper rule of law. The article examines the nature and role of professional self-fulfillment as a component of personal development. The author notes the necessity of studying the psychological content of the phenomenon and analyzes the current research on the subject. The question of the study of professional self-fulfillment of the future of law enforcement officers, in particular employees of the patrol police of Ukraine is discussed. The problem of the training of personality for the effective self-realization fulfillment lays the foundations for a successful professional self-determination and self-fulfillment still at the stage of general education. Very important is the presence of a tendency of police officers to a professional self-realization, because it provides self-improvement of a human in the physical, intellectual, moral and spiritual aspects. An analysis of theoretical approaches to this issue which are presented in the current literature, and empirical studies of this phenomenon, suggests that professional self-realization is one of the most important forms of life of self-fulfillment in life. The article presents the results of empirical studies of the general level of professional self-fulfillment of professional and the level of the different its components in the sample of the students of primary training courses of patrol police. It was found that the subjects are focused on continuous selection of new professional goals, are oriented to design their own professional development, are characterized by the tendency to disclose personal potential in the profession, by the desire to develop their own abilities in the context of professional activities, by the need for professional self-improvement. At the same time, for future patrol policemen less important is the use of the professional experience of other professionals for their own professional self-improvement and development of professional competence, and it requires extra attention in the organization of training programs and in the process of forming the team interaction in professional activities. On this basis, the diagnostics of the specifics of the psychological aspects of professional self-fulfillment of new patrol police officers in the early stages of professionalization is actual in order to optimize their training and psychological support of professional activity.

Key words: law enforcement, patrol police, primary training, professional selffulfillment, personality’s self-fulfillment.

У сучасних умовах розвитку України знаходиться на шляху побудови правової демократичної держави. Розпочато ряд реформ, які торкнулися майже всіх сфер державного життя, зокрема і правоохоронної системи. Поява нового органу - Національної поліції, вимагає особливої ​​уваги при професійному відборі кандидатів на службу. Важливим і актуальним питанням сьогодення є розвиток особистості сучасного правоохоронця і реалізація його в професійній діяльності, іншими словами побудова кар'єри поліцейського і управління нею. У статті представлені результати емпіричного дослідження мотивації до кар'єри на вибірці з 250 патрульних поліцейських.

Ключові слова: мотивація до кар'єри, первинна професійна підготовки, патрульні поліцейські, кар'єрні перспективи, професійне просування.

В современных условиях развития Украина находится на пути построения правового демократического государства. Начат ряд реформ, которые коснулись почти всех сфер государственной жизни, в частности и правоохранительной системы. Появление нового органа – Национальной полиции, требует особого внимания при профессиональном отборе кандидатов на службу. Важным и актуальным вопросом сегодняшнего дня является развитие личности современного правоохранителя и реализация его в профессиональной деятельности, другими словами построение карьеры полицейского и управления ею. В статье представлены результаты эмпирического исследования мотивации к карьере на выборке из 250 патрульных полицейских.

Ключевые слова: мотивация к карьере, первичная профессиональная подготовки, патрульные полицейские, карьерные перспективы, профессиональное продвижение.

Under contemporary conditions of development, the Ukraine is on the way of building a democratic state. A number of reforms, which affected almost all spheres of public life, in particular, the law enforcement system launched in the country. The emergence of a new body - the National Police, requires a special attention to the selection of candidates for professional service. An important and pressing issue today is the development of the personality of modern law enforcement officials and the implementation of their professional activity i.e. the construction of the career of a policeman and its administration. The article presents the results of empirical research on the professional motivation of 250 patrol police officers.

Key words: motivation, professional motivation, primary professional training, patrol police, career prospective, professional advancement.

Досліджено правосвідомість майбутніх офіцерів патрульної поліції України. Дослідження проведено серед слухачів курсів первинної професійної підготовки працівників патрульної служби. Встановлено, що у більш ніж половини випробовуваних правосвідомість в основному сформована, повною сформованістю правосвідомості характеризується незначний відсоток слухачів. Отримані дані сприятимуть більш точному прогнозу успішності професійної діяльності майбутнього працівника патрульної поліції

Ключові слова: патрульна поліція, первинна професійна підготовка, правоохоронні органи, правосвідомість.

Исследовано правосознание будущих офицеров патрульной полиции Украины. Исследование проведено среди слушателей курсов первичной профессиональной подготовки работников патрульной службы. Установлено, что у более чем половины испытуемых правосознание в основном сформировано, полной сформированностью правосознания характеризуется незначительный процент слушателей. Полученные данные будут способствовать более точному прогнозу успешности профессиональной деятельности будущего сотрудника патрульной полиции.

Ключевые слова: патрульная полиция, первичная профессиональная подготовка, правоохранительные органы, правосознание.

The article deals with the psychological aspects of the study of legal consciousness in the future police officers on example of patrol police of Ukraine. It is shown that the study of the problem is a needful and urgent need, because the legal consciousness is an essential factor in strengthening the rule of law, improving the efficiency and quality of law enforcement. The study was conducted among students of primary vocational training courses of employees of patrol service. It was found that legal consciousness of more than half of the subjects has mainly formed, that is, in training or in any other activity the future police officers tend to fulfill the rules and not break them, to follow the instructions, are fairly reliable in professional sphere, are correct in professional communication and interaction. An insignificant percentage of students is characterized by the forming of legal consciousness in full. They are characterized by absolute reliability in professional relations, the detailed implementation of rules, regulations and contractual obligations, even contrary to their own beliefs and understanding of the situation. The police officers with completely formed legal consciousness are able to aware of social relativism of moral standards, recognize the equal and non-discriminatory handling with people, a positively perceive of the existence of different systems in life’s values, they are able to properly interact with a wide range of people, regardless of ethnic, religious, ethnic and other affiliation. Defectively formed legal consciousness is characterized by more than one-third of the sample and realizes itself primarily in the private sphere, whereas in the business and social-civil spheres proves insufficient. The system of appropriate training and legal education can provide the necessary formative and corrective influence, which is necessary at the stage of pre-professional socialization. The data will contribute to the efficient evaluation of the degree of readiness of the candidate to accept or violate social and legal norms, and more accurately predict the success of professional work of the future officer patrol police, based on the fact that the legal consciousness of the police ensure effective implementation of professional activity and prevention on the professional deformation.

Key words: law enforcement, legal consciousness, patrol police, primary vocational training.

Мета даної наукової роботи - вивчення показників особистісної та соціальної ідентичності патрульних поліцейських, завдяки чому можна розпізнати перші ознаки розладу людини з собою і зі своїм соціальним оточенням.

Ключові слова: соціальна та особистісна ідентичність, слухачі, трансформація, ідентифікація, особистість.

Цель данной научной работы - изучение показателей личностной и социальной идентичности патрульных полицейских, благодаря чему можно распознать первые признаки разлада человека с собой и со своим социальным окружением.

Ключевые слова: социальная и личностная идентичность, слушатели, трансформация, личность.

The purpose of the scientific work is to reveal the level of personality and social identity with the help of which it is possible to identify first signs of the person's disagreement with himself and his social environment.

Key words: social and personality identity, cadets, transformation, identification, personality.

Розглянуто наукові праці щодо проблеми формування ідентичності у професійному середовищі. У досліджені брали участь слухачі курсів первинної професійної підготовки патрульної поліції. Було здійснено аналіз особистісної та соціальної ідентичності за такими позиціями: служба, оточуючі, суспільство.

Ключові слова: ідентичність, слухачі курсів первинної професійної підготовки, патрульна поліція, служба.

Проаналізовано наукові праці минулого та сучасності щодо дефініції поняття "толерантність". Узагальнено основні трактування даного феномену. Визначено, що толерантність – найважливіша умова професіоналізму сучасного фахівця, в вчасності правоохоронця. Визначено, що толерантність в поліції допомагає активно освоювати нове середовище і шукати шляхи для професійної самореалізації в ній.

Ключові слова: толерантність, фахівець, правоохоронець, поліція, професійна самореалізація.

Розглянуто теоретичні проблеми профілактики девіантної поведінки в органах внутрішніх справ. Встановлено, що до теперішнього часу немає однозначності у позиціях вчених про сутність та підходи до профілактики різних форм девіантної поведінки на основі психотехнічних впливів.

Ключові слова: девіантна поведінка, органи внутрішніх справ, профілактика, психотехнічний вплив

Теоретично висвітлено дефініцію поняття "правова ідентичність". Наведено різноманітні теоретико-методологічні підходи правового та психологічного осмислення проблеми. Визначено, що формування ідентичності є найважливішим процесом у соціалізації людини, що розуміється як процес включення індивіда в соціальне життя суспільства. Встановлено, що в умовах реформування правоохоронної системи в Україні важливим постає питання про досягнення правової ідентичності особами, для яких діяльність у правовій сфері є професією.

Ключові слова: ідентичність, правова ідентичність, соціалізація, реформування, правоохоронна система

Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття «ідентичність», зроблено спробу визначення ідентичності правоохоронців. З метою дослідження методологічних, концептуальних і методичних підходів, які обумовили різні тлумачення поняття ідентичності в психологічній науці, обґрунтовано природу ідентичності, зумовлену глибокою потребою людини у визнанні з боку інших, у самореалізації та очікуванні позитивного оцінювання з боку інших. Розглянуто основні погляди дослідників на ідентичність; зазначено, що ідентичність розглядається як один з найважливіших психологічних механізмів особистості та ін. Практична значущість статті полягає в можливості використання результатів теоретичного дослідження у викладанні лекційних курсів із психології та як методологічного підґрунтя емпіричних досліджень різних аспектів ідентичності.

Ключові слова: ідентичність, особистісна ідентичність, особистість, правоохоронці, професійна ідентичність, соціальна ідентифікація.

Проанализированы теоретические подходы к определению понятия «идентичность», сделана попытка определения идентичности правоохранителей. С целью исследования методологических, концептуальных и методических подходов, которые обусловили различные толкования понятия идентичности в психологической науке, обоснована природа идентичности, обусловленная глубокой потребностью человека в признании со стороны других, в самореализации и в ожидании положительного оценивания со стороны других. Рассмотрены основные взгляды исследователей на идентичность; указано, что Идентичность рассматривается как один из важнейших психологических механизмов личности и др. Практическая значимость статьи заключается в возможности использования результатов теоретического исследования в преподавании лекционных курсов по психологии и как методологической основы эмпирических исследований разных аспектов идентичности.

Ключевые слова: идентичность, личностная идентичность, личность, правоохранители, профессиональная идентичность, социальная идентификация.

Theoretical approaches to determining the concept of «identity» are analyzed; an attempt to determine the identity of law enforcement officers is made.In order to study methodological, conceptual and methodical approaches that led to different interpretations of the concept of identity in psychological science, the author has grounded the nature of identity caused by deep human need for recognition by others and self-realization and expecting positive assessment from others. The main views of researchers on identity are studied; it is stated that identity is regarded as one of the most important psychological mechanisms of a personality. According to modern theoretical research the identity means both conscious sense of individual uniqueness (originality) and unconscious desire for continuity of life experience, and solidarity with the ideals of the group. It is indicated that identity is a complex phenomenon, a complex mental reality, which includes different levels of consciousness, individual and collective, ontogenetic and sociogenetic grounds. It is determined that professional identity is one of the types of social identity and, consequently, acts in modern conditions as the object of intensive study in domestic and foreign psychology. Regarding law enforcement activity it is shown that researchers associate the opportunity to address a number of professional law enforcement officers’ problems that arise in the course of their activities, with the study of professional self-awareness and professional identity. The practical significance of the article is in the possibility to use the results of theoretical research in teaching lectures in psychology and as a methodological basis of empirical studies of various aspects of identity.

Key words: identity, personal identity, personality, law enforcement officers, professional identity, social identification.