№ | Вид наукової роботи | Назва | Бібліографічний опис |
---|---|---|---|
1 | тези доповіді | Правова визначеність як юридична гарантія забезпечення прав людини Розглядаючи особливості гарантування прав людини, необхідно звернути увагу на особливості і сутність нормативних гарантій і виокремити значення правової визначеності у цій системі. Ключові слова: юридичні гарантії, забезпечення прав людини
When considering the specifics of guaranteeing human rights, it is necessary to pay attention to the specifics and essence of regulatory guarantees and highlight the importance of legal certainty in this system. Key words: legal guarantees, ensuring human rights |
Невзоров І. Л., Байбак А. Г. Правова визначеність як юридична гарантія забезпечення прав людини. Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах війни та післявоєнний період : матеріали наук. семінару (м. Львів, 23 черв. 2023 р.) / Львів. держ. ун-т внутр. справ, НАПН України, НДІ держ. будівництва та місцев. самоврядування, Львів. лаб. прав людини і громадянина. Львів : ЛьвДУВС, 2023. С. 132-135. |
2 | тези доповіді | Деякі аспекти конфлікту правопорядків Польщі та ЄС у 2021 році Наголошено, що конфлікт між законодавством ЄС і польською Конституцією був зумовлений лише урядом і політично контрольованим Конституційним трибуналом Польщі. Насправді конфлікту між Договором про Європейський Союз та Конституцією Польщі немає. Відповідно до ст. 45 Конституції Польщі всі суди є незалежними та неупередженими. Натомість, Конституційний трибунал Польщі нині не є незалежним і безстороннім. Таким чином, Суд ЄС у своїй практиці не лише вказав на порушення Польщею законодавства ЄС, але й (опосередковано) наголосив на порушенні державою-членом власної Конституції. Ключові слова: законодавство, Конституція, Європейський Союз, Польща, конфлікт
It is emphasised that the conflict between EU law and the Polish Constitution was caused only by the government and the politically controlled Constitutional Tribunal of Poland. In fact, there is no conflict between the European Union Treaty and the Polish Constitution. According to Article 45 of the Polish Constitution, all courts are independent and impartial. However, the Constitutional Tribunal of Poland is currently not independent and impartial. Thus, in its case law, the EU Court of Justice has not only pointed out Poland's violation of EU law, but also (indirectly) emphasised the violation of its own Constitution by a member state. Key words: legislation, Constitution, European Union, Poland, conflict |
Бурдін М. Ю., Невзоров І. Л. Деякі аспекти конфлікту правопорядків Польщі та ЄС у 2021 році. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф.(м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 99-101 |
3 | стаття | Щодо подальших перспектив інновації законодавчої основи нормотворчості Проаналізовано конституційні положення про нормотворчість в Україні, вивчено європейський досвід конституціоналізації нормотворення. Звернено увагу на необхідність закріплення в основоположному правовому акті держави переліку джерел права та формулювання базових засад нормотворення. Ключові слова: нормотворчість, джерела права, референдна законотворчість, норма права, первинна норма, підзаконний нормативно-правовий акт, оприлюднення нормативно-правового акта, принципи нормотворення
The author analyses the constitutional provisions on rulemaking in Ukraine and studies the European experience of constitutionalisation of rulemaking. Attention is drawn to the need to enshrine in the fundamental legal act of the State a list of sources of law and to formulate the basic principles of rulemaking. Key words: rulemaking, sources of law, referendum lawmaking, rule of law, primary rule, by-law, promulgation of a by-law, principles of rulemaking |
Невзоров І. Л. Щодо подальших перспектив інновації законодавчої основи нормотворчості. Право і безпека. 2022. № 1 (84). С. 165–180. |
4 | посібник | Курс лекцій з юридичної деонтології Навчальний посібник підготовлено відповідно до стандартів вищої професійної освіти в Україні. Враховуючи новітні здобутки науковців та зміни у вітчизняному законодавстві, розкрито основні теми навчальної дисципліни «Юридична деонтологія», головне призначення якої полягає в ознайомленні здобувачів вищої юридичної освіти з вимогами та критеріями, яким має відповідати юрист у своїй професійній діяльності. Навчальний посібник підготовлено у форматі лекцій, теми яких відповідають навчальній програмі. Матеріал викладено у доступній для розуміння формі, з контрольними питаннями до кожної теми, рекомендованою літературою та глосарієм. Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, юристів-практиків широкого загалу читачів. Ключові слова: юридична деонтологія як навчальна дисципліна, юридична деонтологія, юридична освіта, юридична наука, юридична професія, культура юриста, юридичний конфлікт, міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
The textbook is prepared in accordance with the standards of higher professional education in Ukraine. Taking into account the latest achievements of scientists and changes in national legislation, the main topics of the discipline "Legal Deontology" are covered, the main purpose of which is to familiarise students of higher legal education with the requirements and criteria that a lawyer must meet in his or her professional activities. The textbook is prepared in the format of lectures, the topics of which correspond to the curriculum. The material is presented in an easy-to-understand form, with test questions for each topic, recommended reading and a glossary. For scholars, teachers, students, legal practitioners and general readers. Key words: legal deontology as an academic discipline, legal deontology, legal education, legal science, legal profession, legal culture, legal conflict, international standards of professional activity of lawyers |
Курс лекцій з юридичної деонтології : навч. посіб. / [І. А. Логвиненко, І. Л. Невзоров, Є. С. Логвиненко та ін.] ; за заг. ред. І. А. Логвиненка, І. Л. Невзорова ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2022. 184 с. |
5 | тези доповіді | Еволюція наукових уявлень про неприпустимість зловживання правом Досліджено основні етапи розвитку уявлень про неможливість зловживання правом. Встановлено, що у науковому середовищі відсутній єдиний підхід до розуміння категорії "зловживання правом". Ключові слова: право, зловживання правом, історія, становлення, тлумачення
The author examines the main stages of development of the concept of the impossibility of abuse of law. The author establishes that there is no unified approach to understanding the category of "abuse of law" in the scientific community. Key words: law, abuse of law, history, formation, interpretation |
Невзоров І. Л. Еволюція наукових уявлень про неприпустимість зловживання правом. 25 років становлення Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ: славетна історія та горизонти майбутнього : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 лют. 2020 р.). / МВС України, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. Суми : Видавничий дім «Ельдорадо», 2020. С. 27-29 |
6 | стаття |
Актуальність статті полягає в тому, що під час докорінних перетворень соціального порядку, сформованого на певний момент часу, в юриспруденції країн континентальної системи права практично завжди виникав інтерес, по-перше, до проблематики природного права, а по-друге, до проблеми суддівської правотворчості.Виникнення цієї особливості в історичному процесі багато в чому пояснюється одними і тими ж причинами. Формування нових соціальних реалій з особливою гостротою ставить питання про етичну цінність наявного закону, про те, наскільки він відповідає якійсь вищій ідеї права, права як вищої справедливості. Ключові слова: правова система, джерело права, суд, судовий прецедент, судова нормотворчість, позитивне право, юридичний релятивізм, справедливість, тлумачення норм права, судовий розсуд
|
Невзоров І. Л. Ставлення до судової практики як джерела права у вітчизняній юриспруденції дорадянської доби (друга половина ХІХ – початок ХХ сторіччя). Юридичний бюлетень. 2020. Вип. 16. С. 54-61. |
7 | тези доповіді | Роль функцій правового стимулювання у сучасній державі У роботі акцентується увага на тому, що правові стимули є одним із засобів упорядкування суспільних відносин на засадах права. Вони дозволяють здійснювати вплив на волю та свідомість особи, спонукають її до соціально-активної правомірної поведінки. Стверджується, що функції правового стимулювання є достатньо важливими, оскільки вони здійснюють вплив на поведінку суб’єктів права, направляючи їх дії. Авторами зазначено, що правове стимулювання необхідно для взаємовигідного розвитку соціальних зв’язків. Саме тому, розгалужена система функцій правового стимулювання дозволяє здійснити детальне дослідження інформаційно-психологічного боку правового регулювання. І саме функції правового стимулювання визначають основне завдання цієї діяльності, оскільки детально конкретизують напрямки впливу стимулювання. Ключові слова: право, стимулювання, правове стимулювання, функція правового стимулювання, функції стимулювання
В работе акцентируется внимание на том, что правовые стимулы являются одним из средств упорядочения общественных отношений на основе права. Они позволяют оказывать влияние на свободу и сознание человека, побуждают его к социально-активному правомерному поведению. Утверждается, что функции правового стимулирования являются достаточно важными, поскольку они оказывают влияние на поведение субъектов права, направляя их действия. Авторами отмечено, что правовое стимулирование необходимо для взаимовыгодного развития социальных связей. Именно поэтому, разветвленная система функций правового стимулирования позволяет осуществить детальное исследование информационно-психологической стороны правового регулирования. И именно функции правового стимулирования определяют основные задачи этой деятельности, поскольку детально конкретизируют направления влияния стимулирования. Ключевые слова: стимулирование, функция правового стимулирования, функции стимулирования The paper emphasizes that legal incentives are one of the means of regulating public relations on the basis of law. They allow to influence the will and consciousness of the person, encourage him to socially active lawful behavior. It is argued that the functions of legal incentives are quite important because they influence the behavior of legal entities by directing their actions. The authors state that legal incentives are necessary for the mutually beneficial development of social ties. That is why the extensive system of functions of legal incentives allows for a detailed study of the information and psychological side of legal regulation. And it is the functions of legal incentives that determine the main task of this activity, as they specify in detail the directions of the impact of incentives. Key words: right, incentive, functions, incentive functions |
Лазарєв В. В., Невзоров І. Л. Роль функцій правового стимулювання у сучасній державі. Актуальні питання розвитку державності та правової системи в сучасній Україні : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 30-31 жовт. 2020 р.) / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. С. 20-22. |
8 | стаття | Ґенеза та розвиток уявлень про природу «правової фікції» у вітчизняній та світовій юриспруденції Існування сучасної світової юриспруденції неможливе без активного використання такого прийому юридичної техніки як «правова (або юридична) фікція». Про це свідчать багаточисленні нормативно-правові акти та наукові дослідження більшості країн світу. Використання правової фікції в багатьох галузях права робить її універсальним засобом подолання прогалин у законодавстві, слугує цілям вірного тлумачення нормативно-правових актів, створює підґрунтя для подальшого розвитку та вдосконалення наявних джерел права в кожній країні окремо та в міжнародних правових актах. Крім того, такий техніко-юридичний прийом «правова фікція» колись був широко розповсюджений у звичаєвому та релігійному праві. Визначено, що фікції як засіб юридичної техніки активно використовується у всьому світі. Як ми вже згадували, юридичні фікції з’явилися у сучасній світовій юриспруденції завдяки рецепції давньоримського права, яка тривала довгі роки. Із розширенням впливу права європейських країн фікція дедалі отримувала розповсюдження та світове визнання як ефективний прийом подолання відставань права від реалій життя. Фікція активно застосовується в міжнародних нормативно-правових актах. Фікція є відомим прийомом мислення, який складається в допущенні наявною відомої ненаявної обставини, або навпаки, ненаявним наявного, у вирішенні завдання за допомогою хибного положення; а юридична фікція в тісному сенсі – той самий прийом, але який допускається об’єктивним правом у відомих випадках. Своєю чергою, потреба у її існуванні зумовлюється необхідністю: а) захисту визнаних справедливими вимог із боку неповноправних осіб (наприклад, іноземців), які шляхом фіктивного допущення дорівнювалися до повноправних римських громадян і тим самим могли повноцінно заявити про свої права; б) захисту вимог, що витікають із нових ситуацій, не передбачених попередніми процедурами. У цьому випадку урочисті формули, якими надавалося право на позов, видозмінювалися стосовно нових обставин; в) захисту вимог, що визнаються лише на підставі преторського права і не втілюваних раніше в позовах у межах традиційних правових норм. Ключові слова: презумпція, правова фікція, нормотворчість, прийоми юридичної техніки, юридичні факти, правовідносини, справедливість у праві, істина у праві
The relevance of the article is that the existence of modern world jurisprudence is impossible without the active use of such a technique of legal technique as “legal (or legal) fiction”. This is evidenced by numerous regulations and scientific studies in most countries. The use of legal fiction in many areas of law makes it a universal means of overcoming gaps in the law, serves the purpose of correct interpretation of regulations, creates a basis for further development and improvement of existing sources of law in each country separately and in international law. In addition, such a technical and legal technique of “legal fiction” was once widespread in customary and religious law. It is determined that fiction as a means of legal technique is actively used around the world. As we have already mentioned, legal fictions appeared in modern world jurisprudence due to the reception of ancient Roman law, which lasted for many years. With the growing influence of European law, fiction has become more widespread and recognized worldwide as an effective way to overcome the gap between law and the realities of life. Fiction is actively used in international regulations. It is made that fiction is a known method of thinking, which consists in the assumption of an existing known non-existent circumstance, or, conversely, non-existent existing, in solving a problem with the help of a wrong position; and legal fiction in the narrow sense is the same technique, but which is allowed by objective law in certain cases. In turn, the need for its existence is conditioned by the need to: a) protect the recognized just claims of minors (such as foreigners), who by fictitious admission were equal to full Roman citizens and thus could fully assert their rights; b) protection of claims arising from new situations not provided for in previous procedures. In this case, the ceremonial formulas giving the right to sue were modified in relation to new circumstances; c) protection of claims recognized only on the basis of praetorian law and not previously embodied in lawsuits within the framework of traditional legal norms. Key words: legal fiction, rulemaking, presumption, techniques of legal technique, legal facts, legal relations, justice in law, truth in law |
Невзоров І. Л. Ґенеза та розвиток уявлень про природу «правової фікції» у вітчизняній та світовій юриспруденції. Юридичний вісник. 2020. № 6. С. 19-30. |
9 | тези доповіді | Щодо розуміння поняття «правозастосовний розсуд» у сучасній теоретико-правовій науці Досліджено сучасні науково-теоретичні підходи щодо розуміння поняття "правозастосовчий розсуд" Ключові слова: правозастосовчий розсуд, правозастосування, повноваження, публічна влада
|
Невзоров І. Л. Щодо розуміння поняття «правозастосовний розсуд» у сучасній теоретико-правовій науці. / І. Л. Невзоров, С. Г. Певко // Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: Матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (24-25 травня 2019 року, м. Суми) / Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. Суми: Видавничий дім «Ельдорадо», 2019. 10-12 с. |
10 | тези доповіді |
Розглянуто вплив науково-технічного прогресу на розвиток позитивного права, сучасну правоохоронну практику. Ключові слова: право, позитивне право, правоохоронна практика, науково-технічний прогрес
|
Невзоров І. Л. Позитивне право, правоохоронна практика й науково-технічний прогрес: нові реалії та виклики ХХІ століття. / І. Л. Невзоров , М. Ю. Бурдін // Сучасна юридична наука: проблеми доктринальної комунікації : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 19 квітня 2019 р.). Харків, 2019. С. 36-40. |
11 | тези доповіді |
Розглянуто деякі аспекти розвитку нормативного забезпечення та організаційної структури корпусу жандармів у Російській імперії в ХІХ сторіччі Ключові слова: жандарми, губернські жандармські управління, корпус жандармів
|
Невзоров І. Л. Деякі аспекти розвитку нормативного забезпечення та організаційної структури корпусу жандармів у російській імперії в ХІХ сторіччі. Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 11 квітня 2019 р.). Харків, 2019. С. 175-176. |
12 | тези доповіді | Деякі актуальні питання протидії нгасильству в Україні стосовно людей похилого віку Розглянуто актуальні питання протидії насильству в Україні стосовно людей похилого віку Ключові слова: насильство, людина, людина похилого віку, протидія насильству
|
Невзоров І. Деякі актуальні питання протидії нгасильству в Україні стосовно людей похилого віку / І. Невзоров, М. Бурдін // Матеріали доповідей учасників ІІ Міжнародної Конференції "Відродження гідності людей Золотого Віку в українському суспільстві" (25-27 листопада 2019 р.). - Львів, 2019. - С. 92 - 96. |
13 | тези доповіді | Деякі дискусійні аспекти, що обумовлюють необхідність подальшої інновації вчення про джерела права Постановка питання про джерела права як для світової, так і для вітчизняної юриспруденції є споконвічною. Ряд авторів висловлюють власні підходи до означеного питання. Звертається увага на те, що у Конституції як акті, що має найвищу юридичну силу, термін "джерело права" взагалі не згадується. Зазначається, що в національній правовій системі не має монізму нормативно-правових актів. Робиться припущення про те, що в законі зроблено спробу легалізації в межах національної правової системи принципів права в якості джерел права. Ключові слова: джерела права, тлумачення норм права, норма права,
Постановка вопроса об источниках права как для мировой, так и для отечественной юриспруденции является исконной. Ряд авторов высказывают собственные подходы к указанному вопросу. Обращается внимание на то, что в Конституции как акте, который имеет высшую юридическую силу, термин "источник права" вообще не упоминается. Отмечается, что в национальной правовой системе нет монизма нормативно-правовых актов. Делается предположение о том, что в законе предпринята попытка легализации в рамках национальной правовой системы принципов права в качестве источников права. The question of the sources of law for both the world and domestic jurisprudence is primordial. Several authors express their own approaches to this issue. Attention is drawn to the fact that the term "source of law" is not mentioned at all in the Constitution as an act having the highest legal force. It is noted that in the national legal system there is no monism of normative legal acts. It is assumed that the law attempts to legalize the principles of law as sources of law within the national legal system. |
Невзоров І. Л. Деякі дискусійні аспекти, що обумовлюють необхідність подальшої інновації вчення про джерела права / І. Л. Невзоров, В. В. Лазарєв // Проблеми нормотворення, реалізації та тлумачення норм права у світлі загальновизнаного принципу верховенства права : тези доп. та повідомл. учасн. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 3–4 жовт. 2019 р.) / за заг. ред. І. Д. Шутака. – Харків : Право, 2019. – С. 180-183. |
14 | тези доповіді |
Розглядаються в компаративістьсько-правовому ракурсі обмеження в діяльності поліції за законодавством Франції, Польщі, Естонії Ключові слова: поліція, обмеження, правове становище
|
Невзоров І. Л. Порівняльно-правова характеристика обмежень у діяльності поліції за законодавством Франції, Польщі та Естонії / І. Л. Невзоров // Матеріали міжнародної науково-практичної конфренції "Правоохорона функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми дослідження" 17.05.2019. С. 150 - 151. |
15 | тези доповіді |
Досліджено спектр використання приватних військових компаній, приділено увагу їх нормативного регулювання. Ключові слова: Приватні військові кампанії, правоохоронна функція, військові функції, правоохоронні органи.
|
Невзоров І. Л. Приватні військові компанії та право: гострі питання, деякі світові тенденції нормативного регулювання / І. Л. Невзоров, П. В. Хотенець // Збірник наукових статей і тез доповідей на науково-практичній конференції до 100-річчя підготовки охоронців правопорядку у Харкові (м. Харків, 25 листопада 2017 р.). - Харків, 2017. - С. 212 - 214. |
16 | тези доповіді | Функції спеціальних підрозділів поліції в деяких зарубіжних країнах Досліджено функції спеціальних підрозділів поліції в деяких зарубіжних країнах. Ключові слова: Поліція, функції, правоохоронна функція, держава.
|
Невзоров І. Л. Функції спеціальних підрозділів поліції в деяких зарубіжних країнах / І. Л. Невзоров, П. В. Хотенець // Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. круглого столу (м. Харків, 27 жовт. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2017. - С. 150 - 152. |