Інформатизація освіти значно вплинула на вибір технології навчання. Практично всі освітні заклади України в умовах криз останніх років вимушені використовувати технічні засоби та електронно-освітні ресурси, які здатні організовувати та інтенсифікувати процес навчання. Електронні освітні курси стали частиною навчання та довели свою ефективність. Змішане навчання (blended learning) – це технологія, яка поєднує сильні сторони традиційного навчання в аудиторії та переваги дистанційного навчання. Автори розглядають потенційні складності планування, впровадження та результативність технології змішаного навчання та зазначають, що є небезпека заміни традиційного навчання в аудиторії на повне електронне навчання (e-learning). Однак при правильній організації змішаного навчання та розумному співвідношенні аудиторних занять з електронним навчанням можна значно наблизитись до досягнення цілей навчання. Автори зазначають, що завдяки варіативності змішаного навчання педагоги вищої школи здатні більш ефективно досягати поставленої мети та формувати особистість студента, здатного реалізовувати свої таланти, а також самостійно набувати знань та навичок.

Ключові слова: змішане навчання, електронне навчання, інтернет-середовище, інтернет-ресурси, Moodle.

Розглянуто питання управління психологічною травмою працівників (службовців), які зазнали травматичної події на робочому місці (під час виконання військових, посадових зобовязань) з урахуванням комплексної дії різноманітних факторів.

Ключові слова: психологічна травма,психологічне втручання, фахівці ризиконебезпечних професій,

Рассмотрены вопросы управления психологической травмой работников (служащих), которые получили травматическое событие на рабочем месте (при выполнении военных, должностных обязательств) с учетом комплексного действия различных факторов.

Ключевые слова: психологическая травма, психологическое вмешательство, experts in risky professions

The issue of managing psychological trauma of employees (officials) who suffered a traumatic event at the workplace (during the performance of military, official duties) taking into account the complex action of various factors.

Key words: psychological trauma, psychological intervention, специалисты рискоопасных профессий

Стаття присвячена проблемі впливу соціальних мереж на психічне здоров’я сучасної молоді. Актуальність проведеного дослідження обумовлена зростанням ролі соціальних мереж у житті людини, зокрема молоді, яка активно використовує соціальні мережі для навчання, роботи, саморозвитку. Необхідно зазначити, що сучасна молодь досить активно використовує соціальні мережі. Це дозволяє швидко та наочно представити результати своєї діяльності, знайти однодумців, створити нові напрями роботи. Крім того, соціальні мережі – це спосіб морально відпочити та стабілізувати свій моральний стан. До того ж за допомогою соціальних мереж можна висловити свою позицію щодо різних питань та виявити власну індивідуальність. У роботі окреслено сутність поняття «психічне здоров’я», визначено основні складові психічного здоров’я, основні фактори впливу на психічне здоров’я молоді. Визначено основну мету використання соціальних мереж молодими людьми з огляду на віковий чинник. Охарактеризовано позитивні та негативні фактори впливу соціальних мереж на психічне здоров’я молоді. Описано депресію, страх, тривожність, невротизм, емоційну нестабільність як вияви негативного впливу соціальних мереж на психічне здоров’я молоді. Розглянуто організацію дослідження, що пов’язане із виявленням негативного впливу соціальних мереж на психічне здоров’я молоді. Розроблено анкетування для з’ясування впливу соціальних мереж на психічне здоров'я молоді віком 18-35 років. Охарактеризовано основні результати дослідження. Запропоновано шляхи, як молодь може вберегти своє психічне здоров'я від негативного впливу соціальних мереж. Розглянуто організацію заходів у закладах вищої освіти, які спрямовані на розвиток комп’ютерної грамотності. Визначено тренінг із інформаційної гігієни як одну із форм роботи із молоддю. Коротко окреслено основні результати дослідження. Визначено перспективні напрями подальших досліджень.

Ключові слова: молоді люди, молодь, негативні чинники впливу, психічне здоров’я, соціальні мережі.

Боротьба з плагіатом у роботах студентів та здобувачів наукових ступенів кандидатів і докторів наук - одна з головних тем, з якої починається будь-який навчальний рік. Актуальність проблеми відчувалася давно, а з кожнимроком вона лише зростає. Пропонуємо поглянути на ситуацію набагато ширше і розглянути плагіат як різновид більшого феномена -академічної несумлінності.Вітчизняні та зарубіжні дослідники всерйоз висловлюють стурбованість високими темпами поширення несумлінності в сфері освіти і науки. Так, в освіті шахрайство може проявлятися: при вступі до навчального закладу, під час повсякденного навчання (виконання завдань, в тому числі письмових), рубіжного контролю (заліки та іспити), підсумкової атестації; в рамкахвзаємодії «студент-студент», «студент-викладач», «викладач-викладач» за межами навчального закладу. Серед основних сфер прояви недобросовісності в наукових дослідженнях і розробках можна назвати: безпосереднє проведення досліджень; підготовка публікацій різного рівня (статті, тези, монографії, підручники тощо); оформлення заявок на отримання грантового фінансування; взаємодія з колегами.Проблеми, що виникають в процесі написання робіт при перевірці тексту на оригінальність, на даний момент є актуальними. Причому актуалізація проблеми неправомірних запозичень розширюється пропорційно складності проведеного дослідження. Так, магістерська робота представляє собою комплексне дослідження, в ході якого розглядається теоретична обгрунтованість досліджуваного об'єкта, викладаються різні підходи щодо вирішення конкретної проблеми, аналізується ефективність тематичної практики. Найчастіше виникає необхідність у прямому цитуванні авторських досліджень з метою викладу точного змісту правових категорій. Написання оригінальної магістерської роботи завжди передбачає звернення до різноманітних джерел, об'єктом яких в тій чи іншій мірі вже ставала досліджувана тема.Дослідження, яке проходить поза рамками аналізу думок і теорій інших досліджень, є «псевдонауковими». Положення програми, спрямовані на «бездумне» віднесення тексту і його частин до неправомірних запозичень, не сприяють реалізації мети, спрямованих на формування, вдосконалення і розвиток загальнокультурних і професійних компетенцій. Нажаль, програма, покликана прийти на допомогу викладачеві з виявлення авторства роботи. Виникають проблеми і в процесі самої перевірки роботи на оригінальність. Доступна науковцям комерційна версія на даний момент не обладнана багатьма модулями, що є в програмі, де робота буде перевірятися остаточно

Ключові слова: плагіат, академічна доброчесність, оригінальність тексту, превірка на плагіат, цитування, наукове дослідження

Використання електронних освітніх ресурсів у вищій освіті набуває все більшого значення, особливо під час воєнної агресії. Ці ресурси можуть сприяти забезпеченню якісної освіти та її більшої доступності для студентів на територіях, що постраждали від конфлікту. Однак їх розробка та впровадження супроводжується низкою проблем, які необхідно вирішити для досягнення успішних результатів. Однією з таких проблем є відсутність доступу до технологій та інтернету в зонах конфлікту. Інша - необхідність належної підготовки вчителів для ефективного використання електронних ресурсів. Крім того, відсутність чітких стандартів і нормативно-правової бази у використанні цих ресурсів може призвести до порушення конфіденційності та безпеки. Ці виклики необхідно вирішити, щоб повною мірою використовувати потенціал електронних освітніх ресурсів і надавати якісну освіту учням, навіть на територіях, що постраждали від конфлікту.

Ключові слова: інноваційне навчання, вища освіта, викладацька майстерність, дистанційна освіта, електронні ресурси.

У статті висвітлено одну з провідних цілей наукометричних показників і даних у контексті інтернаціоналізація вищої освіти та наукових установ – включення якомога більшої кількості актуальних наукові спільноти, групи вчених, Четверта промислова революція (Індустрія 4.0), дослідники та їхні наукові праці, розробки, інновації у міжнародній, світовій науково-освітній системах та їх рейтинг за певними об'єктивними показниками. Закономірною є поява наукометричних баз (систем, платформ). явище в розвитку суспільства як спроба виміряти те, що, з одного боку, є абстрактним, а з з іншого боку, характеризується певними кількісними ознаками в результаті глибокого аналізу. Наукові дослідження призводять до прискорений розвиток технологій; тому на певному етапі виникла необхідність оцінити, тобто виміряти важливість дослідницького внеску вченого в розвиток певної галузі досліджень. Оскільки така потреба була відчувалися в різних країнах з відносно невеликою різницею в часі, були винайдені різноманітні наукометричні технології.

Ключові слова: інтернаціоналізація освіти, інновації в освіті, наукометрична база, наукометричні технології

The article highlights one of the leading goals of scientometric indicators and data in the context of internationalization of higher education and scientific institutions – inclusion of the greatest possible number of relevant scientific communities, teams of scientists, the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0), researchers and their scientific works, developments, innovations in the international, global scientific and educational systems, and rating them according to certain objective indicators. The emergence of scientometric bases (systems, platforms) is a natural phenomenon in the development of society as an attempt to measure something that, on the one hand, is abstract, and, on the other hand, is characterized by certain quantitative features as a result of deep analysis. Scientific research leads to the accelerated development of technologies; therefore, at a certain stage it became necessary to evaluate, that is, to measure the importance of a scientist’s research contribution to the development of a certain field of research. Since this need was felt in different countries with a relatively small time difference, various scientometric technologies were invented and developed.

Key words: internationalization of education, innovations in education, scientometric base, scientometric technologies

Не зважаючи на різночитання у визначенні соціальної відповідальності, дослідники єдині в уявлення про те, що соціальна відповідальність не виявляється як вроджена якість особистості, а представляє собою процес і результат інтересів та вимог суспільства, обумовлений соціальноекономічними та психолого-педагогічними умовами. Соціальна відповідальність регулює відносини між особистістю та соціальною групою, суспільством, що базуються на усвідомленому виконанні ними взаємних зобов'язань та своїх обов'язків, що випливають із нормативних актів, що регулюють соціальні відносини, а також із традицій та ціннісних установок. Формування соціальної відповідальності відбувається під впливом соціально-економічних умов, соціально спрямованої політичної системи, духовної культури суспільства

Ключові слова: соціальна відповідальність, учасники освітнього процесу, соціальний інтелект, професіоналізм, особистісне становлення

Сучасний стан суспільства характеризується тим, що багато галузей людської діяльності, в тому числі й освіта, значною мірою розвиваються за рахунок впровадження різних інновацій. Хоча інновації та освіта мають багато спільного, впровадження інноваційних методів в освіту йде надто важко. Це пов'язано з тим, що інновації, як виробництво нових ідей та їх впровадження вжиття суспільства, перебувають у складних, суперечливих відносинах із соціальним інститутом освіти, який, за своєю суттю, консервативний. Специфіка процесу передачі знань полягає у необхідності забезпечення певної стійкості, незмінності. У викладача має бути в іра в те, що знання, які передаються, є сталими.У цьому полягає внутрішній конфлікт інститутів інновації та освіти. Інститут інновацій часто схильний дистанціюватися від інституту освіти. Науковці зазвичай відстають від науки, а чимало світил науки завжди були самоуками. Про інноваційні підходи, напрямки, методи, форми та прийоми опубліковано безліч робіт у різних наукових та науково-популярних виданнях. Автори пропонують досить велику кількість інновацій або, на їхній погляд, варіантів реалізації інноваційної діяльності в закладах вищої освіти. Окремі педагогічні журнали подекуди сортують статті за критерієм інноваційності, відкидаючи ті, які є не зовсім інноваційними. На широкому теоретичному та практичному матеріалі охарактеризовано сутність поняття «інновація в освіті», методологічні та теоретичні підходи в інноваційній сфері освітнього процесу та їх практична реалізація в сучасній вищій освіті. Доводиться, що особливу цінність мають методологічні уявлення про інновації в освіті – інноваційні процеси в освіті, інноваційну динаміку та нові знання тощо. Зазначено, що інновації в освіті можна запровадити через форми та методи навчання, а також інноваційні технології. У полеміці з багатьма авторами констатується, що педагогічною інноватикою можна вважати більш глибоке і широке нововведення, що призводить до реалізації стрижневої інноваційної ідеї. Висновок підтверджується кількома прикладами із власних досліджень та наукових пошуків інших авторів.

Ключові слова: освітній процес, інновація, інновація в освіті, методологічні й теоретичні інноваційні підходи, інноваційні технології, інноваційні методи і прийоми.

Надзвичайно актуальною є проблема соціально-психологічної адаптації колишніх військовослужбовців та членів їх сімей до нових умов організації діяльності. З метою розробки та реалізації таких проблем у рамках проекту «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державний устрій» створено низку центрів підтримки, які успішно працюють у різних містах України для колишніх або звільнених військовослужбовців та членів їхніх сімей. Основними напрямами соціально-психологічного супроводу в рамках Програми були: психологічне консультування, психокорекція, професійна консультація та психотерапія з використанням широкого спектру методів. Результатом цієї роботи є досягнення необхідного рівня готовності звільненого військовослужбовця до зміни професії. Це дозволяє зняти зайву психологічну напругу та деяку агресію під час адаптації. Встановлено, що військовослужбовці та їхні родини потребують інформаційно-методичних та довідкових матеріалів з широкого кола питань поведінки при переході до нових умов життя та діяльності.

Ключові слова: реабілітація, психологічна допомога, відновлення, соціальна адаптація

The problem of socio-psychological adaptation of ex-servicemen and members of their families to the new conditions of organization of activity is extremely relevant. In order to develop and implement such problems within the project “Norway-Ukraine. Professional adaptation. Integration into the State System” the number of supporting centers have been established that are successfully operating in various cities of Ukraine for former or discharged servicemen and members of their families. The main areas of socio-psychological support provided under the Program were: psychological counseling, psychocorrection, c areer guidance and psychotherapy using a wide range of methods. The result of this work is to achieve the required level of readiness of the discharged serviceman to change profession. This allows to remove unnecessary psychological tension and some aggression during adaptation. It was found that the military and their families are in need of information and methodological and reference materials on a wide range of issues related to behavior in the transition to new living conditions and activities.

У статті піднімаються питання організації підготовки фахівців у системі неперервної освіти за принципами наступності. Вивчення й запровадження результатів теоретичних міркувань і методичних дій у організаційну, змістову, процесуальну складові наступності підготовки фахівців на різних рівнях освітньої організації - від професійних освітніх закладів ( коледж, технікум, ПТУ, НЗПФО) до закладів вищої освіти – створює базу для вибудови якісної неперервної фахової освіти. Запропоновано умови, які поліпшать умови реалізації якісної наступності в системі «НЗФПО-ЗВО». Встановлено, що основними положеннями для розробки системи неперервної наступної професійної і вищої освіти можуть бути:системний підхід до організації професійного навчання на основі перебудови змісту та оптимізації методів навчання шляхом інтеграції підсистем професійної і вищої освіти в органічно цілісну, оптимально діючу систему, що динамічно розвивається; пріоритет особистості у виборі та побудові своєї індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до своїх можливостей та здібностей, потреб ринку праці, як на державному рівні, так і на рівні регіону; перебудова компонентів інтегрованих підсистем у професійній і вищій освіті, а саме цілей та завдань, змісту, засобів та методів навчання; орієнтація на неперервний цілісний розвиток студентів як активних суб'єктів освіти та соціального впливу. Обов'язковою умовою успішної професійної підготовки фахівців в системі «професійна освіта-вища освіта» є наскрізний зв'язок не лише між рівнями відповідної освіти, а й усередині них за рахунок узгодженості наступності освітніх програм підготовки, змісту дисциплін, наступності форм, методів, освітніх технологій

Ключові слова: наступність, наскрізність, заклад вищої освіти, навчальний заклад передвищої фахової освіти, технікум, коледж, неперервність освіти.

У статті встановлено актуальність вивчення стану системи інклюзивноїосвіти в Україні, зокрема підкреслено, що гуманізація освітньої системи, забезпечення інтеграції дітей з особливими потребами в загальноосвітній простір є одним із пріоритетів сучасної державної політики. Доведено актуальність та доцільність дослідження проблеми готовності навчати та особливостей підготовки асистента до професійної діяльності за умов інклюзії. Вивчено особливості формулювання терміну «інклюзія» з точки зору різних авторів та висвітлено основні ідеї концепції інклюзивної освіти в зарубіжнихта вітчизняних наукових працях. Проведено аналіз стану інклюзивної освіти в Україні. Визначено ряд факторів, які гальмують становлення та розвиток інклюзивної освіти. Сформульовано низку взаємопов’язаних організаційних важелів, що спрямовані на активізацію розвитку інклюзивної освіти в Україні. Висвітлено досягнення в галузі інклюзивної освіти в Україні, зокрема, створення достатньої матеріальної бази в спеціальних навчальних закладах, які забезпечують належні умови для надання допомоги дітям від 2 до 18 років, що отримують дошкільну та загальноосвітню середню освіту на умовах інклюзії, прослідковано тенденцію змін динаміки кількості учнів, навчальних закладів, класів та асистентів, що дозволило забезпечити стрімкий розвиток інклюзивної освіти у 2015-2020 роках. Наголошується, що аналіз інклюзивної освіти в Україні свідчить про збільшення кількості дітей з особливими освітніми потребами, які відвідують загальноосвітні школи з метою соціалізації, навчання, виховання та розвитку на благо суспільства. При цьомув дослідженні висвітлюються суттєві недоліки сучасної системи інклюзивної освіти, зокрема підкреслюється, що надзвичайно гострою є проблема підготовки кадрів в даній сфері, оскільки вимоги до рівня компетентності вчителя-дефектолога та асистента вчителя євисокими, і питання забезпечення належного рівня освіти даних категорій працівників потребують додаткової уваги.

Ключові слова: інклюзивна освіта, особливі освітні потреби, соціальна інклюзія, інклюзивне освітнє середовище, асистент вчителя, інклюзивні класи.

У статті описуються основні здоров’язберігаючі технології, які використовуються у Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» та його структурних підрозділах в умовах організації змішаного навчання під час пандемічної та військової криз. Автори під здоров’язберігаючими освітніми технологіями розуміють такі технології, які створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці студентів в освітньому просторі університету та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог) відповідно до навчального та фізичного навантаження і можливостей студента. Їх впровадження в освітній процес сприяє підтриманню і збереженню здоров’я майбутніх фахівців, формує дієвий інтерес і активне ставлення до проблеми фізичного, соціального, психічного, духовного здоров’я. Мета всіх здоров’язберігаючих освітніх технологій, що використовують в Закладі вищої освіти «Подільський державний університет», – сформувати у студентів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати такі знання в повсякденному житті. Особливу увагу автори приділяють впровадженню в освітній процес емоційно-вольових здоров’язберігаючих технологій, які включають здобувача освіти до освоєння способів оздоровлення організму (і тілесного, і психічного), викликають власну активність особистості, сприяють збагаченню навички самопізнання, розвитку самореалізації та самоактуалізації. Впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчальний процес ЗВО дозволяє здобувачам освіти успішніше адаптуватися в освітньому, суспільному та соціальному просторі, розкрити власні творчі можливості, а викладачу ефективно проводити профілактику асоціальної поведінки вихованців.

Ключові слова: здоров’язберігаючі освітні технології, майбутні фахівці ЗВО, пандемія, кризові явища, війна, здоров’я.

The article describes the main health-preserving technologies used in the Higher Education Institution “Podillia State University” and its structural subdivisions in the conditions of the organization of mixed education during pandemic and military crises. The authors understand by health-preserving educational technologies such technologies that create safe conditions for the stay, study and work of students in the educational space of the university and those that solve the task of rational organization of the educational process (taking into account age, gender, individual characteristics and hygienic requirements), respectively to the student’s educational and physical load and capabilities. Their implementation in the educational process contributes to the maintenance and preservation of the health of future specialists, they form effective interest and an active attitude to the problem of physical, social, mental, and spiritual health. The purpose of all health-preserving educational technologies used in the Higher Education Institution “Podilskyi State University” is to form students the necessary knowledge, skills and skills of a healthy lifestyle, to teach them to use such knowledge in everyday life. The authors pay special attention to the introduction of emotional and volitional health-preserving technologies into the educational process, which involve the learner in mastering ways to improve the body (both physical and mental), stimulate the individual’s own activity, contribute to the enrichment of selfknowledge skills, the development of self-realization and self-actualization. The introduction of health-preserving technologies into the educational process of higher education allows students to adapt more successfully in the educational, social and social space, to reveal their own creative possibilities, and the teacher to effectively prevent antisocial behavior of pupils.

Key words: health-preserving educational technologies, future specialists in health care, pandemic, crisis phenomena, war

У статті вивчено ефективність технологій викладання в умовах дистанційної вищої освіти шляхом вимірювання ефектів її застосування в навчальному процесі. Доведено, що використан-ня ІКТ має низку переваг та водночас зумовлює посилення навантаження на викладача через різку потребу в переході до дистанційної освіти та відсутність цифрових навичок. Доведено ефективність цифрового викладання завдяки засобам ІТ у таких напрямах: комунікація, само-контроль, оцінювання, підготовка матеріалів, виконання завдань. Найбільш чітко спостеріга-ються поліпшення таких вимірів ефективності, як: зростання рівня відвідуваності; зростання рівня контролю та відповідальності, сприйняття важливості виконання завдань курсу студента-ми; скорочення часу на отримання та пошук матеріалів; скорочення часу підготовки матеріалів викладачами; ріст рівня завантаження та опрацювання матеріалів; суттєве скорочення часу на курс та його організацію. Викладачі оцінили ефективність технологій викладання в умовах дис-танційної освіти при використанні засобів ІТ вище, порівняно зі студентами. Оцінки студентів щодо опрацювання матеріалів та виконання завдань є вищими порівняно з оцінками викладачів, що характеризує певний рівень суб’єктивності студентів при оцінці власної освітньої діяльності

Ключові слова: технології викладання, ІКТ у вищій освіті, ефективність цифрового викла-дання, дистанційне навчання.

За останні роки було зроблено багато роботи для сприяння доброчесності в академічній спільноті в Україні. Проте освітні заходи, запроваджені на місцевому рівні, ще не стали ефективним інструментом для виховання доброчесності в академічних колах. Поточне дослідження має на меті обговорити ключові мотиваційні чинники, що впливають на ефективність тренінгів доброчесності для дослідників на початку кар’єри в українських університетах, щоб визначити можливі прогалини під час впровадження навчання доброчесності на інституційному рівні; підкреслює роль освіти у сприянні чесності досліджень; досліджує ключові фактори, що впливають на професійний розвиток дослідника на початку кар’єри; пропонує можливий зміст семінару з доброчесності для дослідників на початку кар’єри; аналізує результати інтерв'ю, щоб краще зрозуміти вплив освітніх заходів на дослідницьку поведінку; і пропонує рекомендації, які могли б допомогти академічній спільноті розробити освітній контент, який підвищить обізнаність щодо дослідницької неправомірної поведінки та шкідливих практик. Стаття базується на досвіді проведення семінарів з дослідницької доброчесності у ВНЗ області. Дані проводилися як якісні особисті напівструктуровані інтерв’ю, щоб дізнатися про джерела знань про чесність дослідження. Результати дослідження показали, що тренінги з доброчесності в українських вищих навчальних закладах мають на меті не лише ознайомити дослідників із знаннями про доброчесність, а й залучити їх до дискусії про відповідальність у науці. Результати дослідження можуть допомогти визначити ключові фактори, що впливають на ефективність тренінгів наукової доброчесності, та розробити ефективні інструменти для сприяння науковій доброчесності в українських вищих навчальних закладах.

Ключові слова: академічна доброчесність; цілісність дослідження; виховання доброчесності; мотивація; дослідницька спільнота; дослідницька поведінка; відповідальність

In recent years, much work has been done to promote integrity in academic community in Ukraine. Still, educational interventions introduced to the local level have not yet become an effective instrument to foster integrity in academia. Current research aims to discuss the key motivational factors that influence the effectiveness of integrity trainings for early-career researchers at Ukrainian universities in order to identify the possible gaps during implementation of research integrity education at the institutional level; highlights the role education plays in fostering research integrity; explores the key factors that influence early-career researcher’s professional development; proposes the possible content of integrity workshop for early-career researchers; analyzes the interview findings to better understand the impact of education interventions on research behavior; and offers recommendations that could help the academic community develop educational content that increases awareness on research misconduct and detrimental practices. The article is based on the experience of conducting the research integrity workshops at the regional institution of higher education. Data was carried out as qualitative face-to-face semi-structured interviews to learn about the sources of knowledge on research integrity. The results of the study have shown that integrity trainings at Ukrainian higher education institutions goal not only to introduce researchers to integrity knowledge, but also to engage them in discussion about responsibility in science. The findings of the study may help to identify key factors that influence the effectiveness of research integrity trainings and develop effective tools to promote research integrity at the Ukrainian higher educational institutions.

Key words: academic integrity; research integrity; integrity education; motivation; research community; research behavior; responsible conduct of research; research misconduct