Особливості участі інших учасників кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Аннотація:

Розглянуто теоретичні передумови участь інших учасників кримінального провадження у доказуванні, є досягнення меж доказування, достатніх для прийняття як остаточних, так і проміжних процесуальних рішень у кримінальному проваджені, це залежить від досконалості правового регулювання порядку взаємодії слідчого, прокурора з іншими учасниками кримінального судочинства у перебігу збирання та дослідження доказів, особливо в умовах воєнного стану.

Annotation:

The theoretical prerequisites for the participation of other participants in criminal proceedings in evidence have been considered, there is the achievement of evidence limits sufficient for the adoption of both final and intermediate procedural decisions in criminal proceedings, this depends on the perfection of the legal regulation of the order of interaction of the investigator, the prosecutor with other participants officials of criminal justice in the course of collecting and examining evidence, especially in conditions of martial law.

Бібліографічний опис:

Гнатенко В.С. Особливості участі інших учасників кримінального провадження в умовах воєнного стану. Злочинність і протидія ій в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама: зб. тез доп. Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квітня 2024 р.)/МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ: Кримінол. асоц. України. - Вінниця: ХНУВС. 2024. с.359-363.

Допит-особливості проведення допиту в умовах военного стану.

Аннотація:

Розгялуното методика підготовки при плануванні допиту, Слідчий прогнозує поведінку обвинуваченого або свідка на допиті, а також можливість виникнення різних ситуацій допиту та їх зміни під час його проведення. Планування допиту передбачає прогнозування можливих реакцій допитуваного на той чи інший доказ та можливі зміни самої поведінки слідчого в процесі допиту під час воєнного стану.

Annotation:

In an elaborate preparation method when planning an interrogation, the investigator predicts the behavior of the accused or a witness during the interrogation, as well as the possibility of various situations of interrogation and their changes during its conduct. Interrogation planning involves predicting the interrogator's possible reactions to one or another piece of evidence and possible changes in the investigator's behavior during the interrogation during martial law.

Бібліографічний опис:

Гнатенко В.С. Допит-особливості проведення допиту в умовах военного стану. «СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ: ПОГЛЯДИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ»: збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (в авторській редакції), м. Кривий Ріг, 24 листопада 2023 року. Кривий Ріг: КННІ ДонДУВС, 2023.с.141-143.

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ПАРАДИГМА ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННЇ

Аннотація:

Монографію присвячено комплексному аналізу теоретика-правової парадигми доказування у кримінальному провадженні. Визначено сучасний стан наукової розробки предмету та меж кримінального процесуального доказування, узагальнено зміст існуючих концепцій. Запропоновано поняття предмету та меж доказування, виявлено та систематизовано фактори, що впливають на їх визначення суб’єктами кримінального процесуального доказування. Розкрито залежність меж доказування від його теоретичних та методологічних основ. Охарактеризовано роль слідчого у формуванні та оцінці меж доказування, надані пропозиції з вдосконалення цього аспекту його діяльності. Виявлено зв’язки меж доказування та інституту допустимості доказів, запропоновано розширення дії інституту угоди між сторонами. Визначено роль у формуванні меж доказування учасників судочинства, що не мають в ньому інтересу. Виявлено особливості меж доказування судового розгляду та з’ясовано їх значення для обґрунтованості та вмотивованості судових рішень.

Annotation:

Monohrafiyu prysvyacheno kompleksnomu analizu teoretyka-pravovoyi paradyhmy dokazuvannya u kryminalʹnomu provadzhenni. Vyznacheno suchasnyy stan naukovoyi rozrobky predmetu ta mezh kryminalʹnoho protsesualʹnoho dokazuvannya, uzahalʹneno zmist isnuyuchykh kontseptsiy. Zaproponovano ponyattya predmetu ta mezh dokazuvannya, vyyavleno ta systematyzovano faktory, shcho vplyvayutʹ na yikh vyznachennya subʺyektamy kryminalʹnoho protsesualʹnoho dokazuvannya. Rozkryto zalezhnistʹ mezh dokazuvannya vid yoho teoretychnykh ta metodolohichnykh osnov. Okharakteryzovano rolʹ slidchoho u formuvanni ta otsintsi mezh dokazuvannya, nadani propozytsiyi z vdoskonalennya tsʹoho aspektu yoho diyalʹnosti. Vyyavleno zvʺyazky mezh dokazuvannya ta instytutu dopustymosti dokaziv, zaproponovano rozshyrennya diyi instytutu uhody mizh storonamy. Vyznacheno rolʹ u formuvanni mezh dokazuvannya uchasnykiv sudochynstva, shcho ne mayutʹ v nʹomu interesu. Vyyavleno osoblyvosti mezh dokazuvannya sudovoho roz·hlyadu ta zʺyasovano yikh znachennya dlya obgruntovanosti ta vmotyvovanosti sudovykh rishenʹ. Ещё 1 010 / 5 000 Результаты перевода Перевод The monograph is devoted to a complex analysis of the theorist-legal paradigm evidence in criminal proceedings. The current state of scientific development is defined the subject and limits of criminal procedural evidence, the content of the existing ones is summarized concepts. The concept of the subject and limits of proof is proposed, revealed and the factors that influence their determination by the subjects of criminal law are systematized procedural evidence. The dependence of the limits of proof on its theoretical limits is revealed and methodological foundations. The role of the investigator in the formation and assessment of boundaries is characterized evidence, suggestions for improvement of this aspect of his activity were provided. Detected connections between the limits of proof and the institution of admissibility of evidence, an extension is proposed actions of the institution of the agreement between the parties. The role in the formation of the limits of proof is determined participants in the proceedings who have no interest in it. Features of the boundaries are revealed proof of the trial and their significance for the reasonableness and motivations of court decisions.

Бібліографічний опис:

Гнатенко В.С. Теоретико-правова парадигма доказування у кримінальному провадженні. Монографія. Вінниця ТОВ "ТВОРИ". 2022. с. 140

ДОКАЗУВАННЯ ОБСТАВИН КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ СЛІДЧИМ

Аннотація:

У статті досліджується проблематика доказування обставин кримінального правопорушення слідчим. Процесуальні повноваження слідчого визначено таким чином, що слідчий приймає самостійно всі рішення про провадження слідчих (розшукових) дій, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання від прокурора погодження, або санкції від слідчого судді і несе повну відповідальність за їх законність. Після отримання фактичних даних, закріплення їх як доказів, слідчий повинен оцінити всі докази за своїм внутрішнім переконанням. Слідчий повинен бути впевнений, що кримінальне правопорушення вчинив підозрюваний. Якщо в нього виникають сумніви щодо вчинення кримінального правопорушення певним підозрюваним, то він повинен шукати докази як вини, так і невинуватості.

Annotation:

Introduction. The article investigates the problem of proving the circumstances of a criminal offense by investigators. The procedural powers of the investigator are defined in such a way that the investigator makes all decisions on investigative (search) actions, except when the law provides for obtaining approval from the prosecutor or sanctions from the investigating judge and is fully responsible for their legality. After obtaining the factual data, consolidating them as evidence, the investigator must evaluate all the evidence according to his inner convictions. The investigator must be sure that the criminal offense was committed by the suspect. If he has doubts about the commission of a criminal offense by a certain suspect, he must seek evidence of both guilt and innocence.

Бібліографічний опис:

Гнатенко В.С. Доказування обставин кримінального правопорушення слідчим. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2021. Серія «Право», (32). с. 61-67