Пам’ятка для випускників закладів вищої освіти МВС України з документування злочинів, пов’язаних із збройною агресією рф проти України

Аннотація:

У практичному посібнику на допомогу молодому працівнику Національної поліції України зібрано матеріал, який буде корисним під час здійснення кваліфікації та проведення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із збройною агресією рф протии України. Значну увагу приділено опису необхідних практичних дій поліцейського та їх алгоритмів у типових ситуаціях службової діяльності під час досудового розслідування воєнних та пов’язаних із ними злочинів.

Annotation:

The practical manual is intended to assist young officers of the National Police of Ukraine and contains material that will be useful in qualifying and conducting pre- trial investigations of criminal offences related to the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. Considerable attention is paid to the description of the necessary practical actions of a police officer and their algorithms in typical situations of official activity during the pre-trial investigation of war and related crimes.

Бібліографічний опис:

Пам’ятка для випускників закладів вищої освіти МВС України з документування злочинів, пов’язаних із збройною агресією рф проти України: практ. посіб. / [кол. авт.-уклад.: В. М. Василенко, О. М. Музичук, А. І. Кисько та ін., упоряд.: С. Є. Абламський], за заг. ред. В. В. Сокуренка; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр.справ. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Харків : ХНУВС, 2024. – 56 с. – (До 30-ти річчя Харків. нац. ун-ту внутр. справ).

Розслідування воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень: кримінально-правові, кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти

Аннотація:

У другому, доповненому та переробленому, виданні науково-практичного посібника, який уперше побачив світ у 2023 р. в Харківському національному університеті внутрішніх справ, представлено актуальну, повну й систематизовану інформацію про поняття, класифікацію, юридичне визначення, кваліфікацію воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень, надано характеристику їхніх юридичних складів, визначено проблеми кваліфікації, запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено особливості та сформульовано рекомендації щодо документування, розслідування вказаної категорії кримінальних правопорушень, специфіку застосування криміналістичної техніки. Друге видання доповнено критичним науковим аналізом законодавчих ініціатив у сфері кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, а також матеріалом щодо кримінально-правового захисту життя комбатантів. Оновлено, приведено у відповідність до змін законодавства питання про процесуальний порядок зупинення та закінчення досудового розслідування, призначення окремих видів судових експертиз. Призначено для здобувачів освіти, які навчаються в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання системи Міністерства внутрішніх справ, практичних працівників Національної поліції, інших правоохоронних органів України, а також науковців, які здійснюють дослідження кримінально-правових, кримінальних процесуальних і криміналістичних проблем протидії воєнним злочинам і пов’язаним з війною кримінальним правопорушенням.

Annotation:

The second, supplemented and revised edition of the scientific and practical manual, which first saw the light of day in 2023 at the Kharkiv National University of Internal Affairs, presents up-to-date, complete and systematized information about the concept, classification, legal definition, qualification of war crimes and related with the war of criminal offenses, the characteristics of their legal structures are given, qualification problems are identified, and ways of solving them are proposed. Specific features were determined and recommendations were formulated regarding documentation, investigation of the specified category of criminal offenses, specifics of the use of forensic techniques. The second edition is supplemented by a critical scientific analysis of legislative initiatives in the field of criminal responsibility for collaborative activities, as well as material on the criminal-legal protection of the lives of combatants. The issue of the procedural procedure for stopping and ending the pre-trial investigation, the appointment of certain types of forensic examinations has been updated and brought into line with the changes in the legislation. Intended for students studying in institutions of higher education with specific training conditions of the system of the Ministry of Internal Affairs, practical employees of the National Police, other law enforcement agencies of Ukraine, as well as scientists who conduct research on criminal law, criminal procedural and forensic problems of combating war crimes and a war-related criminal offense.

Бібліографічний опис:

Розслідування воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень: кримінально-правові, кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти : наук.-практ. посіб. До 30-річчя Харків. нац. ун-ту внутр. справ / [І. В. Клименко, М. С. Цуцкірідзе, Ю. В. Орлов та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., члена-кор. НАПрН України В. В. Сокуренка ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – 2-ге вид., допов. та перероб. – Харків: Право, 2024. – 432 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/4d8a5fcd-ce4f-4673-9f31-ade051e082af

Електронні докази у кримінальному процесі: проблемні питання теорії та практики.

Аннотація:

У статті узагальнено наукові напрацювання щодо поняття, сутності електронних доказів та надано авторське поняття електронному (цифровому) доказу у кримінальному провадженні; досліджено нормативно-правове регулювання використання електронних (цифрових) доказів у кримінальному провадженні; проаналізовано слідчо-судову практику а також практику Верховного Суду щодо визнання допустимості таких доказів у кримінальному провадженні.

Annotation:

The article summarizes scientific developments regarding the concept and essence of electronic evidence and provides the author's concept of electronic (digital) evidence in criminal proceedings; the normative and legal regulation of the use of electronic (digital) evidence in criminal proceedings was investigated; investigative and judicial practice as well as the practice of the Supreme Court regarding the recognition of the admissibility of such evidence in criminal proceedings were analyzed.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г., Рачинський О.О. Електронні докази у кримінальному процесі: проблемні питання теорії та практики. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2023 № 3. Том 102 № 3 (Частина 2), с. 207-220. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2023.3.43

Особливості прийняття процесуальних рішень під час досудового розслідування резонансних злочинів сексуального характеру, вчинених щодо дітей.

Аннотація:

Враховуючи проведений аналіз нормативно-правових актів, а також слідчо-судової практики, виокремлено особливості прийняття процесуальних рішень під час досудового розслідування резонансних злочинів сексуального характеру, вчинених щодо дітей, з приводу: а) створення слідчої групи або слідчо-оперативної групи, б) застосування заходів безпеки, в) здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні; г) застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Annotation:

Taking into account the analysis of legal acts, as well as investigative and judicial practice, the peculiarities of procedural decision-making during the pre-trial investigation of high-profile sexual crimes committed against children are highlighted regarding: a) the creation of an investigative team or an investigative-operational team, b) the application security measures, c) carrying out criminal proceedings in a closed court session; d) application of measures to ensure criminal proceedings.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г., Пчеліна О.В. Особливості прийняття процесуальних рішень під час досудового розслідування резонансних злочинів сексуального характеру, вчинених щодо дітей. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2023. № 2. Том 101 (Частина 2). С. 257-268. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2023.2.55

Розслідування воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень: кримінально-правові, кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти

Аннотація:

У науково-практичному посібнику представлено актуальну, повну й систематизовану інформацію про поняття, класифікацію, юридичне визначення, кваліфікацію воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень, надано характеристику їхніх юридичних складів, визначено проблеми кваліфікації, запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено особливості та сформульовано рекомендації щодо документування, розслідування вказаної категорії кримінальних правопорушень, специфіку застосування криміналістичної техніки. Призначено для здобувачів освіти, які навчаються у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання системи Міністерства внутрішніх справ, практичних працівників Національної поліції, інших правоохоронних органів, а також науковців, які здійснюють дослідження кримінально-правових, кримінальних процесуальних та криміналістичних проблем протидії воєнним злочинам і пов’язаним з війною кримінальним правопорушенням.

Annotation:

The scientific and practical manual presents up-to-date, complete and systematized information on the concept, classification, legal definition, qualification of war crimes and war-related criminal offenses, provides a description of their legal structures, identifies qualification problems, and suggests ways to solve them. Specific features were determined and recommendations were formulated regarding documentation, investigation of the specified category of criminal offenses, specifics of the use of forensic techniques. Intended for students studying in institutions of higher education with specific training conditions of the system of the Ministry of Internal Affairs, practical employees of the National Police, other law enforcement agencies, as well as scientists who conduct research on criminal law, criminal procedural and forensic problems of combating war crimes and other a war-related criminal offense.

Бібліографічний опис:

Розслідування воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень: кримінально-правові, кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти : науково-практичний посібник. / [Гловюк І. В., Літвінов О. М., Орлов Ю. В. та ін.], під заг. ред. В. В. Сокуренко, МВС України, Харьків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2023 . – 400 с. URI: https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/19384

Пам’ятка для випускників закладів вищої освіти МВС України з документування злочинів, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України

Аннотація:

У практичному посібнику на допомогу молодому працівнику Національної поліції України зібрано матеріал, який буде корисним під час здійснення кваліфікації та проведення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України. Значну увагу приділено опису необхідних практичних дій поліцейського та їх алгоритмів у типових ситуаціях службової діяльності під час досудового розслідування воєнних та пов’язаних із ними злочинів.

Annotation:

The practical guide to help a young employee of the National Police of Ukraine contains material that will be useful during qualification and conducting a pre-trial investigation into criminal offenses related to the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. Considerable attention is paid to the description of the necessary practical actions of a police officer and their algorithms in typical situations of official activity during the pre-trial investigation of war and related crimes.

Бібліографічний опис:

Пам’ятка для випускників закладів вищої освіти МВС України з документування злочинів, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України : [практ. посіб.] / кол. авт.-уклад.: О. А. Моргунов, О. М. Музичук, В. В. Романюк та ін. ; упоряд.: В. О. Невядовський ; за заг. ред. В. В. Сокуренка; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2023. 42 с. URI: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16510

Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України.

Аннотація:

Авторами підготволено науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України, видання четверте.

Annotation:

The authors have prepared a scientific and practical commentary on Section IX-1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, fourth edition.

Бібліографічний опис:

Гловюк І., Дроздов О., Тетерятник Г., Фоміна Т., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Видання 4. Електронне видання (cтаном на 30 грудня 2022 р.). Дніпро-Львів-Одеса-Харків. 2023. 82 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16123

Основи кримінального процесу

Аннотація:

У навчальному посібнику висвітлено основні питання щодо здійснення кримінального провадження, що розкрито з урахуванням чинного кримінального процесуального законодавства станом на 1 червня 2022 року. Видання відповідає програмі навчальної дисципліни «Основи кримінальної процесуальної діяльності». Розраховано на курсантів, студентів, слухачів та викладачів вишів юридичної спрямованості всіх форм навчання.

Annotation:

The training manual covers the main issues related to the implementation of criminal proceedings, which were disclosed taking into account the current criminal procedural legislation as of June 1, 2022. The publication corresponds to the program of the educational discipline "Fundamentals of criminal procedural activity". It is intended for cadets, students, students and teachers of law-oriented universities of all forms of education.

Бібліографічний опис:

Основи кримінального процесу : навч. посіб. / [О. В. Пчеліна, Т. Г. Фоміна, В. В. Романюк, Г. І. Глобенко], за заг. ред. Т. Г. Фоміної; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків : ХНУВС, 2023. – 132 с.

Скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого: процесуальний порядок та проблемні питання.

Аннотація:

Враховуючи необхідність врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених в межах кримінального провадження, законодавець цілком обґрунтовано та вчасно унормував це питання шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених» від 28.07.2022 № 2472-IX. У статті проаналізовано законодавчі новели щодо порядку скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого; визначено процесуальний порядок такого скасування та зосереджено увагу на прийнятті рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого як підстави такого скасування; виокремлено проблемні питання щодо нормативного урегулювання скасування запобіжного заходу в порядку ст. 201-1 КПК України та запропоновано їх вирішення.

Annotation:

Taking into account the need to regulate the procedure of exchange of persons as prisoners of war within the framework of criminal proceedings, the legislator fully justified and timely regulated this issue by adopting the Law of Ukraine "On Amendments to the Criminal and Criminal Procedural Codes of Ukraine and other legislative acts of Ukraine on the regulation of the procedure of exchange of persons as prisoners of war" from 07/28/2022 No. 2472-IX. The article analyzes legislative amendments regarding the procedure for the cancellation of a preventive measure in connection with the adoption by an authorized body of a decision on the transfer of a suspect, an accused person for exchange as a prisoner of war; the procedural procedure for such cancellation is determined and attention is focused on the decision to transfer the suspect, the accused for exchange as a prisoner of war as a basis for such cancellation; problematic issues regarding the normative regulation of the cancellation of a preventive measure in accordance with Art. 201-1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and their solution is proposed.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого: процесуальний порядок та проблемні питання. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022 № 3. С. 194-205. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2022.3.18.

Затримання особи в умовах воєнного стану: підстави та уповноваженні службові особи на здійснення

Аннотація:

З початку збройної агресії російської феде-рації на території України до КПК України вноси-лись 13 раз зміни та доповнення, які стосувались трансформації різних інститутів кримінального процесу, й зокрема інституту затримання особи. Проведений аналіз дозволив зрозуміти, що затри-мання особи уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді в умовах воєнного ста-ну здійснюється в загальному порядку, визначе-ному ст.ст. 208-213 КПК України з урахуванням особливостей, встановлених ст. 615 КПК України. Встановлено, що перелік підстав для затри-мання в умовах воєнного стану, порівняно із мир-ним часом, є розширеним, оскільки законодавчо встановлена можливість затримувати особу не лише з підстав визначених у ст. 208 КПК Украї-ни, а й у випадках, коли є підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні фактично будь-якого виду злочину. Доведено, що застосування даних нормативних присів обумов-лено дією воєнного стану і відповідно моментом і обставинами вчинення злочину. Така підстава, зокрема, може бути покладена в обґрунтування затримання особи, підозрюваної у колабораційній діяльності, порушенні законів та звичаїв війни, створенні не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, а також «невоєнних злочинів» тощо.

Annotation:

Since the beginning of the armed aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine, changes and additions have been made 13 times to the Criminal Code of Ukraine, which related to the transformation of various institutions of the criminal process, and in particular the institution of detention. The conducted analysis made it possible to understand that the detention of a person by an authorized official without a decision of an investigating judge in conditions of martial law is carried out according to the general procedure determined by Article 208-213 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, taking into account the features established by Art. 615 of the CCP of Ukraine. It has been established that the list of grounds for detention in the conditions of martial law, compared to peacetime, is extended, as the possibility of detaining a person is established by law not only on the grounds specified in Art. 208 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as in cases where there are grounds to believe that a person suspected of committing virtually any type of crime may flee for the purpose of evading criminal responsibility. It has been proven that the application of these normative sentences is determined by the effect of martial law and, accordingly, the moment and circumstances of the crime. Such a basis, in particular, can be used to justify the detention of a person suspected of collaborative activity, violation of the laws and customs of war, creation of paramilitary or armed formations not provided for by law, as well as "non-military crimes", etc.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г., Рогальська В.В. Затримання особи в умовах воєнного стану: підстави та уповноваженні службові особи на здійснення. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 4. С. 371 – 366. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.04.67

Особливості збереження матеріалів кримінальних проваджень в умовах воєнного стану

Аннотація:

У статті з урахуванням останніх законодавчих змін до КПК України висвітлено теоретико-прикладні питання щодо особливостей збереження матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану. Проаналізовано судову практику щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. З’ясовано перелік матеріалів досудового розслідування, які повинні зберігатися у дізнавача, слідчого чи прокурора в електронній формі. Виокремлено способи збереження матеріалів кримінального провадження в електронній формі в умовах воєнного стану, зокрема, такі як виготовлення в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи; створення з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування; оцифрування, тобто переведення матеріалів кримінального провадження в електронний формат.

Annotation:

In the article, taking into account the latest legislative changes to the Criminal Code of Ukraine, the theoretical and applied issues regarding the peculiarities of the preservation of criminal proceedings materials in the conditions of martial law are highlighted. The judicial practice regarding the restoration of lost materials of criminal proceedings has been analyzed. The list of pre-trial investigation materials that must be kept by the inquirer, investigator or prosecutor in electronic form has been clarified. The methods of keeping the materials of criminal proceedings in electronic form in the conditions of martial law are highlighted, in particular, such as production in electronic form using a qualified electronic signature of an official; creation using the Information and Telecommunication System of pre-trial investigation; digitization, i.e. transfer of criminal proceedings materials into electronic format.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Особливості збереження матеріалів кримінальних проваджень в умовах воєнного стану. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022 № 2. С. 250-260. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2022.2.22

Медіація у кримінальному провадженні: новели законодавства та перспективи його удосконалення

Аннотація:

У статті висвітлено проблемні питання застосування медіації в кримінальному судочинстві в Україні, а також сформульовано пропозиції щодо їх вирішення. Провідною тенденцією розвитку сучасних правових систем є використання альтернативних засобів вирішення кримінальних спорів, зокрема медіації. У цьому напрямку Україна орієнтується на міжнародно-правові стандарти та позитивний досвід багатьох зарубіжних країн. У загальному розумінні медіація сприяє гуманізації кримінально-правової політики щодо правопорушника, створює умови для забезпечення прав, свобод і законних інтересів потерпілого та реального відшкодування завданої їм шкоди, прискорює кримінальний процес. Дано поняття медіації у кримінальному процесі. Зазначається, що довгий шлях України до стандартизації медіації був успішним 16 листопада 2021 року у зв’язку з прийняттям Закону України «Про медіацію» № 1875-IX. Натомість, запроваджуючи можливість застосування медіації у кримінальному провадженні, законодавець загалом уникнув внесення змін до КПК України, зокрема щодо визначення статусу медіатора, встановлення меж медіації кримінальних конфліктів, формулювання особливостей його проведення у кримінальному провадженні. Як реакцію на недоліки правового регулювання пропонується: по-перше, внести зміни до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, де серед учасників кримінального провадження має бути визначено медіатора; по-друге, визначити окремою статтею ЦПК України поняття медіатора, його права та обов’язки, у зв’язку з чим висловлюється позиція автора з цього питання. Межі медіації кримінальних спорів на законодавчому рівні не встановлено. Доведено, що правовою основою медіації у кримінальному провадженні можуть бути положення КПК України про кримінальне провадження за угодами, а також положення Кримінального кодексу України про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного. з потерпілим. В Україні з 2019 року реалізується пілотний проект із застосування відновних процедур у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх. Позитивні приклади цього проекту показали, що процедура медіації має явні переваги перед каральним правосуддям.

Annotation:

The article highlights the problematic issues of the use of mediation in criminal proceedings in Ukraine, as well as formulates proposals for their solution. The leading trend in the development of modern legal systems is the use of alternative means of resolving criminal disputes, including mediation. Ukraine is guided in this direction by the international legal standards and the positive experience of many foreign countries. In the general sense, mediation contributes to the humanization of criminal policy against the offender, creates conditions for ensuring the rights, freedoms and legitimate interests of the victim and real compensation for the damage caused to them, accelerates the criminal process. The concept of mediation in criminal proceedings is given. It is stated that the long path of Ukraine to the standardization of mediation was successful on November 16, 2021 in connection with the adoption of the Law of Ukraine “On Mediation” № 1875-IX. Instead, introducing the possibility of mediation in criminal proceedings, the legislator generally avoided amending the CPC of Ukraine, in particular to determine the status of mediator, establishing the boundaries of mediation of criminal conflicts, formulating the peculiarities of its conduct in criminal proceedings. As a reaction to the shortcomings of the legal regulations, it is proposed: first, to amend paragraph 25 of Part 1 of Art. 3 of the CPC of Ukraine, where a mediator should be identified among the participants in the criminal proceedings; secondly, to define in a separate article of the CPC of Ukraine the concept of mediator, their rights and obligations, in connection with which the author’s position on this issue is expressed. The limits of mediation of criminal disputes at the legislative level are not set. It has been proved that the legal basis for mediation in criminal proceedings may be the provisions of the CPC of Ukraine on criminal proceedings under agreements, as well as the provisions of the Criminal Code of Ukraine on release from criminal liability in connection with reconciling the perpetrator with the victim. In Ukraine, a pilot project on the use of restorative procedures in criminal proceedings against minors has been implemented since 2019. Positive examples of this project have shown that the mediation procedure has clear advantages over punitive justice.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Медіація у кримінальному провадженні: новели законодавства та перспективи його удосконалення. Право і безпека. 2022. № 1. С. 104-114. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.1.11

Міжнародні стандарти здійснення медіації у кримінальному провадженні та стан їх реалізації в Україні.

Аннотація:

Доведено, що нагальною потребою нашої держави є створення нових дієвих альтернатив офіційному кримінальному переслідуванню, зокрема медіації. Визначено міжнародні стандарти здійснення медіації у кримінальному провадженні, охарактеризовано процес розвитку в Україні інституту медіації у кримінальному провадженні, висловлено пропозиції щодо вдосконалення процесуального порядку її здійснення. На підставі аналізу міжнародно-правових актів і проєктів закону України «Про медіацію» та розгляду пілотних проєктів висвітлено сучасні тенденції розвитку медіації у кримінальному провадженні.

Annotation:

International standards for mediation in criminal proceedings have been defined; the process of development of the institution of mediation in criminal proceedings in Ukraine has been characterized; propositions on improving the procedure for mediation in criminal proceedings have been expressed. It has been established that the introduction of mediation in criminal proceedings, as a necessary condition for the development of the national legal system, was reflected in many international legal instruments that Ukraine had undertaken to execute. The traditional system of criminal justice cannot offer an effective solution to the problem of dealing with persons who committed a criminal offense. It has been proved that the urgent need of our state is to create new effective alternatives to official criminal prosecution, in particular mediation. The analysis of legislative activity on introducing mediation in Ukraine has been carried out. Representatives of the legislative initiative on the need to consolidate the possibility of conducting a mediation procedure at the legislative level by adopting the draft Law of Ukraine “On Mediation” dated from May 19, 2020 No. 3504 in the second reading. It has been defined that mediation in Ukraine is not fully implemented, since there is no legal basis. At the same time, some measures have been implemented in Ukraine to introduce mediation in criminal proceedings. Thus, the Criminal Procedural Code of Ukraine provides the possibility of concluding a conciliation agreement between the victim and the suspect, the accused. At the same time, allowing the possibility of concluding a conciliation agreement, the criminal procedural legislation does not directly regulate the mediation procedure. It has been substantiated that the procedure for mediation during criminal proceedings should be regulated by: 1) adoption of the Law of Ukraine “On Mediation”; 2) making systemic amendments to the Criminal Procedural Code of Ukraine. Particular attention has been paid to the fact that, despite the lack of a legal basis, our country has experience in applying the mediation procedure in criminal proceedings. Starting from 2019, two pilot projects have been implementing in Ukraine, which demonstrated positive results in this direction: “Restorative Program of Juveniles Suspected in Committing a Criminal Offense” and “Implementation of Restorative Justice in Ukraine”. The results of the implementation of these projects have proved that the mediation procedure has indisputable advantages over punitive justice.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Міжнародні стандарти здійснення медіації у кримінальному провадженні та стан їх реалізації в Україні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2021 № 2. С. 313 – 323. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2021.2.28

Кримінальний процес України у питаннях і відповідях

Аннотація:

У навчальному посібнику висвітлено основні питання щодо здійснення кримінального провадження, що розкрито з урахуванням чинного кримінального процесуального законодавства станом на 1 жовтня 2021 року. Видання відповідає програмі навчальної дисципліни «Кримінальний процес». Розраховано на курсантів, студентів, слухачів та викладачів вишів юридичної спрямованості всіх форм навчання.

Annotation:

The training manual reflects the main issues of the implementation of criminal proceedings, which is disclosed taking into account the current criminal procedural legislation as of October 1, 2021. The publication corresponds to the program of the educational discipline "Criminal Procedure". The manual is designed for cadets, students, trainees and teachers of universities with a legal focus of all forms of education.

Бібліографічний опис:

Кримінальний процес України у питаннях і відповідях : навч. посіб. / авт. кол. ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. Т. Г. Фоміної. – Харків : ХНУВС, 2021. – 300 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/89ae6eee-61d9-449c-95de-3a4853ab2153

Особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері домашнього насильства

Аннотація:

У науково-методичних рекомендаціях з урахуванням міжнародно-правових актів, зокрема, Стамбульської конвенції, та положень національного законодавства висвітлено особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування злочинів, пов’язаних з домашнім насильством. Надано практичні рекомендації щодо оцінки ризиків імовірної негативної поведінки особи, яка підозрюється вчиненні злочину, пов’язаного з домашнім насильством. Розкрито особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування злочинів, пов’язаних з домашнім насильством. Висвітлено позитивний міжнародний досвід з досліджуваної проблематики.

Annotation:

The scientific and methodological recommendations, taking into account international legal acts, in particular, the Istanbul Convention, and the provisions of national legislation highlight the peculiarities of choosing a preventive measure during the investigation of crimes related to domestic violence. Practical recommendations are provided for assessing the risks of possible negative behavior of a person suspected of committing a crime related to domestic violence. The peculiarities of choosing a preventive measure during the investigation of crimes related to domestic violence are disclosed. Positive international experience on the investigated issues is highlighted.

Бібліографічний опис:

Особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері домашнього насильства : науково-методичні рекомендації / М.С. Цуцкірідзе, В.В. Романюк, Т.Г. Фоміна, В.В. Бурлака та інші. Харків, 2021. 64 с.

Особливості застосування запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством.

Аннотація:

У статті з урахуванням аналізу міжнародних правових документах, чинного законодавства, практики ЄСПЛ, національної судової практики виокремлено особливості застосування запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, зокрема, що стосуються підстав застосування запобіжних заходів, обставин, що враховуються при їх обранні, порядку обрання обмежувальних заходів. Наведено перелік обставин, які можуть бути з’ясовані під час застосування запобіжного заходу щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, пов’язаного з домашнім насильством, та оцінки ризиків негативної поведінки такої особи під час кримінального провадження. Доведено, що в ході вирішення питання про обрання запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері домашнього насильства доречним є застосування саме обмежувальних заходів, передбачених ч. 6 ст. 194 КПК України.

Annotation:

The article, taking into account the analysis of international legal documents, current legislation, the practice of the ECtHR, national judicial practice, highlights the peculiarities of the application of a preventive measure during the investigation of criminal offenses related to domestic violence, in particular, regarding the grounds for applying preventive measures, the circumstances that are taken into account when their election, the order of election of restrictive measures. The list of circumstances that can be clarified during the application of a preventive measure against a person suspected of committing a crime related to domestic violence and the assessment of the risks of negative behavior of such a person during criminal proceedings is given. It has been proven that in the course of solving the issue of choosing a preventive measure during the investigation of criminal offenses in the field of domestic violence, it is appropriate to apply the restrictive measures provided for in Part 6 of Art. 194 of the CCP of Ukraine.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Особливості застосування запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2021 № 4. С. 243- 256. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2021.4.21

Застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні: проблеми теорії та практики

Аннотація:

Монографію присвячено вивченню і розв’язанню теоретикоприкладних проблем, пов’язаних із застосуванням запобіжних заходів. У роботі крізь призму правозастосовних реалій розкрито сутність та порядок застосування неізоляційних та ізоляційних запобіжних заходів. На підставі комплексного дослідження чинного кримінального процесуального законодавства виявлено недоліки правового регулювання процесуального порядку застосування запобіжних заходів та запропоновано шляхи їх усунення. Видання адресоване фахівцям у сфері кримінального процесу, викладачам, ад’юнктам, аспірантам, студентам і курсантам вищих юридичних навчальних закладів, а також юристампрактикам.

Annotation:

The monograph is devoted to the study and solution of theoretical and applied problems related to the use of preventive measures. In the work through the prism of law-enforcement realities, the essence and order of application of non-isolation and isolation preventive measures are revealed. On the basis of a comprehensive study of the current criminal procedural legislation, deficiencies in the legal regulation of the procedural order of application of preventive measures were identified and ways of their elimination were proposed. The publication is addressed to specialists in the field of criminal procedure, teachers, adjuncts, graduate students, students and cadets of higher legal educational institutions, as well as practicing lawyers.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні: проблеми теорії та практики: монографія. [Наук. ред. О. О. Юхно]. Харків: Панов, 2020. 576 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/a8320ad4-464b-4088-9bd3-5432fa68b2db

Превентивне затримання: запобіжний або «позапроцесуальний» захід?

Аннотація:

Визначено сучасні проблеми регламентації порядку превентивного затримання, окреслено проблемні моменти щодо визначення строків превентивного затримання та суб’єктів його здійснення. З’ясовано відмінності між превентивним затриманням та затриманням у порядку ст. 208 КПК України, а також триманням під вартою. Висловлено власний погляд щодо можливого вдосконалення законодавства в частині регламентації порядку превентивного затримання.

Annotation:

Introduction of preventive detention in national legislation in 2014 has caused controversy among lawyers about the expediency of its existence. The author of the article has defined the current problems in the regulation of preventive detention’s procedure; has outlined the problematic issues on determining the terms of preventive detention and the subjects of its implementation; has clarified the differences between preventive detention and detention within the Art. 208 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, as well as detention in custody; has expressed own opinion on the possible improvement of the legislation regarding the regulation of preventive detention’s procedure. It has been concluded that preventive detention’s procedure requires to be reviewed at the legislative level. The systematic analysis of the provisions of the Criminal Procedural Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Combating Terrorism” demonstrated the fact of their inconsistency and contradiction. Besides, consolidation of preventive detention raises doubts about the legality of its regulation and raises questions about the conformity of the legislative provisions on terms and the procedure for its implementation to the Constitution of Ukraine. The procedure for this type of detention at the legislative level is virtually undefined, and substatutory regulation of this institution is imperfect. The author has expressed her conviction that it is expedient to align the provisions of the Art. 15-1 of the Law of Ukraine “On Combating Terrorism” with the provisions of the Constitution of Ukraine and the Criminal Procedural Code of Ukraine in the conditions of hostilities in the East of Ukraine and conduction of anti-terrorist operation. Such a way is possible only if the Criminal Procedural Code of Ukraine determines preventive detention as the type of preventive measures; determining the reasons for such detention; regulation of the procedure for its implementation, with reference to the subjects of direct detention and the subjects of subsequent decision-making on detention in custody within criminal proceedings. Provisions on the terms of preventive detention and the subjects who make decisions on detention in custody for more than 72 hours also need to comply with the Art. 29 of the Constitution of Ukraine.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Превентивне затримання: запобіжний або «позапроцесуальний» захід? Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. 2019. Вип 83. С. 240-246. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/902c5311-805e-4119-ab0e-8e49e2379884

Визначення місця виконання домашнього арешту: теоретичні та практичні аспекти.

Аннотація:

У чинному КПК України домашній арешт закріплено як один із видів запобіжних заходів. Аналіз статистичних даних щодо обрання домашнього арешту у 2013–2017 рр. засвідчив факт збільшення кількості випадків його застосування з 13,6% до 23,5% від загальної кількості обраних запобіжних заходів. Такі показники свідчить про поступово зростаючу довіру практичних працівників до введеного у 2012 році запобіжного заходу. Натомість, у практичній діяльності залишається ряд спірних питань, які вимагають окремого вивчення, зокрема, визначення місця виконання домашнього арешту. Мета статті полягає у розкритті питань щодо визначення місця виконання домашнього арешту та доцільності з’ясування думки осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим під час обрання цього виду запобіжного заходу. Зроблено висновок, що згідно з діючим кримінальним процесуальним законодавством місцем виконання домашнього арешту вважається житло підозрюваного, обвинуваченого у разі, коли він: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації. Вказано, що проблемним з практичного погляду є питання визначення місця домашнього арешту, коли підозрюваний захворів і його слід госпіталізувати. У зв’язку з цим наголошено на необхідності закріплення у КПК України положення про те, що у разі госпіталізації підозрюваного, обвинуваченого тимчасовим місцем утримання його під домашнім арештом слід уважати лікувальну установу. Окремо вивчено питання щодо дій слідчого судді, суду у випадку, коли власник житла заперечує проти того, щоб його житло було використано як місце виконання домашнього арешту. Обґрунтовано позицію, що у такому випадку слідчий суддя, суд повинен урахувати всі обставини, викладені у ст. 178 КПК України, а також позицію власника житла та осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим. Крім того, повинно бути з’ясовано, в яких відносинах перебувають співмешканці житла. З урахуванням усіх обставин слідчий суддя, суд обирає або домашній арешт, або інший запобіжний захід.

Annotation:

The house arrest in the current Criminal Procedural Code of Ukraine is consolidated as one of the types of preventive measures. Analysis of statistics on selecting the house arrest in 2013–2017 has indicated an increase in the number of cases of its application from 13.6% to 23.5%. Such indicators testify to the gradually growing trust of practical workers to the preventive measure implemented in 2012. Instead, a number of disputable matters remain to be resolved in practice, which require separate study, in particular, to determine the place of executing the house arrest. The objective of the article is to reveal issues regarding the definition of the place of executing house arrest and the expediency of finding out the opinion of persons living together with a suspect, an accused while choosing this type of preventive measure. It has been concluded that the place of executing the house arrest according to the current criminal procedural law is assumed to be the dwelling place of a suspect, an accused, in case if he: 1) is the owner (co-owner) of such a dwelling place; 2) is registered in such a dwelling place; 3) permanently or temporarily resides in such a dwelling place without registration. It has been indicated that the problematic issue from a practical point of view is to determine the place of the house arrest, when a suspect falls ill and should be hospitalized. In this regard, the author has emphasized on the necessity to consolidate the provision in the Criminal Procedural Code of Ukraine that a medical institution should be considered as temporary place of the house arrest, in case of the hospitalization of a suspect, an accused. The actions of an investigating judge, the court have been separately studied in case, when the homeowner objects to use his dwelling as the place of executing house arrest. The author has grounded the position that in this case an investigating judge, the court must take into account all the circumstances set forth in the Art. 178 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, as well as the position of the owner of the dwelling and persons living with a suspect, an accused. Besides, relations between the co-residents of a dwelling place should be clarified. Taking into account all circumstances, an investigating judge, the court chooses either the house arrest or other preventive measures.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Визначення місця виконання домашнього арешту: теоретичні та практичні аспекти. Вісник кримінального судочинства. 2019. № 1. С. 84-91. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/d01456c3-476d-4e49-b9f7-96a776224ef1

Проблемні питання щодо виконання ухвали про здійснення приводу під час досудового розслідування

Аннотація:

Досліджено порядок застосування приводу під час досудового розслідування. Виокремлено проблемні питання, які виникають в практичній діяльності під час виконання ухвали слідчого судді про здійснення примусового супроводження особи до слідчого, прокурора, судді. Надано пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства в частині виконання ухвали про здійснення приводу, зокрема, запропоновано розробити спільну інструкцію, в якій передбачити порядок виконання ухвали про здійснення приводу. З’ясовано, що положення КПК України, в яких унормовано порядок розгляду клопотання про здійснення приводу, перебувають в системному зв’язку з нормами, якими передбачено застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як виклик слідчим, прокурором. Здійсненню приводу підозрюваного, обвинуваченого або свідка має передувати їх виклик, зокрема, з урахуванням вимоги про те, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. Наголошено, що слідчий чи прокурор зазвичай зацікавлені у присутності особи, а не в тому, щоб створювати для неї якісь незручності у вигляді накладення грошового стягнення чи приводу. Крім того, такі заходи вимагають від слідчого здійснення додаткової роботи (складення клопотання, подання його до суду тощо), а значить йому простіше перенести час виклику, ніж здійснювати необхідні процедури. Зазначені нижче заходи реагування на неприбуття особи за повісткою зазвичай застосовуються, коли слідчий не може забезпечити явку особи звичайними заходами. Зроблено висновок, що дослідження порядку виконання ухвали про здійснення приводу дає змогу констатувати, що окремі законодавчі положення з цього питання залишаються неврегульованими та вимагають формування відповідних пропозицій з їх удосконалення.

Annotation:

The order of application of the drive during the pre-trial investigation is explored. The problematic issues that arise in the practical activity during execution of the decision of the investigating judge on implementation and forced attendance of the person to the investigator, prosecutor and judge are identified. Proposals on improvement of criminal procedural legislation in the part of implementation of the decision on the implementation of the case are given; in particular, it is proposed to develop a joint instruction, in which the order of execution of the decision on the implementation of the drive is to be provided. It is clarified that the provisions of the CPC of Ukraine, which regulate the procedure for reviewing the application for implementation of the cause, are systematically linked to the norms that provide for the application of such a measure for the provision of criminal proceedings, as a challenge by the investigator, the prosecutor. The conduct of a suspect, accused or witness statement must precede their challenge, in particular, with the requirement that the person should receive a call for a call or be notified of it by another way no later than three days before the day when he is obliged to arrive at the call. It is noted that an investigator or prosecutor is usually interested in the presence of a person, and not in order to create for her some inconvenience in the form of imposing a pecuniary charge or a charge. In addition, such measures require the investigator to carry out additional work (filing a petition, lodging it with the court, etc.) which means it is easier for him to delay the call than to carry out the necessary procedures. The following measures to respond to a non-arrival person are usually used when the investigator cannot provide the appearance of a person by usual means. It is concluded that the study of the order of execution of the decision on the implementation of the case makes it possible to state that certain legislative provisions on this issue remain unresolved, which require the formation of appropriate proposals for their improvement.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г., Абламський С.Є. Проблемні питання щодо виконання ухвали про здійснення приводу під час досудового розслідування. Науковий вісник публічного та приватного права. 2019. Випуск 1. Том 2. С. 188-194. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/f4c07420-a59a-4e78-b978-87d41e8c43a1

Критерії визначення слідчим суддею, судом розміру застави під час кримінального провадження

Аннотація:

На підставі аналізу практики ЄСПЛ, а також національного кримінального процесуального законодавства формулюються критерії визначення розміру застави під час обрання запобіжного заходу. Розкривається зміст виключних випадків, що дають змогу призначати заставу в розмірі, який перевищує максимальну межу, визначену у частині п’ятій ст. 182 КПК України. Аналізується питання щодо необхідності підтвердження легальності грошей, внесених у якості застави. Вказано на необхідність перегляду національних положень щодо закріплення обов’язку слідчого судді, суду під час вирішення питання про визначення розміру застави враховувати інформацію про джерело доходів підозрюваного, обвинуваченого.

Annotation:

The author of the article, based on the analysis of the practice of the European Court of Human Rights and the national criminal procedural law, has formulated the criteria for determining the amount of a bail within the criminal proceedings. First of all, the amount of a bail should serve as a guarantee of the proper conduct of a suspect, accused and should facilitate his duty to arrive to an investigator, prosecutor, investigating judge, court. Secondly, while determining the amount of a bail, we should consider the financial situation of a suspect, accused and his solvency. Consequently, the amount of a bail should not be designedly excessive for a suspect, accused. Thirdly, the national judicial authorities must determine the amount of a bail, taking into account the data on the amount of the proceeds of a suspect, accused. Fourthly, an investigating judge, the court in exceptional cases may appoint a bail exceeding the maximum limits. In this case, we have to consider all the circumstances of the criminal proceedings in aggregate, including the type of the offense, its consequences for the society, data about a person (the position occupied by a suspect, accused at the time of the commission of the offense, his reputation and solvency, etc.). However, an investigating judge, the court in their decisions must both indicate the existence of exceptional cases, and substantiate, confirm them with concrete evidence. The author has revealed the content of exceptional cases that allow the assignment of a bail exceeding the maximum limit specified in Part 5 of the Art. 182 of the Criminal Procedural Code of Ukraine. The author has analyzed the issue of the need to confirm the legality of the money made as a bail. The author has indicated on the necessity of the revision of national provisions related to the assignment of the duty of an investigating judge, the court to take into account the information on the source of income of a suspect, accused while determining the amount of a bail.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Критерії визначення слідчим суддею, судом розміру застави під час кримінального провадження. Слово національної школи суддів України. 2019. № 1. C. 141-152. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/5876c46c-f43e-4bcc-9082-681d2e7ac455

Взаємодія слідчого з іншими органами і підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень

Аннотація:

У навчальному посібнику на основі чинного законодавства України, навчальної та монографічної літератури, практичного досвіду авторів у правоохоронних органах, висвітлено актуальні питання організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, експертом, спеціалістом, прокурором тощо. Розглянуто теоретичні підходи до поняття «взаємодія», надано класифікація видів і форм взаємодії, а також розкрито проблемні теоретичні та прикладні питання взаємодії під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Розраховано на курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів, аспірантів, викладачів, науковців вищих юридичних навчальних закладів, працівників органів досудового розслідування та інших підрозділів Національної поліції України, прокуратури.

Annotation:

У навчальному посібнику на основі чинного законодавства України, навчальної та монографічної літератури, практичного досвіду авторів у правоохоронних органах, висвітлено актуальні питання організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, експертом, спеціалістом, прокурором тощо. Розглянуто теоретичні підходи до поняття «взаємодія», надано класифікація видів і форм взаємодії, а також розкрито проблемні теоретичні та прикладні питання взаємодії під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Розраховано на курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів, аспірантів, викладачів, науковців вищих юридичних навчальних закладів, працівників органів досудового розслідування та інших підрозділів Національної поліції України, прокуратури.

Бібліографічний опис:

Взаємодія слідчого з іншими органами і підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень : навч. посіб. / С. Є. Абламський, О. О. Юхно, Т. Г. Фоміна та ін.; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Харків : ФОП Панов А. М., 2019. – 209 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/a50834a5-e9f1-40a0-9000-942da29a1529

Забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування

Аннотація:

У монографії вивчено та проаналізовано теоретико-правові засади забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування. Досліджено світовий досвід правового регулювання забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування. З цією метою проаналізовано законодавства країн Європейського Союзу та пострадянського простору. Проведено теоретичне дослідження процесуального механізму забезпечення конституційних прав та свобод особи під час провадження досудового розслідування, виявлено прогалини у правовому регулюванні в даній сфері з урахуванням вимог Конституції України, динаміки розвитку законодавства і досягнень кримінальної процесуальної науки, визначено шляхи їх усунення. Монографію виконано із урахуванням останніх змін до чинного законодавства станом на 1 червня 2019 р. Робота може бути корисна науковців, працівників правоохоронних органів (зокрема, слідчих підрозділів Національної поліції України), викладачів, аспірантів, студентів юридичних вищих навчальних закладів, а також для всіх тих, хто цікавиться питаннями забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування.

Annotation:

In the monograph, the authors study and analyse theoretic legal principles of ensuring the rights, freedoms and legitimate interests of the person at the stage of pre-trial investigation. The world experience of legal regulation of ensuring the rights, freedoms and legitimate interests of the person at the stage of pre-trial investigation is studied. For this purpose, the legislation of countries of the European Union and the post-Soviet region is analysed. The procedural mechanism of ensuring the constitutional rights and freedoms of a person during the pre-trial investigation is under theoretical study, gaps in legal regulation in this feld are revealed, considering the requirements of the Constitution of Ukraine, dynamics of legislation development and achievements of criminal procedure science, as well as ways of their elimination are determined. The monograph considers the latest amendments to the current legislation as of 1 June 2019. The work can be useful for scientists, law enforcement ofcials (in particular, investigative units of the National Police of Ukraine), teachers, graduate students, students of law institution of higher education, as well as for all concerned with the rights, freedoms and legitimate interests of a person at the pre-trial stage.

Бібліографічний опис:

Забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування: монографія / В. Г. Дрозд, А. В. Пономаренко, С. Є. Абламський та ін. ; Держ. наук.-досл. ін-т. ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. 498 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/2bec4ff0-55fe-4d99-ad32-6812313855c1

Особисте зобов’язання: процесуальна характеристика та практика застосування

Аннотація:

У статті досліджено процесуальну сутність такого запобіжного заходу як особисте зобов’язання та визначено особливості його застосування під час кримінального провадження. Вказано, що це найбільш м’який з передбачених КПК України запобіжних заходів, процесуальна сутність якого полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого певних обов’язків, визначених слідчим суддею, судом. Особистому зобов’язанню, як й іншим запобіжним заходам, притаманні такі ознаки, як примусовість та превентивність. Наголошено на тому, що необхідність застосування під час кримінального провадження практики ЄСПЛ, й зокрема його висновків, що містяться у рішенні по справі «Котій проти України», свідчить про потребу перегляду законодавчих положень стосовно можливості оскарження під час досудового розслідування запобіжних заходів, у тому числі найбільш м’якого. У зв’язку з тим, запропоновано внести зміни до чинного КПК України та передбачити можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування застосування усіх запобіжних заходів.

Annotation:

The author of the article has researched the procedural nature of such a preventive measure as a personal obligation and has specified the peculiarities of its application during the criminal proceedings. It has been indicated that this is the most mild preventive measures provided by the Criminal Procedural Code of Ukraine, which procedural essence is to impose on a suspect, accused of certain duties determined by an investigating judge, court. Personal obligation, as well as other preventive measures, have such features as coercion and prevention. It has been emphasized that the necessity of applying the practice of the ECHR during the criminal proceedings, and in particular its conclusions, contained in the decision on the case of “Koty v. Ukraine”, indicate on the need to revise the legislative provisions regarding the possibility of appeal in the pre-trial investigation of preventive measures, including the most mild. In this regard, the author has suggested to amend the current Criminal Procedural Code of Ukraine and provide the possibility to appeal the usage of all preventive measures during the pre-trial investigation.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Особисте зобов’язання: процесуальна характеристика та практика застосування /Т.Г. Фоміна// Вісник Національної академії правових наук України. 2018. № 2. С. 41-54.

Обов’язки, що покладаються на особу під час застосування запобіжного заходу

Аннотація:

У статті досліджено процесуальну сутність обов’язків, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, а саме таких обов’язків, як прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; носити електронний засіб контролю та інші обов’язки.

Annotation:

The author of the article has studied the procedural nature of the duties imposed on a suspect, accused of applying a preventive measure not related to detention, namely, such duties as to arrive at a designated official with the prescribed periodicity; not to leave the settlement without the permission of an investigator, prosecutor or court; to notify an investigator, prosecutor or court of a change of place of residence and / or place of work; not to attend places designated by an investigating judge or court; to undergo treatment for narcotic or alcohol dependence; to wear electronic control device and other responsibilities.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Обов’язки, що покладаються на особу під час застосування запобіжного заходу /Т.Г. Фоміна //Eurasian Academic Research Journal. (Multilanguage science journal). 2018. № 4 (22). С.60-69

Процесуальний статус поручителя у кримінальному провадженні: проблеми визначення та шляхи удосконалення

Аннотація:

Досліджено процесуальний статус поручителя у кримінальному провадженні та сформульовано пропозиції до КПК України у частині регламентації порядку застосування особистої поруки. З цією метою у статті окремо розглянуто питання щодо порядку залучення поручителя, процесуальних вимог до нього. Запропоновано закріпити на рівні закону відповідний перелік прав та обов’язків поручителя.

Annotation:

The author has studied the procedural status of a pledger within criminal proceedings and has formulated propositions to the Criminal Procedural Code of Ukraine in part of regulating the procedure for the application of personal surety. For this purpose, the author of the article has separately studied the issue of the procedure for involving a pledger. It has been indicated that the initiative on involving a pledger for criminal proceedings may be initiated by both a suspect, accused, on whom the issue of the application of a preventive measure is being decided, and by persons who wish to take the bail of a suspect, accused. Instead, an investigating judge, court may choose a preventive measure in the form of a personal surety only if a pledger agrees or his application for taking a bail of a suspect, accused. It has been stressed that the statutory requirements are the trust or special confidence of an investigating judge, court to a pledger. Trust and special confidence, above all, are the awareness of an investigating judge, court that a pledger can contribute to the achievement of the purpose of a preventive measure and the execution of the duties by a suspect, accused, and secondly, they are based on the special moral qualities of a pledger, his authority. It has been concluded that personal surety is a preventive measure far from perfect in terms of legal enforcement, since the legislator has not resolved a number of important issues. Consequently, it is necessary to improve the provisions of the Art. 180 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, and secondly, to regulate the procedural status of a pledger by amending the Criminal Procedural Code of Ukraine with a separate norm.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Процесуальний статус поручителя у кримінальному провадженні: проблеми визначення та шляхи удосконалення/Т.Г. Фоміна//Проблеми законності. 2018. Вип. 142. С. 200-210.

Судове рішення як юридична підстава застосування запобіжного заходу

Аннотація:

У статті вивчена сутність судового рішення як юридичної підстави застосування запобіжних заходів. Дана правова характеристика ухвалам слідчого судді, суду про застосування та відмову в застосуванні запобіжного заходу. Окремо розкрито питання вступу в законну силу судового рішення про застосування запобіжного заходу.

Annotation:

The author of the article has studied the essence of judgments as the legal basis for the application of preventive measures. The legal characteristics to the decisions on the application and refusal to apply a preventive measure have been provided. The author has considered the issue of the possibility of taking a decision by an investigating judge, the court to apply a more severe preventive measure than that specified in the petition of an investigator, a prosecutor. The systematic analysis of the norms of the Criminal Procedural Code of Ukraine, which regulates the procedure of applying preventive measures, allowed us to conclude that in the case, when an investigating judge, the court considers that the preventive measure under the petition of an investigator, a prosecutor, does not correspond to the gravity of the crime and the personality of the suspect, the accused, there is no right to apply a more severe preventive measure. Consequently, an investigating judge, the court has the right to apply for only a less restrictive preventive measure than the one specified in the petition. Such requirements for a judgment on the application of a preventive measure, such as legality, feasibility and justification, have been characterized. The author has separately revealed the issue regarding the legal validity of the decision on the application of a preventive measure specified in the decision and in the sentence. It has been emphasized that a judgment on the application of a preventive measure in the form of a decision should be immediately executed after its announcement. Instead, the issue of the legal validity of the decision to apply a preventive measure, specified in the sentence, has no definite solution, and therefore needs to be regulated at the level of the Criminal Procedural Code of Ukraine. It has been concluded that the decision to apply a preventive measure is one of the main stages of the enforcement process. A judgment is the legal basis for the application of a preventive measure. An investigating judge, the court according to the results of consideration of the petition made by an investigator, a prosecutor may rule on the application or refusal to apply a preventive measure. An investigating judge, the court can apply to a person both a preventive measure under the petition of an investigator, a prosecutor and a less restrictive preventive measure than the one specified in the petition, but does not have the right to apply a more severe preventive measure.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Судове рішення як юридична підстава застосування запобіжного заходу/Т.Г. Фоміна// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2018. № 1 (106). С. 71-75.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу

Аннотація:

Визначена сутність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Розглянуто особливості оцінки слідчим суддею, судом вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує особі; віку та стану здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцності його соціальних зв’язків; наявності у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутації, майнового стану, наявності судимостей; дотримання ним умов застосованих раніше запобіжних заходів та інші обставини.

Annotation:

The author of the article has defined the essence of circumstances considered while choosing a preventive measure. The author has studied the peculiarities of evaluating such circumstances by an investigating judge, court as: 1) ponder ability of available evidence of committing a criminal offense by a suspect, accused; 2) the severity of the punishment, which threatens the relevant person in case of recognition of a suspect, an accused guilty of a criminal offense in the commission of which he is suspected, accused; 3) the age and state of health of a suspect, an accused; 4) the strength of social contacts of a suspect, an accused in the place of his permanent residence, including the availability of the family and dependents; 5) availability of a permanent place of work or training of a suspect, an accused; 6) the reputation of a suspect, an accused; 7) financial condition of a suspect, an accused; 8) existence of convictions of a suspect, an accused; 9) compliance with the conditions of the applied preventive measures by a suspect, an accused, if they were applied earlier to him; 10) existence of a notice of suspicion to a person of committing another criminal offense; 11) the amount of property damage, for causing which a person is accused, suspected or the amount of income, in receipt of which as a result of a criminal offense, a person is suspected, accused, as well as the ponder ability of available evidence, which ground the relevant circumstances. It has been concluded that in order to determine the decision on the application of a certain type of preventive measures, all circumstances provided in the Art. 178 of the Criminal Procedural Code of Ukraine must be taken into account. These circumstances can be assessed either separately or in aggregate. This is due to the fact that some circumstances are decisive; however, in their aggregate assessment, they lead to the decision to apply a certain type of preventive measures, desirable in a particular legal situation.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу/Т.Г. Фоміна// Форум права: електрон. наук. фахове вид. 2018. № 1. С. 95–104. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2018_1_15.pdf

Сутність процесуального порядку застосування запобіжного заходу

Аннотація:

Стаття присвячена з’ясуванню сутності процесуального порядку застосування запобіжних заходів, встановленню змісту таких процесуальних рішень, як обрання, зміна, продовження дії, скасування та припинення дії запобіжного заходу. На підставі системного аналізу норм КПК України та вивчення судової практики розкрито зміст процесу застосування запобіжних заходів із визначенням його початкового та кінцевого моменту.

Annotation:

The article is focused on the clarification of the essence of procedure for the application of preventive measures, establishment of the content of such procedural decisions, such as election, change, extension, cancellation and termination of preventive measures. Based on the systematic analysis of the norms of the Criminal Procedural Code of Ukraine and the study of judicial practice, the author has revealed the content of the process of applying preventive measures with the determination of its initial and final moment.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Сутність процесуального порядку застосування запобіжного заходу/ Т.Г. Фоміна//Підприємництво, господарство і право. 2018. № 2. С. 207-211.

Обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду під час застосування запобіжних заходів крізь призму практики ЄСПЛ

Аннотація:

У статті на підставі вивчення практики Європейського суду з прав людини досліджується питання тлумачення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вивчення позиції ЄСПЛ призводить до розуміння сутності даного ризику як однієї з підстав застосування запобіжних заходів.

Annotation:

The author of the article based on the practice of the European Court of Human Rights has researched the issue of interpretation of of the risk of hiding from pre-trial agencies and/or the court. Studying the position of the European Court of Human Rights leads to understanding the essence of this risk as one of the grounds of using preventive measures.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду під час застосування запобіжних заходів крізь призму практики ЄСПЛ/Т.Г. Фоміна// Судова та слідча практика в Україні. 2018. № 6. С. 126-130.

Тимчасовий арешт як спеціальний вид тримання під вартою: підстави та процесуальний порядок застосування

Аннотація:

Досліджено питання процесуального порядку застосування тимчасового арешту. Визначено, що у КПК України у правовій регламентації даного питання наявні деякі проблеми, зокрема відсутнє чітке визначення змісту клопотання про застосування тимчасового арешту. Висвітлено практичні проблеми під час обрання даного виду запобіжного заходу.

Annotation:

The author has researched the issue of the procedure of the application of the temporary arrest. It has been determined that the Criminal Procedural Code contains some problems within legal regulation of this issue, in particular there is no clear definition of the content of the request to apply the temporary arrest. The author has highlighted the practical problems while choosing this type of a preventive measure.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Тимчасовий арешт як спеціальний вид тримання під вартою: підстави та процесуальний порядок застосування /Т.Г. Фоміна//Часопис Київського університету права. 2017. № 4. С. 230-234.

Специальные меры пресечения по действующему уголовному процессуальному законодательству Украины

Аннотація:

В статье предоставляется процессуальная характеристика специальным мерам пресечения, которые применяются к определенной категории подозреваемых, обвиняемых, статус которых обусловлен возрастом, психическим состоянием, или при экстрадиции. Закрепление специальных мер пресечения в УПК Украины свидетельствует о том, что законодатель обеспечивает возможность ситуативного подхода к их применению в практике осуществления уголовного производства

Annotation:

The author of the article provides procedural characteristics of special preventive measures that are applied to a certain category of suspects, accused, whose status is determined by age, mental state, or while extradition. The establishment of special preventive measures in the Criminal Procedural Code of Ukraine indicates that the legislator provides an opportunity for a situational approach to their application in the practice of criminal proceedings.

Бібліографічний опис:

Фомина Т. Г. Специальные меры пресечения по действующему уголовному процессуальному законодательству Украины Т. Г. Фомина // Закон и жизнь 2017. № 8/2. С. 150-154.

Екстрадиційний арешт: правова регламентація та практика застосування.

Аннотація:

В статье определены основания и процессуальный порядок применения меры пресечения в виде экстрадиционного ареста как особого вида содержания под стражей, который избирается исключительно с целью обеспечения экстрадиции лица. Рассматривается практика ЭСПЧ о нарушениях Украиной статей 3, 5, 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод при решении национальными судами вопросов экстрадиции. Определено, что на уровне УПК Украины, в правовой регламентации данного вопроса имеются некоторые проблемы. В связи с тем, предложены пути совершенствования порядка применения экстрадиционного ареста.

Annotation:

The author of the article has defined the grounds and procedure for the application of a preventive measure in the form of the extradition arrest as a special type of the detention in custody of a person, which is solely chosen for the purpose of the extradition of a person. The author has studied the practice of the ECHR concerning violations by Ukraine of the Articles 3, 5, 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, when national courts try the issues of the extradition. It has been determined that there are some problems in the legal regulation of this issue at the level of the Criminal Procedural Code of Ukraine. In this regard, the author has suggested the ways to improve the procedure for the application of the extradition arrests.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Екстрадиційний арешт: правова регламентація та практика застосування/ Т.Г. Фомина //Прикарпатський юридичний вісник. 2017. № 5. С. 213-216

Інститут запобіжних заходів: ретроспективний аналіз та перспективи реформування

Аннотація:

Исследованы нормативно-правовые акты XIX–XXI веков, на основании чего определен перечень мер пресечения, которые применялись в советский период при осуществлении уголовного судопроизводства на территории нашего государства. Намечены пути реформирования данного института в современный период.

Annotation:

The scientific approach to the reform of the legal system leads to address to the historical analysis of the formation of one of the main institutions of criminal procedural law – preventive measures. Historical approach to the study of a particular legal phenomenon, in particular preventive measures, made it possible to determine how and when this institution arose, what stages of development it passed, and on this basis – to predict the perspectives for its development. Regulatory acts of the XIX–XXI centuries have been studied, the list of preventive measures that were used in the Soviet period during the criminal judicial proceedings on the territory of our state has been determined, and the ways of reforming this institution in the modern period have been outlined. It has been established that the period from 1917 to 2012 is characterized by the formation of the institution of preventive measures under the Criminal and Procedural Code of Ukrainian Socialist Soviet Republic of 1922, 1927 and 1960. The system of preventive measures in accordance with the Criminal and Procedural Code of Ukrainian Socialist Soviet Republic of 1922 included a written undertaking not to leave the place, a personal and property guarantee, a pledge, house arrest and detention in custody. In 1927, the system of preventive measures, in addition to those mentioned, included such a measure as the guarantee of professional and other non-governmental organizations. According to the Criminal and Procedural Code of 1960, the system of preventive measures has been somewhat modified, since such measures as caution bail and house arrest were excluded. In this regard, the most used preventive measures were a written undertaking not to leave the place and detention in custody. Alternative preventive measures were not actually applied. In 2012, there was a new stage in the development of criminal judicial proceedings in Ukraine, which indicated the formation of a modern model of the institution of preventive measures aimed at ensuring human rights during their application. Taking into account the directions of development, we have defined the Strategy for the reform of the judicial system and related legal institutions for 2015–2020, further improvement of the institution of preventive measures should be carried out in accordance with international legal standards.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Інститут запобіжних заходів: ретроспективний аналіз та перспективи реформування/Т.Г. Фоміна// Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2017. № 4.С. 145-153

СПЕЦИАЛЬНЫЕ МЕРЫ ПРЕСЕЧЕНИЯ ПО ДЕЙСТВУЮЩЕМУ УГОЛОВНОМУ ПРОЦЕССУАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ УКРАИНЫ

Аннотація:

В статье предоставляется процессуальная характеристика специальным мерам пресечения, которые применяются к определенной категории подозреваемых, обвиняемых, статус которых обусловлен возрастом, психическим состоянием, или при экстрадиции. Закрепление специальных мер пресечения в УПК Украины свидетельствует о том, что законодатель обеспечивает возможность ситуативного подхода к их применению в практике осуществления уголовного производства.

Annotation:

The author of the article provides procedural characteristics of special preventive measures that are applied to a certain category of suspects, accused, whose status is determined by age, mental state, or while extradition. The establishment of special preventive measures in the Criminal Procedural Code of Ukraine indicates that the legislator provides an opportunity for a situational approach to their application in the practice of criminal proceedings.

Бібліографічний опис:

Фомина Т.Г. Специальные меры пресечения по действующему уголовному процессуальному законодательству Украины/Т.Г. Фомина // Закон и жизнь 2017. № 8/2. С. 150-154.

Процесуальний порядок обрання запобіжного заходу до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру

Аннотація:

В статье определено, что применение мер пресечения к психически больному человеку осуществляется в общем порядке с учетом особенностей, определенных главой 39 УПК Украины. Выделены и рассмотрены данные особенности. Предложены изменения в уголовное процессуальное законодательство Украины по вопросам порядка избрания специальных мер пресечения к лицу, в отношении которого предполагается применение принудительных мер медицинского характера.

Annotation:

The author of the article deals with the issues of determining the procedure for choosing a preventive measure against a person, who is under the application of compulsory measures of medical nature. Special attention is paid to the fact that nowadays the issues of applying preventive measures against persons suffering from mental illness have not found legal definition either at the level of the Criminal Procedural Code of Ukraine or at the level of the Law of Ukraine “On Psychiatric Aid”. It is also noted that during the realization of pre-trial investigation in criminal proceedings concerning the use of compulsory medical measures, we should take into account that the legal and restrictive nature of preventive measures necessitates the establishment of the system of guarantees that ensures their legitimate and justified application to a person who, as a result of a morbid state of the psyche, needs special care both from the international community and our country. In this regard, it is indicated that the current procedural law establishes the rule of double representation of the interests of a mentally ill person – by a defender and legal representative. The content of the activities of these participants of criminal proceedings concerning the protection and representation of the interests of the person is revealed. It has been determined that the selection of preventive measures for a mentally ill person is carried out in the general procedure for the application of preventive measures taking into account the features specified in the Chapter 39 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, in particular: 1) the only preventive measure provided by p. 1 of the Art. 508 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, namely the transfer for care to guardians, close relatives or family members with compulsory medical supervision or placement in a psychiatric institution in terms that exclude the dangerous behavior may be applied to a person, who is under the application of compulsory preventive measure of a medical nature; 2) selection of a preventive measure is possible only from the moment of establishing the fact of mental disorder or mental illness; 3) while solving the issue on selecting a preventive measure, we involve the defense counselor and legal representative of the person, concerning whom we assume the application of compulsory measures of medical nature; 4) the review by the investigating judge of a petition for the application of a preventive measure may be carried out without the participation of a person, if the nature of the disorder of mental activity or mental illness impedes the participation in the court session.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т.Г. Процесуальний порядок обрання запобіжного заходу до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру / Т.Г. Фоміна // Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ. - 2017. - № 1. С. 169 – 177.

Процесуальна характеристика запобіжних заходів, що обираються до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру

Аннотація:

У статті надається процесуальна характеристика спеціальним запобіжним заходам, таким як передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом та поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Запропоновано на рівні КПК України передбачити окремі норми, присвячені урегулюванню поняттю даних запобіжних заходів, порядку та строків їх застосування.

Annotation:

OF COMPULSORY MEASURES OF A MEDICAL NATURE IS FORESEEN The procedural characteristic to special preventive measures, such as the transfer to care of guardians, close relatives or family members with mandatory medical supervision and placement in a psychiatric institution in conditions that exclude the dangerous behavior, has been provided. Special attention is paid to the fact that today the current criminal procedural law does not define the concept of these preventive measures, the procedure for their selection or change, the terms of application. In this regard, it has been suggested to provide certain norms dealing with the settlement of this issue at the level of the Criminal Procedural Code (CPC) of Ukraine. The issue of medical supervision over a mentally ill person has been separately considered. It has been stated that the CPC of Ukraine does not contain provisions on the interpretation of this provision, the main points of appropriate medical supervision, the procedure, terms of provision and frequency of such supervision. In this regard, special attention was paid to the provisions of the Law of Ukraine “On Psychiatric Aid” that the supervision may take place both in outpatient and inpatient psychiatric care. The procedure for the use of a preventive measure in the form of placing a person in a psychiatric institution in conditions that exclude the dangerous behavior has been analyzed in detail. It has been indicated that the essential shortcoming of the current CPC of Ukraine is the lack of a clear definition of the procedure for placing a person in a psychiatric institution, the terms of application of such a measure or its continuation. At the same time, this preventive measure is actually equivalent to the most severe preventive measure – detention. Besides, a person is placed to a medical institution against his will and, most often, against the will of close relatives or family members. When applying this preventive measure to a person, the person is in conditions that restrict him in the right to liberty and personal integrity. In this regard, it has been offered to establish the period of application of this preventive measure in accordance with the rules for determining the term of detention. The author has also studied the issue of the possibility of appealing the use of preventive measures for a mentally ill person. The author has offered to provide among the decisions of an investigating judge that are to be appealed during the pre-trial investigation, a decision on the application of a preventive measure in the form of placing a person in a psychiatric institution in conditions that exclude the dangerous behavior, as well as the decision to extend the term in the Art. 309 of the CPC of Ukraine.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Процесуальна характеристика запобіжних заходів, що обираються до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру / Т. Г. Фоміна // Право і безпека. - 2017. - № 2. С. 101-107.

Окремі аспекти застосування запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд

Аннотація:

Розглядаються окремі питання застосування запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд. Вказано, що цей запобіжний захід є більш м’яким, порівняно з тими, які застосовуються до дорослих підозрюваних, обвинувачених. Тому у законі повинно бути пряме посилення на пріоритет застосування саме передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд. Сформульовані пропозиції до кримінального процесуального законодавства України.

Annotation:

Separate issues of application of a preventive measure in the form of probation of suspect or accused are concidered. It is indicated that this measure is more lenient than those that apply to an adult suspect, the accused. Therefore, the direct indication of the priority application exactly of probation of suspect or accused should be in the law. The proposals in the criminal procedural legislation of Ukraine are formulated.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Окремі аспекти застосування запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд / Т. Г. Фоміна // Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали Всеукр. наук.–практ. конф., м. Суми, 21–22 травня 2016 р. – Суми : Видавничий дім « Ельдорадо», 2016. – С. 175–177.

Особисте зобов’язання як квінтесенція гуманності в системі запобіжних заходів Кримінального процесуального кодексу України

Аннотація:

Розглядаються окремі питання застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. Наголошено, що особисте зобов’язання є найбільш м’яким у системі запобіжних заходів. проте його застосування дозволяє досягти завдання кримінального провадження а також забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків завдяки незначній мірі процесуального примусу, що характеризує його як найбільш гуманний запобіжний захід.

Annotation:

The separate issues of application of preventive measures in the form of personal recognisance are concidered. It is noted that the personal recognisance is more mild at the system of preventive measures, but its ussage allows to achieve the objectives of the criminal proceedings and to ensure the implementation by the suspect, the accused of the assigned to him the procedural duties due to the small extent of procedural coercion, describes it as the most humane measure.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Особисте зобов’язання як квінтесенція гуманності в системі запобіжних заходів Кримінального процесуального кодексу України / О. С. Петров, Т. Г. Фоміна // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : матеріали наук.–практ. конф. (м. Харків, 17 травня 2016). – С. 145–149.

Порядок применения меры пресечения в виде залога по уголовному процессуальному законодательству Украины

Аннотація:

У статті визначено процесуальний порядок застосування запобіжного заходу у вигляді застави за чинним законодавством України. Розглядаються питання щодо предмета застави, процесуального статусу заставодавця. Окремо вивчається порядок застосування застави як альтернативи триманню під вартою. Сформульовано пропозиції до кримінального процесуального законодавства України.

Annotation:

The author of the article has defined the procedure of applying interim measures in the form of a bail under the current legislation of Ukraine. The issues regarding the bail’s object, procedural status of a bailor are considered. Separately, the author has studied the procedure for applying a bail as alternatives to detention. Propositions into the criminal procedural legislation of Ukraine have been formulated.

Бібліографічний опис:

Фомина Т.Г. Порядок применения меры пресечения в виде залога по уголовному процессуальному законодательству Украины / Т.Г. Фомина // Верховенство права. – 2016. – № 1. – С. 135 –140.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ПІДОЗРЮВАНОГО ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

Аннотація:

Наведено перелік запобіжних заходів згідно з кримінальним процесуальним законодавством України. Визначено засоби забезпечення прав підозрюваного під час їхнього застосування. Окремо досліджено обов’язки слідчого, прокурора, слідчого судді під час вирішення питання про застосування запобіжних заходів. Указано на недоліки нормативної регламентації. У зв’язку з тим запропоновано певні напрямки удосконалення процесуального законодавства України.

Annotation:

Persons involved in criminal proceedings as suspects and defendants suffer significant limitations of the rights. Due to this fact the special urgency are the issue of guaranteeing their rights during criminal proceedings, and especially while using the preventive measures. The duties of an investigator, prosecutor, investigating judge while taking the decision on using preventive measures are studied in the article. It is indicated that an important way to guarantee the rights of the suspect is a requirement of the law to an investigator and prosecutor to initiate preventive measure, if there are relevant reason, because it is important for the suspect, which of the listed grounds provided an investigator, prosecutor, investigating judge the right to limit his rights. At the same time it is stressed that it is not enough only to state the reason for using preventive measures. It is necessary that these grounds are confirmed by relevant materials of the criminal proceedings. Besides, the duty of an investigating judge to consider all the circumstances affecting the choice of preventive measure is studied. It is indicated that the law provides provisions for giving the copies of the motion and materials for the suspect, which ground the need for preventive measure or its change. However, the Code does not state, who must hand a copy of the motion and indicated materials. Therefore, the author has offered to put this responsibility on the person who issued the motion (prosecutor or investigator), and therefore the part 2 of the Art. 184 and the part 3 of the Art. 200 of the Criminal Procedural Code of Ukraine should be clarified. Besides, in order to improve the provisions on guaranteeing the rights of the suspect it is suggested to amend the point 7 of the part 2 of the Art. 193 of the Criminal Procedural Code of Ukraine concerning the clarification to the suspect, the accused the right to file a motion to change the preventive measure. Consolidation of the relevant provisions in the current legislation, of course, will contribute to guaranteeing the rights of the suspect.

Бібліографічний опис:

Фоміна Т. Г. Деякі аспекти забезпечення прав підозрюваного під час застосування запобіжних заходів / Т. Г. Фоміна // Право і безпека. – 2015. – № 1. – С. 65 –71.