150 років Всеукраїнському товариству «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Товариство «Просвіта» виникло в 1868 р. у Львові як результат розвитку процесів українського відродження кінця XVIII – XIX cт. Головою новоствореного Товариства було обрано Анатоля Вахнянина, його заступником — Володимира Ганкевича. Вирішено було створити українську бібліотеку з читальнею і щорічно видавати календар для народу. За два роки було засновано три нові філії «Просвіти», організовано читальні, почали видавати друкований орган «Письмо з «Просвіти», а з 1880 р. під редакцією члена виділу «Просвіти» Володимира Барвінського стала виходити народовська політична газета «Діло». Після заснування «Просвіти» її філії утворено в Станиславові (1877), Коломиї (1880), Кутах (1897), Надвірні (1908), Косові (1909), Делятині (1912). Читальні «Просвіти» вели курси неписьменних, вечорниці, ставили п'єси, а крім того, створювали сільськогосподарські та промислові спілки, позичкові й ощадні каси. У цей час, завдяки діяльності «Просвіти», замість самоназви «русин» («руський») поширюється назва «українець» («український»). «Просвіта» відіграла значну роль у збереженні та розвитку української мови.
На той час за прикладом Галичини організовуються освітні товариства під назвою «Просвіта» на землях Наддніпрянщини: спочатку — в Одесі (1906), згодом — у Катеринославі, Житомирі, Кам'янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві. На Дону утворилась новочеркаська «Просвіта». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині та в Америці, зокрема, в Аргентині. На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке отримало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 р. за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою). Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» в Полтаві та Харкові. Проте у Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ'яненка. До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць — 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького та інших достойників. У добу Української революції усі генеральні секретарі, міністри освіти Української Народної Республіки та державні секретарі освітніх справ Західноукраїнської Народної Республіки (окрім П.Христюка та А.Артимовича) були членами «Просвіти». До Української Центральної Ради входили 122 члени «Просвіти». У виконавчих органах влади першої УНР представництво діячів «Просвіти» складало від 30 до 56 %, в Українській Державі — від 6 до 38 %, у другій УНР — від 24 до 56 %. У ЗУНР члени західноукраїнських осередків «Просвіти» складали від 36 до 47 % складу уряду — Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки, 44 представники «Просвіти» були в Українській національній раді ЗУНР.
Продовжувалася діяльність «Просвіти» і у подальші роки. На Київщині, Катеринославщині, Поділлі діяльність «Просвіти» провадилася до початку 1920-х рр., у середині 1920-х рр. частина їх була реорганізована, інші самоліквідовувалися.1936 року на Західній Україні «Просвіта» мала 83 філії, 3210 читалень, 1207 домівок, 3209 бібліотек із фондом 688 186 книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 хорів, 138 оркестрів, 550 гуртків самоосвіти, 86 курсів для неписьменних і 262 гуртки просвітянської молоді. Після окупації Західної України СРСР у 1939 р. діяльність «Просвіти» була припинена. Нова влада наказала знищити у центральному будинку Товариства його архів, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію. Так само було з осередками «Просвіти» і в інших містах і села.
Лише після проголошення незалежності України відбулося відновлення діяльності «Просвіти».1993 року відбувся IV з'їзд Всеукраїнського товариства «Просвіта» та ювілейне засідання, присвячене 125-літтю «Просвіти» в Україні. Головою Товариства було обрано, а згодом переобрано народного депутата України Павла Мовчана. З'їзд окреслив актуальні проблеми українського відродження і розбудови держави. Нині «Просвіта» продовжує бути активним учасником культурницьких процесів у сучасній Україні.
