41. Неспортивний постріл

Військові російської федерації завдають величезної шкоди спортивній інфраструктурі України. Від ракетного удару окупантів 24 червня 2022 року постраждав і спорткомплекс «Політехнік» НТУ «ХПІ», розташований у Харкові на вулиці Алчевських. По ньому вдарили двома «Іскандерами» з Білгородщини. Ракети влучили у спортивний манеж, відбулося займання на площі близько 200 кв. м. Горів інвентар, підлога, стіни, легкоатлетичний манеж та ігрова зала, пошкоджені кабінети викладачів. На щастя, без загиблих. Саме за цей спорткомплекс його архітектори отримали Державну премію України в галузі архітектури і будівництва. До війни у спорткомплексі тренувалися студенти, спортсмени, майбутні олімпійці, щоденно півтори – дві тисячі людей. Змагання відвідувало до 500 глядачів. Він був домашньою ареною баскетбольного клубу «Політехнік». Тут проводилися матчі Вищої ліги та Суперліги України, різні міжнародні змагання... Про наслідки агресії розповідають ректор НТУ «ХПІ» Євген Сокол, завідувач спортивної кафедри Олексій Юшко, заступниця директора спортивного клубу Марія Долгарева, тренер з ватерполу Сергій Колточихін, викладачка Олена Блошенко. На думку експертів, руйнування, завдані ракетним ударом, настільки значні, що відбудова комплексу буде тривалою і складною…

Посилання на відео:   https://youtu.be/9LDwLOBEvkY?feature=shared

42. За межею людяності

Однією з ознак висококультурної цивілізації є ставлення суспільства до людей з інвалідністю, зокрема дітей. Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Шанс» щорічно надає послуги дітям з особливими потребами як Чугуївської, так і сусідніх територіальних громад. Фахівці закладу намагаються максимально відновити фізіологічні здатності та повноцінний розвитку діточок з інвалідністю. У центрі проходили реабілітацію, фізичну підготовку, масажі та іншу кваліфіковану допомогу діти різного віку і стану, зокрема з ДЦП, аутизмом, синдромом Дауна. Батьки дуже раділи, що мають такий унікальний центр! До російського вторгнення КУ «ШАНС» надав 24000 послуг, 621 дитина отримала допомогу. За період війни – 172 дитини звернулося до нього за підтримкою. Нині допомогу отримує 60 діточок, які залишилися вдома, та ще близько 30-ти з навколишніх громад… Це сталось вночі з 16 на 17 листопада 2023 року. Російська ракета прилетіла в 20 метрах від будівлі. Як наслідок – постраждало приміщення, покрівля, вилетіло 19 вікон. Повноцінну реабілітацію дітей довелося припинити і шукати можливості надавати допомогу в інший спосіб. Про атаку на хворих дітей і наслідки ворожого обстрілу дивіться у фільмі Харківського прес-клубу «За межею людяності».

Посилання на відео:   https://youtu.be/l73wXiP7p_U?feature=shared

43. Подвійний злочин

Є така професія – людей рятувати. Люди, котрі її вибрали, розуміють, що вона повзана з ризиком для життя. Так, пожежники іноді гинуть, рятуючи життя тих, хто став заручником вогненної стихії. Але коли рятувальник гине від обстрілів – це подвійний злочин. На таке здатні лише виродки. Або російські злодії. Не маючи ні честі, ні права називатися солдатами, ці безславні нелюди навіки зганьбили свою країну, системно здійснюючи повторні обстріли мирних кварталів, зокрема коли рятувальники ДСНСУ починають свою роботу з ліквідації наслідків російського терору, витягуючи з-під завалів людей, борючись із вогнем, евакуюючи поранених. Герої-пожежні, під ворожим вогнем, незважаючи на травми та поранення, продовжують виконувати свій обов'язок та свою шляхетну роботу – рятувати людей. Але бувають і трагічні впадки. В Ізюмі старшина цивільного захисту Костянтин Маляров загинув під час виїзду на пожежу від повторного обстрілу екіпажу рашистами. Йому було лише 39 років. За 2022 рік шестеро рятувальників загинули на Харківщині під час виконання своїх службових обов'язків. Жахливі наслідки російської агресіі мають бути відшкодовані, а країна-терорист понести відповідальність за скоєні злочини. Тільки життя рятівників, які загинули, сумлінно виконуючи свій обов'язок, повернути вже неможливо…

Посилання на відео:   https://youtu.be/wUWWqZBkqUo?feature=shared

44. ГЕНОЦИД: чорний вівторок Харкова

23 січня 2024 року для мешканців вулиці Академіка Проскури в Харкові виявився криваво-чорним. Жителі стали жертвами чергового ракетного удару з боку російських загарбників. Оцінку злочину вже дала світова спільнота, і не лише в Україні. Подамо сумну статистику цього варварського удару: 10 загиблих, серед них восьмирічна дівчинка. Понад 200 постраждалих цивільних громадян, 30 з яких у важкому стані госпіталізовано. Пошкоджено 226 житлових будинків, вибито понад 5500 вікон. Більш ніж 1000 мешканців залишилося взимку без опалення, води та електрики. Але цей злочин – лише епізод війни в Україні. І він дає право назвати росію державою-терористкою, а російську агресію проти України – геноцидом проти України та її мешканців. Фільм проєкту «Харківщина: зруйнована, але незламна» знімався безпосередньо на місці кривавих подій 23 січня. Його герої – харків’яни, які вкотре на собі відчули «братні обійми руського міра».

Посилання на відео:   https://youtu.be/TqTz_exOG-o?feature=shared

45. Я - не студент...

Ми йдемо коридором одного з найвідоміших університетів міста. Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова зазнав значних руйнувань від російських обстрілів – постраждала низка корпусів навчального закладу. Ворог не пошкодував декількох мільйонів доларів, вщент зруйнувавши ракетами приміщення закладу. Центр трансферу і технологій «Мегаполіс» в університеті відкрили незадовго до вторгнення росіян. Тут спілкувалася молодь, для неї проводили майстер-класи, викладачі і студенти співпрацювали з науковцями всього світу. Тепер його немає. Такі сумні підсумки підбиває ректор університету Володимир Бабаєв. Гуртожитків у структурі університету було вісім, а зараз функціонує лише два. Інші пошкоджені. Зараз у них проживає лише 28 студентів, а до вторгнення було 2500. Чекають на повернення студентів ще дві установи зі структури університету – це Житлово-комунальний фаховий коледж та Навчально-науковий інститут будівництва та цивільної інженерії. У Житлово-комунальному фаховому коледжі щороку навчалося близько 1000 студентів від 14 до 17 років. Майбутніх бухгалтерів, ландшафтних архітекторів, готельних працівників війна позбавила можливості навчатися в цих приміщеннях. Кафедри, сучасні лабораторії, міжнародний центр, оснащений сучасною технікою – усе потрощено! Площа руйнувань становить близько 7 тис. квадратних метрів, це майже вісім футбольних полів! Якщо оцінювати лише матеріальні збитки, мова йде про сотні мільйонів гривень. Утім, українську молодь не зупиняє російське варварство. Студенти включаються в процес відбудови альма-матер. І це надає впевненості в завтрашньому дні. А сьогодні треба задокументувати злочини, скоєні рф щодо закладу – у музеї університету вже з’явилися експонати, які нагадуватимуть майбутнім поколінням ціну нашої свободи.

Посилання на відео:   https://www.youtube.com/watch?v=7nz8aDL7YP8&list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjmlLpLi8E&index=7

46. ТРИВОЖНИЙ посвист БАБАКА

Симпатичний пухнастий бабак степовий має багато шанувальників по всьому світу. В Україні святкування Дня бабака розпочалося 20 років тому, коли вперше на Харківщині його розбудили журналісти Харківського прес-клубу та науковці Каразінського університету. На біостанції гризун визначив прихід весни та спрогнозував майбутній врожай. Нині Слобожанським синоптиком виступає бабак Тимко III. Співзасновниця свята в Харкові Людмила Доля згадує, що в 2004 році тут були бабаки «і блондини, і брюнети, і руді…». Але Тимкові ІІІ випала важка доля – пережити російську навалу. Він та його “одноплемінники” на Куп’янщині у 2022 році опинилися в окупації. Земля здригалась від вибухів, не було світла, почалися перебої з постачанням їжі. На них полювали зграї покинутих безпритульних псів. Тварини майже не спали. Як наслідок – усі бабаки не мали потомства. Так вважає науковець університету Володимир Ронкін, який доглядав за тваринами в цей час. Через дії росіян існуванню байбаків загрожує смертельна небезпека. До війни їхня чисельність на Харківщині сягала 5 тисяч особин, а зараз більшість територій, де вони мешкають, – це лінія бойового зіткнення. Тому з’ясувати остаточну кількість тварин у дикій природі неможливо. Протягом останніх 30 років їх популяція скоротилася майже в 10 разів! То що залишиться зараз і чи залишиться хоча б щось – важко сказати! Унаслідок активних бойових дій на Харківщині знищено або пошкоджено понад 170 тис. га лісів та понад 570 тис. га сільськогосподарських угідь. Нищівних руйнувань зазнали природні парки та ландшафти. Професор університету імені Василя Каразіна Дмитро Шабанов наголошує: все, що російська регулярна армія чинить з українською природою, несучи смерть довкіллю, можна назвати екоцидом. Біологи стверджують, що українського степу, де живуть бабаки та інші представники червонокнижної фауни та флори, майже не залишилося…

Посилання на відео:   https://www.youtube.com/watch?v=SyOf5uZF390&list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjmlLpLi8E&index=6

47. Тваринна жорстокість

У Харківській області російські загарбники масово вбивали не тільки людей, а й тварин. На фермі в селищі Мала Рогань від їхніх дій загинуло понад 70 корів, а в селі Шестакове – понад 2 тисячі! Найбільше молочне підприємство Слобожанщини, розташоване за 20 км від кордону, росіяни почали обстрілювати з перших днів війни з "Градів", мінометів, бомбити з літаків. Частина трупів тварин досі залишається під завалами. Жертвами російських атак також стали і працівники підприємства. Власниця ферми в Малій Рогані Любов Злобіна розповіла, скільки корів, телят, свиней згоріло живцем у вогні, який запалили загарбники на фермі. Вже тоді всі зрозуміли: окупанти із нелюдською жорстокістю знищують не лише людей, а й беззахисних тварин. За час окупації ферма горіла сім разів. Спочатку загинуло чотири корови, але вони своєю смертю врятували життя мешканців, бо людям було нічого їсти. Окупанти не випускали жителів з облоги. Тих, хто намагався вирватися, розстрілювали. Фермери безоплатно роздавали молоко, яке доїли вручну, бо доїльні апарати окупанти також знищили. Наприкінці окупації загарбники, розуміючи, що їх скоро потиснуть, підпалили ферму. Працівники та господарі з ризиком для життя намагалися врятувати хоча б когось, але більшість тварин згоріла живцем. А там одні маленькі мамочки з поросятками, телятками... Люди намагалися хоч когось урятувати.. Під час окупації більшість працівників господарства під страхом смерті поїхало з селища. А коли ЗСУ вибили росіян, усі побачили страшні сліди їхнього перебування: крім мін, снарядів і пляшок – трупи корів, які загинули від голоду прив’язаними до ясел. Загарбники їх не годували й не відв'язували. Яка безглузда і свідома ненависть до всього живого?!

Посилання на відео:   https://www.youtube.com/watch?v=pp6Z-rK06E0&list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjmlLpLi8E&index=5

48. Замах на пошту

У Коротичі поштове відділення росіяни обстріляли ракетами С-300 приблизно о 22:13. На зміні тоді працювало 33 працівники, з них 8 загинуло, 16 потрапило до лікарні. Менеджер Богдан Сандул на момент прильоту був на роботі та чудово пам’ятає цю мить: «Тільки залунала тривога, я одразу взяв телефон, щоб подивитися, що сталося. Й одразу прилетіло по нашому терміналу. Всі впали від вибухової хвилі. Я втратив свідомість. Прийшов до тями, дивлюся, а пів термінала немає! Все іскриться, горить! Я думав, що в мене руки немає, була кровотеча. Подивився, рука є, думаю, слава Богу! Встав та почав шукати своїх друзів... Дуже страшно було! Уламок у нозі в мене стирчав. Дихати важко, задихався. Легені були пробиті, це мені потім сказали лікарі. У лікарні за 20 днів мені зробили 3 операції!» «Ми очікували посилку з книжками, які повинні були поповнити наш фонд, – розповідає заступниця директора дитячої бібліотеки Валентина Лупіцька. – І сталася трагедія. Через кілька днів до бібліотеки приходить посилка з наліпкою. На ній вказано, що ці книжки вціліли під час ракетного обстрілу пошти. Колектив нашої бібліотеки вирішив, що книжки, які до нас все ж таки дійшли, мають бути якось позначені. Ми зробили на кожну наліпку, на якій вказано, що ця книга вціліла під час ракетного обстрілу. І кожен читач, до рук якого вона потрапить, буде про це знати! У російських засобах масової інформації цей терористичний акт виставили як успішну операцію зі знищення української техніки. У нормальних людей ця маячня викликає лише здивування, бо всі розуміють, що Збройні Сили України не перевозять танки поштою. У Харкові росіяни б'ють по об'єктах, що не мають відношення до військових – школах, дитячих садках, лікарнях, житлових будинках, пошті. Гинуть люди! Так діють лише злодії, на яких обов’язково чекатиме суд міжнародний і Божий!

Посилання на відео:   https://www.youtube.com/watch?v=gBLLM1_q9d0&list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjmlLpLi8E&index=4

49. Урятоване Євангеліє

Посилання на відео:   https://www.youtube.com/watch?v=2jQPuZjL5y4&list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjmlLpLi8E&index=3

50. Мішень – лікарні!

Посилання на відео:   https://www.youtube.com/watch?v=qcQ6mK8V-yg&list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjmlLpLi8E&index=2