Кафедру цивільного, трудового та господарського права ННІ 1 було створено в 2024 році внаслідок об’єднання кафедр цивільно-правових дисциплін й трудового та господарського права.

Кафедру цивільного права та процесу було засновано після створення Харківських вищих курсів МВС СРСР, з того часу і до 1991 р. обов’язки начальника кафедри виконував доцент, к.ю.н., майор міліції Шишка Р.Б. З 1991 до 1995 р. кафедру очолював Заслужений юрист України, Лауреат державної премії України, д.ю.н., професор Пушкін О.А.. З вересня 1995 р. начальником кафедри працював доцент, к.ю.н., підполковник міліції Самойленко В.М. Починаючи з листопада 1998 р. і до квітня 2011 р., кафедру цивільного права та процесу очолював доцент, к.ю.н., полковник міліції Кройтор В.А.. З квітня 2011 р і по 2024 р очолював професор, к.ю.н., Зайцев О.Л.

Кафедру трудового, аграрного, екологічного права з 1992 р. по 1998 рік очолював к.ю.н., доцент Гоц Василь Якович. З квітня 2011 р. по 2024 посаду завідувача кафедри трудового та господарського права факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ обіймав д.ю.н, професор Мельник Костянтин Юрійович.

Також вагомий внесок у розвиток кафедри здійснили науково-педагогічні працівники, які в різні часи працювали на кафедрах, а саме: М.П. Апанасюк, Е.В. Вакулович, С. П. Довбій, Н.А. Дячкова, В.Ю. Євко, В.О. Кожевнікова, В.А. Кройтор, Л.М. Мандрика, Є.О. Мічурін, С.М. Михайлов, Є.В. Петров, Л.В. Сапейко, О. В. Соболєв, Т.В. Степаненко, О.В. Синєгубов, М.А. Тіхонова, О. М. Холод, М.М. Фролов, Ю. І. Чалий, Р.Б. Шишка та трудового права В. Я. Гоц які активно займалися науковою та науково-педагогічною роботою.

На сьогодні на кафедрі працюють 3 доктори юридичних наук, 7 кандидатів юридичних наук.

Зайцев Олексій Леонідович – у 1996 році з відзнакою закінчив Університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Професійну діяльність розпочав у 1996 році на посаді викладача кафедри цивільно-правових дисциплін того ж університету.

З 2024 року й до сьогодні обіймає посаду завідувача кафедри цивільного, трудового та господарського права навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ.

У 2001 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Право спадкування землі в Україні», а у 2023 році йому присвоєно вчене звання професора.

Під час служби в органах внутрішніх справ був відзначений медаллю МВС України «За сумлінну службу» І, ІІ та ІІІ ступенів, а також іншими відзнаками і грамотами МВС України. Неодноразово заохочувався керівництвом Харківського національного університету внутрішніх справ, Харківською обласною державною адміністрацією та Харківською міською радою.

Проходив науково-педагогічне стажування в Європейському суспільно-технологічному університеті імені Божого слуги Роберта Шумана у Варшаві (Республіка Польща) за програмою «Академічні інновації та методологія онлайн-навчання: психологічні, технологічні та етичні аспекти» обсягом 6 кредитів ECTS (180 годин).

У 2021 році отримав сертифікат, що підтверджує достатньо високий рівень володіння англійською мовою (рівень B2).

З 2023 року є координатором модуля Жана Моне "Цифрова трансформація прав: досвід ЄС" (DiTraRi_EU - 101127785), що реалізується кафедрою цивільного, трудового та господарського права навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ. Метою модуля є дослідження політики Європейського Союзу у сфері цифрової трансформації та захисту прав людини в цифрову епоху. Проєкт розраховано на три навчальні роки: 2023-2024, 2024-2025 та 2025-2026.

Олексій Леонідович активно займається науковою діяльністю: має понад 160 наукових і навчально-методичних публікацій, серед яких 13 навчальних посібників і 9 статей, проіндексованих у базі даних Scopus.

Сфера наукових інтересів: проблеми цивільного права та процесу, зокрема цивільно-правове регулювання публічних (державних) закупівель, недійсні правочини, спадкове право, адаптація українського законодавства до європейських правових стандартів.

Мельник Костянтин Юрійович – у 1999 р. закінчив Університет внутрішніх справ, нині – Харківський національний університет внутрішніх справ.

У 2003 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ (проблеми теорії та практики)» (спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення), у 2011 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Трудові правовідносини службовців правоохоронних органів» (спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення).

У 2006 р. присвоєне вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності трудове право; право соціального забезпечення, у 2012 р. – професора кафедри трудового та господарського права.

Працював: з 2002 р. до 2010 р. (8 років) на посадах наукового, старшого наукового, провідного наукового співробітника науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ; з 2010 р. до 2024 р. (14 років) завідувача кафедри трудового та господарського права Харківського національного університету внутрішніх справ.

Є автором та співавтором 275 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: 2 підручника, 3 монографії, 9 навчальних та наукових посібників, 6 науково-практичних коментарів, 93 наукових статей, з яких 10 проіндексовано у базі даних Scopus, 135 тез доповідей науково-практичних конференцій.

Заснував наукову школу з проблем трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Під науковим керівництвом захищена 1 дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, 10 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, 1 дисертація на здобуття ступеня доктора філософії.

Є членом редколегії фахових наукових журналів: «Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ», Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Право», Науковий вісник Льотної академії. Серія «Економіка, менеджмент та право».

Організував та провів 9 всеукраїнських науково-практичних конференцій з проблем трудового права та права соціального забезпечення. Був головою постійних спеціалізованих вчених рад К 64.700.08 та Д 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ, а також разових спеціалізованих вчених рад.

Нагороджений: 1) відомчими заохочувальними відзнаками МВС України: «Кращий працівник МВС України», «За розвиток науки, техніки та освіти» ІІ ступеня, «За відзнаку в службі» І та ІІ ступеня, «За сумлінну службу» ІІ та ІІІ ступеня; 2) Почесною грамотою Союзу юристів України, Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації.

Подорожній Євген Юрійович – у 2003 році з відзнакою закінчив Національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Професійну діяльність розпочав у 2003 році на посаді наукового співробітника відділу організації наукової роботи того ж університету. З 2003 року по 2006 рік навчався в ад’юнктурі. З 2024 року й до сьогодні обіймає посаду професора кафедри цивільного, трудового та господарського права навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ.

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення за темою «Правове регулювання конкурентоспроможності працівників органів внутрішніх справ України» захистив у 2010 році в спеціалізованій вченій раді К 29.051.10 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення за темою «Особливості юридичної відповідальності у трудовому праві України» захистив у 2016 році в спеціалізованій вченій раді Д 26.001.46 Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право присвоєно у 2015 році. В 2018 році присвоєно вчене звання професора по кафедрі трудового та господарського права.

Неодноразово заохочувався керівництвом Харківського національного університету внутрішніх справ, Харківською обласною державною адміністрацією та Харківською міською радою.

Євген Юрійович є ученим секретарем спеціалізовано вченої ради Д 64.700.02. Член редакційної колегії Вісника ХНУВС.

Пройшов науково-педагогічне стажування в Люблінському науково-технологічному парку та Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Республіка Польша) на тему «Юридична освіта майбутнього: перспективні та пріоритетні напрями наукових досліджень» за фахом «Юридичні науки». Отримав сертифікат, що підтверджує достатньо високий рівень володіння англійською мовою (рівень B2) у 2018 році.

Автор понад 150-ти наукових праць. Є автором монографії, співавтором 6-ти підручників, 3-х науково-практичних коментарів до Законів України та інших нормативних актів, 8-и навчальних посібників (3 з них із грифом МОН), які використовуються у освітньому процесі, у практичній діяльності працівників поліції та науковцями. Має низку публікацій опублікованих у виданнях, що індексується в наукометричних базах Web of Science та Scopus. Постійно бере участь у всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, круглих столах, фахових заходах і дослідницьких проєктах.

Сфера наукових інтересів: проблеми трудового права та права соціального забезпечення, зокрема гарантії захисту та реалізації трудових прав, юридична відповідальність, соціальних захист різних категорій працівників, проблеми реалізації та захисту трудових прав поліцейських.

Сліпченко Святослав Олександрович – у 1993 році з закінчив Українську юридичну академію за спеціальністю «Правознавство». Професійну діяльність розпочав у 1993 році на посаді викладача кафедри цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ.

У 1997 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук, у 2014 році захистив дисертацію на здобуття ступеню доктора юридичних наук. Вчене звання доцента присвоєно 2001 році, вчене звання професора – в 2015 році.

Є автором та співавтором понад 260 наукових та науково-методичних праць. З них: 3 одноосібні та 5 колективнихі монографії, одна з яких входить до науково-метричної бази Scopus; 5 колективних підручників, 16 посібників – один з яких зайняв перше місце на Всеукраїнському конкурсі; 108 наукових статей, з який 4 опубліковані у виданнях, що входять до науково-метричної бази Scopus, 64 опублікованих у вітчизняних фахових виданнях, 18 закордонних виданнях; 2 томи Великої української юридичної енциклопедії (колективно).

З 2023 року є лектором, членом робочої групи проєкту Жана Моне Модуль "Цифрова трансформація прав: досвід ЄС" (DiTraRi_EU - 101127785), метою якого є вивчення досвіду правової політики ЄС у сфері цифрової трансформації та прав людини в цифрову епоху, який реалізується Навчально-науковим інститутом № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедрою цивільного, трудового та господарського права, і розрахований на три навчальні роки (2023-2024, 2024-2025, 2025-2026).

Сфера наукових інтересів: проблеми цивільного права, правове регулювання приватних відносин, що виникають в результаті цифрової трансформації, гармонізація українського законодавства зі стандартами Європейського Союзу.

Шишка Олександр Романович – у 2002 році з закінчив Національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство», та здобув кваліфікацію юрист. Професійну діяльність розпочав у році на посаді викладача кафедри цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ.

У 2005 році захистив кандидатську дисертацію у спеціалізованій вченій раді К 64.700.02 при Національному університеті внутрішніх справ. Спеціальність 12.00.03. – «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». Тема дисертаційної роботи: «Договір на створення та розповсюдження реклами». Вчене звання доцента кафедри охорони інтелектуальної власності, цивільного права та процесу присвоєно у 2012 році. У 2022 році присвоєно вчене звання професор кафедри цивільно-правових дисциплін.

Є автором та співавтором понад 190 наукових та навчально-методичних праць, з яких 5 монографій, 10 підручників, 12 посібників, більше 120-ти наукових статей, тез доповідей на конференціях та 10 навчально-методичних видань. Має 8 публікацій у світових фахових виданнях, що індексуються базами даних Scopus та Web of Science. Один розділ у монографії, опублікований міжнародним видавництвом «Liha-Pres», що входить до рейтингу книговидавців за класифікацією SENSE, а також 2 томи Великої української юридичної енциклопедії (колективно).

З 2023 року є лектором і членом робочої групи проєкту Жана Моне Модуль «Цифрова трансформація прав: досвід ЄС» (DiTraRi_EU – 101127785). Проєкт, реалізується Навчально-науковим інститутом № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедрою цивільного, трудового та господарського права, спрямований на вивчення правової політики ЄС у сфері цифрової трансформації та прав людини в цифрову епоху. Тривалість проєкту – три навчальні роки (2023–2024, 2024–2025, 2025–2026).

Сфера наукових інтересів: предмет цивільного права; об’єкт цивільних прав; правова невизначеність та аномалії механізму цивільно-правового регулювання, цивільно-правове регулювання трансплантації, правове регулювання приватних відносин, що виникають в результаті цифрової трансформації, гармонізація українського законодавства зі стандартами Європейського Союзу.

Бортнік Оксана Григорівна – у 2002 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» за спеціальністю «правознавство», у 2003 р. закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ, отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». З 2008 р. працювала на кафедрі охорони інтелектуальної власності, цивільно-правових дисциплін факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, з 2011 року - на кафедрі цивільно-правових дисциплін факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ. З 2025 року займає посаду доцента кафедри цивільного, трудового та господарського права Навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ.

У 2007 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Мирова угода у цивільному судочинстві», у 2016 р. отримала вчене звання «доцент».

З 2023 року є лектором, членом робочої групи проєкту Жана Моне Модуль "Цифрова трансформація прав: досвід ЄС" (DiTraRi_EU - 101127785), метою якого є вивчення досвіду правової політики ЄС у сфері цифрової трансформації та прав людини в цифрову епоху, який реалізується Навчально-науковим інститутом № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедрою цивільного, трудового та господарського права, і розрахований на три навчальні роки (2023-2024, 2024-2025, 2025-2026).
Є автором та співавтором понад 100 наукових та навчально-методичних праць, з яких 4 посібники, 60 наукових статей, тез доповідей на конференціях.

Сфера наукових інтересів: проблеми цивільного права та процесу, прав людини в цифрову епоху, гармонізація українського законодавства зі стандартами Європейського Союзу.

Клименко Анастасія Леонідівна – у 2014 році з відзнакою закінчила Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

Науково-педагогічну діяльність розпочала у 2016 році, обійнявши посаду викладача кафедри трудового та господарського права факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ. Із 2024 року обіймає посаду доцента кафедри цивільного, трудового та господарського права навчально-наукового інституту № 1 ХНУВС.

У 2017 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Міжнародно-правові стандарти соціального забезпечення». У 2020 році присвоєно вчене звання доцента.

Активно здійснює наукову діяльність, бере участь у всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, круглих столах, фахових заходах і дослідницьких проєктах. Регулярно публікує результати наукових досліджень у фахових виданнях. Активно долучається до реалізації наукових і освітніх ініціатив, а також міжнародних правових досліджень у сфері соціального захисту. Автор понад 40 наукових і науково-методичних праць.

Сфера наукових інтересів: міжнародне публічне право; трудове право;право соціального забезпечення;міжнародні стандарти у сфері соціально-трудових прав;імплементація міжнародно-правових норм у національне законодавство;порівняльне правознавство у сфері соціального захисту та праці;захист прав людини в умовах соціально-економічних трансформацій.

Піхурець Олена Вікторівна – у 1996 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» за спеціальністю «правознавство».

Професійну діяльність розпочала у 1996 році на посаді викладача кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ. З 2024 року займає посаду доцента кафедри цивільного, трудового та господарського права Навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ.

У 2005 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Охорона права на торговельну марку» , у 2013 р. отримала вчене звання «доцент».

З 2023 року є експертом-лектором, членом робочої групи проєкту Жана Моне Модуль "Цифрова трансформація прав: досвід ЄС" (DiTraRi_EU - 101127785), метою якого є вивчення досвіду правової політики ЄС у сфері цифрової трансформації та прав людини в цифрову епоху, який реалізується Навчально-науковим інститутом № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедрою цивільного, трудового та господарського права, і розрахований на три навчальні роки (2023-2024, 2024-2025, 2025-2026).

Є автором та співавтором понад 170 наукових та навчально-методичних праць,серед яких 13 підручників та навчальних посібників, наукові статі, тези доповідей на конференціях і 3 статі, проіндексовані у базі даних Scopus.

Сфера наукових інтересів: проблеми цивільного права та процесу, права інтелектуальної власності, прав людини в цифрову епоху, гармонізація українського законодавства зі стандартами Європейського Союзу.

Шишка Наталія Віталіївна – у 2007 р. закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Професійну діяльність розпочала з 2013 року на посаді викладача кафедри цивільного права та процесу факультету права та масових комунікацій, Харківського національного університету внутрішніх справ. З 2018 року працювала на кафедрі цивільно-правових дисциплін факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ. З 2025 року займає посаду старшого викладача кафедри цивільного, трудового та господарського права навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ.

У 2015 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Цивільно-правовий статус органів внутрішніх справ України», у 2021 р. отримала вчене звання «доцента».

З 2023 року є лектором, членом робочої групи проєкту Жана Моне Модуль "Цифрова трансформація прав: досвід ЄС" (DiTraRi_EU - 101127785), метою якого є вивчення досвіду правової політики ЄС у сфері цифрової трансформації та прав людини в цифрову епоху, який реалізується Навчально-науковим інститутом № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедрою цивільного, трудового та господарського права, і розрахований на три навчальні роки (2023-2024, 2024-2025, 2025-2026).

Є автором та співавтором понад 80 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 1 монографія, 5 підручників, навчальні посібники, наукові статті, тези доповідей на конференціях та навчально-методичні видання. Має 2 публікації у світових фахових виданнях, що індексуються базами даних Scopus та Web of Science.

Сфера наукових інтересів: проблеми цивільного права та цивільного процесу; правове регулювання цифрових прав і взаємодії з технологіями штучного інтелекту; захист прав людини в цифрову епоху; гармонізація національного законодавства зі стандартами та правом Європейського Союзу.

Ясечко Світлана Вадимівна – у 2007 р. з відзнакою закінчила Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». З 2011 р. працювала на кафедрі охорони інтелектуальної власності, цивільно-правових дисциплін факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ. З 2015 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ. З 2025 року і натепер займає посаду доцента кафедри цивільного, трудового та господарського права навчально-наукового інституту № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ.

У 2011 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Цивільно-правова відповідальність за порушення права на інформацію», а у 2015 р. отримала вчене звання «доцента».

Є активним учасником міжнародної наукової спільноти, що підтверджується її участю у численних міжнародних проєктах, грантових програмах, а також співпрацею з провідними європейськими науковими установами.

Міжнародний науковий досвід:

• Запрошений дослідник у Віденському університеті, факультеті права (University of Vienna, Faculty of Law, Vienna, Austria) у рамках стипендіальної програми JESH-Ukraine;
• Запрошений дослідник в Єврейському університеті в Єрусалимі (The Hebrew University of Jerusalem, Jerusalem, Israel);
• Запрошений професор в Університеті Катанії (University of Catania, Catania, Italy), де брала активну участь у наукових дискусіях та читала лекції;
• Запрошений дослідник у Макс Планк Інституті порівняльного та міжнародного приватного права (Max Planck Institute for Comparative and International Private Law, Hamburg, Germany);
• Дослідник в Інституті фундаментальних прав людини імені Людвіга Больцмана (Ludwig Boltzmann Institute of Fundamental and Human Rights, Vienna, Austria) за підтримки ALLEA та Європейського фонду для переміщених науковців. У межах цієї програми завершила та опублікувала кілька наукових статей;
• Учасник міжнародного наукового стажування у Іонічному департаменті права, економіки та довкілля Університету Барі "Aldo Moro" (Ionian Department of Law, Economics and Environment - University of Bari "Aldo Moro", Bari, Italy). Дослідження було присвячене гармонізації українського законодавства щодо угод з нематеріальними активами відповідно до європейських стандартів. Загальна тривалість стажування – 180 годин (підтверджено отриманням сертифіката);
• Дослідник за програмою Pausa Researcher в Університеті Авіньйона (Avignon Université, Avignon, France), у Laboratoire des sciences Juridiques, Politique, Économiques et de Gestion (JPEG) Institut Culture Patrimoine Sociétés numériques (CPSN). У межах цієї програми досліджувала питання використання конфіденційної інформації у публічних закупівлях;
• Дослідник у Sciensano (Brussels, Belgium), де керувала проєктом "Transactions with Intangible Rights in Civil Law: application to the use of clinical samples for international diagnostic clinical studies and cross-border healthcare". У рамках цього дослідження було створено робочу групу, що об'єднала українських та бельгійських медичних і юридичних експертів. Співпраця охоплювала 10 українських установ. Результати дослідження включали постерну та усну доповіді на Європейській конференції з рідкісних захворювань, три українські міжнародні науково-практичні конференції, публікацію тез в Orphanet Journal of Rare Diseases та отримання Міжнародної премії Justitia Award 2024;
• Постдокторант у Центрі права інформації та інновацій Копенгагенського університету (University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark), де проводила дослідження у сфері транзакцій з нематеріальними активами та правового регулювання штучного інтелекту.

З 2023 року є експертом-лектором модуля Жана Моне "Цифрова трансформація прав: досвід ЄС" (DiTraRi_EU - 101127785), метою якого є вивчення досвіду правової політики ЄС у сфері цифрової трансформації та прав людини в цифрову епоху. Цей модуль реалізується Навчально-науковим інститутом № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедрою цивільного, трудового та господарського права, і розрахований на три навчальні роки (2023-2024, 2024-2025, 2025-2026).

Є автором та співавтором понад 90 наукових та навчально-методичних праць, з яких 1 монографія, 4 підручники, 2 посібники, 70 наукових статей, тез доповідей на конференціях та 8 навчально-методичних видань.

Має понад 22 публікацій у світових фахових виданнях, що індексуються базами даних Scopus та Web of Science, а також має високий індекс Гірша, що підтверджує її високий рівень наукової активності та міжнародного визнання.

Сфера наукових інтересів: проблеми цивільного права та процесу, з особливим акцентом на цивільно-правове регулювання інформаційних відносин, проблемам інтелектуальної власності, правового регулювання цифрових прав і штучного інтелекту, правочини з нематеріальними благами, проблематиці публічних закупівель та прав людини в цифрову епоху, гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.