У вступному слові на засіданні наукового гуртка кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії ХНУВС «VERITAS» професорка кафедри Надія Демиденко зазначила, що видатний український художник Микола Пимоненко (1862 – 1912 р.р.), відноситься до тих митців, котрим, на думку Іллі Рєпіна, успішно «вдалося показати всьому світу красу України», її звичаї, традиції. Художні шедеври київського художника, академіка М. Пимоненка демонструвалися на найпрестижніших європейських виставках, де він отримував найвищі нагороди. Наприклад, картина «Гопак» із зображенням гордої українки у вихорі танцю успішно експонувалася на виставці у паризькому Салоні (1909 р.). Картина, яка ніби символізувала нескореність і волелюбство української душі, була удостоєна Великої золотої медалі. Згодом її придбав музей Лувру, де вона й знаходиться дотепер.
Головна доповідачка – студентка 1 курсу Богдана Заброда з особливим пієтетом представила присутнім презентацію полотен Миколи Пимоненка, які з високою художньою майстерністю і особливою історичною правдивістю змальовують життя українців ХIХ ст. Серед них: «Різдвяне ворожіння» (1888 р.), «Великодня утреня» (1891 р.) «Весілля в Київській губернії» (1891 р.), «Свати» (1893 р.), «Біля колодязя» (1894 р.), «На ярмарку» (1898 р.) та ін. Презентуючи полотна, Богдана підкреслила тонкий ліризм, яким пронизаний кожний мазок майстра, його погляд на минувшину – немов лірична народна пісня. Студентка глибоко розкрила присутнім унікальність народних традицій, зображених на полотнах.
До обговорення долучились студенти Іван Білокур, Іван Козловський, Наталія Закаблуківська та ін. Зокрема, присутні констатували, що в ХIХ ст. набула популярності ідея німецького історика культури, філософа Й. Гердера про те, що основою формування національної свідомості є народні традиції, фольклор, навіть за умов бездержавності. Кожен етнос має свою емоційно образну систему, яка передається з покоління в покоління. Стає зрозумілим, чому представники інтелігенції ХIХ ст. з великим завзяттям організовували експедиції з вивчення фольклору, змальовували на художніх полотнах народні традиції. Бо це був найтолерантніший і найкоротший шлях до пробудження всього національного. І у цьому також неоціненна заслуга Миколи Пимоненка, адже саме глибинна, народна культура формує світогляд. До речі, у наш воєнний час став вже крилатим вислів про Донбас : «там, де звучала українська пісня – там не звучали гармати…».
На завершення засідання гуртка молоді науковці зазначили, що у Сумському художньому музеї ім. Н. Онацького з 1974 року експонується картина М. Пимоненка «Портрет дівчини-українки» (1896 р.). Дехто з мистецтвознавців навіть нагороджує цю картину статусом «української Мони Лізи». Яким чином цей шедевр опинився у обласному музеї і чи справді на ньому зображена актриса Марія Нестеренко – ці питання стануть наступним поштовхом до нових студентських наукових досліджень.
Сумська філія ХНУВС
