Чергове засідання наукового гуртка кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії ХНУВС було присвячене дослідженню головних традицій та символів свята Різдва Христового. У вступному слові професорка кафедри Надія Демиденко акцентувала увагу на праці Івана Огієнка «Дохристиянські вірування українського народу» (1965 р.).

Про маловідомі традиції християнського Різдва доповіла студентка 2 курсу спеціальності «Правоохоронна діяльність» Богдана Заброда, зазначивши, що головною прикрасою оселі на свято є різдвяний вінок і дідух – сніп пшеничних колосків, що символізує дух наших предків та є символом добробуту, оберегом роду.

Про традиційні різдвяні страви на Слобожанщині, як частину народної культури, доповіла студентка 2 курсу спеціальності «Правоохоронна діяльність» Наталія Закаблуківська. Ритуал подавати 12 традиційних різдвяних страв має глибоке коріння та символічне значення, адже число «12» уособлює 12 апостолів Ісуса Христа, хоча раніше число «12» символізувало кількість місяців. Наталія Закаблуківська, яка проживає у Білій Церкві, також продемонструвала головну обрядову страву – кутю, яку приготувала за унікальним рецептом, властивим для її малої батьківщини.

Цікаву інформацію про вінок як складову української обрядовості – його символіку, функції, оберегові значення учасники заходу дізналися з виступу студентки І курсу спеціальності «Право» Катерини Олійник. В Україні назва вінка варіювалася залежно від етнографічного регіону: вінок, чільце, лубок, коробуля, теремок, кодина, фес, корона, цвіток, квітка, косиці. Квітів у вінку могло бути не більше дванадцяти. Вінки зі стрічками були виключно дівочим елементом вбрання і символом досягнення шлюбного віку. Ні маленькі дівчатка, ні заміжні жінки вінок зі стрічками не носили.

Ще про один український символ-оберіг – ляльку-мотанку доповіла студентка 1 курсу спеціальності «Право» Дана Ткаченко. Для того, щоб наділити маленьку ляльку-мотанку великою магічною силою, на її обличчі нитками чи стрічками виплітали кольоровий хрест – давній могутній символ Сонця.

Керівник наукового гуртка, канд. філос. наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін Тетяна Пономаренко зауважила, що без знання і розуміння традиційної культури неможливе самоусвідомлення приналежності до свого народу – того визначального і неодмінно притаманного людині, що називається національною свідомістю.

У продовження досліджень народних традицій Надія Демиденко порекомендувала звернутися до книги французького картографа і письменника Гійома де Боплана «Опис України» (1660 р.), де автор описує історію, культуру, етнографію українців. Книга пізніше була перекладена англійською (1704 р.), німецькою (1780 р.), російською (1832 р.) мовами. Сьогодні це унікальне видання можна знайти в інтернеті у повнотекстовому варіанті.

Сумська філія ХНУВС