Українська спільнота відзначила 100-річчя від дня народження Павла Архіповича Загребельного, який народився 25 серпня 2024 року, людини виняткової освіченості та енциклопедичних знань, яка була і залишається сьогодні одним із найпопулярніших українських письменників, чия творча спадщина приваблює все більше нових читачів.
Мало хто може порівнятися з Павлом Загребельним у його фантастичній працездатності. Майже 50 років він писав прозу, публіцистичні статті та працював до останнього часу. Більшість своїх романів Загребельний написав у 60-70-х роках: «Спека» (1960); «Європа. Захід» (1961); «День для прийдешнього» (1964); «Шепіт» (1966); «Добрий диявол» (1967); «Диво» (1968); трилогія «З погляду вічності» (1970); «Переходимо до любові» (1971); «Намилена трава» (1974); «Євпраксія» (1975); «Розгін» (Державна премія СРСР, 1980); цикл романів «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера», «Левине серце», «Роксолана» (1980); «Я, Богдан» (1983); «Південний комфорт», «Вітчизна» (1984); «Вигнання з раю» (продовження «Левиного серця» 1985). Пізніше вийшли друком «Юлія, або запрошення до самовбивства» (1994), «Тисячолітній Миколай» (1994), «Брухт» (2002), «Стовпотворіння» (2004).
Майже всі твори письменника перекладені різними мовами світу та читаються далеко за межами України.
За його сценаріями на Київській кіностудії імені Олександра Довженка знято художні фільми «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено – мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).
Всі визначні моменти свого життя Павло Загребельний старанно занотовував до свого щоденника, але доступним для нащадків він стане тільки у 2029 році. Оскільки за життя ним та його дружиною було вирішено, що лише через 20 років після його смерті щоденник можна буде «опублікувати».
До 100-річчя від дня народження письменника Павла Загребельного бібліотекою ХНУВС підготовлено віртуальну виставку «Павло Загребельний. Незаймана душа», переглянути яку можна за посиланням: https://youtu.be/Fw-UHpiHEto?si=QZmf-RS4T782a4t_.
ВК ХНУВС
