Верховна Рада України 12 лютого 2025 року схвалила постанову №12412 про встановлення в Україні Національного дня молитви, який відзначатиметься щорічно 24 лютого.
Відзначення цієї події пов’язане з третьою річницею початку російсько-української війни 24 лютого 2022 року. Агресори сподівалися, що для захоплення України їм знадобиться кілька днів, однак Україна не лише вистояла, але й дала гідну відсіч нападникам – ординцям, зберігши державність і суверенітет. Це сталося завдяки силі і мужності Збройних Сил України, їхній високої мотивованості, патріотизму та цілеспрямованій активності абсолютної більшості українського народу, який продемонстрував надзвичайну єдність та солідарність у спротиві окупантам, а також молитві за Україну, що піднялася в ті дні по всьому світу.
Ось уже три роки українці відстоюють свою незалежність та ідентичність, захищають своє право вільно жити на власній Богом даній землі, тому молитва до Бога є надприродною силою для перемоги та запорукою консолідації і єднання українського суспільства. Як справедливо вважають ініціатори прийняття даної постанови, спільна молитва захистить Україну та тих, хто продовжує боротьбу на полі бою, стане свідченням духовного єднання українського народу та символом нашої непохитної віри у Перемогу. Як наголосили депутати, «з історії відомо немало прикладів, коли загальнонаціональна молитва змінювала хід історії».
Верховна рада у Національний день молитви проведе засідання, яке почнеться з виконанням духовного гімну України "Боже великий, єдиний." Це - «Молитва за Україну» — урочиста пісня, відома також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Вона була написана рівно 140 років тому - в 1885 році. Автор музики - геніальний син українського народу, композитор Микола Лисенко (1842-1912), слів - український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч Олександр Кониський (1836-1900), який мав символічний літературний псевдонім Верниволя. У тексті цього гімну, який закономірно став духовним гімном України, вражаючі, сильні, емоційні рядки, звернені до небесного Владики:
Боже великий, єдиний,
Нашу Вкраїну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Молимось, Боже єдиний,
Нашу Вкраїну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
У постанові Верховної Ради зазначається, що впровадження Національного дня молитви сприятиме “збереженню духовної спадщини, зміцненню патріотичного духу та консолідації українського суспільства у спільній молитві за перемогу та відновлення територіальної цілісності України”.
З Всесвітньої історії відомо, що запровадження та відзначення Національного дня молитви має свої історичні корені, він втілювався у критичні для деяких держав часи, зокрема в добу Другої світової війни. Так, вже через чотири дні після того, як Вінстон Черчилль став прем’єр-міністром Великої Британії (у травні 1940 року), він затвердив національний день молитви.
У США 6 червня 1944 року в прямому ефірі радіо президент Франклін Рузвельт закликав своїх співгромадян приєднатися до нього в молитві, коли американські війська висадилися в Нормандії. Текст молитви був опублікований заздалегідь, щоб американці могли продекламувати його разом з ним.
У Сполучених Штатах Америки Національний день молитви був заснований резолюцією Конгресу, яку підписав президент Гаррі Трумен. Національний день молитви в США був встановлений як день, в який людям слід "звернутися до Бога в молитві і медитації".
У війні з росією Україна, за даними Президента України Володимира Зеленського, втратила понад 46 тисяч військових, десятки тисяч вважаються зниклими безвісти, поранення дістали 380 тисяч бійців. Є ще десятки тисяч зниклих безвісти і в полоні. Сотні співробітників, викладачів та випускників нашого університету зі зброєю в руках захищали та захищають незалежність та суверенітет України. На жаль, багато хто з них вже не прийде до аудиторій та залів нашого університету, віддавши своє життя за Батьківщину. Про їхні подвиги та звитягу розповідається у «Книзі пам’яті загиблих випускників», що вийшла друком 2024 р. Сьогодні, в Національний день молитви, є ще одна нагода згадати їх усіх, вклонитися їхній пам’яті так же, як і подвигу всіх загиблих громадян України у цій війні! Доречними тут будуть слова нашого земляка з Хмельниччини Анатолія Розумного, написані 2019 року:
За Вас щодня я Богові молюся,
Щодня прошу у Нього одного:
Щоб кожен з Вас додому повернувся,
Живий-здоровий... Я молю Його..
Згадаю всіх я ставши на коліна,
Життя своє віддав хто у бою…
За свою матір, неньку Україну…
В скорботі голову свою схилю…
Володимир ГРЕЧЕНКО – професор української історії