Чорнобильська трагедія – найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка сталася 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС. Відбулося вивергання рівне потужності 300 ядерних бомб, скинутих на японське місто Хіросіма у серпні 1945 р. У результаті аварії на ЧАЕС було повністю зруйновано атомний реактор, у довкілля потрапили радіоактивні речовини, а хмара, що утворилася, рознесла їх на значні ділянки території колишнього Радянського Союзу. Відбулося радіоактивне зараження території загальною площею 207, 5 тис. кв. км. Великий викид радіоактивного пилу піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Від вибуху й під час гасіння пожежі, що тривала близько 10 днів, загинула 31 людина, понад 200 госпіталізували. Участь у гасінні пожежі на ЧАЕС брали 240 тис. осіб. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалося врятувати населення прилеглих територій України, білорусі й росії та запобігти ще більшій катастрофі – сильному водневому вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (беручи до уваги й наступні роки) становить близько 600 тис. осіб. Серед них і працівники ХНУВС: Анатолій Кухар, Ігор Панов, Валентина Павлюк.

Відразу після аварії опромінення отримали майже 8,5 млн людей, високе радіоактивне забруднення охопило близько 155 тис. кв. км територій, з них 52 тис. кв. км – сільськогосподарські землі. Ця була надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі. Спершу тодішнє комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області. Навколо АЕС була створена 30-км зона відчуження. Початкове реагування на надзвичайну ситуацію разом із подальшою дезактивацією навколишнього середовища, коштувало 18 мільярдів рублів – приблизно 12 мільярдів доларів США (за курсом колишнього Держбанку СРСР).

З 26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи та символом мужності, самопожертви й жертовності тисяч українців. Це день пам'яті мужніх людей – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – усіх, хто ціною власного життя у двобої з жахливим невидимим ворогом захистили людство від смертельної радіації. Як писала геніальна українська поетеса Ліна Костенко:

Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.

39 років минуло від тієї техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються досі. Через забруднення повітря, ґрунтів і вод з'явилася так звана «зона відчуження», де небезпечно, а тому заборонено проживати людям. До теперішнього часу немає єдиних даних щодо кількості людей, які загинули чи згодом померли від наслідків вибуху на ЧАЕС. Так, німецькі представники організації Лікарі світу за запобігання війні тільки серед ліквідаторів нарахували 50-100 тис. смертей, оцінивши загальну кількість жертв у 246 тис. осіб. За іншими даними загальна кількість постраждалих – 540-900 тис. осіб. Нині від двох до семи мільйонів людей продовжують проживати на територіях з підвищеною радіоактивністю. За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров'я людини та для навколишнього середовища».

Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ризикуючи своїм життям і здоров'ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації. Подвиг цих людей навічно залишиться у пам’яті українського народу. Як написала сучасна українська поетеса Марія Яновська:

Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.
Скажу сьогодні просто, без прикрас.

Володимир Греченко – професор української історії