Святкування Дня Незалежності України має свою історію та передісторію. За радянської доби, українська діаспора на Заході організовувала святкові заходи до події «День незалежності України», що відзначався закордонними українцями 22 січня – в річницю Акта Соборності України. 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України – документ про проголошення державного суверенітету України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року, Верховна Рада ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України», де таким днем вважалося саме 16 липня. 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі. Виникла потреба офіційно встановити нову дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: «Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України». Чернетку Акту проголошення незалежності написали вранці 23 серпня 1991 року Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін «акт», бо слово «закон» видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: «Слава Україні!», «Ще не вмерла і не вмре!», «Від сьогодні – будьмо!». Після завершення позачергового засідання 24 серпня біля трибуни депутати виконали гімн Українських Січових Стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці. Тоді ж до зали внесли синьо-жовтий прапор.

Польща і Канада стали першими державами, які визнали незалежність України. У перші тижні після референдуму незалежність також визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати й інші впливові держави. До кінця січня 1992 року перелік налічував більше ніж 90 держав світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС. Перший військовий парад із нагоди Дня Незалежності України провели 24 серпня 1994 року.

Ця дата є важливою для кожного українця, особливо зараз, коли наша держава вкотре виборює власну свободу та суверенітет у протистоянні з російським агресором. День Незалежності України має велике значення для нашого народу, адже від покоління до покоління ми передаємо головні цінності, такі як: свобода, незалежність та воля нашої країни. Цей день є не лише великим святом для нашого народу, а й символом державності та єдності України.

Проголошення незалежності України мало велике політичне значення. Наша держава має суверенітет і самовизначення політичного курсу, міжнародних відносин, а також можливість вільно керувати своїми ресурсами. Після проголошення незалежності наша країна створила й демократичні інститути та національну свідомість. Святкування Дня Незалежності України тісно пов’язано й із культурним збагаченням нашої держави. Велике значення має відродження української культури, літератури, мистецтва, які зазнавали утисків на шляху до незалежності. Україна просуває і відстоює правдиву історію нашого народу, розвінчуючи міфи та фейки російської пропаганди. Слід підкреслити, що День Незалежності є датою, коли ми вшановуємо пам’ять усіх, хто був причетний до складного шляху України до свободи та суверенітету. Щороку українці вшановують загиблих у боротьбі, сучасних героїв, що віддали своє життя у війні проти РФ, культурних і політичних діячів, які зробили все можливе для здобуття Україною незалежності. День Незалежності був би неможливим без тих, хто стояв біля витоків та становлення української державності: славних київських князів, гетьманів Української Козацької Держави, зокрема Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, державників доби Української революції 1917-1921 років, митців Українського Відродження ХІХ ст. – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та багатьох інших, оскільки наша історія дозволяє нам поставити до цієї безсмертної когорти тисячі і тисячі імен людей – Людей з великої літери – патріотів України, які присвятили свою діяльність та своє життя служінню нашій Батьківщині і завдяки яким вона існує і буде існувати!

День Незалежності України завжди був, є і буде днем пам’яті, вдячності та результатом тривалої боротьби України за свободу. І, як фінальний акорд, доречним буде уривок із вірша поета Миколи Верещаки:

Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!

Володимир ГРЕЧЕНКО – член ради Наукового центру Української державності Національної академії правових наук України, заслужений працівник освіти України