Науково-дослідна лабораторія з проблем протидії злочинності завершила черговий етап моніторингу рівня сприйняття корупції та ефективності заходів із протидії та запобігання корупційним проявам в Харківській області «Корупція у повсякденному житті харків’ян – 2017». Дослідження проводиться щорічно з 2013 року. 

Результати свідчать, що протягом 2017 року рівень суб’єктивної оцінки гостроти проблеми корупції знизився. При цьому харків'яни схильні, як і раніше, оцінювати рівень хабарництва в своєму рідному місті як нижчий ніж в Україні.

Респонденти в цілому схильні вважати, що рівень корупції в Харкові стабілізувався. При цьому серед харків’ян розповсюджена думка, що корупція більше шкодить якимось іншим громадянам, ніж їм самим. Майже кожний п’ятий респондент вважає, що корупція у суспільстві особисто йому не шкодить (21,5%).

Майже половина опитаних добре усвідомлює негативне та руйнівне значення корупції для людини (44,4%), суспільства та держави (41,5%), але більше третини (38,7%) вважають, що корупція є швидким шляхом вирішення складних проблем без бюрократії та тяганини. Кожний четвертий респондент (22,5%) вважає, що корупція – це давня традиція і, можливо, в чомусь вона виправдана.

Порівняно з 2016 роком трохи збільшився відсоток респондентів, які виправдовують корупційні практики (60% іноді та 9,3% завжди). Частка тих, хто категорично заперечує корупційні практики, також трохи збільшилась (30,7%). Три чверті опитаних суб’єктивно готові до корупційних практик.
Зростає поляризація поведінкових установок харків’ян щодо корупційних практик. Відповіді респондентів, як і рік тому, свідчать про переважання толерантності до хабарів над нетерпимістю. Кожен третій з респондентів схильний особисто виправдати хабарництво, коли для нього складається безвихідна (з його точки зору) ситуація, або йому «дуже потрібен результат». Кожен четвертий вважає, що без корупції не обійтися. Лише чверть опитаних (28,3%) повністю заперечує корупцію і вважає, що давати хабарі не слід ніколи й ні за яких обставин.

У респондентів відсутня єдина свідома позиція щодо шляхів подолання корупції в суспільстві і державі. Більше третини (35,9%) продовжує вважати, що перемогти корупцію взагалі неможливо. Серед заходів боротьби найбільш ефективними респонденти вважають репресивні заходи, менш популярними є заходи економічного впливу. Сподівання на вихованість та особисту відповідальність трохи збільшились.

Спираючись на свій особистий досвід та досвід членів сім'ї, більше третини опитаних (38,1%) повідомили, що за останні 12 місяців стикалися з проявами корупції. Такий же відсоток (38,1%) повідомили про те, що таких випадків в їхньому житті протягом останнього року не було, а 23,7% не змогли відповісти однозначно, відсоток таких респондентів зріс.
На фоні загального зменшення хабарів на вимогу (з 59% у 2013 р. до 30% у 2017 р.) зростає добровільне хабарництво (з 22% у 2013 р. до 30% у 2017 р.) та, дуже суттєво, використання зв’язків (з 19% у 2013 р. до 39% у 2017 р.). Це означає, що харків’яни займають активну позицію і самі шукають шляхи вирішення важливих для них питань, в тому числі і використовуючи корупцію.

Переважна більшість харків'ян (70,4%) не скаржилася на випадки корупції. Відсоток таких респондентів значно зменшився (на 14%) у порівнянні з 2016 роком. Основною причиною не оскарження випадків корупції, як і раніше, є думка що «це даремно» (27,3%). Також збільшилась кількість тих, хто вважає, що скаржитись на корупцію немає потреби (23,6%).

Взагалі дослідження демонструє існування протиріччя у ставленні харків'ян до явища корупції. З одного боку, вони формально показують добре розуміння негативних наслідків цього явища, вважають його шкідливим для суспільства і держави. З іншого боку, вони схильні виправдовувати і миритися з корупцією за принципом «така природа речей і нічого з цим зробити не можна».

Дослідження 2013-2017 років не виявили суттєвих змін у ставленні до корупції. Більшість громадян на індивідуальному рівні схвалюють корупцію, бо вона «функціональна» для них при вирішенні конкретних життєвих питань. На суспільному рівні, «взагалі», громадяни корупцію засуджують. Для подолання цього явища пропонують наказувати «когось іншого», а змінювати власну поведінку не вважають за потрібне.