Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Називається також Масниця, Пущення, Сиропуст, Колодій,  Бабське свято, Загальниця. Символізує проводи зими і очікування весни. В цей день ушановували Сонце, яке пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець. Стародавні слов’яни вірили,  що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у добу козацтва. Якщо врахувати мінімум півтора тисячолітнє існування свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масляної  являються саме млинці. Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметану. Перші згадки про Масляну  в календарях наших предків датуються ІV ст. н.  Цей тиждень також називали Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні зауваження. Сім днів поспіль дозволено їсти масло, рибу, яйця та молочні продукти. Слов'янський обряд передбачав на Масляну незаміжнім  дівчатам і неодруженим хлопцям прив'язувати до ноги дерев'яну колоду на знак засудження або покарання за те, що вони не одружилися в належний час. Таким був звичай наших предків — усе живе повинно бути в парі. Гуляння народу тривають тиждень і завершуються Прощеною неділею. Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Пасхи. Для цього треба від дати Пасхи відрахувати 48 днів - це Великий піст, а потім ще тиждень - безпосередньо Масляна. У 2018 р. Масниця починається 12 лютого і продовжиться до 18 лютого включно. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масниця - понеділок, вівторок і середа і Широка Масниця - четвер, п'ятниця, субота і неділя. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. З 19 лютого гуляння припиняються, оскільки чинності набуває Великий піст, який продовжиться до 8 квітня - Пасхи. На Масляну співали:

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла...

Сьогодні в Інтернеті  ведуться дискусії  – Масляна є більш українським чи більш російським святом? Зважаючи на язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, це давньослов’янське свято, зароджене на території нашої Батьківщини. А ми, українці, є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже, Масляна  – наше культурне надбання.

Володимир Греченко – доктор історичних наук.