15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 31 річниця виведення радянських військ з Афганістану. Цей день встановлено згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2004 року.

Рішення ввести радянські війська до Афганістану було ухвалено 12 грудня 1979 р. вищим радянським керівництвом. Офіційна мета введення — запобігти загрозі іноземного військового втручання (США) й погіршенню геополітичного становища СРСР. Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ, опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгоралася в Афганістані, і стало її активним учасником. У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан з одного боку й озброєна опозиція (моджахеди, буквально «борці»)— з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам у ході конфлікту підтримку надавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби. Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів. Вона призвела до значних людських жертв серед радянських військ, лягла тяжким тягарем на економіку держави, яка й так знаходилася на спаді, була непопулярною серед населення країни, послабила міжнародний авторитет СРСР, що призвело, зокрема, до бойкоту Олімпіади в Москві 1980 р. Тому після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова було фактично визнано, що введення військ в Афганістан є помилкою і війну слід припинити.

28 липня 1986 року М.С. Горбачов у своїй промові під час перебування у Владивостоці оголосив рішення радянського керівництва: починаючи з 15 жовтня і до кінця 1986 р. вивести з Афганістану 6 полків з їх штатною технікою та озброєнням. Повертатися ці частини мали в райони їх постійної дислокації в СРСР. Це був початок виведення радянських військ.

14 квітня 1988 р. за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану були підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9-місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

Виведення радянських військ з Афганістану, згідно з цією угодою, почалося 15 травня 1988 р. У перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року. Операція з виведення військ постійно піддавалася атакам з боку моджахедів, які фактично не дотримувалися досягнутих угод.

15 лютого 1989 р. командувач 40-ї загальновійськової армії у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан Борис Громов, який  очолював виведення радянських військ з цієї держави, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який Мостом Дружби перетнув кордон між двома країнами. Цей день і вважається днем завершення війни СРСР в Афганістані і днем виведення з цієї країни радянських військ. Насправді ж, на території Афганістану, залишалися як радянські військовослужбовці, що потрапили в полон до афганських моджахедів, так і підрозділи прикордонників, що прикривали виведення військ. Вони повернулися на територію СРСР лише в другій половині дня 15 лютого. Прикордонні війська КДБ СРСР виконували завдання з охорони радянсько-афганського кордону окремими підрозділами на території Афганістану до квітня 1989 року.

За уточненими даними, всього у цій війні радянська армія втратила 14 427 осіб, КДБ — 576 осіб, МВС — 28 осіб загиблими й зниклими. Поранення та контузії отримали більше 53 тисяч осіб. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців. Через вогонь радянсько-афганської війни пройшло понад 160 000 українців — близько 25 % від загального числа радянських військовослужбовців, з них загинуло 2 378 осіб. Поранення отримали більше 8 000 українців (за іншими даними — більше 11 тисяч), з них 4 687 повернулися додому інвалідами. З 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців. Україна визнала цю війну Радянського Союзу агресією проти Афганістану.

З нагоди 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан 14 лютого 2014 року встановлено відзнаку Президента України — пам'ятну медаль «25 років виведення військ з Афганістану».

Чергова річниця виведення радянських військ з Афганістану – пам’ятна дата. Вона принесла мир і припинила кровопролиття. Завжди будемо пам’ятати тих, хто загинув у цій війні, був скалічений та постраждав. Усі вони – молоді люди. Багато хто з учасників цієї війни проявив особистий героїзм, мужність і це достойно поваги. Але разом із тим, ті події є ще одним уроком історії. Військова інтервенція у чужу країну, якими б прекрасними гаслами вона не прикривалася, – є війною з усіма її жахливими й трагічними наслідками: втратою життя, інвалідністю, зламаними долями. Тож нехай усе це залишиться лише в історії, і таких війн більше не буде!

Володимир Греченко – доктор історичних наук,
професор, заслужений працівник освіти України