Щороку на початку весни Україна відзначає Шевченківські дні. 9 і 10 березня… між ними 47 років життя, яке стало славою і гордістю нашого народу. Творчий доробок Великого Кобзаря – явище унікальне й неординарне. Але досить часто постать Тараса Шевченка настільки зміфологізована, що за нею важко побачити звичайну людину, яка колись так само кохала і зраджувала, боялась і ненавиділа. Тому учасники «Літературної кав’ярні», яка відбулася на факультеті № 6 під керівництвом старшого викладача кафедри соціально-гуманітарних дисциплін кандидата філологічних наук Наталії Кобилко, представили свої погляди щодо життя і творчості великого генія, уявили, яким би був Тарас у наш час, як цікаво подати його «Кобзар» сучасному читачеві.
Захід розпочали з декламування «Заповіту», який прозвучав українською, азербайджанською та турецькою мовами. Студенти розповіли про дитинство Т. Шевченка, його перебування в пана Енгельгарда, викуп із кріпацтва, зустріч з Іваном Сошенком і навчання в Академії мистецтв, роки заслання та три подорожі в Україну. Із зацікавленням слухали про жінок-муз у житті митця. Минуло 206 років, а Великий Тарас набуває нового звучання: графіки одягають його в модний одяг, молодіжні гурти виконують його пісні, на екранах з’являється мультсеріал «Кобзар-2015». Свої знання творчості Т. Шевченка студенти продемонстрували, узявши участь у вікторині «Правда чи фейк?».
«Літературну кав’ярню» закінчили словами Бориса Грінченка, які чи не найкраще підкреслюють унікальність Великого Кобзаря: «Шевченко своєю національною свідомістю є геній, є явищем феноменальним, єдиним, може, на світі».      

ВЗГ ХНУВС