Цьогоріч, 26 квітня ми відзначаємо літературну подію світового значення. 180 років тому вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Ще Нестор Літописець писав, що книги – це ріки, які омивають тіло держави. Такою книгою є «Кобзар»: її хочеться весь час перечитувати, її актуальність безперечна. А що таке «Кобзар»? Його називають Українською Біблією, а це всього-на-всього маленька книжечка, а не якийсь грубезний фоліант. Вісім поезій, які зробили «коперниківській» переворот в українській свідомості. Як казали сучасники Шевченка, з цими поезіями ти «почуваєш себе із запаленою свічкою в руках, але в пивниці з динамітом».
Тарас Шевченко вибухнув «Кобзарем» у 1840 році в Петербурзі. Видання вийшло дуже скромне й водночас досить ошатне. Книжка була середнього формату в м’якій синій паперовій обкладинці. Надрукована на гарному папері чітким шрифтом. Кожен твір розпочинався з присвяти на непарній сторінці. Примітна особливість цього видання – офорт на початку книжки за малюнком Василя Штернберга: кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ, який і дав назву збірці.
Цікава історія першого видання «Кобзаря». Книжка вийшла у світ майже в день других роковин викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. Друкувався «Кобзар» у типографії Фридриха Фішера коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Євген Гребінка допоміг першому «Кобзарю» пройти цензуру з якомога меншими втратами тексту, хоча 42 рядки поезії все ж були вилученими цензурою. Розійшовся «Кобзар» надзвичайно швидко.
За 180 років, що пройшли з дня цієї події, сформувалася справжня бібліотека «Кобзаря» – з широкою географією місць видання, різних за обсягом  і художнім оформленням, на мові оригіналу і в перекладах. На сьогодні лишилося лише кілька примірників оригінального видання. Саме ці обставини зумовили звернення до такої форми відтворення першодруків, як фототипія. Ця техніка використовується для копіювання з високою точністю складних художніх оригіналів. Про це свідчить цікавий експонат Шевченківської експозиції, яку урочисто відкрили в нашому університеті 10 березня 2020 року. В експозиції представлені, без перебільшення, унікальні видання «Кобзаря». Раритетним на сьогодні вважається «Кобзар» із малюнками  художника-бойчукіста – Василя Седляра, факсимільне видання якого презентував для експозиції Олександр Маркович Бандурка, та вишукане колекційне видання «Кобзаря» до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, подароване Сергієм Миколайовичем Гусаровим.
З моменту появи у «Кобзаря» Тараса Шевченка почалося особливе життя, невід'ємне від долі кожного українця. І це яскраво довела пошукова робота над створенням Шевченківської аудиторії та експозиції курсантів і викладачів факультету № 2, які здійснили спробу розглянути «Кобзар» як документ, що свідчить про нашу історію, що дозволяє назвати імена тих багатьох, не завжди відомих людей, які зберігали його у своїх домашніх колекціях, а згодом дарують як велику цінність, заповідаючи нащадкам.

Доцентка кафедри українознавства  факультету № 2 Вікторія Перцева