Напередодні Дня працівників освіти України за сприяння профспілки Харківського національного університету внутрішніх справ відбулася екскурсія представників трудового колективу до міст Охтирка та Тростянець, що знаходяться на Сумщині. Виїхали досить рано з площі Конституції на комфортабельному автобусі фірми «Навігатор Україна» у супроводі чудового екскурсовода пані Лариси, яка не давала мандрівникам засумувати впродовж усієї подорожі, що тривала понад 10 годин. Дорогою до Охтирки минули кілька населених пунктів Харківщини (Солоницівку, Вільшани, Богодухів), у кожному з яких бачили цікаві архітектурні споруди, овіяні романтичними історіями. Добре, що погода видалась на славу. День був сонячний, теплий, наче сама природа сприяла створенню гарного настрою та натхненню на туристичні розвідки.
Невеличке, проте досить давнє й славне історичним минулим місто Охтирка, яке свого часу мало не стало столицею нашої губернії, зустріло гостей привітно. Харків’янам показали краєзнавчий музей, де розмістились предмети старовини, фотографії, книжки, театральні костюми тощо. Дітлахи з цікавістю роздивлялись опудала птахів та звірів, що водяться на Сумщині, дорослі схиляли голови біля вітрин з експонатами часів Другої світової війни, розглядали картини та манекени, одягнуті в національне українське вбрання. Потім завітали до чудового Покровського кафедрального собору – головного храму Охтирки, збудованого у XVIII ст., де зберігається список чудотворного образу Охтирської Божої Матері. У таких місцях серце завжди наповнюється світлом і спокоєм, а душа прагне чогось незбагненого, чистого й високого...
За півгодини потому опинились у також маленькому, але мальовничому місті Тростянець. Перлиною його є поміщицька садиба Надаржинських-Голіциних-Кенігів, до ансамблю якої входять палац, схожа на фортецю споруда «Круглий двір» та парк в урочищі «Нескучне». Харків’яни поблукали по манежу «Круглого двору», де сміливці спробували на власній шиї тягар в’язнівських колодок, а дівчата біля масивних дверей з залізним кільцем-брязкальцем загадували бажання щодо швидкого заміжжя. У палаці зацікавила меморіальна кімната, присвячена П. І. Чайковському, який влітку 1864 р. гостював тут і написав увертюру до драми Островського «Гроза»; чудові картини, подаровані художниками, що працювали в садибі на пленері. І малим, і дорослим відвідувачам садиби, без перебільшення, сподобався розташований у лівому крилі будови Музей шоколаду, де туристи фотографувалися біля величезної шоколадної корони, шоколадного погруддя ацтекського кацика Монтесуми та веселої фіолетової корівки Milka.
Проїзжаючи повз грандіозні будови шоколадної фабрики «Монделіз», де група, на хвилинку зупинившись, сфотографувалася поряд із бронзовим Леопольдом Кенігом, який так багато зробив для усієї Слобожанщини, дістались Тростянецького дендропарку.Тут зустріли сутінки над прозорими озерцями урочища «Нескучне», попередньо оглянувши унікальні 400-річні дерева, екзотичні рослини та таємничі руїни Гроту Німф, побудованого в 1809 р. Втомлені, але з веселими піснями й вдячністю до університетської профспілки, що подарувала освітянам таку гарну поїздку напередодні їхнього професійного свята, поверталися додому, плекаючи надію, що ця екскурсія буде не останньою.
Завідувач кафедри українознавства факультету № 2,
доктор філологічних наук, професор
Ігор ЧОРНИЙ
