Сьогодні чимало організацій у різних країнах світу відкривають набори на молодіжні обміни та тренінги для учасників з України. У перші дні повномасштабної війни значна частина таких проєктів була призупинена для українців, але водночас було відкрито десятки інших волонтерських можливостей за програмою European Solidarity Corps на коротко- та довгострокові проєкти.
В якому форматі зараз реалізуються міжнародні проєкти з молодіжних обмінів та тренінгів? На що слід звернути увагу аплікантам при подачі заявок та яких помилок краще уникати — для Європейського Простору розповідає проєктний координатор громадської організації «Юніт» Дмитро Томенко.
Анонси міжнародних молодіжних проєктів активно поширюються у соцмережах одразу ж після публікації цієї інформації координуючою українською організацією. Однак інколи трапляються випадки, коли при перепощуванні чи копіюванні тексту виникають помилки щодо дат, місця чи дедлайну певних можливостей. Тому важливо, щоб аплікант(ка), подаючись на проєкт, мав\мала коректну інформацію щодо всіх деталей проєкту. А для цього необхідно віднайти той самий оригінальний пост, де вперше було сказано про відкриття набору. Для цього в кожному пості згадується, яка саме організація оголошує пошук учасників. Ці ж контакти дублюються в аплікаційній формі.
Коли ви віднайшли анонс проєкту, ретельно перечитайте подану інформацію про його тему та цілі. Чи цікаві вони вам? Чи розумієте, для чого вам заглиблюватись в дану тему більше? Чи бачите, як зможете використати дані знання в майбутньому у своїй діяльності в громаді? Чи достатньо зрозумілі цілі проєкту, аби заповнити заявку?
Якщо вас буде відібрано, однією із важливих умов участі в таких проєктах є відвідування всіх сесій та участь в усіх передбачених активностях. Відповідно, якщо ви поїхали на проєкт на тему екології, яка вас насправді не цікавить, ви пошкодуєте про витрачений час. Натомість якщо фанатієте від театру, значно більш доцільно подаватись саме на мобільність, тематика якої пов’язана з вашими інтересами, відвідування якої допоможе вам надалі.
Нас іноді запитують: «Чи буде найближчим часом проєкт на якусь окрему тему (наприклад, права людини)?» Зазвичай, організація не володіє такою інформацією. Тому краще стежити за оновленням соціальних мереж ГО, аби точно не пропустити анонс проєкту за омріяною тематикою.
Організатори завжди в інфопаку (документ з усією детальною інформацією про проєкт, що зазвичай надсилається учасникам після проходження конкурсного відбору) вказують точні дати проєкту та дні подорожі. Дні проєкту — дати, коли проєкт почнеться і коли завершиться. Приїхати пізніше вказаного початку та поїхати раніше запланованого завершення не можна — це заборонено правилами програми. Дні подорожі — це дні, в які ви можете планувати свою дорогу до та з місця проведення проєкту.
Організатори завжди зазначають, що учасники мають 1-2 додаткові дні до та після проєкту (наявність таких варто уточнювати індивідуально для окремого проєкту). Це період, який можна використати на дорогу, якщо немає рейсів, які вам підходять, або щоб подорожувати (наприклад, в якесь інше місто в країні проведення обміну). Поселення та харчування в рамках гранту Еразмус+ відбувається виключно в дні проєкту, в додаткові — за особистий кошт учасника. Але квитки аби повернутись в Україну покриють, якщо ви скористаєтесь цією можливістю.
Уявімо, що проєкт відбудеться з 03 по 09 вересня (дати без днів на подорож). Варто розуміти, що виїхати з України 02 вересня та повернутись 10-ого можливо, але не факт, що вийде. Адже може не бути квитків на ці дати та час, рейс можуть затримати, в разі подорожі наземним транспортом можливі тривалі очікування на кордоні. Тому завжди закладайте +2 дні до проєкту та після нього. Краще ними потім не скористатися, аніж не бути підготовленим та стресувати від затримок.
Тому, якщо вам дуже потрібно 11-ого вже вийти на роботу, перед заповненням заявки на проєкт перевірте, чи є доступні рейси, які вам це дозволять, щоб потім при відборі ви не відмовлялись від участі. P.S. Варто розуміти, що під час воєнного стану на дорогу піде значно більше часу.
Найчастіше молодіжні обміни та тренінгові курси не відбуваються у великих містах, тим паче столицях (це скоріше рідкість), а тому дорога до місця проведення може бути досить складною — з пересадками та тривалою.
Пошук квитків — важлива та відповідальна робота. А тому цьому варто присвятити певний час, аби вибудувати найзручніший маршрут. Сьогодні у зв’язку з війною, українцям дозволено починати свій шлях до проєкту не лише з України, що організатор неодмінно попросить вас вказати в аплікаційній формі та потім при плануванні маршрутів.
Проєктом зазвичай покривається 100% витрат на харчування та проживання. В 90% випадків учасники мають самостійно придбати собі квитки. Після проєкту витрачені кошти буде відшкодовано в межах встановленого ліміту (зазвичай через міжнародний банківський переказ, або в завершальні дні проєкту готівкою в євро). Ця сума є фіксованою і вираховується за допомогою міжнародного калькулятора дистанції. Відповідно, сума, більша за ці витрати, не буде відшкодована.
Сьогодні, під час воєнного стану, коли організатори розуміють, що чимала кількість аплікантів подадуть свої заявки, перебуваючи в цей момент за межами України, і, які, відповідно, почнуть свій шлях до місця проведення проєкту із закордону, ліміт на дорогу для українців як і раніше вираховується, беручи за основу Україну та відстань від неї до країни проведення проєкту. Наприклад, якщо проєкт відбудеться в Грузії, ліміт для українців складатиме 275 євро. Якщо ви вирушите з Тернополя або з Цюриха (бо наразі перебуваєте у Швейцарії), ліміт на дорогу залишиться незмінним.
Кожен учасник має оформити медичне страхування за власний кошт (проєкт таке не відшкодовує), але зазвичай вартість коливається в межах 200 грн. Окрім цього учасники сплачують невеликий благодійний внесок на підтримку діяльності організації, яка відправляє учасників на обмін чи тренінг (в ГО «Юніт це 40 євро).
Перед розглядом мотивацій учасників, ми спершу перевіряємо аплікантів на відповідність зазначеним характеристикам. Тому звертайте увагу на описані характеристики профілю учасника щодо кожного окремого проєкту. А це — вік, рівень володіння англійською мовою, попередній досвід в темі проєкту, бажання розвиватись в цьому напрямку, готовність поширювати результати проєкту тощо, наявність вакцинації. В умовах війни також додається наявність дозволу на виїзд з України (особливо це стосується хлопців, які наразі перебувають в Україні), а також період перебування закордоном по безвізу (якщо проєкт в ЄС — не більш як 90 днів за останні пів року).
Важливо! Для перетину кордону для хлопців наразі має бути законна підстава, що дозволить це. Участь в Erasmus+ проєкті не є такою підставою.
Так само, як у аплікантів є дедлайн на заповнення заявки, так само у організації є дедлайн щодо обрання учасників, тому всі встановлені кінцеві терміни необхідно поважати та не виходити за них. Відтягувати заповнення заявки на останній день встановленого дедлайну не варто, бо завжди можуть бути якісь непередбачувані ситуації і, відповідно, ви не встигнете написати все, як хотіли від початку.
Саме по заповненій аплікаційній формі координатор проєкту вперше знайомиться з охочими поїхати на обмін чи тренінг. А тому в ній варто показати себе як достойн(у)ого кандидат(ку)а для участі.
Якщо аплікаційна форма подана англійською мовою, заповнювати її необхідно теж англійською. Уважно вчитайтесь в кожне питання, щоб зрозуміти, що саме в цьому пункті хоче почути організатор, коли читатиме вашу відповідь. Якщо ви пропустили якесь із ключових питань, вважаючи, що ваша заявка ідеальна в інших моментах, то на жаль, вашу кандидатуру не буде відібрано до участі.
Про те, на що звернути увагу при заповненні заявки та як діяти, якщо вас відібрали, — уже скоро читайте в другій частині статті.
Джерело: https://euprostir.org.ua/practices/201249?fbclid=IwAR2DY0lgGbc3-DDG5csC1R85wI9ENcCwTrd9ybhkpSNkMWxYAF5CyzS6Bz8
