Саморозвиток є активною перетворюючою діяльністю особистості, що спрямована на розкриття власних потенціалів. В юридичній професії необхідність саморозвитку, пов’язана з професійною компетентністю, виникає у зв’язку з високою соціальною відповідальністю ролі юриста. Специфічність професійної діяльності юриста полягає в тому, що вона здійснюється в рамках правового поля, спрямована на виконання закону, захист прав, свобод та інтересів громадян та державності. В процесі професіоналізації відбувається психологічна перебудова особистості юриста від професійного самовизначення до самореалізації в професійній діяльності.

Ключові слова: Саморозвиток особистості, професійна компетентність, професійна саморегуляція, професіоналізація юриста.

Сучасна дійсність ще більш актуалізує проблеми безпеки людини, суспільства, держави та цивілізації в цілому, оскільки кількість та масштаби різноманітних загроз і викликів, що мають глобальний прояв, збільшуються. Важливе місце серед заходів державної політики щодо забезпечення національної безпеки посідає удосконалення якості освіти в підготовці кадрів, що забезпечують національну безпеку, тобто кадрів силових структур

Ключові слова: Національна безпека, якість освіти, підготовка кадрів силових структур, гуманітаризація спеціальної освіти

Зазначено, що свобода вираження думок є фундаментальним аспектом верховенства права, вона є ключовим компонентом демократичної системи управління, яка повинна знаходитися під захистом правоохоронних органів.

Ключові слова: Свобода поглядів, верховенство права, Європейський суд з прав людини, обмеження прав людини.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до стандартів вищої професійної освіти в Україні. Враховуючи новітні здобутки науковців та зміни у вітчизняному законодавстві, розкрито основні теми навчальної дисципліни «Юридична деонтологія», головне призначення якої полягає в ознайомленні здобувачів вищої юридичної освіти з вимогами та критеріями, яким має відповідати юрист у своїй професійній діяльності. Навчальний посібник підготовлено у форматі лекцій, теми яких відповідають навчальній програмі. Матеріал викладено у доступній для розуміння формі, з контрольними питаннями до кожної теми, рекомендованою літературою та глосарієм. Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, юристів-практиків широкого загалу читачів.

Ключові слова: Держава і право, навчальні видання, юридична деонтологія як навчальна дисципліна, юридична деонтологія, юридична освіта, юридична наука, юридична професія, культура юриста, юридичний конфлікт, міжнародні стандарти професійної діяльності юристів

The study guide was prepared in accordance with the standards of higher professional education in Ukraine. Taking into account the latest achievements of scientists and changes in domestic legislation, the main topics of the academic discipline "Legal deontology" are revealed, the main purpose of which is to acquaint students with higher legal education with the requirements and criteria that a lawyer must meet in his professional activity. The study guide is prepared in the format of lectures, the topics of which correspond to the curriculum. The material is presented in an accessible form, with control questions for each topic, recommended literature and a glossary. For scientists, teachers, students of higher education, practicing lawyers and a wide readership.

Key words: State and Law, educational edition, legal deontology as an educational discipline, legal deontology, legal education, legal science, legal profession, culture of a lawyer, legal conflict,international standards of professional activity of lawyers

Аналіз майже кожного рішення Європейського суду з прав людини засвідчує про те, що вказаний орган або сам формулює оціночні поняття або надає їм відповідні правові інтерпретації. Значна кількість оціночних понять міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини щодо України, які є найбільш важливими для національної судової практики. Однак, деякі формулювання, незважаючи на конотації Суду, мають певний простір щодо тих чи інших інтерпретацій, що відносин вказане суто до оціночних понять. Оціночний (розширювальний) підхід Європейський суд з прав людини демонструє під час інтерпретації поняття «катування».

Ключові слова: Рішення Європейського суду з прав людини, оціночні поняття, правові інтерпретації, катування.

Характеризуючи погляди вчених радянського періоду щодо розуміння квінтесенції терміну «оціночні поняття у праві», слід зазначити про те, що ними відводилася ключова роль правозастосовному розсуду під час реалізації оціночних понять, а також наголошувалось на наявності виникнення правозастосовних ризиків, в т.ч. тих, що спричиняються зловживанням владою або втіленням особистих інтересів. Одночасно з цим слід наголосити на тому, що в наукових публікаціях радянської доби на тему оціночних понять у праві майже не відводилося питанням практики їхнього застосування.

Ключові слова: оціночні поняття, правозастосування, історико-правовий аналіз, погляди науковців

Characterizing the views of scientists of the Soviet period regarding the understanding of the quintessence of the term "evaluative concepts in law", it should be noted that they denoted a key the role of law enforcement discretion during the implementation of evaluative concepts, as well as the presence of law enforcement risks, including those that are caused abuse of power or personal interests. At the same time, it should be emphasized that in the scientific publications of the Soviet era on the subject of evaluative concepts in the right was almost not devoted to the question of the practice of their application.

Key words: evaluative concepts, law enforcement, historical and legal analysis, views of scientists

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНОПРАВОВИХ АКТІВ У ПОЗИТИВНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Ключові слова: підзаконний нормативно-правовий акт

СУЧАСНИЙ НАУКОВИЙ ДИСКУРС ЩОДО ПРИРОДИ ПРАВОВИХ КОЛІЗІЙ

Ключові слова: правова колізія

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИДОВУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПРАВОВИХ КОЛІЗІЙ

Ключові слова: правова колізія

Статтю присвячено дослідженню розвитку наукової концепції упорядкування позитивного права у вітчизняній риспруденції. Наводиться необхідність подальшої концептуальної розробки теоретико-методологічних засад систематизації під-законних нормативно-правових актів. Приділяється увага особливостям зведення нормативно-правових актів у єдині систематизовані збірки у XIX сторіччі. Наведено точки зору низки дослідників права дорадянської доби щодо систематичної обробки законодавства. Звернуто увагу на позитивні і негативні риси окремих видів систематизації. Акцентується увага на співвідношенні законів і підзаконних нормативно-правових актів того часу. Далі у статті звертається увага на наукові підходи до систематизації нормативно-правових актів за часів становлення радянської влади. Досліджуються підходи до розуміння упорядкування законів і підзаконних нормативно-правових актів, які було запроваджено у XX сторіччі.

Ключові слова: систематизація, кодифікація, інкорпорація, облік, звід законів, норма права, система права

Дисертаційне дослідження присвячено аналізу феноменології систематизації підзаконних нормативно-правових актів (виданих вищими та центральними органами виконавчої влади). Охарактеризовано еволюцію вітчизняної наукової думки у царині систематизації підзаконних нормативно-правових актів. Узагальнено модерні науково-теоретичні підходи з тематики систематизації підзаконних нормативно-правових актів. Розкрито принципи систематизації підзаконних нормативно-правових актів. Наведено класифікаційну характеристику форм та способів систематизації підзаконних нормативно-правових актів, У компаративістсько-правовому ракурсі висвітлено досвід систематизації підзаконних нормативно-правових актів в позитивному праві України та деяких пострадянських країн. Окремо у дослідженні висвітлено актуальні проблеми модернізації правового регулювання систематизації підзаконних нормативно-правових актів, а також роль систематизації підзаконних нормативно-правових актів у подоланні правових колізій.

Ключові слова: нормативно-правовий акт, систематизація, теоретико-правовий аспект, підзаконні нормативно-правові акти

Представленное исследование посвящено анализу феноменологии систематизации подзаконных нормативно-правовых актов, изданных высшими и центральными органами исполнительной власти. Определено, что в отличие от систематизации законов как актов, имеющих высшую юридическую силу, упорядочение подзаконных нормативно-правовых актов имеет вторичный, производный характер. В то же время решающее значение она приобретает именно тогда, когда возникает необходимость систематизировать значительные по объемам массивы подзаконных нормативно-правовых актов, которые не связаны с первичными нормами (источниками) права. Прослежена эволюция отечественной научной мысли по вопросу систематизации подзаконных нормативно-правовых актов. Определено и установлено своеобразие современных отечественных научно-теоретических подходов по указанной тематике. Обращено внимание на бинарность (двойственность) сущности систематизации подзаконных нормативно-правовых актов, которая, с одной стороны, выражается в том, что благодаря ей расширяются представления о компетенции органов государственной власти (в т.ч. непосредственно имеющих конституционно-правовой статус) путем определения полномочий, касающихся реализации конкретных способов упорядочения подзаконных нормативно-правовых актов. С другой стороны, концептуальное осмысление сущности систематизации подзаконных нормативно-правовых актов способствует структуризации (институализации) всей системы права, нормативному оформлению существующих и складывающихся отраслей, подотраслей и институтов позитивного права. Представлены принципы систематизации подзаконных нормативно-правовых актов, Показана классификационная характеристика форм и способов упорядочения данного вида нормативно-правовых актов. В компаративистском ракурсе освещен опыт систематизации подзаконных нормативно-правовых актов в позитивном праве Украины и ряда постсоветских государств. Подчеркнуто, что нормативное определение понятия «систематизация законодательства», предложенное законодательстве Украины, имеет неоднозначный смысл, поскольку в нем воплощены не только устоявшиеся каноны о сущности этого явления, но содержится оговорка о том, что систематизация законодательства – это способ его реформирования. В то же время не всегда такое упорядочение нормативно-правовых актов, приведение их к единой, внутренне согласованной системе ведет к изменению существующих норм права, появлению новых актов законодательства, что не может рассматриваться как реформирование. Раскрыты актуальные проблемы модернизации правового регулирования систематизации подзаконных нормативно-правовых актов, а также указана роль систематизации подзаконных нормативно-правовых актов в преодолении правовых коллизий. Подчеркнуто, что с учетом того, что подзаконные нормативно-правовые акты издаются в т.ч. высшими и центральными органами исполнительной власти, имеющими конституционно-правовой статус (Президент Украины, Кабинет Министров Украины, министерства), полномочия по систематизации таких актов, должны получить конституционно-правовое оформление.

Ключевые слова: normative and law acts, by-law normative-legal act, codification, systematization

The dissertation is devoted to the analysis of the phenomenology of systematization of subordinate normative legal acts (issued by higher and central executive bodies). The evolution of the national scientific thought in the field of systematization of by-law normative legal acts is described. The modern scientific and theoretical approaches on the subjects of systematization of sub-legal normative acts are generalized. The principles of systematization of sub-legal normative acts are disclosed. The classification characteristic of forms and methods of systematization of subordinate legal acts is presented. From the comparative and legal point of view, the experience of systematization of subordinate normative legal acts in the positive law of Ukraine and some post-Soviet countries is illustrated. Separately, the study highlights the actual problems of modernizing the legal regulation of the systematization of sub-legal normative acts, as well as the role of systematization of sub-legal acts in overcoming legal conflicts.

Key words: нормативно-правовой акт, систематизация, теоретико-правовой аспект, подзаконные нормативно-правовые акты

В статье проведен анализ научных публикаций отечественных и зарубежных исследователей, которые посвящены принципам систематизации нормативно-правовых актов. Предоставлены видения авторов, исследовавших вопрос принципов упорядочения законодательства. Обращено внимание на определение такой юридической категории, как принципы права. Осуществлен анализ ряда работ, посвященных принципам правотворчества. На основе этого проведено разделение принципов правотворчества на общие и специальные, а также осуществлена их общая характеристика. Далее в статье акцентируется внимание на научных исследованиях, посвященных принципам систематизации нормативно-правовых актов, присущих теории государства и права. Рассмотрены подходы исследователей к перечню принципов относительно такого вида систематизации законодательства, как кодификация. Отмечено, что принципы кодификации делятся на общие и специальные, осуществлена их характеристика. Сосредоточено внимание на основных принципах правотворческой деятельности органов государственной исполнительной власти, перечислены эти принципы. Обращается внимание на принципы, применяемые при составлении нормативно-правовых актов, приведен перечень этих принципов, а также осуществлена их общая характеристика. Характеризуя состояние научных исследований проблемы, автор констатирует, что во время систематизации подзаконных нормативно-правовых актов применяются принципы, присущие систематизации законодательства и процессу правотворчества. Высказывается собственное отношение автора к принципам деятельности органов государственной исполнительной власти в сфере правотворчества. Также приводится авторское видение перечня принципов систематизации нормативно-правовых актов, которые должны быть закреплены в Законе «О нормативно-правовых актах».

Ключові слова: принципи права, правотворчість, систематизація нормативно-правових актів, нормативно-правовий акт, підзаконний нормативно-правовий акт

В статье проведен анализ научных публикаций отечественных и зарубежных исследователей, которые посвящены принципам систематизации нормативно-правовых актов. Предоставлены видения авторов, исследовавших вопрос принципов упорядочения законодательства. Обращено внимание на определение такой юридической категории, как принципы права. Осуществлен анализ ряда работ, посвященных принципам правотворчества. На основе этого проведено разделение принципов правотворчества на общие и специальные, а также осуществлена их общая характеристика. Далее в статье акцентируется внимание на научных исследованиях, посвященных принципам систематизации нормативно-правовых актов, присущих теории государства и права. Рассмотрены подходы исследователей к перечню принципов относительно такого вида систематизации законодательства, как кодификация. Отмечено, что принципы кодификации делятся на общие и специальные, осуществлена их характеристика. Сосредоточено внимание на основных принципах правотворческой деятельности органов государственной исполнительной власти, перечислены эти принципы. Обращается внимание на принципы, применяемые при составлении нормативно-правовых актов, приведен перечень этих принципов, а также осуществлена их общая характеристика. Характеризуя состояние научных исследований проблемы, автор констатирует, что во время систематизации подзаконных нормативно-правовых актов применяются принципы, присущие систематизации законодательства и процессу правотворчества. Высказывается собственное отношение автора к принципам деятельности органов государственной исполнительной власти в сфере правотворчества. Также приводится авторское видение перечня принципов систематизации нормативно-правовых актов, которые должны быть закреплены в Законе «О нормативно-правовых актах».

The article deals with the analysis of scientific publications of domestic and foreign researchers, which is devoted to the principles of systematization of legal acts. The author’s views on the principles of lawmaking, on the principles of streamlining legislation are presented. The article focuses on the definition of such a legal category as the principles of law. The analysis of a number of works devoted to the principles of law-making is carried out. On the basis of this, the division of the principles of law-making into general and special ones was conducted, as well as their general characterization. Further, the article focuses on scientific developments that are devoted to the principles of systematization of normative legal acts, which are defined in the theory of state and law. The approaches of researchers to the list of principles concerning such kind of systematization of legislation as codification are considered. It is noted that the principles of codification are divided into general and special, their characteristics are fulfilled. The attention is focused on the basic principles of law-making activity of state executive authorities, these principles are listed. The attention is drawn to the principles used in the regulation of normative legal acts, the list of these principles is given, as well as their general characteristics. Describing the state of the scientific development of the problem, the author states that during the systematization of subordinate normative legal acts, the principles inherent in the systematization of legislation and the process of law-making. The author expresses his own attitude to the principles of the activity of state executive authorities in the field of law-making. Also, the author’s vision of the list of principles of systematization of normative legal acts, which must be enshrined in the Law “On Legal Acts”.

У статті розглядаються питання профілактики, протидії та подолання корупції в поліції країн Латвії, Литви та Естонії. Проаналізовано стан забезпечення службової дисципліни та законності в поліцейській діяльності вказаних країн, що знайшло своє відображення в нормативно-правових актах, коті регламентують діяльність поліції. Наголошено на тому, що ефективність діяльності поліції Латвії, Литви та Естонії пов’язана з належною організацією кадрової діяльності та створенням належних умов роботи поліцейських.

Ключові слова: профілактика, протидія, подолання корупції, поліція країн Латвії, Литви та Естонії, службова дисципліна, законність в поліцейській діяльності, ефективність діяльності поліції, кадрова діяльність, належні умови роботи поліцейських

В статье рассматриваются вопросы профилактики, противодействия и преодоления коррупции в полиции стран Латвии, Литвы и Эстонии. Проанализировано состояние обеспечения служебной дисциплины и законности в полицейской деятельности указанных стран, что нашло свое отражение в нормативно-правовых актах, регламентирующих деятельность полиции. Отмечено, что эффективность деятельности полиции Латвии, Литвы и Эстонии связана с надлежащей организацией кадровой деятельности и созданием надлежащих условий работы полицейских.

Ключевые слова: профилактика, противодействие, преодоление коррупции, полиция стран Латвии, Литвы и Эстонии, служебная дисциплина, законность в полицейской деятельности, эффективность деятельности полиции, кадровая деятельность, надлежащие условия работы полицейских

В статье рассматриваются общие тенденции развития сотрудничества при расследовании преступлений международного характера в ХХ веке. Отмечено, что преступления международного характера имеют деструктивный, разрушительное влияние на систему отечественных общественных отношений, наблюдается их ярко выраженный антисоциальный характер, что требует активизации общественно-государственных усилий для их преодоления.

Ключові слова: Злочини міжнародного характеру, антисоціальний характер, міжнародні правопорушення, корупція

Ключевые слова: Преступления международного характера, антисоциальный характер, международные правонарушения, коррупция

На основі аналізу нормативно-правових актів, сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-теоретичних підходів розкривається зміст взаємодії в діяльності поліції (міліції) країн Співдружності незалежних держав.

Ключові слова: Поліція, міліція, органи внутрішніх справ, взаємодія, координація

На основе анализа нормативно-правовых актов, современных отечественных и зарубежных научно-теоретических подходов раскрывается содержание взаимодействия в деятельности полиции (милиции) стран Содружества независимых государств.

Ключевые слова: Полиция, милиция, органы внутренних дел, взаимодействие, координация

Based on the analysis of regulations, today's domestic and foreign scientific and theoretical approaches revealed the content of cooperation in the police (militia) of the Commonwealth of Independent States.

Key words: Police, police, law enforcement bodies, interaction, coordination