28 жовтня виповнюється 75 років з дня визволення України від німецько-нацистських загарбників. Це – пам’ятний день, день уклінної шани визволителям, день скорботи за загиблими, день відчуття близької та повної Перемоги.

Процес визволення України від німецько-нацистської окупації можна розділити на кілька етапів. Перший етап: грудень 1942 р. – червень 1943 р. Під час розгрому німецьких військ під Сталінградом була звільнена частина Ворошиловградської, Сталінської та Харківської областей. 18 грудня 1942 р. був звільнений перший населений пункт української території – с. Півнівка Міловського району Луганської обл. У боях за цей невеликий населений пункт загинуло 1066 червоноармійців. Усього за 1942 р. Червона Армія зазнала найбільших за історію свого існування втрат — 5,888 млн убитих. 14 лютого 1943 р. першим з обласних центрів було визволено Ворошиловград (Луганськ). Цього ж місяця звільнено було й Харків, але в березні 1943 р. його знову захопили німці.

Другий етап: липень 1943 р. – листопад 1943 р. Після Курської битви радянські війська звільняють Харків (23 серпня 1943 р.). До кінця вересня 1943 р. Червона Армія здійснила на території України Мелітопольську, Донбаську, Чернігово-Прип’ятську операції. Наймасштабнішою з них була Донбаська операція, що тривала з 13 серпня до 22 вересня 1943 р. У ній задіяли Південно-Західний (командувач генерал Р. Малиновський) і Південний (командувач генерал Ф. Толбухін) фронти. Вермахт створив міцно укріплені рубежі на р. Міус, які подолали лише завдяки колосальній перевазі в артилерії. 18 серпня 1943 р. німецьку оборону було прорвано. 8 вересня радянські війська вибили німців з м. Сталіно (нині — Донецьк), а 22 вересня 1943 р. вийшли на рубіж Дніпропетровськ — Мелітополь, досягнувши Дніпра. Втрати Червоної Армії в цій операції становили 273,5 тис. убитих і поранених.

Надзвичайно складно проходила також Київська наступальна операція, яка тривала з 12 жовтня до 23 грудня 1943 р.. 6 листопада 1943 р. до столиці України вступила Червона Армія. Під час Київської операції загинуло понад 800 тис. солдатів та офіцерів Червоної Армії. За подвиги, здійснені під час битви за Дніпро, 2438 воїнам надано звання Героя Радянського Союзу. Це понад 20 % від усіх, хто отримав це звання за період війни.

Третій етап: грудень 1943 р. – травень 1944 р.. Цей період пов’язаний з бойовими діями чотирьох українських фронтів за визволення Правобережної України. Найбільш масштабною і кривавою битвою зими 1943—1944 рр. стала Корсунь-Шевченківська, під час якої до 29 січня 1944 р. оточили дев’ять піхотних і одну танкову дивізію вермахту. Кількість оточених складала 80 тис. осіб, які мали на озброєнні приблизно 2 тис. гармат і мінометів, 140 танків і самохідних артилерійських установок. На початку лютого 1944 р. німецьке командування здійснило спробу деблокувати оточене Корсунь-Шевченківське угруповання. Однак радянські війська зупинили спробу прориву і розгромили оточені німецькі з’єднання. З кільця оточення змогли вирватися лише 7 тис. осіб. 25 березня 1944 р. на 1003-й день війни війська 2-го Українського фронту вийшли на державний кордон з Румунією, а 8 квітня – з Чехо-Словаччиною, у травні 1944 р. було визволено Крим.

Четвертий етап: червень – жовтень 1944 р., завершальний етап звільнення України. Львівсько-Сандомирська операція забезпечили визволення західних областей України. 28 жовтня 1944 р. остаточним вигнанням німецьких військ із Закарпаття було завершено визволення України. Отже, упродовж 1943—1944 рр. Червона Армія витіснила німецький вермахт з території сучасної України. При цьому вона зазнала значних втрат — 3 млн. червоноармійців полягли у боях на території України (з них до 60% — вихідці з України).

Битва за визволення України тривала 22 місяці і складалася з ряду великих операцій (Корсунь-Шевченківська, Львівська, Карпатсько-Ужгородська), в яких брали участь до половини живої сили й бойової техніки всієї радянської армії. Вона стала одним з найважливіших етапів на шляху до Перемоги.

Кожний десятий житель України (4,5 млн.) воював у лавах Червоної Армії, а 2070 українців були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. З 15 фронтів, що діяли в період війни, більше половини очолювались маршалами й генералами, які за походженням були українцями. Солдати й офіцери, жителі України, які виявили масовий героїзм, отримали 2,5 млн. орденів і медалей із загальної кількості 7 млн. нагород, вручених воїнам Збройних Сил. Мільйони трудівників України кували зброю перемоги в тилу. 120 тис. українців брали участь у війні в складі військ США, Канади, Франції, польських та чехословацьких формувань.

Цього дня, 28 жовтня, традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій нацистських окупантів. Сьогодні хочеться пригадати імена наших співвітчизників, які своєю мужністю, нерідко ціною власного життя, наближали день звільнення України від нацистської окупації.

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ХНУВС,
Заслужений працівник освіти України,
доктор історичних наук,
професор Володимир Греченко