Сучасна російсько-українська війна актуалізує звернення до сакрального і воно насправді допомагає українцям. Сакральні знання та прадавні традиції у часи небезпек і випробовувань завжди були надійним опертям для наших співвітчизників. Будь-яка подія в житті наших пращурів неодмінно пов'язувалась з певними обрядами. Серед різних творчих дійств особливим є українське народне весілля.
Саме дослідженню весільних традицій на Слобожанщині у ХIХ ст. було присвячене чергове засідання наукового гуртка кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії ХНУВС. У вступному слові професорка кафедри Надія Демиденко зазначила, що за неофіційною статистикою, не дивлячись на війну, в Україні кількість весіль перевищує кількість розлучень. А створення нових родин є продовженням роду, зміцненням держави.
Всі основні етапи традиційного слобожанського весілля, яке об’єднувало передшлюбні обряди та обряди шлюбного дня, спираючись на глибинні пласти історичного минулого, образно представила студентка 1 курсу спеціальності «Правоохоронна діяльність» Наталія Закаблуківська.
Про народні забобони, пов’язані з різними порами року, погодою тощо в день весілля доповіла студентка 1 курсу спеціальності «Правоохоронна діяльність» Богдана Заброда. Справжньою окрасою наукового заходу стала демонстрація Богданою старовинної весільної сорочки своєї прабабусі, прикрашеної унікальними вишивками, характерними для Охтирського краю. Також Богдана Заброда представила родинну реліквію – ікону, якою благословляли під час вінчання. Вже понад століття за склом ікони зберігаються нетлінними засушені плоди глоду та шипшини, які вважаються сильними оберегами.
Про один із найважливіших атрибутів українського весілля – весільний рушник, доповіла студентка 1 курсу спеціальності «Право» Вікторія Рудь. Вона зазначила, що всі візерунки, «ієрогліфи» весільних рушників є насправді прадавніми символами, які нареченим програмують подальшу подружню долю. Для наших предків ці сакральні символи мали магічний зміст. Їх використовували для захисту свого роду, збереження любові, злагоди та добробуту в родині.
Надія Демиденко продемонструвала студентам старовинний весільний рушник середини ХIХ століття, який зберігається в «Українській світлиці» Сумської філії ХНУВС. На ньому зображене символічне древо життя, яке є прообразом роду, продовженням життя. «Читаючи» символіку весільного рушника стає зрозумілим, що ліві гілки дерева означають родичів батьківського роду, праві – материнського. Зверху над віночками вишиті корони, що символізують вінчання молодят. У центрі віночків вишиті дві літери (одна з них означає першу літеру імені нареченої, інша – нареченого).
У продовження досліджень народних традицій Надія Демиденко порекомендувала здобувачам вищої освіти звернутися до книги французького картографа і письменника Гійома де Боплана «Опис України» (1660 р.), де автор описує історію, культуру, етнографію українців. Книга пізніше була перекладена англійською (1704 р.), німецькою (1780 р.), російською (1832 р.) мовами. Зараз це унікальне видання можна знайти в Інтернеті у повнотекстовому варіанті.
Завершальним лейтмотивом зустрічі стали поетичні рядки:
Дідів-батьків онуки не забули.
Глибоке небо – завжди голубе!
Але як раз забудеш ти минуле,
Ти назавжди забудеш і себе!

Сумська філія ХНУВС