Проблема нетверезих за кермом, наслідків їх безвідповідальних вчинків набула в Україні не просто загрозливих, а катастрофічних масштабів. Лише минулоріч патрульні виявили понад сто тисяч осіб, які сіли за кермо напідпитку або після вживання наркотиків. З їх вини загинуло більше сотні людей, травми отримали – понад півтори тисячі.

І це – верхівка айсбергу, бо йдеться лише про випадки, які зафіксували правоохоронці. А скільки тих, хто волею випадку уник зустрічі з поліцейськими, один-два-п’ять разів безпечно дістався до місця призначення, на щастя, не вбивши і не покалічивши ані себе, ані будь-кого іншого?! Цього разу. І хто тепер може вирішити, що це – норма?! Страшно навіть уявити…

Проблема стала нагальною давно і я, як юрист, чудово розуміла, що вирішувати її необхідно лише комплексно. Бо скільки б не було патрулів, скільки б вони не складали протоколів, поки покарання не буде відповідним злочину, ми будемо лише із жахом констатувати сумну статистику…

Питання посилення відповідальності за нетверезе керування знаходиться в полі зору і політикуму, і громадськості достатньо давно, але остаточно вирішити його на законодавчому рівні вдалося лише сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила проєкт Закону № 2695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».

Це – важливий, принциповий і довгоочікуваний крок. І я впевнена, що після набуття Законом чинності, більшість водіїв, які хоча б раз дозволяли собі такі безглузді вчинки, тепер, дуже сподіваюсь, спершу добре замисляться, чи варто знов повторювати.

Адже законопроєкт вносить суттєві зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Зокрема, значно збільшені розміри штрафів; строк, на який особа може позбавлятися права керування транспортним засобом, тепер може сягати десять років; передбачено у окремих випадках можливість конфіскації транспортного засобу та багато інших змін.

Важливо також, що законопроєкт скасував «лазівку», якою користувалися деякі «розумники», коли після ДТП прямо на місці на очах правоохоронців вживали алкогольні напої, аби ввести в оману поліцію – нібито під час події були тверезі, а випити вирішили через «значне душевне хвилювання» вже після. Тепер за такі дії також передбачено покарання.

На жаль, деякі пропозиції авторів законопроєкту, які містилися у документі від початку, не відображені в остаточному варіанті, бо не знайшли достатньої підтримки у сесійній залі.

Наприклад, у проєкті Закону, який розглядався у першому читанні, була норма про те, що водій, якого зупинили, мав дочекатися дозволу від поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ для того, аби вийти з автомобіля.

Або інший приклад – за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину передбачалося накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн., однак у залі було проголосовано штраф за таке порушення у розмірі лише ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. Одночасно, я впевнена, що такі зміни ще будуть внесені, хай і трохи пізніше.

Повертаючись до ухваленого законопроєкту, хотілося б наголосити, що нововведень у ньому доволі багато і, я переконана, їх втілення значно підвищить безпеку на українських дорогах і врятує не одне життя наших громадян. А любителям «гострих відчуттів» щиро рекомендую ознайомитися з документом, бо емоції можуть виявитися набагато гострішими, ніж очікувалося…

Голова Наглядової ради ХНУВС, кандидат юридичних наук, доцент Ірина Єфремова