У даній статі проаналізовано підстави відповідно до яких шлюбні договори визнаються недійсними з врахуванням їх специфіки та умов сьогодення та спираючись на правові позиції Верховного Суду. Так відповідно до норм сімейного права та доктрин приватного права шлюбний договір цілком слушно є правочином який має складну правову природу та регулюється як безпосередньо нормами Сімейного кодексу України так і положеннями Цивільного кодексу України. Але при його укладанні та для встановлення факту його недій- сності доводиться зважати не лише на положення чинного законодавства України, а також на підходи судової практики, яка на даний час є досить неоднозначною. Саме тому з метою з’ясування вимог які висуваються задля того щоб шлюбний договір вважався дійсним, а також підстав які є умовами для визнання його недійсним, у даній статі проаналізовано положення чинного законодавства України та правові позиції Верховного Суду України, які містяться саме у постановах які було винесено при розгляді сімейних справ. Визначено основні ознаки шлюбного договору та підстави визнання його не дійсним. Визначено норми чинного законодавства України відповідно до яких є підстави вважати шлюбний договір недійсним, а також яких вимог повинні дотримуватись сторони під час його укладання. Проаналізовано підстави визнання шлюбного договору недійсним і у цьому випадку він не породжує виникнення прав та обов ́язків, а отже і правових наслідків які є бажаними для його учасників (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України) на протилежність від розірвання договору коли дія договору безпосередньо припиняється лише на майбутнє, а всі вико- нані учасниками його умови до розірвання шлюбного договору зберігають свою юридичну силу. Визнання ж шлюбного договору недійсним анулює шлюбний договір з моменту саме його укладення відповідно до ст. 236 Цивільного Кодексу України. Значної уваги приділено саме підставам визнання шлюбного договору недійсним спираючись не лише на підстави встановлені Цивільним Кодексом України а і безпо- середньо на підстави визнання шлюбного договору недійсним які встановлені Сімейним кодексом України, а саме: порушення нотаріальної форми договору, укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які укладають шлюб без згоди їх батьків або піклувальника; нена- лежний суб ́єктний склад – укладення шлюбного договору недієздатними особами, або особами що не мають необхідного обсягу дієздат- ності; зменшення обсягу прав дитини, які встановлені саме Сімейним кодексом України; включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, або ж укладення шлюбного договору під впливом тяжкої обставини; укладення договору під впливом обману або насильства; помилка однієї із сторін договору; порушення шлюбним договором норм закону (як приклад, це вклю- чення в договір положень, що стосуються саме особистих прав і обов ́язків подружжя, та їх неповнолітніх дітей). Встановлено, що більшість справ щодо визнання шлюбного договору недійсним, які розглядаються Верховним Судом України містять саме підставу коли один із подружжя є у надзвичайно невигідному матеріальному становищі по відношенню до іншого. Зауважено, що вимоги чинного законодавства України є сталими та не можуть бути порушені в умовах воєнного стану, що підтверджується судовою практикою. Також в ст. 103 Сімейного кодексу України міститься певна неточність. В ній, зокрема, сказано, що шлюбний договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду. У разі порушення нотаріальної форми шлюбного договору, цей договір може належати до нікчемних правочинів, а у цьому разі для його недійсності рішення суду непотрібно. Запропоновано внести певні зміни до статті 103 Сімейного кодексу України.

Ключові слова: шлюбний договір, підстави визнання недійсним, рішення суду, надзвичайно невигідне матеріальне становище, нотаріальна форма, нікчемний правочин, оспорюваний правочин, воєнний стан, судова практика.

This article analyzes the grounds according to which marriage contracts are declared invalid, taking into account their specifics and conditions of today and relying on the legal positions of the Supreme Court. Thus, in accordance with the norms of family law and the doctrines of private law, a marriage contract is quite rightly a transaction that has a complex legal nature and is regulated both directly by the norms of the Family Code of Ukraine and the provisions of the Civil Code of Ukraine. But when concluding it and establishing the fact of its invalidity, it is necessary to take into account not only the provisions of the current legislation of Ukraine, but also the approaches of court practice, which is currently quite ambiguous. That is why, with the aim of clarifying the requirements that are put forward in order for a marriage contract to be considered valid, as well as the grounds that are conditions for recognizing it as invalid, this article analyzes the provisions of the current legislation of Ukraine and the legal positions of the Supreme Court of Ukraine, which are contained in the resolutions that was issued during the consideration of family cases. The main features of a marriage contract and the grounds for its invalidity have been determined. The norms of the current legislation of Ukraine according to which there are reasons to consider a marriage contract invalid, as well as what requirements the parties must comply with when concluding it, are determined. The reasons for declaring the marriage contract invalid were analyzed and in this case it does not give rise to rights and obligations, and therefore legal consequences that are desirable for its participants (Part 1 of Article 216 of the Civil Code of Ukraine), in contrast to the termination of the contract when the contract is valid directly terminates only for the future, and all conditions fulfilled by its participants before the termination of the marriage contract retain their legal force. Recognizing the marriage contract as invalid annuls the marriage contract from the moment of its conclusion in accordance with Art. 236 of the Civil Code of Ukraine. Considerable attention was paid to the grounds for invalidating a marriage contract based not only on the grounds established by the Civil Code of Ukraine, but also directly on the grounds for invalidating a marriage agreement established by the Family Code of Ukraine, namely: violation of the notarial form of the agreement, conclusion of a marriage agreement by minors entering into marriage without the consent of their parents or guardian; improper subject composition – conclusion of a marriage contract by incapacitated persons or persons who do not have the necessary amount of legal capacity; reducing the scope of the child's rights, which are specifically established by the Family Code of Ukraine; the inclusion of conditions that put one of the spouses in an extremely unfavorable financial situation, or the conclusion of a marriage contract under the influence of a grave circumstance; concluding a contract under the influence of deception or violence; mistake of one of the parties to the contract; violation of legal norms by the marriage contract (as an example, this is the inclusion in the contract of provisions concerning the personal rights and obligations of the spouses and their minor children). It has been established that the majority of cases concerning the recognition of a marriage contract as invalid, which are considered by the Supreme Court of Ukraine, contain the very reason when one of the spouses is in an extremely unfavorable financial situation in relation to the other. It is noted that the requirements of the current legislation of Ukraine are permanent and cannot be violated in the conditions of martial law, which is confirmed by judicial practice. Also in Art. 103 of the Family Code of Ukraine contains a certain inaccuracy. In particular, it states that the marriage contract can be declared invalid by a court decision. In case of violation of the notarial form of the marriage contract, this contract may belong to null and void transactions, and in this case, a court decision is not required for its invalidity. It is proposed to make certain changes to Article 103 of the Family Code of Ukraine.

Key words: marriage contract, grounds for annulment, court decision, extremely unfavorable material situation, notarial form, invalid deed, contested deed, martial law, court practice.

В статті досліджено специфіку суб’єктного складу в переддоговірній від- повідальності яка виникає у закладів охорони здоров’я саме перед пацієнтом. Визначено підстави та умови а також специфічні риси які притаманні саме переддоговірній відповідальності яка виникає між закладами охорони здоров’я та пацієнтами. Визначено особливості переддоговірної відповідальності яка виникає між закладами охорони здоров’я та пацієнтами як такої, що може бути як договірною, так і деліктною. Проаналізовано момент набуття фізичною осо- бою статусу пацієнта на всіх стадіях відносин які виникають з медичною орга- нізацією, в загалом і на переддоговірній. Зазначено, що в певних випадках, які передбачені чинним законодавством України, правами наділяються не лише пацієнти, а і інші особи, що не робить їх потерпілими у результаті надання їм таких прав: у зв’язку з тим, що до паці- єнтів слід відносити повнолітніх осіб, осіб з неповною цивільною дієздатні- стю і недієздатних осіб то у зв’язку з цим таким особам не може бути завдано шкоди. Зазначено, що безпосередньо сам заклад охорони здоров’я, а також фізична особа – підприємець працівниками якого або ж громадянами у рамках цивільно-правового договору порушено переддоговірні обов'язки можуть бути суб'єктами переддоговірної відповідальності. Визначено, що становленню під- лягає лише одна обов'язкова ознака – це здійснення безпосередньо фізичною особою – підприємцем як основного виду діяльності за статутом – це медичної діяльності саме на підставі відповідної ліцензії. Зауважено, що не приділяючи значної уваги важливості інформованої добровільної згоди: закладами охорони здоров’я не в повній мірі роз'яснюються пацієнту всі обставини його майбут- нього медичного втручання, у результаті чого сам пацієнт обмежується підпи- санням лише самої згоди, навіть не перевіряючи її змісту, а як наслідок сам момент роз'яснення її змісту збігається або ж безпосередньо з самим оглядом або первинною консультацією, або вона надається не в повному обсязі праців- ником реєстратури, а лише формально підписується. Встановлено можливість існування множинності осіб саме на стороні без- посередньо закладу охорони здоров’я, а як наслідок у результаті можливість виникнення пайової чи солідарної відповідальності.

Ключові слова: переддоговірна відповідальність, суб’єктний склад, заклади охорони здоров’я, фізична особа – підприємець, пацієнт, батьки, усиновлювачі, піклувальники, орган опіки та піклування.

The article examines the specificity of the subject structure in the pre-contractual responsibility of health care institutions to the patient. The grounds, conditions and specific features inherent in the pre-contractual responsibility that arises between health care institutions and patients are determined. The peculiarities of pre-contractual liability arising between health care institutions and patients as such, which can be both contractual and tortious, are determined. The moment when an individual acquires the status of a patient at all stages of relations with a medical organization, including the pre-contractual one, is analyzed. It is noted that in a number of cases provided for by the current legislation of Ukraine, rights are granted not only to patients, but also to other persons who, as a result of granting them such a right, do not make them victims: such persons cannot be harmed, taking into account the fact that patients should be considered adults, as well as incapacitated persons and persons with incomplete civil legal capacity. It was determined that the subject of pre-contractual liability can be both a health care institution and an individual – an entrepreneur, whose employees (citizens under a civil law contract) violated pre-contractual obligations. It is respected that it does not add significant respect to the importance of an informed philanthropic cause: the pledges of protecting health are not in the new world of roses to explain to the patient all the arrangements for this possible medical training, as a result of which the patient himself if you sign it yourself, please, don’t turn it over its essence, but as a last resort, the very moment of clarification of the problem or without intermediary s the very glance or the primary consultation, otherwise she hopes not to be completely obligated by the practitioner of the registry, but only formally signed. The possibility of the existence of multiple persons on the side of the health care institution was established, and as a result, the possibility of joint or joint liability.

Key words: pre-contractual liability, subject structure, health care institutions, natural person – entrepreneur, patient, parents, adopters, guardians, body of guardianship and guardianship.

Дослідження законодавчого врегулювання надання косметологічних послуг та їх ймовірної приналежності до медичних послуг та специфіки договору про надання косметологічних послуг.

Ключові слова: косметологічні послуги, косметичні послуги, медичні послуги, нематеріальні блага, медична допомога, медичні працівники, договір,

Дослідження в цивілістичній доктрині загальних питань переддоговірної відповідальності, особливостям переддоговірної відповідальності закладів охорони здоров’я перед пацієнтом

Ключові слова: переддоговірна відповідальність, заклади охорони здоров'я, пацієнт

Досліджено питання врегулювання тимчасового виїзду дитини за кордон і дотримання принципу повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей.

Ключові слова: дитина, тимчасовий виїзд, принцип рівності, виховання дітей

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО Загальна частина Навчальний посібник

Ключові слова: ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО Загальна частина Навчальний посібник

У статті проаналізовано теоретичні аспекти захисту безпосередньо суб’єк- тивних цивільних прав, визначено їх у межах цивільних відносин із приводу інформації про стан свого здоров’я, в результаті чого отримано більш повну характеристику особливостей реалізації цього права у нормативно закріпленій системі захисту суб’єктивних прав особи. Визначено порядок захисту, який здійснюється уповноваженими на те дер- жавними органами, порушених або оспорюваних суб'єктивних цивільних прав – права на інформацію про стан свого здоров’я. Також визначено способи адмі- ністративного оскарження в Україні (звернення до ліцензійно-акредитаційних органів, до етичних комітетів та страхових медичних організацій) під час вирі- шення питання щодо недодержання лікарської етики та страхових медичних організацій. Зазначено, що з метою здійснення захисту права на інформацію про стан свого здоров’я шляхом адміністративної форми захисту необхідно знати процедуру оскарження, передбачену Законами України «Про звернення громадян», «Про інформацію», а також відповідні нормативні акти, які передба- чають порядок діяльності, повноваження та обов’язки посадових осіб, закладів і органів у сфері охорони здоров’я. Окрім цього, визначено, що під час оскарження рішень, дій (бездіяльності) посадових осіб та органів охорони здоров’я необхідно оцінювати доцільність оскарження відповідно до структури цих органів, а саме від нижчого до вищого рівня, оскільки у разі подання скарги до вищого органу нерідко трапляються випадки повернення скарги до органу нижчого рівня з резолюцією розібратись у ситуації «на місці» та в подальшому доповісти вищому органу. Розглянуто у межах юрисдикційної форми захисту права на інформацію про стан свого здоров’я загальний (судовий порядок) і спеціальний (адміністратив- ний) порядок захисту порушеного права та здійснено їх порівняння.

Ключові слова: право на інформацію, стан здоров’я, захист суб’єктивних цивільних прав, юрисдикційна форма захисту, судовий порядок захисту, адміністративний порядок захисту.

The article analyzes the theoretical aspects of the protection of directly subjective civil rights, defines them within the limits of civil relations regarding information about one's health, as a result of which a more complete description of the features of the implementation of this right in the normatively established system of protection of subjective individual rights. The procedure for the protection of violated or contested subjective civil rights - the right to information about one's state of health - is defined, which is carried out by authorized state bodies. The methods of administrative appeal in Ukraine (appeal to licensing and accreditation bodies, ethical committees and insurance medical organizations) are also defined when resolving the issue of non-compliance with medical ethics and insurance medical organizations.It is noted that in order to protect the right to information about one's state of health through an administrative form of protection, it is necessary to know the appeal procedure provided for by the Laws of Ukraine "On Appeals of Citizens", "On Information", as well as relevant normative acts that provide for the procedure activities, powers and duties of officials, institutions and bodies in the field of health care.It is noted that in order to protect the right to information about one's state of health through an administrative form of protection, it is necessary to know the appeal procedure provided for by the Laws of Ukraine "On Appeals of Citizens", "On Information", as well as relevant normative acts that provide for the procedure activities, powers and duties of officials, institutions and bodies in the field of health care. It is noted that in order to protect the right to information about one's state of health through an administrative form of protection, it is necessary to know the appeal procedure provided for by the Laws of Ukraine "On Appeals of Citizens", "On Information", as well as relevant normative acts that provide for the procedure activities, powers and duties of officials, institutions and bodies in the field of health care.It is noted that in order to protect the right to information about one's state of health through an administrative form of protection, it is necessary to know the appeal procedure provided for by the Laws of Ukraine "On Appeals of Citizens", "On Information", as well as relevant normative acts that provide for the procedure activities, powers and duties of officials, institutions and bodies in the field of health care.

Key words: right to information, state of health, protection of subjective civil rights, jurisdictional form of protection, judicial protection procedure, administrative protection procedure

У стaтті прoaнaлiзувaтивaнo тeoрeтичнi acпeкти cпіввіднoшeння прaвa нa мeдичну тaємницю тa прaвa рoбoтoдaвця нa oтримaння інфoрмaції прo стaн здoрoв’я прaцівникa, у рeзультaтi чoгo oтримaнo бiльш пoвну хaрaктeриcтику ocoбливocтeй рeaлiзaцiї як бeзпoсeрeдньo прaвa нa мeдичну тaємницю, тaк і прaвa рoбoтoдaвця нa oтримaння інфoрмaції прo стaн здoрoв’я прaцівникa тa мoжливoстeй зaхисту пoрушeних прaв. З’ясoвaнo мeжі дoпустимих oбмeжeнь прaвa нa тaємницю прo стaн здoрoв’я в aспeкті зaбeзпeчeння викoнaння oсoбoю свoєї трудoвoї функції. Визнaчeнo підстaви тa умoви втручaння рoбoтoдaвця у прaвo нa привaтність прaцівникa з aкцeнтувaнням увaги нa критeрії, яким вoни пoвинні відпoвідaти. З мeтoю зaкoнoдaвчoгo зaбeзпeчeння прaв лю- дини визнaчeнo тa прoaнaлізoвaнo різнoмaнітні вaріaнти взaємoвпливу стaну здoрoв’я тa трудoвих прaв oсoби. Визнaчeнo пeрeлік міністeрств тa служб які oпoсeрeдкoвaнo нaділeні прaвoм нa iнфoрмaцiю прo cтaн здoрoв’я людини. Прoaнaлізoвaнo пeвні умoви, пeрeдбaчaють мoжливість рoзірвaння трудoвoгo дoгoвoру з ініціaтиви влaсникa aбo упoвнoвaжeнoгo ним oргaну, aкцeнтуючи увaгу бeзпoсeрeдньo нa виявлeнні нeвідпoвіднoсті прaцівникa зaймaній пoсaді aбo викoнувaній рoбoті внaслідoк стaну здoрoв’я, який пeрeшкoджaє пoдaльшoму її прoдoвжeнню. Значну увагу приділено вирішен- ню питaння визнaчeння бaлaнсу інтeрeсів між рoбoтoдaвцeм і прaцівникoм; зaбeзпeчeння, з oднoгo бoку, дoстaтніх умoв для збeрeжeння жит- тя і здoрoв’я відпoвіднo як сaмoгo прaцівникa, тaк і пeвних oсіб, яким він пoтeнційнo мoже aвдaти шкoди внaслідoк бeзпoсeрeдньo влaснoгo зaхвoрювaння.

Ключові слова: мeдичнa тaємниця, прaвo нa інфoрмaцію, стaн здoрoв’я, oбoв’язкoві прoфілaктичні мeдичні oгляди, міністeрствa тa відoмствa, вирoбництвa, oргaнiзaцiї, рoбoтoдaвeць, прaцівник, втрaтa прaцeздaтнoсті.

The article analyzes the theoretical aspects of the relationship between the right to medical secrecy and the employer's right to receive information about the employee's state of health, as a result of which more among the characteristics of special implementations is the direct right to medical confidentiality, as well as the right of the employer to receive information about the state of health I am an employee and the possibilities of protection of violated rights. The limits of the admissible limitations of the right to secrecy about the state of health in the aspect of ensuring the performance of the person's work function have been clarified. The grounds and conditions for the employer's interference in the employee's right to privacy are defined, with an emphasis on the criteria they must meet. With the goal of legislative protection of human rights, various variants of the mutual influence of a person's state of health and labor rights have been determined and analyzed. The list of ministries and services that are indirectly entitled to information on the state of human health is defined. Certain conditions have been analyzed, providing for the possibility of terminating the employment contract at the initiative of the owner or the body authorized by him, focusing attention directly on the detection of inconsistencies the employee's position or work due to a health condition that prevents its further continuation. Considerable attention is paid to solving the issue of determining the balance of interests between the employer and the employee; provision, on the one hand, of sufficient conditions to preserve the life and health of the employee himself, as well as certain persons to whom he can potentially cause harm as a result of his own direct this disease.

Key words: medical confidentiality, right to information, health status, mandatory preventive medical examinations, ministries and agencies, production, organizations, employer, employee, loss of employment bones

Найголовнішим завдання будь-якої держави - забезпечення безпеки на- ції, в тому числі реагування на будь-яку інформацію, яка містить відомості про загрозу яка може завдати її здоров’ю. Здров’я фізичної особи проголошується – вищою соціальною цінністю. Таке ставлення до цього блага має місце і в галузевому цивільному законодавстві, відповідно до положень якого здоров’я фізичної особи набуває правового режиму немайнового блага.

Ключові слова: вакцинування, фізична особа, права та обовʼязки, немайнове благо

У статті аналізуються теоретичні аспекти захисту суб'єктивних цивільних прав та визначаються рамки цивільно-правових відносин щодо інформації про своє здоров'я. Отримано більш чіткий та повний опис особливостей реалізації права на інформацію про своє здоров'я у нормативно встановленій системі захисту суб'єктивних прав людини. Встановлено, що захист права на інформацію про своє здоров'я здійснюється вільно, і невикористання особою права на захист не є підставою для припинення цього права. Зазначається, що при захисті свого порушеного права на медичну інформацію уповноважена особа може вчиняти певні дії, не пов'язані зі зверненням до компетентних державних органів та є неюрисдикційною формою захисту. Систематизовано перелік дій фізичної особи щодо захисту права на інформацію про своє здоров'я за неюрисдикційної форми захисту зазначеного права.

Ключові слова: право на інформацію, стан здоров'я, захист суб'єктивних цивільних прав

В статье анализируются теоретические аспекты защиты субъективных гражданских прав и определяются рамки гражданско-правовых отношений по поводу информации о своем здоровье. Получено более четкое и полное описание особенностей реализации права на информацию о своем здоровье в нормативно установленной системе защиты субъективных прав человека. Установлено, что защита права на информацию о своем здоровье осуществляется свободно, и неиспользование лицом права на защиту не является основанием для прекращения этого права. Отмечается, что при защите своего нарушенного права на медицинскую информацию уполномоченное лицо может совершать определенные действия, не связанные с обращением в компетентные государственные органы и являющиеся неюрисдикционной формой защиты. Систематизирован перечень действий физического лица по защите права на информацию о своем здоровье при неюрисдикционной форме защиты указанного права.

Ключевые слова: право на информацию, состояние здоровья, защита субъективных гражданских прав

The article analyzes the theoretical aspects of protection as directly subjective civil rights and defines them within the framework of civil relations regarding the information on one's health. A clearer and complete description of the features of the realization of the right to information on one's health in the normatively established system of protection of subjective rights of a person has been obtained. It has been determined that the protection of the right to information on one's health is exercised freely, and the failure of a person to exercise the right to protection is not a ground for termination of this right. It is noted that during the protection of their violated right to health information, the authorized person may perform certain actions that are not related to the appeal to the competent state bodies and are a non-jurisdictional form of protection. The list of actions of an individual to protect the right to information on one’s health in the case of a non-jurisdictional form of protection of the above-mentioned right has been systematized.

Key words: the right to information, state of health, protection of subjective civil rights

Стаття присвячена приватно-правовому дослідженню права на інформацію про здоров'я з урахуванням останніх змін у матеріалі, вчення про інформацію як об'єкт права в цілому та права на інформацію про здоров'я. Подано авторське визначення «інформації про стан свого здоров’я», розроблено поняття «виробники інформації про стан здоров’я». Досліджено об’єкт права на інформацію про стан свого здоров’я з акцентом на саму інформацію та право на неї, розкрито специфіку суб’єктивного права на інформацію про стан свого здоров’я; Деталізовано поняття та зміст права на інформацію про стан здоров’я, а також підстави їх появи. Визначено загальні положення щодо здійснення таких прав, визначено межі та обмеження їх реалізації, форми, способи та способи захисту права на таку інформацію.

Ключові слова: суб'єктивне право; закритість; товарообіг; інформація; здоров'я; здійснення прав

The article is devoted to the private-legal study of the right to information on health, taking into account recent changes in the material, the doctrine of information as the object of rights in general and the right to information on health. The author's definition of «information about the state of their health» is given, the notion «producers of information about the state of health» is developed. The object of the right to information on the state of one’s health with an emphasis on the information itself and the right to it was investigated, the specificity of the subjective right to information about the state of his health was revealed; The concept and content of the right to information on the state of one’s health, as well as the grounds for their appearance, are detailed. The general provisions on the exercise of such rights are defined, the limits and limitations on their implementation, forms, means and means of protection of the right to such information are determined.

Key words: subjective right; secrecy; turnover; information; health; the exercise of rights

Проаналізованорозуміннявласності як центрального утворення таголовного регулятора економічнихвідносину рамкахакціонерноготовариства. Зазначено,щовласністьпов’язується з такими категоріями, як «майно» і «право», у зв’язку з чимвиникаєзначнакількістьметодологічнихпитань, породженихформуваннямвласностіакціонернихтовариств і прав акціонерівщодонеї. Звернутоувагу, щовласність у такомутоваристві як економічнакатегоріявиконуєпевнуфункцію, яка полягає у формуваннізначного за обсягомкапіталу на найвигідніших для всіхосіб, втягнутих у цейпроцес, умовахз метою максимально прибутковогойоговикористання. Зауважено, щоякщоговорити провласністьакціонерноготовариства, то вона формується шляхом емісіїакцій, а відповідно,товариство, яке ацікавлене у залученнізначнихкоштів, провадитьвідкритеїхрозміщення,коштивідпридбанняякихакумулюються для використання у йогопідприємницькійдіяльності. Наведено аргументи на користьіншихпозитивнихсторінакціонерноївласності,щороблятьїїуніверсальною і здатною до застосуванняскрізь, де є потреба в акумулюваннізначногообсягукоштів і обмеженнямасштабіввідповідальності.Зробленовисновок, щовласність в акціонерномутоваристві як економічнакатегоріявиконуєпевнуфункцію, завдякичомустає не лишеекономічною, а й правовою категорією.Цяфункціяполягає у формуваннізначного за обсягомкапіталу на найвигідніших для всіхосіб, втягнутих у цейпроцес, умовах з метою максимально прибутковогойоговикористання.Категорія «акціонернавласність» уживається, коли йдеться про правовий режим власності вакціонерномутоваристві — права власностіакціонерів на акції та права власностітовариствана майно, які при їхньомуздійсненніперехрещуються і чинятьвпливодне на одне.Зазначено, що найбільш вдалою моделлю, до якої тяжіє акціонерна власність, єдовірча власність, ідеологія і практика трастів. Протецілкомзрозуміло, щоїїзастосування натеренахУкраїни в сучасномустані правового регулювання навряд чивартопідтримувати.

Ключові слова: акціонернавласність, майно, акція, акціонер, акціонернетовариство,статутнийкапітал.

У тезах проаналізовано проблемні питання щодо обмеження права піцієнтівна інформацію про стан свого здоров’япід час вжиття тимчасових заходів щодо збільшення частки медичної допомоги, що надається з використанням технологій та заходів, що застосовуються під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією в електронній формі (надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини).

Ключові слова: прaво нa iнформaцiю про cтaн cвого здоров’я, обмеження, права пацієнтів, медична допомога, телемедицина

У тезах вказано, що прaвонaiнформaцiю про cтaнcвого здоров’я, як і будь-яке cуб’єктивнепрaвомaєреaльнуцiннicть лише у рaзi, якщо у випaдку порушення його можнaзaхиcтити. Але на теперішній чacвиникaютьпевнiдиcкуciї, у зв’язку з тим, що в нaуцiцивiльногопрaвa не icнує єдиного визнaченнязaхиcтуcуб’єктивнихцивiльнихпрaв, яке б зaдовольняловciхнaуковцiв, а також icнуютьрiзнi погляди щодо cпiввiдношеннятaких понять, як «зaхиcт» тa «охоронa» права на інформацію про стан свого здоров’я.

Ключові слова: прaвонaiнформaцiю про cтaнcвого здоров’я, захист, охорона, зaхиcтcуб’єктивнихцивiльнихпрaв, виконaння юридичного обов’язку.

У статті розглядаються проблемні питання стосовно визначення теоретичних аспектів захисту cуб’єктивнихцивiльнихпрaв у рaмкaхцивiльнихвiдноcин з приводу iнформaцiї про cтaнcвого здоров’я

Ключові слова: захист суб’єктивних цивільних прав, інформація про стан свого здоров’я, захист, охорона, прaвонaзaхиcт, порушення права, невизнaння права, оcпорювaння права.

У тезах проаналізовано проблемні питання стосовно здійснення такого суб’єктивного права, як право на інформацію про стан свого здоров’я дитини або підопічного.Та доведенно, що у разі невстановленняопiкиaбо пiклувaння (не признaченоопiкунa чи пiклувaльникa) прaво нaiнформaцiю про cтaн здоров’я цiєїоcоби повинен мати зaклaд, в якому вонaперебувaє, а у випадку нездiйcнення, aбо ж здiйcненняненaлежним чином бaтькaми (уcиновлювaчaми, опiкунaми, пiклувaльникaми) пiклувaння про здоров’я дитини, прaвонaiнформaцiю про cтaн здоров’я цiєїоcоби повинні мaтимедичнiзaклaди, cоцiaльнicлужби, прaцiвникиполiцiїтaоcвiти, у полi зору яких перебувaютьдiтитaпiдопiчнi, з подaльшимповiдомленням до оргaнiвопiкитaпiклувaння.

Ключові слова: фiзичноїоcоби, iнформaцiї про cтaнcвого здоров’я, батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, медичні заклади, соціальні служби, працівники поліції та освіти,служби у справах дітей.

У тезах проаналізованопроблемні питання стосовно безпеки здійснення такого суб’єктивного права, як право на інформацію про стан свого здоров’я які значною мірою пов’язані з тим, що зaдоволення потреб фiзичноїоcоби в iнформaцiї про cтaнcвого здоров’я вiдбувaєтьcя не внacлiдокicнувaння цього прaвa a внacлiдок вчинення певних дiй, якiмaють бути cпрямовaнiнa перетворення його прaвомочноcтей, якiхaрaктеризуютьзмicтдaногопрaвaнaреaльне їх здiйcнення.

Ключові слова: фiзичноїоcоби, iнформaцiї про cтaнcвого здоров’я, здійснення певних повноважень, перелік дій, надання відомостей, колізії, бездіяльність лікаря, медичний заклад, орган охорони здоров’я, копії медичних документів,копіювати медичні документів

У тезах проаналізовано порядок та особливості здійснення такого суб’єктивного права, як право на інформацію про стан свого здоров’я, яке є досить вагомим для його розуміння. Своє підтвердження це знаходить у тому, що задоволення потреб фізичної особи в інформації про стан свого здоров’я відбувається не внаслідок існування цього права а внаслідок вчинення певних дій, які мають бути спрямовані на перетворення його правомочностей, які характеризують зміст даного права на реальне їх здійснення.

Ключові слова: суб’єкт права, інформація, стан здоров’я, здійснення суб’єктивного права, історії хвороби, приписів лікаря,копії медичної документаці,запиту щодо доступу до персональних даних

У статті розглядаються проблемніпитання що виникають при здійсненні права на інформацію про стан свого здоров’я у зв’язку з існуванням розбіжностей у законодавчо встановленому віковому цензіфізичних осіб, яким надається право на отримання інформації про стан свого здоров’я.

Ключові слова: суб’єкт права,інформація, стан здоров’я, здійсненнясуб’єктивного права, колізії, віковий ценз.

У статтірозглядаютьсяпроблемніпитаннястосовновизначеннякола суб’єктів,яким належить похідне право на інформацію про стан здоров’я фізичної особи.

Ключові слова: суб’єкт права, приватні особи, опікуни, піклувальники, члени сім’ї, лікарі, фізіономісти, навчальні заклади, адвокати,закладиохорониздоров’я, мiнicтерcтвaтacлужби.

У статті розглядаються проблемні питання стосовно визначення обмежень здійснення права на інформацію про стан свого здоров’я

Ключові слова: обмеження, обмеження права, суб’єктивні права, погіршення стану здоров’я, дозволи, поширення інформації, суспільно необхідна інформація

В статье рассматриваются проблемные вопросы относительно определения ограничений осуществления права на информацию о состоянии своего здоровья.

Ключевые слова: ограничения, ограничения права, субъективные права, ухудшение состояния здоровья, разрешения, распространение информации, общественно необходимая информация

The article deals with problematic issues regarding the determination of restrictions on the exercise of the right to information on the state of his health

Key words: Restriction, restriction of rights, subjective rights, deterioration of health, permissions, dissemination of information, public information

Проаналізовано кому надається інформація про стан здоров’я в договорі страхування та на яких підставах.

Ключові слова: Медичне страхування, страховик, страхувальник, інформація про стан свого здоров’я, медичні картки пацієнта.

Проанализировано кому предоставляется информация о состоянии здоровья в договоре страхования и на каких основаниях.

Ключевые слова: Медицинское страхование, страховщик, страхователь, информация о состоянии своего здоровья, медицинские карты пациента.

It is analyzed who is given information on the state of health in the insurance contract and on what grounds.

Key words: Health insurance, insurer, insured, information about their health, medical cards of the patient.

Показано, що методологія права на інформацію про стан свого здоров’я розглядається як вчення, цілісна теорія з поняттями, категоріями й світоглядом, через призму яких і здійснюється пізнання за допомогою методів відповідно з технологією їх застосування – методикою. Методи дослідження нематеріальних об’єктів засновані на певному абстрагуванні та мисленому моделюванні предмета досліджень, зокрема, інформації на основі дедукції.

Ключові слова: методологія, методи дослідження, інформація, здоров’я

Показано, что методология права на информацию о состоянии своего здоровья рассматривается как учение, целостная теория с понятиями, категориями и мировоззрением, через призму которых и осуществляется познание с помощью методов в соответствии с технологией их применения - методике. Методы исследования нематериальных объектов основаны на определенном абстрагировании и мысленному моделировании предмета исследований, в частности, информации на основе дедукции.

Ключевые слова: методология, методы исследования, информация, здоровье

It is shown that the methodology of the right to information about the state of his health is regarded as a doctrine, a holistic theory with concepts, categories and outlooks, through which prism and knowledge is carried out with the help of methods in accordance with the technology of their application - a technique. Methods of studying non-material objects are based on a certain abstraction and thought-out modeling of the subject of research, in particular, information on the basis of Deduction

Key words: Methodology, research methods, information, health

У даній роботі розглядається ряд проблемних питань щодо визначення суб'єктів права на інформацію про стан свого здоров'я. Також підлягають дослідженню деякі аспекти права на інформацію про стан здоров'я, які ведуть до невизначеності теоретико-методологічної бази, а також до суперечливої правозастосовчій практиці. Піднімаються питання стосовно суб'єктів права на інформацію про стан свого здоров'я, так як це дуже широка і до кінця не вивчена проблема, яка заслуговує теоретичної розробки і законодавчого упорядкування. Правильне наукове уявлення про суб'єктів права на інформацію про стан здоров'я має велике значення як для теорії, так і для практики.

Ключові слова: суб'єкт права, фізична особа, людина, повнолітня фізична особа, малолітня фізична особа, пацієнт, посттанатівниі особисті немайнові права, адвокат, медичний працівник.

В данной работе рассматривается ряд проблемных вопросов по определению субъектов права на информацию о состоянии своего здоровья. Также подлежат исследованию некоторые аспекты права на информацию о состоянии здоровья, которые ведут к неопределенности теоретико-методологической базы, а также к противоречивой правоприменительной практике. Поднимаются вопросы относительно субъектов права на информацию о состоянии своего здоровья, так как это очень широкая и до конца не изучена проблема, которая заслуживает теоретической разработки и законодательного упорядочения. Правильное научное представление о субъектах права на информацию о состоянии здоровья имеет большое значение как для теории, так и для практики.

Ключевые слова: субъект права, физическое лицо, человек, совершеннолетнее физическое лицо, малолетняя физическое лицо, пациент, посттанативнии личные неимущественные права, адвокат, медицинский работник.

This paper deals with a number of problematic issues regarding the definition of subjects of the right to information on the state of their health. Some aspects of the right to health information, which lead to the uncertainty of the theoretical and methodological basis, as well as to controversial law enforcement practices, are also to be studied. Questions are raised regarding the subjects of the right to information on the state of their health, as this is a very broad and not fully understood problem that deserves theoretical development and legislative regulation. The correct scientific presentation of the subjects of the right to information about the state of health is of great importance both for the theory and for practice.

Key words: Subject of law, physical person, person, adult person, minor individual, patient, post-natal and personal non-proprietary rights, lawyer, medical worker.

Анотація: розглядаються проблемні питання щодо визначення фізичних осіб як суб’єкта права на інформацію про стан свого здоров’я. Досліджуються деякі аспекти права на інформацію про стан здоров’я, які ведуть до невизначеності теоретико-методологічної бази.

Ключові слова: Ключові слова: суб’єкт права, фізична особа, людина, повнолітня фізична особа, малолітня фізична особа, пацієнт, посттанативні особисті немайнові права, адвокат, медичний працівник.

Анотація: Проаналізовані основні пріоритетні напрямки досліджень досліджень у визначенні суб’єктів права на інформацію про стан свого здоров’я. Визначено перелік суб’єктів права на інформацію про стан свого здоров’я.

Ключові слова: Ключові слова: суб’єкти права, юридичні особи, фізичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, повнолітня фізична особа, батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник, адвокат, органи страхування, діагностичні центри, станції швидкої допомоги,

Анотація: Розглянута безпосередня участь закладів охорони здоров’я, як осіб публічного права у цивільному обороті. А також однин із шляхів участі -укладання цивільно-правового договору на оплатне надання медичних послуг. Проаналізовані питання щодо особливостей укладання цивільно-правового договору на оплатне надання медичних послуг закладами охорони здоров’я, як юридичною особою публічного права. Та необхідність закріпленя з максимальною чіткістю й коректністю у ньому прав пацієнта.

Ключові слова: Ключові слова: юридичні особи, заклади охорони здоров’я, суб’єкти цивільного права, медичні послуги, договір платних медичних послуг, неповнолітній, послугодавець, послугоотримувач.