Досліджено питання забезпечення гендерної рівності у Збройних Силах України. Автори аналізують актуальні проблеми та пропонують шляхи їх вирішення, зокрема через удосконалення нормативно-правової бази та підвищення обізнаності щодо гендерних питань. Дослідження демонструє, як підвищення гендерної рівності впливає на ефективність Збройних Сил.

Ключові слова: гендерна рівність, Збройні Сили України, нормативно-правова база, гендерна політика.

This paper examines the issue of ensuring gender equality in the Armed Forces of Ukraine. The authors analyze current problems and suggest solutions, including improving the regulatory framework and raising awareness of gender issues. The study demonstrates how enhancing gender equality impacts the effectiveness of the Armed Forces.

Key words: gender equality, Armed Forces of Ukraine, regulatory framework, gender policy.

У статті в контексті уявлень про призначення сучасної держави, природу її функцій, принципів забезпечення національної безпеки визначаються деякі особливості функції гарантування національної безпеки. Робиться наголос на тому, що функція гарантування національної безпеки в тій чи іншій модифікації залежності від історичного контексту має розглядатися як універсальна (генеральна) функція держави, що властива їй, незалежно від її розвитку чи деградації, і витікає з сутності держави як соціального феномена. Функція гарантування національної безпеки є одним із ключових понять, через яке розкривається структура і весь зміст діяльності правової, демократичної, соціальної держави. Провідний характер функції гарантування національної безпеки для держави виявляється в тому, що без її здійснення інші функції держави в силу об’єктивних причин не набувають свого значення та будь-якої реалізації, адже без гарантування національної безпеки неможливо взагалі вести мову про існування держави. Вона об’єктивно відображається як у зовнішній, так і внутрішній політиці держави. Тому вона знаходить свій розвиток й у інших функціях держави, причому як у зовнішніх, так і у внутрішніх. Це з теоретико-правового боку дає підстави робити акцент на тому, що функції держави мають розрізнятися не тільки як зовнішні та внутрішні, а ще як основні та побічні. ÇÀÃÓÌÅÍÍÀ Þë³ÿ Îëåêñàíäð³âíà - êàíäèäàò þðèäè÷íèõ íàóê, äîöåíò, ïðîôåñîð êàôåäðè òåî𳿠òà ³ñòî𳿠äåðæàâè ³ ïðàâà ôàêóëüòåòó ¹ 1 Õàðê³âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó âíóòð³øí³õ ñïðàâ, https://orcid.org/0000-0003-0617-8363 ÓÄÊ 340.1:351.746.1(477) DOI 10.32782/LAW.UA.2023.1.3 Зроблено висновок, що у загальнотеоретичному аспекті функція гарантування національної безпеки має розумітися як сукупність напрямів діяльності держави у широкій взаємодії з інститутами громадянського із забезпечення правовими, організаційними, інформаційними, політичними, економічними воєнними заходами стану національної безпеки, включаючи захист національних інтересів і гарантування в державі безпеки особи, суспільства і самої держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

Ключові слова: національна безпека, безпека, фінансова безпека

The author of the article defi nes some specifi c features of the function of guaranteeing national security in the context of ideas about the purpose of the modern state, the nature of its functions, the principles of ensuring national security. It has been emphasized that the function of guaranteeing national security in any modifi cation, depending on the historical context, should be considered as universal (general) function of the state, inherent to it, regardless of its development or degradation and that arises from the essence of the state as a social phenomenon. The function of guaranteeing national security is one of the key concepts, through which the structure and entire content of the activity of a constitutional, democratic, social state is revealed. The leading nature of the function of guaranteeing national security for the state is revealed in the fact that other functions of the state without its implementation do not acquire their signifi - cance and any implementation, due to objective reasons, because it is impossible to talk about the existence of the state at all without ensuring national security. It is objectively refl ected in both the external and domestic policy of the state. Therefore, it fi nds its development in other functions of the state, both external and internal ones. This gives reasons to emphasize that the functions of the state from theoretical and legal point of view should be distinguished not only as external and internal, but also as primary and secondary. The author has concluded that the function of guaranteeing national security within general and theoretical aspect should be understood as a set of directions of state activities in a broad cooperation with institutions of civil society to ensure the state of national security by legal, organizational, informational, political, economic and military measures, including the protection of national interests and the guarantee of human, society and the state itself security from external and internal threats in all spheres of vital function.

Key words: national security, regulatory base, concepts of national security, doctrines of national security, national security strategies, messages on national security

У тезах доповіді розкрито особливості підготовки кадрів для органів сектору безпеки і оборони України в умовах воєнного стану.

Ключові слова: національна безпека, сектор безпеки і оборони, підготовка кадрів

У тезах доповідей визначено особливості діяльності Національної поліції України як суб’єкта сектору безпеки і оборони. Проведений аналіз нормативно-правової бази щодо регламентації діяльності Національної поліції як суб’єкта сектору безпеки і оборони, на підставі якого зроблено висновок про необхідність її вдосконалення.

Ключові слова: національна безпека, публічна безпека, Національна поліція України

Досліджено теоретичні та практичні аспекти проблеми розуміння публічної безпеки в політико-правовій думці Античної Греції Елліністичної доби. Доведено, що античним полі-тико-правовим ученням, які осимслювали публічну безпеку, притаманні такі основні риси: її етатизація (вивищення держави та її інститутів у гарантуванні цієї безпеки), персоналізація (тісна залежність особистої безпеки від публічної, часом навіть вивищення особистої безпеки над публічною), універсалізація (безпека як явище космічного світоустрою, загальнеоеллін-ська безпека), раціоналізація (дискурсивне осмислення проблематики публічної безпеки), юридизація (переведення проблематики публічної безпеки в площину юридичного її забез-печення, що набуває імперативного характеру, обов’язкове слідування полісним законам, система жорстких покарань за правопорушення у сфері публічної безпеки, забезпечення законності і правопорядку в суспільстві і в державі), нерозмежованість власне державної та громадської безпеки (що було зумовлено полісним характером державного устрою), аксі-ологізація (безпека як висока людська і суспільна цінність, як благо, як невід’ємний елемент полісного світогляду та забезпечення належного улаштування полісного життя), поліморф-ність (широта спектру форм публічної безпеки та специфікація її «образів» у філософії, поезії, історіографії, риториці тощо).Висвітлено тенденцію юридизації публічної безпеки. Остання забезпечується державою та законами, самі закони повинні відповідати загальносуспільним уявленням про благо та спра-ведливість, держава повинна будуватися на засадах соціального миру, компромісів та урівнова-ження різних соціальних інтересів. Сама ідея про те, що поза державою неможливо гарантувати безпеку людей, стала революційною і вперше висунула саме державну організацію суспільних відносин на передній план гарантування безпеки громадян. Іншою революційною ідеєю стало опертя держави при гарантуванні публічної безпеки на раціонально сконструйоване та вдоско-налюване мірою розвитку суспільних відносин право, яке регулювало і скеровувало розвиток відносин людей, рівних між собою. Нарешті, по-третє, відкритий софістами дискурс людиноцен-тричності права зумовив посилення особистої складової частини в суспільно-політичному житті полісу, що, своєю чергою, зумовило появу критики насильства та сприяло формуванню ідеї про права вільної людини та необхідності їх захисту органами державної влади. Відповідно, безпека полісу стала багато в чому залежати від безпеки і захищеності прав його громадян.

Ключові слова: публічна безпека, антична доба, Стародавня Греція, право, закон, справедливість, військова перевага, військово-політична могутність, правильна поведінка людини.

Наведено ґрунтовне теоретико-правове дослідження ключових особливостей загальнофілософського та спеціально-правового розуміння і тлумачення проблем безпеки людини, суспільства та держави в докласичній політико-правовій думці античної Греції. Проаналізовано погляди давньогрецьких авторів (поетів, філософів, істориків, юристів) – представників соціально-філософської та політико-правової думки того періоду на тлі поширених колективних уявлень про безпеку як стан суспільних відносин, умову людського (суспільного) життя та/або своєрідну соціальну цінність, об’єктів (сфер) цієї безпеки, а також суб’єктів та нормативних механізмів гарантування відповідного стану суспільства і держави. Зроблено висновок, що для переважної більшості давньогрецьких мислителів питання безпеки були пов’язані з феноменом гармонії Всесвіту, суспільства і самого людства. Важливим джерелом знань про безпеку вважалися роздуми давньогрецьких філософів про належне життя та шляхи його досягнення.

Ключові слова: публічна безпека, антична доба, Давня Греція, право, закон, справедливість, мир, військова перевага, військово-політична могутність, правильна поведінка людини.

A thorough theoretical and legal study of the key features of general philosophical and special legal understanding and interpretation of security issues of man, society and state in the pre-classical political and legal thought of ancient Greece is given. An analysis of the views of ancient Greek authors (poets, philosophers, historians, lawyers) who are representatives of socio-philosophical and political legal thought of the period against the background of widespread collective ideas about security as a state of social relations, the condition of human (social) life and / or unique social value, objects (spheres) of this security, as well as subjects and regulatory mechanisms to ensure the appropriate state of society and the state is presented. It is proved that the ancient political and legal doctrines, which comprehend public safety, have the following main features: its nationalization (elevation of the state and its institutions in guaranteeing this security), personalization (close dependence of personal security on public, sometimes even raising personal security over public), universalization (security as a phenomenon of the space world order, general Hellenic security), rationalization (discursive understanding of public security issues), legalization (transfer of public security issues to the plane of its legal support, which becomes imperative, mandatory compliance with polis laws, a system of severe penalties for offenses in the field of public safety, law and order in society and the state), indefiniteness of the actual state and public security (which was due to the polis nature of the state system), axiologization (security as a high human and social value, as a good, as an integral element of the polis worldview and ensuring the proper organization of polis life), polymorphism (breadth of spectrum of public security and specification of its “images” in philosophy, poetry, historiography, rhetoric, etc.). It is concluded that for the vast majority of ancient Greek thinkers, security issues were related to the phenomenon of harmony between the universe, society and humanity itself. An important source of knowledge about security was considered to be the thoughts of ancient Greek philosophers about proper life and ways to achieve it. For most authors of the time, the main determinants of security were hatred, war and struggle, power and strength. Instead, they associated security with love, peace, and stability, or with a conscious refusal to use violence. For other philosophers, security was a concept of social cooperation (harmony, peace) and integration. Among the ancient Greek authors there were those who put public security in both planes at the same time, looking for its source in a kind of dialectical combination of hatred and love, war and peace, power and stability.

Key words: public security, ancient times, ancient Greece, law, statute, justice, peace, military superiority, military political power, correct human behavior.

У статті досліджуються передумови виникнення безпекового дискурсу в історії політикоправової думки. Феномен національної безпеки розглядається в політичному й правовому дискурсі. Наголошується, що проблема формування безпекового дискурсу в історії політико-правової думки тривалий час досліджується різними науками: соціологією, релігієзнавством, безпекознавством (сек’юрітологією), етнографією, історією, історією держави й права, історією політичних і правових учень. Узагальнюючи, автор виділяє кілька пануючих парадигм у науці, які склалися в осмисленні порушеної проблематики, а саме: міфологічна (проблема безпеки в давньому світі постала як наслідок міфологізації природних і соціальних небезпек, їх міфолого-символічної інтерпретації у свідомості людини); філософська (поява безпекового дискурсу пояснюється її виокремленням із загальнофілософського знання, його витоки й розвиток «синхронні» етапам розвитку філософії); антропологічна (формування вчення про безпеку людини й суспільства виводиться з природи людини, її світу, потреб та інтересів); психологічна (безпекові питання оформлюються в окремий напрям мислення під впливом психологічної структури особистості, безпека людини має психологічну природу, вкорінена у свідомості людини); соціологічна (безпековий дискурс виводиться зі сфери соціального буття, соціального світу людини, наголошується на його соціальній зумовленості й структурованості); історична (безпековий дискурс має історичну зумовленість, її витоки вбачаються в найдавнішому періоді історії людства, наголошується на цивілізаційній універсальності безпекового дискурсу); теологічна (пошуки шляхів забезпечення безпеки мають витоки в релігійності людини й невідворотно приводять її до Бога як найвищого гаранта безпеки й благодаті як у земному, так і в потойбічному світі). Установлено, що означені наукові парадигми так чи інакше перетинаються в дослідженні безпекового дискурсу й пошуках його витоків, меншою мірою конкурують, аніж раніше, взаємозбагачуються. Зроблено висновок, що передумови виникнення безпекового дискурсу в історії політико-правової думки слід розглядати як сукупність соціальних і гносеологічних умов, що уможливили появу (виникнення) першопочаткових раціональних уявлень про співвідношення безпеки й небезпеки в житті людини, їх походження, засоби забезпечення безпеки й суб’єктів, здатних її забезпечити, задля подальшого розвитку цих уявлень у розвиткові політико-правових учень (доктрин) наступних історичних періодів. Формування такого дискурсу в розрізі соціальних передумов слід інтерпретувати як закономірний результат ускладнення соціального життя, його відокремлення від природного й надприродного світів, спроб осмислити безпеку як реальний і бажаний із боку загальносоціального інтересу стан захищеності людини від внутрішніх і зовнішніх загроз. Такими передумовами можна вважати виникнення людського суспільства з його поступовою соціальною диференціацією та структуруванням суб’єктів та об’єктів безпеки. Гносеологічними передумовами безпекового дискурсу стали перехід від предметно-конкретного до абстрактного мислення, формування перших абстрактних логічних «пракатегорій», які узагальнювали життєвий досвід людини щодо сфери бажаного, належного й безпечного, осмислення проблеми безпеки як універсальної для природного, соціального й надприродного (потойбічного) світів у структурі міфологічного мислення.

Ключові слова: безпека, первісне суспільство, свідомість, безпековий дискурс, соціальні передумови, гносеологічні передумови.

The author of the article studies the preconditions for the emergence of security discourse within the history of political and legal thought. The phenomenon of national security is studied within political and legal discourse. It is noted that the problem for forming security discourse within the history of political and legal thought has been studied by various sciences for a lon period of time – sociology, religious studies, securitology, ethnography, history, history of state and law, history of political and legal doctrines. Summing up, the author distinguishes several dominant paradigms in the science, which have been developed while understanding the mentioned problem, namely: mythological (the problem of security in the ancient world arose as a consequence of mythologizing natural and social dangers, their mythological and symbolic interpretation in human consciousness); philosophical (the emergence of security discourse is explained by its separation from general philosophical knowledge, its origins and development are “synchronous” to the stages of philosophy development); anthropological (formation of the doctrine on security of a man and society is derived from human nature, his world, needs and interests); psychological (security issues are modeled in a separate direction of thinking under the influence of the psychological structure of an individual, human security has a psychological nature, established in human consciousness); sociological (security discourse is derived from the sphere of social life, social world of a man, it is emphasized on its social conditionality and structure); historical (security discourse has a historical predicament, its origins are observed in the most ancient period of human history, the emphasis is placed on the civilizational universality of security discourse); theological (adventure for the ways to ensure security has its origins in human religious commitment and inevitably leads him to God as the highest guarantor of security and grace both dar al-fana and in Other Side). It is established that the indicated scientific paradigms intersect in one way or another while studying security discourse and while searching for its origins, compet to a lesser extent than before, enriching each other. Conclusion, prerequisites for the emergence of security discourse in the history of political and legal thought should be considered as a set of social and epistemological conditions that allowed the emergence (emergence) of initial rational ideas about the relationship between security and danger in human life, their origin, security and subjects capable of it to ensure, for the further development of these ideas in the development of political and legal doctrines (doctrines) of subsequent historical periods. The formation of such a discourse, in terms of social preconditions, should be interpreted as a natural result of the complexity of social life, its separation from the natural and supernatural worlds, attempts to understand security as real and desirable, in terms of public interest, human protection from internal and external threats. Such preconditions can be considered the emergence of human society with its gradual social differentiation and structuring of subjects and objects of security. The epistemological preconditions of security discourse were the transition from subject-specific to abstract thinking, the formation of the first abstract logical "procategories", which generalized human life experience in the field of desirable, appropriate and safe, understanding the problem of security as universal for natural, social and supernatural (otherworldly) worlds. in the structure of mythological thinking.

Key words: Key words: security, primitive society, consciousness, security discourse, social preconditions, epistemological preconditions.

Підручник підготовлено відповідно до стандартів вищої професійної освіти України. Автори, враховуючи новітні здобутки як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, зосередили свою увагу на тих подіях та фактах державно-правової історії, які чинили визначальний вплив на загальний розвиток інститутів держави і права. Також розглянуто державо та правотворення тих країн, які тією чи іншою мірою у різні епохи й періоди значно вплинули на розвиток людської цивілізації, зокрема, на становлення та розвиток державно-правових інститутів інших країн. У підручнику містяться теми, де розкриваються особливості історії держави і права зарубіжних країн в різні періоди їх виникнення, становлення та функціонування.

Ключові слова: історія держави і права, зарубіжні країни, Стародавній Схід, Середньовіччя

У статті на основі новітніх досягнень теоретико-правової науки та інших суміжних наукових дисциплін комплексно досліджено світоглядно-понятійні та науково-теоретичні аспекти безпекової проблематики в Стародавньому світі. Автором проведено аналіз проблем генези та еволюції безпекової проблематики в історії політико-правової думки. Зроблено висновок, що цінність безпеки як суспільного феномену усвідомлюється спершу через близькі за значенням терміни, що позначають мир, спокій, стабільність, упорядкованість, добробут, справедливість, відсутність військових дій, процвітання суспільства тощо. У цілому безпекова проблематика в межах давньосхідної політикоправової думки пройшла тривалий і складний шлях: від перших інтуїцій і «прозрінь» до розлогих розмірковувань на тему безпеки індивіда, суспільства й держави. Тим самим було закладено основи для поступового збагачення цього дискурсу в умовах античної політико-правової думки, яка багато в чому була спадкоємицею давньосхідних політико-правових мислительних традицій.

Ключові слова: безпека людини, суспільства, держави; політико-правові вчення; інтелектуальна традиція; картина світу; релігія; міфологія; філософія; сакралізація; цивілізація; варварство; монархія; східна деспотія.

Монографію присвячено аналізу феноменології відомчої нормотворчості, визначенню її специфічних рис. Розглянуто питання трансформації наукових уявлень про відомчу нормотворчість у вітчизняній юриспруденції ХХ – початку ХХІ ст., особливості вітчизняного та пострадянського досвіду правового опосередкування відомчої нормотворчості, досліджено роль відомчого нормативно-правового акта в позитивному праві України, виявлено сутність та архітектоніку сучасних відомчих нормативно-правових актів, їх видове розмаїття у правовій системі України. У виданні репрезентовано перспективи інновації відомчої нормотворчості в Україні. Для викладачів закладів вищої освіти, науковців, аспірантів (ад’юнктів), курсантів і студентів закладів вищої освіти юридичного профілю, практичних працівників, усіх, хто цікавиться висвітленою в монографії проблематикою.

Ключові слова: нормотворчість, відомча нормотворчість, правотворчість

Розкрито поняття фінансової безпеки як складової національної безпеки.

Ключові слова: національна безпека, безпека, фінансова безпека

У статті досліджено, що ключовою політико-правовою підвалиною формування безпекового дискурсу у середньовічній європейській цивілізації була монопольна за своїм офіційним статусом християнська доктрина. Ця доктрина запропонувала цілісне і взаємозумовлене бачення права, держави, суспільства та їхніх зв’язків у встановленні, обґрунтуванні, легітимації і зміцненні засад безпечного існування соціуму. Вона мала внутрішньополітичний і зовнішньополітичний виміри, охоплювала своїм дискурсом взаємовідносини між різними суб’єктами політико-правових відносин, структурувала ці відносини довкола провід-них центрів влади, якими у середньовічній Європі були монархічні, феодальні (великі територіальні магнати) і церковні (папство, єпископат) структури, а також сприяла інтегруванню середньовічних суспільств, особливо на етапах розпаду та занепаду інститутів центральної державної влади. Зазначена концепція бага-то в чому була побудована на синтезі пізньої античної політико-правової спадщини (уявлення про загальне благо, справедливість, мир тощо) із духовними засадами християнського віровчення (мир, злагода, порядок, ідеї боговстановленості влади, законослухняності тощо). Показано, що у добу Середньовіччя як цивілізації військово-релігійного типу на першому плані були такі сфери публічної безпеки, як воєнна та релігійна. З’ясовано, що політико-правова думка доби Середньовіччя значно змістила акценти у структуруванні суб’єктів гарантування публічної без-пеки, поставивши на перше місце Бога і Церкву як Його земне втілення. Правова інституціоналізація публічної безпеки осмислювалась у політико-правовій думці як складне і динамічне явище, невіддільне від співтворчості Бога та людини: Бог як кінцева найвища інстанція гарантування публічної безпеки, гарант її високої аксіологічної цінності, тим не менш, віддає на розсуд людей досить широку сферу докладання власних зусиль для свідомого гарантування публічної безпеки поряд із іншими суспільними цінностями, такими як життя, справедливість, рівність усіх перед Богом, відповідальність, сумління тощо. Слабкість реалізації безпекової функції державою і центральною владою компенсувалась авторитетом і владою Церкви, яка поклала на себе таку безпекову функцію, як утілення Божої Волі та прообраз Граду Божого на Землі.

Ключові слова: Середньовіччя, Бог, публічна безпека, держава, монарх, церква.

У статті розглядаються вітчизняний і зарубіжний досвід нормативно-правового регулювання забезпечення національної безпеки. Здійснено системне і комплексне дослідження нормативно-правових документів України, США і Німеччини (конституції, законодавчі акти, концепції, доктрини, стратегії і послання), що регулюють питання у зазначеній галузі, надано оцінку такого стану для подальшого вдосконалення правового механізму забезпечення національної безпеки. Зазначається необхідність вдосконалення нормативно-правової основи реалізації державної політики в галузі забезпечення національної безпеки України.

Ключові слова: національна безпека, нормативно-правова основа, концепції національної безпеки, доктрини національної безпеки, стратегії національної безпеки, послання щодо національної безпеки.

The author of the article studies domestic and international experience of normative and legal regulation for ensuring national security. The author has accomplished a systematic and comprehensive study of regulatory legal documents of Ukraine, the United States of America and Germany (constitutions, legislative acts, concepts, doctrines, strategies and messages) regulating the issues in the specified area; has assessed this situation for further improvement of the legal mechanism for ensuring national security. It is noted that there is the need to improve the regulatory legal base for implementing the state policy in the field of ensuring national security of Ukraine. The purpose of the research is to solve the indicated scientific problem by conducting a systematic and comprehensive study of regulatory legal documents regulating the issues of ensuring national security taking into account general theoretical positions, as well as to assess this situation for further improvement of the legal mechanism for ensuring national security of Ukraine. The research is based on a wide range of general scientific and special legal methods of cognition. General scientific methods are represented by: methods of empirical research (comparison, description); methods of theoretical study (formalization, axiomatic method); logical methods (analysis, generalization, analogy). Special legal methods include comparative and legal, formal and legal, the method of interpretation of law norms. General scientific methods are mainly used in theoretical substantiation of the problem, while considering the issues of understanding the phenomenon of national security, the regulatory base for its provision, determining their role in the legal system of the studied states. The comparative and legal method was used to identify the peculiarities of domestic and foreign normative and legal regulation of national security issues. The formal and legal method served as the basis for the analysis of the current regulatory legal acts in this area. The method of interpretation of legal norms assisted to clarify the content of the provisions of legal documents regulating the national security issues. The current situation of Ukraine in the field of ensuring national security is due to the nature of socio-political and economic development of the state, as well as to tendencies in developing challenges, dangers and threats that require adequate measures of legal regulation of these changes. To this end, the Ukrainian authorities need to improve the legal base for the implementation of the state policy in the field of ensuring national security. Analysis of regulatory legal documents of Ukraine, the United States and Germany regulating the national security issues, allowed us to conclude that the national interests of a particular state are the basis for ensuring national security even if there are external differences in constitutions, laws, concepts, doctrines, strategies and messages, as well as in legislation in the field of national security. In this regard, certain contradictions in the understanding of the doctrinal national interests of Ukraine, the United States, Germany and other states are still inevitable.

Key words: national security, regulatory base, concepts of national security, doctrines of national security, national security strategies, messages on national security

Целью статьи является на основе компаративно-правового исследования общих и отличительных черт конституционного обеспечения определить права человека на здоровье в Украине, Чешской и Польской Республиках. Задача – на основании анализа опыта Чехии и Польши в этом направлении наметить пути усовершенствования конституционного законодательства Украины в этой сфере. Установлено, что конституционное обеспечение права на здоровье человека в Украине содержится не только в Основном законе, но и в ряде конституционно-правовых актов; проведенный анализ соответствующих норм выявил несовершенство дефиниций понятий и терминов, которые должны отражать указанное право. Установлено, что проблемами в сфере здравоохранения в Украине являются: отсутствие постоянной Концепции построения новой национальной системы здравоохранения, медлительность проведения медицинской реформы, которая началась только в 2017 г., и отказ от советской централизованной системы управления охраной здоровья населения. Установлено, что Конституции Украины, Польской и Чешской Республик имеют общие черты относительно формулировки конституционных принципов обеспечения права человека на здоровье. Выявлено, что опыт организации системы здравоохранения в Польше и Чехии диктует необходимость внесения изменений в конституционно-правовые акты Украины, которые следует направить на более четкую формулировку дефиниций основных понятий и терминов, определяющих право на здоровье человека, формирование децентрализованной системы здравоохранения, отвечающей основным принципам политики ЕС в сфере здравоохранения.

Ключові слова: права людини, права людини на охорону здоров'я, Конституція України

Key words: human right to health, right to health care, Constitution of Ukraine, Constitution of the Polish Republic, Constitution of the Czech Republic.

В навчальному посібнику «Історія держави та права України» (1991-2019 роки) висвітлені особливості побудови та розвитку української державності в роки незалежності. Внутрішня структура посібника надає можливість курсантам та студентам швидко і зручно опанувати питання, що розкривають особливості історичного розвитку України, як держави, в сучасний період. Навчальний посібник є актуальним та вчасним з огляду на те, що він підготовлений до 25-річчя Харківського національного університету внутрішніх справ, який є навчально-науковою установою, що створена у результаті проголошення незалежності України.

Ключові слова: історія держави та права, незалежність, джерела права.

In the introductory book "History of the Power and Law of Ukraine" (1991-2019), the peculiarities of the development of Ukrainian statehood into the rock of independence are highlighted. The internal structure of the faculties gives cadets the opportunity to quickly and manually examine food, which reveals the peculiarities of the historical development of Ukraine, like a state, in the current period. The chief guide is relevant and timely, looking back at those that were prepared before the 25th of March of the Kharkiv National University for internal references, which is the chief scientific establishment that was created as a result of the vote of the independence of Ukraine.

Key words: history of the state and law, independence, sources of law.

Розкрито зарубіжний досвід функціонування ювенальної юстиції та можливості його впровадження в Україні.

Ключові слова: ювенальна юстиція, неповнолітні

У тезах доповідей окреслено проблеми забезпечення інформаційної безпеки в умовах глобалізації та гібридної війни проти України.

Ключові слова: інформаційна безпека, глобалізація, гібридна війна

В навчальному посібнику «Історія держави та права України» (1991-2019 роки) висвітлені особливості побудови та розвитку української державності в роки незалежності. Внутрішня структура посібника надає можливість курсантам та студентам швидко і зручно опанувати питання, що розкривають особливості історичного розвитку України, як держави, в сучасний період. Навчальний посібник є актуальним та вчасним, з огляду на те, що він підготовлений до 25-річчя Харківського національного університету внутрішніх справ, який є навчально-науковою установою, що створена у результаті проголошення незалежності України.

Ключові слова: історія держави та права, незалежність, джерела права

У статті досліджується поняття та сутність кіберзлочинності. Розглядається питання протидії кіберзлочинності, як складової забезпечення національної безпеки України. Автор дотримується позиції виокремлення трьох основних рівнів здійснення відповідних заходів протидії кіберзлочинності (загальносоціального, спеціально–кримінологічного і індивідуального). На підставі аналізу практики протидії кіберзлочинності запропоновано основні пріоритетні напрямки удосконалення діяльності кіберполіції з протидії кіберзлочинності.

Ключові слова: Ключові слова: кіберзлочини, кіберзлочинність, протидія кіберзлочинності, національна безпека, інформаційна безпека.

В статье исследуется понятие и сущность киберпреступности. Рассматривается вопрос противодействия киберпреступности, как составляющей обеспечения национальной безопасности Украины. Автор придерживается позиции выделение трех основных уровней осуществления соответствующих мер противодействия киберпреступности (общесоциального, специально-криминологического и индивидуального). На основании анализа практики противодействия киберпреступности предложены основные приоритетные направления совершенствования деятельности киберполиции по противодействию киберпреступности.

Ключевые слова: Ключевые слова: киберпреступления, киберпреступность, противодействие киберпреступности, национальная безопасность, информационная безопасность.

Cybercrime Counteraction in Ukraine as a Component of National Security The rapid development of scientifi c and technological progress and the widespread use of modern information technologies have an undeniable positive impact on social processes. At the same time, the benefi ts of the digital world and the development of information technologies have created new threats to national and international security. Along with incidents of natural (unintentional) origin, there is an increase in the number and power of cyber attacks, motivated by the interests of certain states, groups and individuals. The cases of illicit collection, storage, use, destruction, distribution of personal data, illegal fi nancial transactions, theft and fraud in the Internet are increased. Cybercrime becomes transnational and can seriously damage the interests of an individual, society and the state. The use of computer technologies in the commission of crimes is a special kind of socially dangerous and illegal activity, which is becoming more widespread both on a global scale and in some countries, including Ukraine. This poses new challenges to the law enforcement agencies to combat cybercrime. Despite the large number of criminal offenses in the fi eld of information technologies, the threats that are constantly occurring in this area, nowadays there is no single understanding of the concept of cybercrime in Ukraine, and accordingly, there is no its offi cial unifi ed regulatory legal consolidation. Along with the concept of cybercrime we actively use in everyday and, sometimes, scientifi c circulation such concepts as “computer crime”, “IT criminality”, “crime in the fi eld of information relations”, “virtual crime”. Excessive scientifi c and technological progress is directly linked to the situation, where there is the world of cybercrime. Cybercriminals create new methods of committing crimes and fi nd shortcomings in security systems faster than those who oppose them, they have time to correct mistakes and improve the security system. Cybercrimes became “crimes of the third millennium”. The author of the article studies the concept and essence of cybercrime. The issue of counteracting cybercrime as a component of ensuring the national security of Ukraine is considered. The author adheres to the position of distinguishing the three main levels of implementation of appropriate measures to combat cybercrime (general and social, special and criminological, individual). Based on the analysis of the practice of countering cybercrime, the author has offered the main priority directions to improve the activity of cyberpolice in combating cybercrime.

У статті досліджено феномен рейдерства як загрози національній безпеці України. Визначено ознаки та види рейдерів відповідно до інструментів захоплення. Встановлено основні напрямки щодо протидії рейдерству в Україні, з урахуванням змін законодавства та внутрішньої та зовнішньої політики держави, стану економічного й соціального розвитку. Зроблено висновок, що на сьогодні існує певна неузгодженість наукових позицій щодо питань про поняття, конкретні способи та суб’єктів протидії ««рейдерству»». Висловлені підходи, з одного боку, збільшують коло можливих варіантів, якщо не подолання, то хоча б мінімізації проявів «рендерства». З іншого боку, розмаїття поглядів науковців сигналізують про багатовимірність і високу мінливість проявів цього феномену, його юридично визнану нестабільність. Активні наукові пошуки у цьому напрямку є позитивними, але однак вони симптоматизують про відсутність однозначності щодо змісту феномену «рендерства», наділення його чіткими юридичними ознаками.

Ключові слова: рейдерство, національна безпека, злиття та поглинання, економічна безпека, злочинність.

The author of the article has studied the phenomenon of raidership as a threat to the national security of Ukraine. The features and types of raiders have been determined in accordance with the manners of the acquisition by seizure. The author has established the main directions of counteracting raidership in Ukraine, taking into account the amendments in legislation, internal and foreign policy of the state, the state of economic and social development. It has been concluded that nowadays there is a certain inconsistency of scientifi c positions on the issues about the concepts, concrete methods and subjects of counteraction to “raidership”. These approaches, on the one hand, increase the range of possible options, if not overcome, at least minimize the manifestations of “raidership”. On the other hand, the diversity of views of scholars signalize on the multidimensionality and high variability of the manifestations of this phenomenon, on its legally admitted instability. Active scientifi c studies in this direction are positive, however they signalize on the lack of unambiguousness regarding the content of the phenomenon of “raidership”, endowing it with clear legal features.

У підручнику розглянуті стародавні держави які в минулому існували на сучасних українських територіях, та їх право, держава і право Київської Русі, утворення та становлення державного устрою Галицько-Волинського князівства, правовий статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, процеси державотворення і права в Запорізькій Січі, Українська Козацька держава та її право, правовий статус українських земель у період втрати державності, зокрема, суспільно-політичний устрій і право на українських землях у складі Російської імперії та Австрійської (Австро-Угорської) імперії, державний лад і право періоду Української революції 1917 — 1921 років та держави х права Української PCP у складі Радянського Союзу. Історія держави і права сучасної України розглянута в процесі проголошення незалежності і суверенітету України, розбудови незалежної Української держави, формування її правової системи з урахуванням того, що сучасна незалежна Україна є спадкоємцем усієї правової спадщини, яка впродовж віків створювалась на українських землях.

Ключові слова: історія держави та права України

У підручнику висвітлено матеріал, що відображає сучасний стан юридичної психології - галузі психологічної науки, яка вивчає закономірності поведінки людей у системі правових відносин, а також структури й видів юридичної діяльності.

Ключові слова: юридична психологія, полійцейська діяльність, психологія поліцейського

Розглянуто теоретико-практичні засади конструктивної взаємодії поліції та громади. Досліджено сутність поняття Community Policing. Доведено, що реалії сьогодення щодо взаємодії поліції та громади зумовлюють актуалізацію питань про якість підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Ключові слова: Національна поліція, взаємодія, громалянське суспільство, Community Policing

Рассмотрены теоретико-практические основы конструктивного взаимодействия полиции и общества. Исследована сущность понятия Community Policing. Доказано, что реалии по взаимодействию полиции и общества обусловливают актуализацию вопросов о качестве подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров.

Ключевые слова: Национальная полиция, взаимодействие, гражданское общество, Community Policing

Практичний посібник для поліцейських, що взаємодіють з громадою підготовлено спільно з Консультативною місією Європейського Союзу. Визначені конструктивні напрямки взаємодії органів поліції з громадою, визначені тактичні та оперативні напрямки, направлені на ефективну співпрацю поліції та населення.

Ключові слова: поліція, громада

Надано методичні рекомендації щодо основ етичних норм поліцейської діяльності

Ключові слова: поліція, етика, мораль, поліцейська діяльність, етичний кодекс

Визначено особливості впровадження аутсорсингу в умовах реформування державного управління.

Ключові слова: аутсорсинг, функції держави, державне управління

Визначені історични передумови та уроки Соборності України

Ключові слова: Соборність, історія, нація, незалежність.

Определены исторические предпосылки и уроки Соборности Украины

Ключевые слова: Соборность, история, нация, независимость.

У статті розглянуто роль і місце національно-патріотичного виховання поліцейських в системі забезпечення внутрішньої безпеки України. Досліджено особливості національно-патріотичного та етичного виховання майбутніх поліцейських. Проаналізовано ефективність законодавства України щодо організації їх ведення національно-патріотичного виховання, розроблені пропозиції для підвищення ефективності державної політики у цій сфері.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, етика поліцейського, внутрішні безпека держави, Національна поліція України

В статье рассмотрено роль и место национально-патриотического воспитания полицейских в системе обеспечения внутренней безопасности Украины. Исследовано особенности национально-патриотического и этического воспитания будущих полицейских. Проанализировано эффективность законодательства Украины относительно организации их ведения национально-патриотического воспитания, разработаны предложения для повышения эффективности государственной политики в этой сфере.

Ключевые слова: национально-патриотическое воспитание, этика полицейского, внутренняя безопасность государства, Национальная полиция Украины.

The article analyzes the role and the place of national and patriotic education of police officers in the system of ensuring the internal security of Ukraine. Have been examined the peculiarities of national, patriotic and ethical education of future police officers. In the article has been analyzed the effectiveness of the legislation of Ukraine concerning the organization and conduct of national and patriotic education, proposals on increasing the efficiency of state policy in this area have been developed.

Досліджено особливості реалізації правоохоронної функції держави органами Національної поліції України в умовах формування громадянського суспільства.

Ключові слова: поліція, Національна поліція. правоохоронна функція, громадянське суспільство

Исследованы особенности реализации правоохранительной функции государства органами Национальной полиции Украины в условиях формирования гражданского общества.

Ключевые слова: полиция, Национальная полиция. правоохранительная функция, гражданское общество

Досліджено зарубіжний досвід забезпечення публічної безпеки органами місцевого самоврядування та муніципальною поліцією. Визначено правовий статус, особливості організації та діяльності муніципальної поліції в зарубіжних державах.

Ключові слова: поліція, муніципальна поліція, публічна безпека, правопорядок

Исследован зарубежный опыт обеспечения общественной безопасности органами местного самоуправления и муниципальной полицией. Определен правовой статус, особенности организации и деятельности муниципальной полиции в зарубежных государствах.

Ключевые слова: полиция, муниципальная полиция, публичная безопасность, правопорядок

У монографії розкривається поняття функції як виду і напрямку спеціальної виконавчої діяльності. Розглядаються суб’єкти реалізації правоохоронної функції держави в Україні. Визначається місце та роль органів внутрішніх справ України в механізмі реалізації правоохоронної функції держави. Особливу увагу приділено дослідженню правоохоронної функції держави в системі захисту прав і свобод людини і громадянина. Сформульовано поняття та особливості забезпечення законності підчас реалізації правоохоронної функції держави органами внутрішніх справ України. Надано пропозиції та рекомендації щодо шляхів удосконалення реалізації правоохоронної функції держави.

Ключові слова: правоохоронна функція, правоохоронні органи, органи внутрішніх справ

В монографии раскрывается понятие функции как вида и направления специальной исполнительной деятельности. Рассматриваются субъекты реализации правоохранительной функции государства в Украине. Определяется место и роль органов внутренних дел Украины в механизме реализации правоохранительной функции государства. Особое внимание уделено исследованию правоохранительной функции государства в системе защиты прав и свобод человека и гражданина. Сформулировано понятие и особенности обеспечения законности во время реализации правоохранительной функции государства органами внутренних дел Украины. Даны предложения и рекомендации относительно путей усовершенствования реализации правоохранительной функции государства.

Ключевые слова: правоохранительная функция, правоохранительные органы, органы внутренних дел