Розглядається контрольно-наглядовий процес як форма юридичного процесу.

Ключові слова: юридичний процес, контрольно-наглядовий процес, юридична форма, форма діяльності держави, контрольний процес

The research is devoted to the development of legal norms in Greece in the ancient period. It is noted that certain issues of legal norms development in Greece in the ancient period were the subject of research by domestic lawyers and historians, but Ukrainian legal science currently lacks comprehensive historical and legal research on this issue which would cover the entire range of issues related to the origin and development of procedural law in Greece in the ancient period. It is emphasised that as a result of the formation of the political system, lawmaking activity is intensified. In addition, law-making activities are freed from the influence of religion and mythology. Instead of unwritten customs, which were interpreted by representatives of the ruling elite, secular law begins to be applied and enshrined in writing. The article examines the origin and development of procedural rules in Ancient Greece and the administration of justice in Athens, analyses its forms, and considers procedural aspects of the activities of representative institutions of that time in Greece. Given the general patterns of formation and development of the legal process in all its richness, the author draws attention to the ancient experience of non-jurisdictional forms of legal process. The author examines the jurisdictional (civil or criminal law) and non-jurisdictional (procedural aspects of representative institutions) forms of legal process in Greece of the ancient period. It has been concluded that in Ancient Greece, the procedural rules reflected the procedure enshrined mainly in the rules of customary law, which provided for the application of substantive legal rules. In most Hellenic States of ancient times, it had certain common features. The jurisdictional process in those days was a procedure that was enshrined in law and provided for the procedure for the exercise by public authorities or self-government bodies of their functions in the administration of justice, while the non-jurisdictional form of legal processregulated the procedural aspects of the activities of representative institutions.

Ключові слова: Стародавня Греція, античність, юридичний процес, процесуальні норми, правосуддя, звичаєве право, процедура, юрисдикція.

Key words: Ancient Greece, ancient times, legal process, procedural rules, justice, customary law, procedure, jurisdiction

Розглядаються прояви корупції як соціального явища

Ключові слова: внутрішньодержавна (національна) корупція, транснаціональна корупція, підстави розподілу корупції на види

Розглядається інтерпретаційний процес як різновид неюрисдикційного юридичного процесу, надається його характеристика

Ключові слова: юридичний процес, інтерпретаційний процес, неюрисдикційний процес, юрисдикція, тлумачення норм права

Розглядаються права, якими наділено Національне агентство запобігання корупції

Ключові слова: права Національного агентства з питань запобігання корупції, повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, Національне агентство з питань запобігання корупції, воєнний стан

В умовах воєнного стану, незважаючи на часткове тимчасове призупинення окремих функцій, Національне агентство з питань запобігання корупції не лише продовжує виконувати свої повноваження, а й перерозподіляє ресурси для потреб воєнного часу. Враховуючи військово-політичну ситуацію, яка обумовила появу нових суспільних відносин або зміну вже існуючих (перетин кордону чоловіками призовного віку в умовах воєнного стану, діяльність благодійних і гуманітарних фондів тощо), зміст повноважень агентства певною мірою трансформувався, однак сутність діяльності залишилася незмінною – забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики, формування правил попередження корупції та підвищення прозорості публічного сектора.

Ключові слова: права Національного агентства з питань запобігання корупції, повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, Національне агентство з питань запобігання корупції, воєнний стан.

В условиях военного положения, несмотря на частичное временное приостановление отдельных функций. Национальное агентство по вопросам предотвращения коррупции не только продолжает выполнять свои полномочия, но и перераспределяет ресурсы для нужд военного времени. Учитывая военно-политическую ситуацию, обусловившую появление новых общественных отношений или изменение уже существующих (пересечение границы мужчинами призывного возраста в условиях военного положения, деятельность благотворительных и гуманитарных фондов и т.п.),содержание полномочий Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции в определенной степени трансформировалось. Сущность же его деятельности в условиях военного положения осталась неизменной – обеспечение формирования и реализации государственной антикоррупционной политики, формирование правил предупреждения коррупции и повышения прозрачности публичного сектора.

Ключевые слова: права Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции, полномочия Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции, Национальное агентство по вопросам предотвращения коррупции, военное положение.

In the conditions of martial law, despite the partial temporary suspension of some functions, the National Agency for the Prevention of Corruption not only continues to fulfill its mandate, but also redistributes resources for wartime needs. Taking into account the military and political situation that led to the emergence of new social relations or changing existing ones (crossing the border by men of military age under military conditions state, activities of charitable and humanitarian funds, etc.), the content of the agency's powers has been transformed to some extent, but the essence of the activity has remained unchanged - ensuring the formation and implementation of the state anti-corruption policy, the formation of rules for the prevention of corruption and increasing the transparency of the public sector.

Key words: rights of the National Agency for the Prevention of Corruption, powers of the National Agency for the Prevention of Corruption, National Agency for the Prevention of Corruption, martial law

Тези присвячені дослідженню трансформації змісту функцій і завдань Національного агентства з питань запобігання корупції в умовах воєнного стану

Ключові слова: корупція, воєнний стан, Національне агентство з питань запобігання корупції

Розглядаються питання щодо рішеннь Європейського суду з прав людини як елементу судового механізму захисту прав людини в Україні

Ключові слова: механізм захисту прав людини, Європейський Суд з прав людини, адаптація національного законодавства, Рада Європи, Європейський Союз, судовий захист

Розглядаються питання щодо рішеннь Європейського суду з прав людини як елементу судового механізму захисту прав людини в Україні

Ключевые слова: механизм защиты прав человека; Европейский Суд по правам человека, адаптация национального законодательства, Совет Европы, Европейский Союз, судебная защита

Корупція є негативним, динамічним, об’єктивно існуючим, соціальним явищем. Основні ознаки корупції: 1) вчиняється спеціальним суб’єктом права; 2) вчиняється у межах службових повноважень чи пов’язаних із ними можливостей; 3) вчиняється з метою отримання неправомірної вигоди для себе або інших осіб (законодавець встановлює дві форми вчинення корупції: а) прийняття неправомірної вигоди; б) прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди); 4) вчиняється у певній формі. Основними критеріями розподілу корупції на види є: територіальна ознака, форма вчинення, час дії, сфера життя, вид юридичної відповідальності, до якої притягається особа за вчинення корупції.

Ключові слова: корупція, корупційне правопорушення, корупційне діяння.

Коррупция является негативным динамическим объективно существующим социальным явлением. К основным признакам коррупции относятся такие: 1) совершается специальным субъектом права; 2) совершается в пределах служебных полномочий или связанных с ними возможностей; 3) совершается с целью получения неправомерной выгоды для себя или других лиц (законодатель устанавливает две формы совершения коррупции: а) принятие неправомерной выгоды; б) принятие обещания/предложения неправомерной выгоды); 4) совершается в определенной форме. Основными критериями распределения коррупции на виды являются территориальный признак, форма совершения, время действия, сфера жизни, вид юридической ответственности, к которой привлекается лицо за совершение коррупции.

Ключевые слова: коррупция, коррупционное правонарушение, коррупционное деяние.

Corruption is a negative dynamic objectively existing social phenomenon, which necessitates its constant research in order to create new, change existing mechanisms for its detection, prevention and counteraction. In the process of working on a scientific article, such general scientific methods as hermeneutic and classification method were used. The hermeneutic method was used during the analysis of the etymological meaning of the term corruption and certain provisions of international legal acts, the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption”. The method of classification was used in the process of dividing the concept of “corruption” into types. Among the special scientific methods logical-semantic and logical-legal were used. They allowed us to formulate the main features of corruption as a legal phenomenon. The main features of corruption: 1) committed by a special subject of law; 2) is performed within the scope of official authority or related opportunities; 3) is committed for the purpose of obtaining illegal benefit for oneself or other persons; 4) is committed in a certain form (the legislator establishes two forms of corruption: a) acceptance of illegal benefit or acceptance of a promise / proposal of illegal benefit; b) a promise / proposal or provision of illegal benefit to a person specified in Part 1 of Art. 3 of the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption”); 5) the result is improper performance of duties. The main criteria for the division of corruption into types are the territorial feature, form of commission, duration, sphere of life, type of legal responsibility to which a person is brought for committing corruption. On a territorial basis, a distinction should be made between domestic (national) and transnational corruption, depending on the form of corruption - bribery, fraud, extortion, embezzlement (misappropriation) of public funds, clientelism, lobbying, favoritism, nepotism, state capture. In addition to these types of corruption, based on the definition of this legal phenomenon, which gives the legislator in the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption”, depending on the form of corruption, the following types should be distinguished: acceptance of illegal gain; acceptance of a promise / proposal of illegal benefit. According to the time of action, a distinction should be made between one-time (one-time action) and prolonged corruption; depending on the sphere of life there is political, economic, managerial, social, legal corruption; depending on the type of legal liability there is corruption, for which the legislator provides for criminal, administrative, civil, disciplinary liability.

Key words: corruption, corruption offense, corruption act.

Надана соціально-правова характеристика корупції

Ключові слова: корупція; отримання неправомірної вигоди; отримання обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди.

Представлена ​​социально-правовая характеристика коррупции

Ключевые слова: коррупция; получение неправомерной выгоды; получение обещания/предложения неправомерной выгоды.

Метою статті є сформулювати визначення поняття дисциплінарна відповідальність працівників поліції, виділити і дослідити особливості цього правового явища в системі права окремих європейських держав. В процесі дослідження для досягнення поставленої мети використовувався комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема, герменевтичний метод, логічний метод сходження від простого до складного, логіко-семантичний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий метод. У статті досліджені особливості дисциплінарної відповідальності працівників поліції. Зроблено висновок про те, що дисциплінарну відповідальність працівників поліції слід розуміти як інститут об'єктивного права і як елемент змісту права. Акцентовано увагу на те, що дисциплінарна відповідальність працівників поліції має ряд особливостей: 1) працівники поліції відносяться до окремої категорії осіб, які, згідно з чинним законодавством, є суб'єктами спеціальної дисциплінарної відповідальності; 2) зміст дисциплінарного правопорушення (проступку) працівника поліції ширше, ніж у осіб, які не перебувають на державній службі; 3) кількість дисціплінарних стягнень, що застосовуються до працівників поліції, ширше, ніж для працівників, які не перебувають на державній службі; 4) порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції України є специфічним; 5) працівники Національної поліції України притягаються до дисциплінарної відповідальності у разі вчинення будь-якого правопорушення (кримінального, адміністративного, цивільного).

Ключові слова: Дисциплінарна відповідальність, законність, відповідальність, правовий статус, працівник поліції

Целью статьи является сформулировать определение понятия дисциплинарная ответственность сотрудников полиции, выделить и исследовать особенности данного правового явления в системе права отдельных европейских государств. В процессе исследования для достижения поставленной цели использовался комплекс общенаучных и специальных методов познания, в частности, герменевтический метод, логический метод схождения от простого к сложному, логико-семантический, логико-юридический, сравнительно-правовой метод. В статье исследованы особенности дисциплинарной ответственности сотрудников полиции. Сделан вывод о том, что дисциплинарную ответственность сотрудников полиции следует понимать как институт объективного права и как элемент содержания права. Акцентировано внимание на том, что дисциплинарная ответственность сотрудников полиции имеет ряд особенностей: 1) сотрудники полиции относятся к отдельной категории лиц, которые, согласно действующему законодательству, являются субъектами специальной дисциплинарной ответственности; 2) содержание дисциплинарного правонарушения (проступка) сотрудника полиции шире, чем у лиц, не состоящих на государственной службе; 3) число дисциплинарных взысканий, применяемых к сотрудникам полиции шире, чем для работников, не состоящих на государственной службе; 4) порядок привлечения к дисциплинарной ответственности сотрудников полиции Украины является специфическим; 5) сотрудники Национальной полиции Украины привлекаются к дисциплинарной ответственности в случае совершения любого правонарушения (уголовного, административного, гражданского).

Ключевые слова: Дисциплинарная ответственность, законность, ответственность, правовой статус, сотрудник полиции

One of the priorities of a state that recognizes itself as the legal, democratic and social state is the protection of legitimate interests, freedoms and rights of man and citizen. In order to achieve this goal, the all state apparatus of the country have to function effectively. Law enforcement agencies in general and structural units of the police, in particular, play one of the main roles in the implementation of the functions of a democratic, legal, social state. Therefore, one of the goals of the police of democratic European countries is to serve the people, protect their rights, freedoms and legitimate interests, ensure security and order, provide law enforcement services. The level of law and order in the state and society largely depends on the effectiveness of the tasks assigned to the police by the state. A police officer as an official has state powers, as a citizen a police officer during service and in everyday life, must strictly adhere to official discipline, unquestioningly and accurately comply with the requirements of regulations. Achieving the goal of the police and the implementation of certain tasks of this law enforcement agency of the state depends on the responsible attitude of all police officers to the performance of their duties. Legal attitudes to the proper implementation of the law by police officers can be formed through both incentives and coercive measures. At the same time, the system of measures aimed at forming an appropriate variant (type) of positive legally significant behavior in a police officer should be at the regulatory level. In our opinion, the clarity of regulations that regulate the grounds and procedure for the use of incentives and coercive measures lead to the strengthening of the rule of law and discipline in the police and in society. Disciplinary liability of police officers is one of the main means of ensuring that police officers effectively perform their official duties and do not violate the rule of law, official discipline. The fact of existence at the legislative level of normative provisions on the possibility of applying to offenders appropriate negative measures of property, personal, moral, organizational nature affects the formation of the legal consciousness of a police officer, determines the option of his legally significant behavior. It is significant that disciplinary liability, on the one hand, influences the choice of lawful conduct by a police officer, and, on the other hand, disciplinary liability is a state reaction to a police officer's failure to perform or improper performance of his or her duties. In view of the above in this scientific article, the authors set themselves the goal of defining the concept of disciplinary responsibility of police officers, to identify and explore the features of this legal phenomenon in the legal system of individual European states.

Key words: Disciplinary responsibility, legality, responsibility, legal status, police officer

Досліджено одну з актуальних історико-правових проблем щодо розвитку процесуального права на українських землях, що перебували у складі Російської та АвстроУгорської імперій у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. Визначено, що вітчизняне процесуальне право у вказаний період характеризується збереженням і посиленням окремих рис середньовічного процесу (світського характеру, раціональності, стадійності), відмежуванням процесуального права від матеріального, формуванням процесуальних галузей права, кодифікацією процесуального законодавства, відокремленням адміністративного процесу від кримінального й цивільного, розмежуванням функцій та компетенції органів влади та їх посадових осіб.

Ключові слова: процесуальне право, процесуальні норми, судоустрій, судочинство, попереднє розслідування, кримінальний процес, цивільний процес, адміністративна юстиція

Исследована одна из актуальных историко-правовых проблем касательно развития процессуального права на украинских землях, находящихся в составе Российской и Австро-Венгерской империй во второй половине XIX ‒ начале ХХ веков. Определено, что отечественное процессуальное право в указанный период характеризуется сохранением и усилением отдельных черт средневекового процесса (светского характера, рациональности, стадийности), отмежеванием процессуального права от материального, формированием процессуальных отраслей права, кодификацией процессуального законодательства, отделением административного процесса от уголовного и гражданского; разграничением функций и компетенции органов власти, их должностных лиц.

Ключевые слова: процессуальное право, процессуальные нормы, судоустройство, судопроизводство, предварительное расследование, уголовный процесс, гражданский процесс, административная юстиция.

The authors have studied one of the current historical and legal problems concerning the development of procedural law in the Ukrainian lands, which were part of the Russian and Austro-Hungarian Empires in the second half of the XIX – early XX centuries. Based on the analysis of scientific literature and relevant regulatory material, it has been noted that the beginning of the reform of procedural legislation of the Russian Empire can be considered the introduction of the institution of forensic investigators by the imperial decree in June 1860. Thus, the preliminary investigation was separated from the police, and investigators were part of the staff of the judicial department. The next stage was the judicial reform of 1864. As a result of the reform, the judicial system and procedural law were completely changed. Substantive law was also partially amended under that influence; there was the separation of criminal proceedings from the civil one; procedural norms of administrative justice began to be formed in the Ukrainian lands during that period, and a new branch of knowledge within legal science emerged, which was aimed at searching for the essence and nature of procedural law. The development of procedural law in the Ukrainian lands, which were part of the Austrian and, since 1868, the Austro-Hungarian Empires, was characterized by the obsolescence and imperfection of procedural legislation and its focus on the establishment of imperial positions. At the same time, it is possible to state its certain democracy and succession. It has been concluded that national procedural law during that period was characterized by the preservation and strengthening of certain features of the medieval process (secular nature, rationality, phasing), by the separation of procedural law from the substantive, by the formation of procedural branches of law, by the codification of procedural legislation, by the separation of administrative proceedings from criminal and civil proceedings; the functions and competence of the authorities and their officials were differentiated.

Key words: procedural law, procedural norms, judicial system, judicial proceedings, pre-trial investigation, criminal proceedings, civil proceedings, administrative justice.

Розглядається розвиток вітчизняного процесуального права на українських землях, що перебували у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття

Ключові слова: процесуальне право, Австро-Угорщина, цивільно-процесуальний кодекс, кримінально-процесуальний кодекс, процесуальне законодавство

Розглядаються особливості відомчого нормотворчого процесу в діяльності Міністерства внутрішніх справ України

Ключові слова: нормотворчий процес, правотворча діяльність, норматовно-правовий акт

Мета дослідження - визначення і аналіз особливостей юридичної відповідальності медичних працівників за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків. Використано загальнонаукові і спеціальні методи. Логічний метод сходження від простого до складного дозволив визначити основні ознаки юридичної відповідальності медичних працівників в контексті аналізу сутності медичної діяльності і юридичної відповідальності. Використання системно-структурного методу дозволило визначити місце цивільно-правової відповідальності медичних працівників Німеччині, Франції, США серед інших видів юридичної відповідальності. Логіко-юридичний та формально-юридичний методи дозволили сформулювати поняття «юридична відповідальність медичних працівників як інститут об'єктивного права» і «юридична відповідальність як елемент правових відносин». Порівняльно-правовий метод використовувався в процесі аналізу законодавства зарубіжних країн та України, яке регулює відповідальність медичних працівників. Встановлено, що як спеціальний суб'єкт права медичний працівник притягується до юридичної відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, які безпосередньо пов'язані з сутністю його роботи. Потенційна можливість бути притягненими до юридичної відповідальності у медичних працівників виникає з моменту початку заняття особою медичною діяльністю і безпосередньо пов'язане з нею. У свою чергу реальність факту притягнення медичного працівника до юридичної відповідальності залежить від наявності необхідних підстав її настання (факт скоєння умисного злочину або невиправданої медичної помилки; негативні наслідки для життя та здоров'я пацієнта; причинно-наслідковий зв'язок між фактом вчинення умисного злочину або невиправданої медичної помилки і негативні наслідки для пацієнта). До основних видів юридичної відповідальності медичних працівників відносяться: кримінально-правова, адміністративно-правова, цивільно-правова, дисциплінарна. Відносини між пацієнтом та медичними працівниками в США, Франції, Німеччини є приватними, відносяться до приватного права, в основному регулюються нормами цивільного законодавства. У зв'язку з цим відповідальність за «винні дефекти» в наданні медичних послуг медичних працівників зводиться до відшкодування матеріальної та моральної шкоди пацієнту. Україні необхідна розробка і проведення комплексу дій спрямованих на забезпечення захисту прав людини, життя і здоров'я у медичній сфері.

Ключові слова: юридична відповідальність, медичні працівники, медична помилка

Цель исследования - определение и анализ особенностей юридической ответственности медицинских работников за невыполнение или ненадлежащее выполнение своих профессиональных обязанностей. Использованы общенаучные и специальные методы. Логический метод схождения от простого к сложному позволил определить основные признаки юридической ответственности медицинских работников в контексте анализа сущности медицинской деятельности и юридической ответственности. Использование системно-структурного метода позволило определить место гражданско-правовой ответственности медицинских работников Германии, Франции, США среди иных видов юридической ответственности. Логико-юридический и формально-юридический методы позволили сформулировать понятия «юридическая ответственность медицинских работников как институт объективного права» и «юридическая ответственность как элемент правовых отношений». Сравнительно-правовой метод использовался в процессе анализа законодательства зарубежных стран и Украины, которое регулирует ответственность медицинских работников. Установлено, что как специальный субъект права медицинский работник привлекается к юридической ответственности за невыполнение или ненадлежащее выполнение своих профессиональных обязанностей, которые непосредственно связаны с сущностью его работы. Потенциальная возможность быть привлеченными к юридической ответственности у медицинских работников возникает с момента начала занятия лицом медицинской деятельностью и непосредственно связано с ней. В свою очередь реальность факта привлечения медицинского работника к юридической ответственности зависит от наличия необходимых оснований ее наступления (факт совершения умышленного преступления или неоправданной медицинской ошибки; негативные последствия для жизни и здоровья пациента; причинно-следственная связь между фактом совершения умышленного преступления или неоправданной медицинской ошибки и негативные последствия для пациента). К основным видам юридической ответственности медицинских работников относятся: уголовно-правовая, административно-правовая, гражданско-правовая, дисциплинарная. Отношения между пациентом и медицинскими работниками в США, Франции, Германии являются частными, относятся к частному праву, в основном регулируются нормами гражданского законодательства. В связи с этим ответственность за «виновные дефекты» в оказании медицинских услуг медицинских работников сводится к возмещению материального и морального вреда пациенту. Украине необходима разработка и проведение комплекса действий направленных на обеспечение защиты прав человека, жизни и здоровья в медицинской сфере.

Ключевые слова: юридическая ответственность, медицинские работники, медицинская ошибка

The purpose of the study is to determine and analyze the features of the legal responsibility of medical workers for nonfulfllment or improper fulfllment of their professional duties. General scientifc and special methods were used. The logical method of convergence from simple to complex made it possible to determine the main features of the legal responsibility of medical workers in the context of the analysis of the essence of medical activity and legal responsibility. The systemic-structural method made it possible to determine the place of civil responsibility of medical workers in Germany, France, the United States among other types of legal responsibility. Logical-legal and formal-legal methods made it possible to formulate the concepts “legal responsibility of medical workers as an institution of objective law” and “legal responsibility as an element of legal relations.” The comparative legal method was used in the analysis of the legislation of foreign countries and Ukraine. We have established that a medical workers are special subjects and are held legally responsibility for failure to perform or improper performance of their professional duties, which are directly related to the nature of their work. A medical professional can potentially be brought to legal responsibility from the moment he begins to engage in his medical activity. The reality of the fact of bringing a medical professional to legal responsibility depends on the availability of the necessary grounds for its occurrence. The grounds for bringing a medical worker to legal responsibility are: the fact of committing a deliberate crime or an unjustifed medical error; negative consequences for the life and health of the patient; a causal relationship between the fact of a deliberate crime or unjustifed medical error and negative consequences for the patient. The main types of legal liability of medical workers include: criminal law, administrative law, civil law, disciplinary. The relationship between a patient and medical professionals in the USA, France, Germany is private, and is referred to as private law. These relations are mainly governed by the norms of civil law. In this regard, responsibility for “culpable defects” in the provision of medical services by medical workers is reduced to compensation for material and moral harm to the patient. Ukraine needs to develop and carry out a set of actions aimed at ensuring the protection of human rights, life and health in the medical feld.

Key words: responsibility, legal responsibility, medical error, medical professional, physician, legal responsibility of medical workers

РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ПРИНЦИПИ СТАДІЙ ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ЙОГО ПРИНЦИПІВ

Ключові слова: юридичний процес, процесуальні стадії, принципи стадій юридичного процесу

Розляаються основні принципи установчого процесу

Ключові слова: юридичний процес, установчий процес, юридична діяльність

У статті проводиться теоретичне дослідження розвитку уявлень в правничій науці щодо принципів юридичного процесу. Здійснюється аналіз юридичної літератури та відповідного нормативно-правового матеріалу. Виокремлено такі принципи стадій юридичного процесу, як принцип письмової форми закріплення, принцип правової кваліфікації, принцип засвідчення результату, принцип строковості (терміновості). Надається характеристика та розкривається зміст цих принципів.

Ключові слова: юридичний процес, процесуальна діяльність, принципи права, принципи юридичного процесу, принципи стадій юридичного процесу.

В статье проводится теоретическое исследование развития представлений в юридической науке о принципах юридического процесса, рассматривается этимологическое значение термина «принцип». Осуществлен анализ юридической литературы и соответствующего нормативно-правового материала. Отмечено, что принципы юридического процесса формируются в результате выверенной, аргументированной и обоснованной деятельности уполномоченных субъектов, вследствие познания закономерностей процессуальной деятельности. Используя в качестве критерия классификации действие принципов юридического процесса в системе права, выделены его общие и специальные принципы. К общим принципам юридического процесса отнесены принципы, направленные на раскрытие сущности, характера, природы юридического процесса. К специальным принципам, в свою очередь, отнесены принципы, отражающие функциональную направленность разновидностей юридического процесса и определяющие организационные особенности, специфику средств и методов осуществления процессуальной деятельности на отдельных ее стадиях. Принимая во внимание организационные особенности, специфику средств и методов осуществления процессуальной деятельности на отдельных ее стадиях, выделены следующие принципы стадий юридического процесса: принцип письменной формы закрепления, принцип правовой квалификации, принцип удостоверения результата, принцип срочности. Дана характеристика и раскрывается содержание этих принципов.

Ключевые слова: юридический процесс, процессуальная деятельность, принципы права, принципы юридического процесса, принципы стадий юридического процесса.

The author has carried out theoretical study of the development of ideas in legal science on the principles of legal process; has studied the etymological meaning of the term of “principle”. The analysis of legal literature and the corresponding normative and legal material has been carried out. It has been noted that the principles of legal process are formed as a result of verified, reasoned and substantiated activities of authorized entities after the cognition of the patterns of procedural activities. Using the action of principles of legal process in the legal system as a criterion of classification, the author has singled out its general and special principles. The general principles of legal process include principles aimed at revealing the nature, character, nature of legal process. The special principles, in turn, include principles that reflect the functional orientation of the types of legal process and determine the organizational features, specifics of means and methods of carrying out procedural activities at its individual stages. Taking into account the organizational features, specifics of means and methods of carrying out procedural activities at its separate stages, such principles of stages of legal process as the principle of written form of consolidation, the principle of legal qualification, the principle of certification of result, the principle of urgency have been singled out. The author has provided characteristics and has revealed the content of these principles.

Key words: legal process, procedural activity, principles of law, principles of legal process, principles of stages of legal process.

У статті запропоновано під адаптацією національного законодавства до законодавства Європейського Союзу розуміти процес приведення законів і підзаконних нормативно-правових актів у відповідність до нормативно-правових актів Європейського Союзу. Доведено, що співвідношення права Європейського Союзу та національного права відбувається на основі двох підходів. Перший підхід репрезентується як пріоритет норм права Європейського Союзу, що, як правило, закріплюється в конституціях держав-учасників. Сутність другого підходу полягає в прямій дії норм права Європейського Союзу на території держав-учасників. Акцентовано увагу на тому, що в доктрині права існують три концепції співвідношення міжнародного й національного права: а) концепція верховенства (примату) міжнародного права; б) концепція верховенства (примату) національного права; в) дуалістична концепція. Наголошено, що стаття Х Декларації про державний суверенітет України визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права. Доведено, що в законодавстві України закріплено примат міжнародного права. Звернено увагу на те, що в сучасному праві України використовуються різні способи імплементації. До найпоширеніших з них зараховано: а) відсилання – унесення до національного законодавства відсилання до відповідних міжнародно-правових джерел, тобто реалізація національної правової норми відбувається через безпосереднє звернення до тексту міжнародного договору; б) рецепцію – унесення в національне право норм міжнародного права без зміни їх змісту; в) трансформацію – передбачає видання відповідних національних актів після приєднання держави до міжнародного договору. Зроблено висновок, що приєднання України до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вплинуло на систему джерел національного права. Рішення Європейського суду з прав людини, згідно з положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, є обов’язковими для вирішення аналогічних справ, а отже, є окремим самостійним джерелом права національної правової системи.

Ключові слова: Ключові слова: адаптація національного законодавства, законодавство Європейського Союзу, міжнародне право, національне право, джерела права.

Adaptation of national legislation to the legislation of the European Union is the process of bringing laws and regulations into conformity with the normative acts of the European Union. The relationship between European Union law and national law is based on two approaches. The first approach is represented as a priority of European Union law, which is usually enshrined in the constitutions of the participating states. The essence of the second approach is the direct application of European Union law in the territory of the participating States. In the doctrine of law there are three concepts of correlation of international and national law: a) the concept of the rule of law (primacy) of international law; b) the concept of the primacy of national law; c) dualistic concept. Article X of the Declaration on State Sovereignty of Ukraine recognizes the priority of generally recognized norms of international law over those of domestic law. The primacy of international law is enshrined in Ukrainian legislation. In the modern law of Ukraine there are different ways of implementation, the most common are: 1. Referral – entry in the national legislation of a reference to the relevant international legal sources, ie implementation of the national legal norm occurs through direct reference to the text of the international treaty; 2. Reception – introduction of national law into national law without changing their content; 3. Transformation – provides for the issuance of relevant national acts after the accession of the state to an international treaty. The correlation of international law with national law depends on the source in which the international law is enshrined (this is an international treaty, an international custom, general principles of law, binding normative resolutions of international organizations). Ukraine's accession to the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms has affected the system of sources of national law. Decisions of the European Court of Human Rights under the provisions of the Law of Ukraine of 23.02.2006 “On the enforcement of judgments and the application of the case law of the European Court of Human Rights” are binding on similar cases and, therefore, a separate independent source of law of the national legal system.

Key words: Key words: adaptation of national legislation, European Union legislation, international law, national law, sources of law.

Метою дослідження став аналіз значення та актуальності Салернського кодексу здоров'я - середньовічного медико-філософського трактату. У дослідженні використані теоретичні, емпіричні та історичні методи наукового пізнання, зокрема методи аналізу, синтезу, дедукції, порівняння, історичний метод і метод опису. Аналіз медичного законодавства, публікацій в засобах масової інформації та наукової періодики дозволив вивчити сутність і особливості Салернського кодексу здоров'я. Проведене дослідження дозволяє судити про кореспондування пропонованих Салернской кодексом здоров'я методів лікування з методами сучасної медицини і відображенні базових стандартів санітарного та епідемічного благополуччя. Проаналізовано окремі складові Салернського кодексу здоров'я, які сприяли розвитку біоетичних поглядів по санітарії, геронтології, дієтології, фармацевтиці, профілактиці захворювань, філософії медицини. Акцентовано увагу на важливості трактату, який являє собою медичну і філософську пам'ятку. В призмі трактату розкрита релігійна домінанта розвитку філософії медицини періоду Середньовіччя. Зроблено висновок, що в трактаті міститься авторський підхід до формування позитивного світогляду і його взаємозв'язку зі станом фізичного здоров'я людини. Зазначено, що в наукових роботах сучасних українських вчених з медицини і гуманітарних наук недостатня увага приділена вивченню трактату Арнольда де Вілланова. Цей факт диктує необхідність проведення подальших наукових досліджень, спрямованих на розкриття значущості та потенціалу зазначеного джерела медичних і філософських знань. Відзначено актуальність окремих частин Салернського кодексу здоров'я для вирішення проблем сучасної медичної науки.

Ключові слова: Середньовіччя, філософський трактат, медицина, кодекс здоров'я, медична наука

Целью исследования явился анализ значения и актуальности Салернского кодекса здоровья - средневекового медико-философского трактата. В исследовании использованы теоретические, эмпирические и исторические методы научного познания, в частности методы анализа, синтеза, дедукции, сравнения, исторический метод и метод описания. Анализ медицинского законодательства, публикаций в средствах массовой информации и научной периодики позволил изучить сущность и особенности Салернского кодекса здоровья. Проведенное исследование позволяет судить об корреспондировании предлагаемых Салернским кодексом здоровья методах лечения с методами современной медицины и отражении базовых стандартов санитарного и эпидемического благополучия. Проанализированы отдельные составляющие Салернского кодекса здоровья, которые способствовали развитию биоэтических взглядов по санитарии, геронтологии, диетологии, фармацевтике, профилактике заболеваний, философии медицины. Акцентировано внимание на значимости трактата, который представляет собой медицинскую и философскую памятку. В призме трактата раскрыта религиозная доминанта развития философии медицины периода Средневековья. Сделан вывод, что в трактате содержится авторский подход к формированию позитивного мировоззрения и его взаимосвязи с состоянием физического здоровья человека. Указано, что в научных работах современных украинских ученых по медицине и гуманитарным наукам недостаточное внимание уделено изучению трактата Арнольда де Вилланова. Этот факт диктует необходимость проведения дальнейших научных исследований, направленных на раскрытие значимости и потенциала указанного источника медицинских и философских знаний. Отмечена актуальность отдельных частей Салернского кодекса здоровья для решения проблем современной медицинской науки.

Ключевые слова: Средневековье, философский трактат, медицина, кодекс здоровья, медицинская наука

В навчальному посібнику "Історія держави та права України (1191-2019 роки)" висвітлені особливості побудови та розвитку української державності в роки незалежності. Внутрішня структура посібника надає можливість курсантам та студентам швидко і зручно опанувати питання, що розкривають особливості історичного розвитку України як держави, в сучасний період. Навчальний посібник є актуальним та вчасним, з огляду на те, що він підготовлений до 25-річчя Харківського національного університету внутрішніх справ, який є навчально-науковою установою, що створена у результаті проголошення незалежності України.

Ключові слова: Історія держави та права, незалежність, перебудова, законодавство, національна правова система, джерела права, розбудова української держави, міжнародні відносини

РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ЯК НАПРЯМОК МІНІМІЗАЦІЇ ВЧИНЕННЯ НИМИ ПРАВОЗАСТОСОВНИХ ПОМИЛОК

Ключові слова: професійна підготовка, правозастосовна помилка, Національна поліція України

У статті доведено, що одним із чинників, який є перепоною на шляху досягнення мети правозастосовного процесу є помилка, яку допускає суб’єкт правозастосування під час здійснення правозастосовних дій або правозастосовна помилка. Запропоновано під правозастосовною помилкою працівника Національної поліції України розуміти неумисний, допущений внаслідок омани чи неправильного уявлення, хибний результат владної діяльності, який не відповідає нормам права (іноді – й принципам правозастосування), не досягає істинних цілей правового регулювання, є визнаним помилковим компетентним органом.

Ключові слова: Ключові слова: помилка, помилка у застосуванні права, правозастосовна помилка, процес, правозастосовний процес, процес застосування права.

В статье доказано, что одним из факторов, который является препятствием на пути достижения цели правоприменительного процесса является ошибка, правоприменительная ошибка, которую допускает субъект правоприменения при осуществлении правоприменительных действий. Предложено под правоприменительной ошибкой работника Национальной полиции Украины понимать нечаянно допущенный вследствие заблуждения или неправильного представления, ошибочный результат властной деятельности, который не соответствует нормам права (иногда – и принципам правоприменения), не достигает истинных целей правового регулирования, признан ошибочным компетентным органом.

Ключевые слова: Ключевые слова: ошибка, ошибка в применении права, правоприменительная ошибка, процесс, правоприменительный процесс, процесс применения права.

It is proved in the article that one of the factors that is a barrier to achieving the goal of the law-enforcement process is an error that the subject of law enforcement admits in the course of implementation of law-enforcement actions or a law-abiding error. It is suggested that a law-enforcement mistake by the National Police offcer of Ukraine to understand the unintentional, mistaken as a result of misunderstanding or misrepresentation, the false result of an activity that does not comply with the rules of law (sometimes – the principles of law enforcement), does not reach the true objectives of legal regulation, is recognized as a false competent authority.

Key words: Key words: error, mistake in application of law, law enforcement mistake, process, law enforcement process, application of law.

Розглядається правовий режим галузі права

Ключові слова: Право, галузь права, правовий режим галузі права

У статті виокремлено та проаналізовано загальнотеоретичні підходи до розуміння співвідношення понять «юридичний процес» та «процесуальне право». Доведено, що процесуальне право і юридичний процес є відносно самостійними правовими явищами, які мають низку своїх специфічних ознак. Обґрунтовано висновок про те, що дані правові явища різні за своїм змістом та сутністю, а отже, ототожнювати їх є некоректним та логічно не виваженим.

Ключові слова: Ключові слова: Юридичний процес, процес, процесуальне право, судовий процес, юрисдикційний процес.

В статье выделены и проанализированы общетеоретические подходы к пониманию соотношения понятий «юридический процесс» и «процессуальное право». Доказано, что процессуальное право и юридический процесс являются относительно самостоятельными правовыми явлениями, которые имеют ряд своих специфических признаков. Обоснован вывод о том, что данные правовые явления разные по своему содержанию и сути, а следовательно, отождествлять их некорректно.

Ключевые слова: Ключевые слова: Юридический процесс, процесс, процессуальное право, судебный процесс, юрисдикционный процесс.

The article outlines and analyzes the general theoretical approaches to the understanding of the relation between concepts "legal process" and "procedural law". Proved that procedural law and legal process are relatively independent legal phenomena, which have specific features. The conclusion is based on the fact that these legal phenomena are different in their content and essence, and therefore, identifying them is incorrect.

Key words: Key words: legal process, process, procedural law, court process, jurisdictional process

У статті проводиться теоретичне дослідження загальних принципів юридичного процесу. Здійснюється аналіз юридичної літератури та відповідного нормативно-правового матеріалу. Принципи юридичного процесу визначаються як найбільш узагальнені правові вимоги, що мають відправне значення, безпосередньо відображають пізнані закономірності, визначають напрями практичних дій залучених до їх реалізації суб’єктів юридичного процесу. Надається характеристика різновидів загальних принципів юридичного процесу.

Ключові слова: Ключові слова: юридичний процес, процесуальна діяльність, принципи права, принципи юридичного процесу, загальні принципи юридичного процесу.

В статье проводится теоретическое исследование общих принципов юридического процесса. Осуществляется анализ юридической литературы и соответствующего нормативно-правового материала. Под принципами юридического процесса подразумеваются наиболее обобщенные правовые требования, которые имеют отправное значение, непосредственно отражают установленные закономерности и определяют направления практических действий вовлеченных в их реализацию субъектов юридического процесса. Дается характеристика разновидностей общих принципов юридического процесса.

Ключевые слова: Ключевые слова: юридический процесс, процессуальная деятельность, принципы права, принципы юридического процесса, общие принципы юридического процесса.

The article deals with theoretical study of the general principles of the legal process. An analysis of legal literature and relevant normative legal material is carried out. Principles of the legal process are defined as the most generalized legal requirements that are of initial importance, directly reflect the recognized laws, determine the directions of practical actions involved in the implementation of legal process subjects. The characteristic of varieties of general principles of the legal process is given.

Key words: Key words: legal process, procedural activity, principles of law, principles of legal process, general principles of legal process.

Автори проаналізували зміст та особливості процесуальної підстави юридичної відповідальності як однієї із підстав її настання. Доведено, що процесуальну підставу юридичної відповідальності можна розглядати на трьох рівнях: мегарівні, макрорівні, мікрорівні. Процесуальна підстава юридичної відповідальності макро- та мегарівня обумовлює процесуальну підставу мікрорівня. Зроблено висновок про те, що процесуальною підставою юридичної відповідальності вчені, як правило, визнають правозастосовний (процесуальний) акт.

Ключові слова: Ключові слова: юридична відповідальність, процесуальна підстава, підстави юридичної відповідальності, процесуальна підстава юридичної відповідальності, правозастосовний акт.

The author analyzed the content and peculiarities of the procedural basis of legal responsibility as one of the grounds for its onset. It is proved that the procedural basis of legal responsibility can be considered at three levels: the mega-level, the macro level, the micro-level. The procedural basis of legal responsibility for macro- and mega-levels determines the procedural basis of the micro-level. It is concluded that the legal basis for legal responsibility scientists, as a rule, recognize the law (procedural) act.

Key words: Key words: legal responsibility, procedural basis, grounds of legal responsibility, procedural basis of legal responsibility, law enforcement act.

Розглядається специфіка нормативно-правових актів міністерства внутрішніх справ України

Ключові слова: підзаконний норматвно-правовий акт, Міністерство внутрішніх справ України

Вступ: Системи охорони здоров'я та політика охорони здоров'я в усьому Європейському Союзі стають все більш взаємопов'язаними, а також більш складними. Це викликає багато питань в галузі охорони здоров'я, включаючи якість медичної допомоги. Помилки в медичній допомозі можуть виникати в будь-якому місці системи охорони здоров'я - в лікарнях, аптеках, тощо та в будь-якій частині процесу лікування,. Метою статті є розробка адекватних теоретичних і науково-практичних пропозицій щодо модернізації правового регулювання захисту прав пацієнтів, спрямованих на дотримання конституційних прав і свобод. Матеріали та методи: Для отримання результатів проведено аналіз медичних, трудових та цивільно-правових норм. У статті використано методи аналізу та синтезу та порівняльно-правовий метод. Огляд: Подано ряд пропозицій щодо вдосконалення законодавства з метою усунення перешкоджання забезпеченню якісної первинної медичної допомоги, медико-профілактичної допомоги, профілактики формального ставлення до пацієнта, здійснення превентивних заходів захисту, які повинні заздалегідь повідомляти про порушення закону в медичній сфері. Висновки: Україні терміново потрібен правовий механізм захисту прав пацієнтів; що повинен стати системним явищем і який би складався з юридичних засобів, форм, способів, за допомогою яких забезпечується відновлення порушених прав пацієнтів, підтримується захищений законний інтерес, вирішуються правові спори та усуваються інші перешкоди на шляху реалізації прав пацієнтів.

Ключові слова: КЛЮЧОВІ СЛОВА: права пацієнтів, відповідальність, захист прав та інтересів пацієнтів, медичне право

Introduction: Health systems and health policies across the European Union are becoming more and more interconnected and also more complex. This increased interconnection raises many health policy issues, including health care quality. Mistakes in medical care can occur anywhere in the health care system – at hospitals, doctor’s ofces, nursing homes, pharmacies, or patients’ homes - and in any part of the treatment process involving wrong medication, improper treatment, or incorrect or delayed test results. The aim of the article is to develop adequate theoretical and scientifc-practical proposals for the modernization of the legal regulation to protect patients’ rights aimed at observance of constitutional rights and freedoms. Materials and methods: In order to obtain the results the analysis of medical, labor and civil law norms are investigated. The article uses analysis and synthesis methods, as well as a comparative legal method. Review: A number of proposals are given for improving legislation in the area of eliminating obstacles to provision of qualitative primary care / medical-preventive care, prevention of formal attitude towards the patient, the implementation of preventive protection measures which should notify in advance about the violation of the law in the medical sphere. Conclusions: Ukraine urgently needs a legal mechanism to protect the rights of patients; it will become a systemic phenomenon and will consist of legal means, forms, ways by which the restoration of violated patients’ rights is provided, the support of protected interests by the law is maintained, legal disputes are resolved and other obstacles to realization of patients’ rights are overcome.

Key words: KEY WORDS: patients’ rights, responsibility, protection of patients’ rights and interests, medical law

Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних історико-правових проблем щодо розвитку процесуального права на українських землях, що перебували у складі Російської імперії в кінці XVIII − на початку ХХ ст. У той час на теренах України діяли різні нормативні акти. Зокрема на території Лівобережної України застосовувалося загальноросійське законодавство про судоустрій і судочинство, а у Правобережній Україні використовувалися норми польського судочинства, основою якого виступало польсько-литовське законодавство, у місцевостях компактного проживання іноземних колоністів діяли особливі національні суди. Починаючи з 1830-х років імперською владою здійснюються заходи щодо уніфікації судової системи України та приведення її до загальноросійського зразка. Характерною рисою процесуального права того часу була відсутність чітких формулювань і наявність протилежних за змістом законів. Процесуальне право на українських землях у складі Російської імперії розглядається як сукупність правових норм, що регулюють юрисдикційну і іншу охоронну діяльність державних та інших спеціально уповноважених органів.

Ключові слова: Ключові слова: процесуальне право, процесуальні норми, судоустрій, судочинство, попереднє розслідування, кримінальний процес, цивільний процес, адміністративна юстиція.

The article is devoted to the coverage of one of the most important historical and legal problems, the problems of the development of procedural law in the Ukrainian lands that were part of the Russian Empire in the late XVIII - early twentieth century. At that time, various normative acts were in force in Ukraine. On the territory of the Left Bank of Ukraine was applied all-n legislation on the judiciary and legal proceedings. In the Right-Bank Ukraine, the rules of Polish legal proceedings were used, the basis of which was the Polish-Lithuanian legislation. In the areas of compact residence of foreign colonists, there were special national courts. Thus, the procedural law that existed in the territory of present-day Ukraine remained unifed for a long time, and the judicial system, which existed in the territory of Ukraine, was a highly racialized nature, was heterogeneous, characterized by broad competence and the use of the principles and sources of customary law. Since the 1830s, the imperial government has taken measures to unify the judicial system of Ukraine and bring it to the all-Russian model. A characteristic feature of the procedural law of that time was the lack of clear wording and the presence of opposite content of laws. The procedural law on Ukrainian lands within the Russian Empire is considered as a set of legal norms regulating jurisdictional and other protective activities of state and other specially authorized bodies. As a result of its development, the division of procedural legislation into criminal and civil proceedings, the administrative justice is singled out. In the legal science begins to develop a new branch of knowledge, which has the subject of study procedural law. Understanding procedural law in this period is associated with law enforcement (including the right of establishment) by the judicial authorities.

Key words: Key words: procedural law, procedural norms, judicial system, judicial process, preliminary investigation, criminal process, civil process, administrative justice.

Визначено та проаналізовано процесуальну складову юридичної відповідальності. Доведено, що її зміст полягає в такому: по-перше, юридична відповідальність настає лише за умови наявності необхідних підстав, до яких належить і процесуальна підстава; по-друге, порядок притягнення до юридичної відповідальності визначається нормами процесуального права; по-третє, юридична відповідальність реалізується через правозастосовну діяльність держави.

Ключові слова: Ключові слова: юридична відповідальність, відповідальність, процесуальна діяльність, правозастосовна діяльність, правозастосування

The procedural component of legal liability has been determined and analyzed. It has been proved that, first, legal liability arises only if there are necessary grounds, including the procedural basis; and secondly, the procedure for bringing to legal liability is determined by the norms of procedural law; thirdly, legal liability is implemented through the law-enforcement activities of the state. It has been substantiated that the fact of the possibility to bring the relevant subject to liability (in private relations) with the help of state agencies affects the awareness of the subject of liability and induces him to voluntarily “take and bear” legal liability. Private liability is realized indirectly through the law-enforcement activity of the state and forms the marginal type of lawful conduct. Attention has been paid to the fact that, unlike public law branches, it is sometimes sufficient to have two grounds (regulatory and factual) in private law branches to bring to justice and to induce legal liability. It has been emphasized that the process of the realization of liability in private law differs from the process of its implementation in public law. However, bringing to liability both in public and in private law is regulated by procedural norms and is implemented within the framework of procedural relations that serve as a form of relations of legal liability.

Key words: Keywords: legal liability, liability, procedural activity, law-enforcement activity, enforcement

Стаття присвячена дослідженню розвитку цивільного процесуального права в Австрії, Прусії та Франції в період Нового часу. Проаналізований цивільний процес національних правових систем цих країн, охарактеризовані теоретичні підходи і погляди на процедуру відправлення правосуддя у цивільних справах. Розглянутий процес кодифікації цивільного процесуального законодавства в країнах континентальної Європи.

Ключові слова: Ключові слова: процесуальні норми, Новий час, процесуальне право, цивільний процесуальний кодекс, судовий процес, цивільне судочинство, правова система, правосуддя.

Статья посвящена исследованию развития гражданского процессуального права в Австрии, Пруссии и Франции в период Нового времени. Проанализирован гражданский процесс национальных правовых систем этих стран, охарактеризованы теоретические подходы и взгляды на процедуру отправления правосудия по гражданским делам. Рассмотрен процесс кодификации гражданского процессуального законодательства в странах континентальной Европы.

Ключевые слова: Ключевые слова: процессуальные нормы, Новое время, процессуальное право, гражданский процессуальный кодекс, судебный процесс, гражданское судопроизводство, правовая система, правосудие.

The article is devoted to the study of the development of civil procedural law in Austria, Prussia and France in the New Age. The civil process of the national legal systems of these countries is analyzed, the theoretical approaches and views on the procedure for the administration of justice in civil cases are described. The process of codification of civil procedural legislation in the countries of continental Europe is considered.

Key words: Key words: procedural norms, New time, procedural law, civil procedural code, litigation, civil justice, legal system, justice.

Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних історико-правових проблем щодо розвитку процесуального права в середньовічній Англії. Норми права цієї країни, в тому числі процесуальні, в майбутньому стали підґрунтям формування англо-американської правової системи. Спочатку в Англії система судів загального права при розгляді кримінальних та цивільних справ керувалася принципом змагальності, але зі зміцненням королівської влади, в епоху абсолютизму, судочинство в Англії поступово починає набувати рис інквізиційно-розшукового процесу. Крім того, правила парламентської процедури і законодавчий процес, сформовані англійською політико-правовою практикою в епоху Середньовіччя, стали зразком для розбудови парламентаризму по всьому світу.

Ключові слова: Ключові слова: процесуальні норми, обвинувально-змагальний процес, розшуково-інквізиційний процес, стадії судового процесу, попереднє розслідування, кримінальний процес, цивільний процес.

Статья посвящена рассмотрению одной из актуальных историко-правовых проблем, связаной с развитием процессуального права в средневековой Англии. Нормы права этого государства, в том числе процессуальные, в будущем стали основой формирования англо-американской правовой системы. Сначала в Англии система судов общего права при рассмотрении уголовных и гражданских дел руководствовалась принципом состязательности, но с укреплением королевской власти, в эпоху абсолютизма, судопроизводство в Англии постепенно начинает приобретать черты инквизиционного-розыскного процесса. Кроме того, правила парламентской процедуры и законодательный процесс, сформированные английском политико-правовой практикой в эпоху Средневековья, стали образцом для развития парламентаризма по всему миру.

Ключевые слова: Ключевые слова: процессуальные нормы, обвинительный-соревновательный процесс, поисково-инквизиционный процесс, стадии судебного процесса, предварительное расследование, уголовный процесс, гражданский процесс.

The article is devoted to the coverage of one of the actual historical and legal problems - the development of procedural law in medieval England. The rules of this country's law, including procedural ones, in the future became the basis for the formation of the Anglo-American legal system. The earliest records on the procedural side of legal practices arose in Anglo-Saxon during the proto-state period. These early laws came solely from the king, unlike the European continent, and were addressed exclusively to royal judges. Over time, established norms to a certain extent were repeated, evolved and changed. Initially, in England, the system of general courts in criminal and civil cases was guided by the principle of adversarialism. With the strengthening of royal power, in an era of absolutism, the proceedings in England gradually begin to acquire the features of the Inquisition and Investigative Process. Despite the fact that the institute of juries in the courts of England begins to function already in the XI century. He gets the process of consolidation only in the next century in the acts of the English legal system, which determined the procedure for investigating criminal cases (assizes). Together with the development of legislation, the development and strengthening of the system of royal courts is underway. This contributed to the creation of a strong centralized judicial system and undermined Senior Justice. With the gradual strengthening of the power of the king, in an era of absolutism, legal proceedings in England begin to acquire the features of the inquisitorial and investigative process. Unlike continental procedural law, the formal theory of evidence in England has not become widespread. Jurors of English courts were guided mainly by their own conviction and discretion. The inquisitive nature of the process was inherent exclusively in high political tribunals with the onset of the era of absolutism. The rules of the parliamentary procedure and the legislative process, formed in English political and legal practice in the Middle Ages, have become a model for the development of parliamentarism around the world.

Key words: Key words: procedural norms, prosecution-contest process, search-inquisition process, stages of judicial process, preliminary investigation, criminal process, civil process.

Анотація. Стаття присвячена дослідженню виникнення і розвитку юридичних процедур в країнах Стародавнього Сходу. Проаналізована діяльність органів управління в Стародавньому Єгипті, що здійснювали судові функції, розглянуто чітко встановлений порядок вчинення тих чи інших юридично значущих дій під час розгляду справ у суді. Автором зроблений висновок, що безпосередня діяльність щодо розгляду правових спорів у вигляді певної процедури виникає вже на ранніх, архаїчних етапах розвитку держави і права.

Ключові слова: Ключові слова: процедурно-процесуальні норми, процедура, процесуальна форма, судова справа, кенбет, джаджат, процес вирішення спорів, обвинувально-змагальний процес, розшуковий процес.

Аннотация. Статья посвящена исследованию возникновения и развития юридических процедур в странах Древнего Востока. Проанализирована деятельность органов управления в Древнем Египте, осуществлявших судебные функции, рассмотрен четко установленный порядок совершения тех или иных юридически значимых действий при рассмотрении дел в суде. Автором сделан вывод, что непосредственная деятельность по рассмотрению правовых споров в виде определенной процедуры возникает уже на ранних, архаичных этапах развития государства и права.

Ключевые слова: Ключевые слова: процедурно-процессуальные нормы, процедура, процессуальная форма, судебное дело, кенбет, джаджат, процесс разрешения споров, обвинительно-соревновательный процесс, розыскной процесс.

Annotation: the article is devoted to the study of the emergence and development of legal procedures in the countries of the Ancient East. Analyzed the activities of government bodies in ancient Egypt, which carried out judicial functions, considered a clearly defined procedure for the commission of those or other legally significant actions in the consideration of cases in court. The author concludes that the immediate activity on the consideration of legal disputes in the form of a specific procedure arises already in the early, archaic stages of development of the state and law.

Key words: Key words: procedural rules, procedure, procedural form, court case, kenbet, jajat, dispute resolution process, accusatory-competitive process, search process.

Розглядаються особливості процесуального права давньої Русі

Ключові слова: судочинство, судова практика, змагальний процес, церковний суд, процесуальне право

Досліджено установчий процес як різновид юридичного процесу. До його особливостей у діяльності МВС України віднесено те, що він є результатом правового регулювання; не пов’язаний із наявністю спору про право; складається з певної послідовності проваджень (щодо органів і підрозділів − створення, реорганізація та ліквідація; щодо посадових осіб – призначення й усунення з посади); спрямований на формування, розвиток і вдосконалення інституційної та кадрової основи МВС; виступає як особливий нормативний порядок здійснення управлінської діяльності щодо реалізації відповідних правових норм; забезпечує ефективне функціонування механізму державного управління у відповідній сфері.

Ключові слова: Ключові слова: юридичний процес, установчий процес, процесуальне право, процесуально-правові норми, правовий режим, процесуальна форма, юридична діяльність, установча діяльність, Міністерство внутрішніх справ.

Рассмотрен учредительный процесс как разновидность юридического процесса. К его особенностям в деятельности МВД Украины отнесено то, что он: является результатом правового регулирования; не связан с наличием спора о праве; состоит из определённой последовательности производств (относительно органов и подразделений – создание, реорганизация и ликвидация; в отношении должностных лиц – назначение и отстранение от должности); направлен на формирование, развитие и совершенствование институциональной и кадровой основы МВД; выступает как особый нормативный порядок осуществления управленческой деятельности по реализации соответствующих правовых норм; обеспечивает эффективное функционирование механизма государственного управления в соответствующей сфере.

Ключевые слова: Ключевые слова: юридический процесс, учредительный процесс, процессуальное право, процессуально-правовые нормы, правовой режим, процессуальная форма, юридическая деятельность, учредительная деятельность, Министерство внутренних дел.

The constituent process as a kind of legal process has been researched. Its specific features in the activity of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine include the fact that it is the result of legal regulation, not related to the existence of a dispute about the right; consists of a certain sequence of proceedings (in regard to agencies and units – creation, reorganization and liquidation, in regard to officials – appointment and removal); aimed at the formation, development and improvement of the institutional and personnel basis of the Ministry of Internal Affairs; acts as a special regulatory procedure for carrying out management activity of the implementation of the relevant legal norms; ensures the effective functioning of the state administration mechanism in the relevant field. On the basis of theoretical analysis of legal literature, the author has determined that the regime of the constituent process in the activity of the Ministry of Internal Affairs first in its general theoretical aspect distinguishes, first of all the specificity of the formation of the corresponding agencies and units of the state or the appointment of officials depending on their subordinate position within the structure of the Ministry, in particular, and the mechanism of the state in general. It has been argued that the purpose of the constituent process is the formation, development and improvement of the relevant agencies and units, the appointment of officials, as well as their management. It has been determined that the reasons for the origin of this type of legal process in the activity of the Ministry of Internal Affairs are the relevant legal facts or legal status. One can study the main elements of the procedural form in the constituent process in the activities of the Ministry of Internal Affairs, which combine the specific features and characteristics of each type of legal process.

Key words: Keywords: legal process, constituent process, procedural law, procedural and legal norms, legal regime, procedural form, legal activity, constituent activity, Ministry of Internal Affairs.

Навчальний матеріал підручника, викладений з урахуванням нові-тніх досягнень теоретичної юридичної науки, норм Конституції Украї-ни, узагальнень чинного законодавства, юридичної практики та порів-няльно-правових досліджень, сприятиме повноцінному оволодінню курсом теорії держави і права, стане корисним і початківцям, і тим, хто прагне оволодіти фундаментальним понятійним загальноправовим апаратом. Підручник уперше було видано у 2018 році ТОВ «Майдан».

Ключові слова: теорія держави і права

Стаття присвячена дослідженню виникнення і розвитку процесуальних норм на території України в античну епоху. Проаналізована діяльність з розгляду правових спорів у античних полісах, які існували на території України. Автором виокремлено основні риси процесуального права Афін і держав Північного Причорномор’я.

Ключові слова: процесуальні норми, епоха Античності, юрисдикційна діяльність, процес вирішення спорів, обвинувально-змагальний процес

Статья посвящена исследованию возникновения и развитию процессуальных норм на территории Украины в античную эпоху. Проанализирована деятельность по рассмотрению правовых споров в античных полисах, которые существовали на территории Украины. Автором выделены основные черты процессуального права Афин и государств Северного Причерноморья.

Ключевые слова: процессуальные нормы, эпоха Античности, юрисдикционная деятельность, процесс разрешения споров, обвинительно-соревновательный процесс

The article is devoted to the study of the emergence and development of procedural norms in the territory of Ukraine in the antique age. The analysis of legal disputes in the antique policies that existed on the territory of Ukraine was analyzed. The author distinguishes the main features of the procedural law of Athens and the states of the Northern Black Sea coast.

Key words: procedural norms, the Antiquity era, jurisdictional activity, the process of resolving disputes, the prosecution-contest process

Стаття присвячена дослідженню розвитку процесуального права на території України в епоху Середньовіччя. Проаналізовані особливості формування процесуальних норм на українських землях, які входили до складу Київської Русі, Великого князівства литовського, Речі Посполитої та Російської імперії. Розглянуто джерела процесуального права, звернуто увагу на звичаєве право як основу здійснення процедури розгляду кримінальних та цивільних справ. Досліджені такі форми процесу, як обвинувально-змагальний та інквізіційно-розшуковий. Встановлено, що Литовські статути, універсали гетьманів та полковників, переробки Магдебургського права та російські правові джерела, які діяли на території України у той час послужили основою подальшої процесуалізаціії права. Вони вплинули на формування інститутів права у майбутньому.

Ключові слова: процесуальне право, епоха Середньовіччя, джерела процесуального права, процес вирішення спорів, обвинувально-змагальний процес, інквізіційно-розшуковий процес, звичаєве право.

The article is devoted to the study of the development of procedural law in the territory of Ukraine in the Middle Ages. The peculiarities of the formation of procedural norms on the Ukrainian lands that were part of Kyiv Rus, the Grand Duchy of Lithuania, the Commonwealth and the Russian Empire were analyzed. The sources of procedural law are considered, attention is drawn to the customary law as the basis for the implementation of the procedure for the consideration of criminal and civil cases. The following forms of the process, such as prosecution-competitive and inquisitorial-search, have been investigated. It was established that the Lithuanian statutes, universals of hetmans and colonels, the processing of the Magdeburg Law and the Russian legal sources that acted on the territory of Ukraine at that time served as the basis for further process of the law. They influenced the formation of law institutes in the future.

Key words: procedural law, the Middle Ages, sources of procedural law, the process of resolving disputes, the prosecution-contest process, the inquisition-search process, the customary right.

Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних історико-правових проблем щодо прроцесуалізації права в країнах середньовічної Європи, зокрема Франції та Німеччини. Норми права цих країн, в тому числі процесуальні, в майбутньому стали підґрунтям формування романо-германської правовї системи. Спочатку основною формою втіленння процесуальних норм виступає обвинувально-змагальний процес, який отримав свою регламентацію ще у варварських правдах та характеризувався однаковістю процедури у кримінальних та цивільних справах. Згодом у церковних судах все більшого розповсюдження набуває розшуково-інквізиційний процес, що базувався на формальній теорії доказів. Внаслідок ускладненням суспільного життя та зміцненням державної королівської влади він починає витісняти обвинувально-змагальний процес.

Ключові слова: процесуальні норми, обвинувально-змагальний процес, розшуково-інквізиційний процес, стадії судового процесу, попереднє розслідування, кримінальний процес, цивільний процес.

Статья посвящена рассмотрению одной из актуальных историко-правовых проблем - прроцесуализации права в странах средневековой Европы, в частности Франции и Германии. Нормы права этих стран, в том числе процессуальные, в будущем стали основой формирования романо-германской правовой системы. Сначала основной формой воплощения процессуальных норм выступает обвинительно-соревновательный процесс, который получил свою регламентацию еще в варварских правдах и характеризовался единообразием процедуры по уголовным и гражданским делам. Впоследствии в церковных судах все большее распространение приобретает розыскной инквизиционный процесс, основанный на формальной теории доказательств. Вследствие развития общественной жизни и укрепления государственной королевской власти он начинает вытеснять обвинительно-соревновательный процесс.

Ключевые слова: процессуальные нормы, обвинительно-соревновательный процесс, розыскной инквизиционный процесс, стадии судебного процесса, предварительное расследование, уголовный процесс, гражданский процесс.

The article is devoted to the coverage of one of the most relevant historical and legal problems concerning the process of law-making in the medieval European countries, in particular France and Germany. The procedural law of these countries in the future became the basis for the formation of the Romano-Germanic legal system. It was established that initially the main form of the implementation of procedural norms is the prosecution-contest process, which received its regulation in barbaric truths and was characterized by the uniformity of the procedure in criminal and civil cases. Subsequently, in the church courts, the search-inquisition process, which was based on the formal theory of evidence, is becoming more widespread. The final prosecution-process was abolished by the ordinance of 1498 and the edict of 1539. The leading idea of the investigative-inquisitorial process was the presumption of guilt, so a suspect (accused) could have been subjected to torture based on testimony of a person who was considered a witness. The purpose of the process was considered to have been achieved if the accused person was recognized. The materials of the investigation conducted played a decisive role during the trial of the case. There was a certain gap between the previous one and the trial. The defendant did not have a real opportunity to defend himself, despite having read the materials of the investigation. In the case of both acquittal and indictment, the court took into account, as a rule, evidence of a prosecution. The judge had the right to reappoint the defendant's torture if he doubted their credibility. After the announcement of the sentence in order to establish unknown accomplices, the so-called final torture could be applied. The inquisition process had the following characteristics: the presentation of a prosecution on behalf of the state by a judge as an official; investigative actions are public-legal, not private-nature; application to suspected methods of physical influence; conducting of a court session, as a rule, in the closed mode; written design. The prosecution process for Carolina was divided into the following stages: inquiry, general investigation, special investigation, sentencing. As a result of the complication of public life and the strengthening of state royal power, he begins to oust the prosecution-contest process.

Key words: procedural norms, prosecution-contest process, search-inquisition process, stages of judicial process, preliminary investigation, criminal process, civil process.

Підручник підготовлений відповідно до навчальної програми з курсу «Теорія держави і права» для юридичних навчальних закладів України. У ньому відображені актуальні підходи до дослідження правових явищ та процесів. Він буде сприяти повноцінному оволодінню курсом теорії держави і права, вона буде корисною і початківцям, і тим, хто прагне оволодіти фундаментальним понятійним загальноправовим апаратом. Навчальний матеріал викладено з урахуванням новітніх досягнень теоретичної юридичної науки з урахуванням норм Конституції України, узагальнень чинного законодавства, юридичної практики та порівняльно-правових досліджень. Для студентів, курсантів, слухачів, ад’юнктів та аспірантів юридичних ВНЗ та факультетів.

Ключові слова: теорія держави і права

У монографії досліджуються ґенеза і теоретико-методологічні засади юридичного процесу, визначається роль і місце процесуального права в національній системі права, на прикладі діяльності Міністерства внутрішніх справ розкриваються особливості юридичного процесу в діяльності державних органів України. Виокремлено основні історичні етапи розвитку юридичного процесу від архаїки до сьогодення. Розкрито поняття, зміст та ознаки юридичного процесу. Надано розгорнуту характеристику принципів юридичного процесу, в результаті проведеної класифікації виокремлено його форми. Проаналізовано специфіку установчого, правотворчого, правозастосовчого та контрольно-наглядового процесу в діяльності Міністерства внутрішніх справ України. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, практичних працівників.

Ключові слова: Юридичний процес, процесуальне право, принципи юридичного процесу, класифікація юридичного процесу.

Досліджено правотворчий процес як різновид юридичного процесу. Вивчено підходи до розгляду категорій «нормотворча діяльність» і «відомча нормотворчість» та їх сутності, що склалися в юридичній науці. На підставі теоретичного аналізу юридичної літератури визначено, що правотворчий процес у діяльності Міністерства внутрішніх справ України здійснюється у формах відомчого нормотворчого процесу (безпосередній правотворчий процес) та сумісної з іншими вповноваженими суб’єктами правотворчості (опосередкований правотворчий процес).

Ключові слова: юридичний процес, правотворчий процес, нормотворча діяльність, відомча нормотворчість, правотворча діяльність, нормативно-правовий акт, Міністерство внутрішніх справ України.

Рассмотрен правотворческий процесс как разновидность юридического процесса. Изучены подходы к рассмотрению категорий «нормотворческая деятельность» и «ведомственное нормотворчество» и их сущности, сложившився в юридической науке. На основании теоретического анализа юридической литературы определено, что правотворческий процесс в деятельности Министерства внутренних дел Украины осуществляется в формах ведомственного нормотворческого процесса (непосредственный правотворческий процесс) и совместного с другими уполномоченными субъектами правотворчества (опосредованный правотворческий процесс).

Ключевые слова: юридический процесс, правотворческий процесс, нормотворческая деятельность, ведомственное нормотворчество, правотворческая деятельность, нормативноправовой акт, Министерство внутренних дел Украины.

Law-making process as a kind of legal process has been studied. The approaches to the consideration of the categories of “regulatory activity” and “departmental rule-making activity” and their essence within legal science have been studied. On the basis of theoretical analysis of legal literature, the author has determined that the law-making process in the activity of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is carried out in the form of departmental rule-making process (direct law-making process) and common with other authorized subjects of law-making activity (indirect law-making process). The designation of the departmental rule-making process in the activity of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is the modeling of social relations, which, from the standpoint of the state or civil society, are desirable and admissible or necessary and obligatory. The Ministry of Internal Affairs of Ukraine together with other authorized subjects of law-making activity realize the propositions for the improvement of legislation, takes part in the development of the drafts of regulatory acts, the issuing of which falls within the competence of other state agencies or officials. Besides, the Ministry of Internal Affairs of Ukraine within its competence, develops and concludes international treaties and interagency agreements and deals with the interpretation and systematization of regulatory acts.

Key words: legal process, law-making process, regulatory activity, departmental rule-making activity, law-making activity, normative and legal act, Ministry of Internal Affairs of Ukraine.

РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ключові слова: правове виховання; соціально-демографічна група; правове навчання; правове пропаганда; правова освіта

Розглядається внесок Григорія Сковорди у формування ідеології праворозуміння і державотворення в Україні.

Ключові слова: державотоворення, праворозуміння

Розглянуто поняття та ознаки процесуальних галузей прва, охарактеризовані їх особливості

Ключові слова: процеуальна галузь, процесуальний режим

Рассмотрены понятие и признаки процессуальных отраслей прва, охарактеризованы их особенности

Ключевые слова: процеуальная отрасль, процессуальный режим

Стаття присвячена дослідженню юридичної природи нормативно-правових актів МВС України; здійснюється аналіз юридичної літератури, присвяченої вивченню даних актів; розглядається специфіка нормативно-правових актів МВС України. Визначено, що відомчі акти Міністерства внутрішніх справ України – це підзаконні акти, які видаються відповідно до закону, на його підставі, з метою конкретизації законодавчих розпоряджень і приписів, їх роз’яснення або встановлення первинних норм та є управлінськими актами органу держави, що наділений спеціальною функціональною компетенцією.

Ключові слова: правотворчість; відомча правотворчість; підзаконна правотворчість; правотворчий процес; правотворча діяльність; нормативно-правовий акт; нормативний припис; орган виконавчої влади; механізм правового регулювання.

Статья посвящена исследованию юридической природы нормативно-правовых актов МВД Украины; осуществляется анализ юридической литературы, посвященной изучению данных актов; рассматривается специфика нормативно-правовых актов МВД Украины. Определено, что ведомственные акты Министерства внутренних дел Украины - это подзаконные акты, издаваемые на основании и в соответствии с законом с целью конкретизации предписаний законодательства, их разъяснения или установления первичных норм и являются управленческими актами государственного органа, который наделен специальной функциональной компетенцией.

Ключевые слова: правотворчество; ведомственное правотворчество; подзаконное правотворчество; правотворческий процесс, правотворческая деятельность; нормативно-правовой акт; нормативное предписание; орган исполнительной власти; механизм правового регулирования.

РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ЯК РІЗНОВИД ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Ключові слова: конституційний процес, юридичний процес; юридична діяльність; матеріальне право; процесуальне право

Стаття присвячена дослідження підходів до виокремлення галузей у системі права; здійснюється аналіз юридичної літератури, присвяченої вивченню різновидів даної категорії; розглядаються галузі процесуального права України, надається їх характеристика. Визначено, що до складу процесуального права України входять адміністративно-процесуальна, господарсько-процесуальна, конституційно-процесуальна, кримінально-процесуальна та цивільно-процесуальна галузі.

Ключові слова: процесуальні норми; процесуальні галузі; процесуальне право; галузь права; предмет правового регулювання; метод правового регулювання; правовий режим; правова система; система права.

Статья посвящена исследованию подходов осуществления классификации отраслей в системе права; осуществляется анализ юридической литературы, посвященной изучению разновидностей данной категории; рассматриваются отрасли процессуального права Украины, дается их характеристика. Сделан вывод, что в состав процессуального права Украины входят административно-процессуальная, хозяйственно-процессуальная, конституционно-процессуальная, уголовно-процессуальная и гражданско-процессуальная отрасли.

Ключевые слова: процессуальные нормы; процессуальные отрасли; процессуальное право, отрасль права; предмет правового регулирования; метод правового регулирования; правовой режим; правовая система; система права.

В статье осуществляется теоретический анализ подходов к пониманию понятия отрасли права, выделяются и анализируются ее основные ознаки.На основании проведенного исследования юридической литературы, посвященной изучению этой проблемы, автор определяет существенные признаки процессуальных отраслей права, дает их характеристику, определяет дефиницию процессуальной отрасли права.

Ключові слова: галузь пправа, матеріальні та процесуальні галузі права, предмет і метод правового регулювання, процесуальний режим, юридичний процес, юридична діяльність

Ключевые слова: отрасль Пправо, материальные и процессуальные отрасли права, предмет и метод правового регулирования, процессуальный режим, юридический процесс, юридическая деятельность

У статті проводиться теоретичне дослідження розвитку уявлень про принципи юридичного процесу; здійснюється аналіз юридичної літератури, присвяченої вивченню підходів до розуміння даної категорії; принципи юридичного процесу визначаються як найбільш узагальнені правові вимоги, що мають відправне значення, безпосередньо відображають пізнані закономірності, визначають напрями практичних дій залучених до їх реалізації суб’єктів юридичного процесу; розглядається система принципів юридичного процесу, проводиться їх класифікація.

Ключові слова: юридичний процес, процесуальна діяльність, принципи права, принципи юридичного процесу.

SUMMARY Theoretical research of development of representations is conducted in article about principles of legal process. The analysis of the legal literature in which approaches to understanding this categories are studied is carried out. The author offers under principles of legal process to understand наиболие generalised legal requirements which have initial value, directly display cognizable laws, define directions of practical actions. The author has considered system of principles of legal process, has spent their classification.

Key words: legal process, procedural activities, right principles, principles of legal process.

In the article theoretical research of development of presentations about a legal process is conducted. The analysis of legal literature that is sanctified to the study of going near understanding of this category is conducted. A legal process is determined as regulated by the norms of judicial right successive dynamic activity of the authorized organs of the state and public servants, and also the interested legal subjects, that has complex character and sent to on an achievement legally of meaningful result. Maintenance of legal process is examined, his signs are distinguished.

Ключові слова: юридичний процес, процесуальна діяльність, юрисдикція, процедура, правова форма, процесуальна норма.

Key words: legal process, judicial activity, jurisdiction, procedure, legal form, judicial form.

У статті автор проводить теоретичне дослідження розвитку уявлень щодо видів юридичного процесу. На підставі аналізу юридичної літератури, присвяченої вивченню підходів до його класифікації автор пропонує у якості критерію класифікації юридичного процесу використовувати правову форму діяльності держави. На підставі даного критерію виокремлені наступні види юридичного процесу: правотворчий, правозастосовний, установчий, контрольно-наглядовий, інтерпретаційний.

Ключові слова: юридичний процес, різновиди юридичного процесу, процесуальна діяльність, правова форма діяльності.

The author carries out a theoretical study of the development of ideas about the kinds of legal process. Based on the analysis of legal literature devoted to the study of approaches to its classification as author offers classification criterion legal process through legal form of the state. Based on this criterion singled out following suit, making, enforcement, constituent, oversight, interpretative.

Key words: legal process, types of legal process, procedural activities, legal form of business.

У статті здійснюється теоретичний аналіз підходів до розуміння поняття галузі права,виокремлюються і аналізуються її основні ознаки.На підставі проведенного дослідження юридичної літератури, присвяченої вивченню цієїпроблеми, автор визначає суттєві ознаки процесуальних галузей права, дає їх характеристику, визначає дефініцію процесуальної галузі права.

Ключові слова: галузь права, матеріальні та процесуальні галузі права, предмет і метод правового регулювання, процесуальний режим, юридичний процес, юридична діяльність

В статье осуществляется теоретический анализ подходов к пониманию понятия отрасли права, выделяются и анализируются ее основные ознаки.На основании проведенного исследования юридической литературы, посвященной изучению этой проблемы, автор определяет существенные признаки процессуальных отраслей права, дает их характеристику, определяет дефиницию процессуальной отрасли права.

Ключевые слова: отрасль право, материальные и процессуальные отрасли права, предмет и метод правового регулирования, процессуальный режим, юридический процесс, юридическая деятельность

У статті проводиться теоретичне дослідження дифереціації процесуальних галузей у системі права України, здійснюється аналіз юридичної літератури

Ключові слова: процесуальне право, система права, галузь права, предмет і метод правового регулювання, правовий режим

В статье проводится теоретическое исследование дифференциации процессуальных отраслей в системе права Украины; осуществляется анализ юридической литературы, посвященной изучению критериев, которые лежат в основе распределения права по отраслям и институтам; рассматриваются особенности проявления системы процессуального права, правовой режим процессуальных отраслей права, исследованы этапы его изучения в науке; отмечается, что отраслевой правовой режим может включать способы, методы, типы правового регулирования в различном сочетании; обосновывается, что сущностные признаки процессуальных отраслей права определяются их правовым режимом.

Ключевые слова: процессуальное право; система права; отрасль права; предмет и метод правового регулирования; правовой режим

In the article theoretical research of differentiation of judicial industries in the system of right for Ukraine is conducted. An author analysed the features of criteria that are the basis of distribution of right on industries and institutes of right. Taking into account this analysis the features of display of the system of judicial right are examined in the article. The legal mode of the judicial fields of law, stages of his study, is investigated in science. An author draws conclusion, that the branch legal mode can include methods, methods, types of the legal adjusting in different combination.

Key words: judicial right; system of right; field of law; object and method of the legal adjusting; legal mode