У статті досліджено поняття процесуального представництва. Проаналізовано підходи до визначення процесуального представництва через правовідношення та через процесуальну діяльність представника. Вказано, що представництво пов’язане із наступними видами правовідносин: між представником і довірителем (внутрішні правовідносини), між представником та судом (зовнішні правовідносини) та між довірителем і судом. Визначено те, що основними цілями процесуального представництва виступає захист прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, та реалізація процесуальних прав й обов’язків учасників процесу. Вказується, що похідними цілями процесуального представництва є: сприяння суду у здійсненні правосуддя, попередження порушень процесуальних прав особи, яку представляють, досягнення найсприятливішого результату для особи, яку представляють. Автор погоджується з наступним визначенням процесуального представництва: процесуальне представництво – це вчинення в цивільному процесі однією особою (представником) у межах наданих повноважень юридичних дій від імені іншої особи із метою захисту її прав і законних інтересів та/або реалізації її процесуальних прав або обов’язків. У статті досліджено досить дискусійне питання поділу процесуального представництва на види. Здійснено аналіз процесуального представництва: за підставами виникнення (законне та договірне); за способом виникнення (факультативне й обов’язкове); за ознаками осіб, інтереси яких представляють (представництво сторін, третіх осіб, заявників, заінтересованих осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування); за ознакою осіб, які здійснюють представництво (представництво, що здійснюється адвокатами, юрисконсультами й іншими працівниками організацій, батьками, опікунами, піклувальниками, громадянами, що допущені судом до представництва конкретної особи по конкретній справі).

Ключові слова: поняття процесуального представництва, види процесуального представництва.

Передача майна у тимчасове володіння та користування є однією з форм розпорядження майном. Аналізуються договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди, договір найму (оренди) житла та договір позички.

Ключові слова: договір найму, договір позички

У тезах здійснено аналіз поняття цивільно-правової відповідальності сторін за порушення умов договору.

Ключові слова: цивільно-правовий договір, цивільно-правова відповідальність, порушення зобов’язання

У тезах здійснено аналіз поняття цивільно-правового договору з точок зору правочину, правовідношення та документу.

Ключові слова: поняття договору, зміст договору, істотні умови, цивільно-правовий договір

У статті здійснено аналіз поняття цивільно-правової відповідальності сторін за порушення умов договору. Автором вивчається співвідношення «договірної санкції» та «договірної відповідальності». Вказано, що розглядаючи підставу цивільно-правової відповідальності у цілому (як договірну, так і позадоговірну), тривалий час панувала думка, згідно з якою підставою цивільно-правової відповідальності був «склад цивільного правопорушення». Зазначено, що до умов цивільно-правової відповідальності відноситься: протиправність порушення суб’єктивних цивільних прав, наявність збитків (шкоди), причинний зв’язок між порушенням суб’єктивних цивільних прав та збитками (шкодою), вина порушника. Перші три умови є об’єктивними, а четверта – вина – суб’єктивною підставою цивільно-правової відповідальності. Вказано, що законодавцем, встановлені наступні правові наслідки за порушення зобов’язань: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Автором аналізується поняття збитків. Вказується, що у цивільному праві України традиційним є принцип повного відшкодування збитків. Охарактеризовано правові наслідки, що наступають у випадку порушення договірних зобов’язань. Пропонується доповнити законодавство нормами, які встановлюють відповідні заходи відповідальності за порушення, які допускаються на стадії укладення договорів. Вказується на необхідність правильного вибору виду санкції та визначення порядку її застосування із врахуванням характеру завдань, що вирішуються. Зазначається необхідність вдосконалення науково обґрунтованих методик обчислення збитків, диференціація їх відповідно до особливостей господарської діяльності потерпілого та характеру допущеного порушення.

Ключові слова: цивільно-правовий договір, цивільно-правова відповідальність, порушення зобов’язання

У статті досліджено та здійснено аналіз поняття цивільно-правового договору з точок зору правочину, правовідношення та документу. Вказано на те, що єдиний термін договір поширюється на різні за змістом правові явища, а саме: домовленість, що виступає різновидом правочину; правовідношення, що виступає наслідком укладеної домовленості; і документ, як форма існування договірного правовідношення. Визначено, що зміст домовленості полягає у взаємному волевиявленні сторін цивільно-правового договору. Вказано на те, що цивільно-правовий договір розглядають як зобов’язальне відношення, врегульоване нормами цивільного права, учасники якого є носіями суб’єктивних прав та обов’язків. Визначено, що з приводу співвідношення значущості закону та цивільно-правового договору у літературі є три точки зору. Проаналізовано «вольову теорію» прихильники якої вважають, що договір як вольовий акт контрагентів – першоджерело, а закон тільки доповнює чи обмежує їх волю. Досліджено теорію «пріоритету закону», прихильники якої вважають, що цивільно-правовий договір наділений тільки похідним від закону правовим ефектом. Здійснено аналіз «емпіричної теорії», прихильники якої вважають, що воля сторін зумисно направлена на певний економічний ефект; при цьому наслідки договору уявляються як засоби його здійснення, про які сторони можуть і не мати досить чіткої уяви. Досліджено «суб’єктивну» і «об’єктивну» теорії договору. Вказано, що «суб’єктивна» теорія визначає договір як згоду двох або більшої кількості осіб, направлену на встановлення взаємних прав та обов’язків. «Об’єктивна» теорія договору визначає вплив держави на процес укладення та виконання договорів, що ґрунтуються на формальній рівності сторін у договорі і свободи їх волевиявлення. Визначено, що цивільно-правовий договір потрібно визначати як юридичний акт двох або більше осіб, заснований на їх погоджених діях, виражений у вільному волевиявленні, спрямований на досягнення єдиного правового результату, який полягає у встановленні, зміні і припиненні цивільних прав та обов’язків і зафіксований у встановленій законом формі.

Ключові слова: поняття договору, цивільно-правовий договір

Аналізується поняття фізичної особи, поняття та зміст цивільної правоздатності, поняття та види цивільної дієздатності, визнання фізичної особи безвісно відсутньою

Ключові слова: фізична особа, цивільна правоздатність, цивільна дієздатність, визнання фізичної особи безвісно відсутньою

У тезах досліджено питання укладення договору відчуження нерухомого майна в умовах воєнного стану.

Ключові слова: укладення договору, договір купівлі-продажу нерухомого майна

У тезах досліджено та здійснено аналіз поняття цивільно-правового договору з точок зору правочину, правовідношення та документу.

Ключові слова: поняття договору, цивільно-правовий договір

У статті досліджується строк як істотна умова цивільно-правового договору. Проаналізовано визначення строку. Досліджено строк дії договору і строк реалізації прав та виконання обов’язків. Досліджено законні, договірні та судові строки. Проаналізована класифікація строків за ступенем їх визначеності, зокрема виділяються абсолютно визначені, відносно визначені та невизначені строки.

Ключові слова: строк дії договору, строк виконання обов’язків, цивільно-правовий договір

У статті досліджено та здійснено аналіз укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Визначено, які особи можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Встановлено, що іноземці, особи без громадянства і іноземні юридичні особи не можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення до дня, коли таке право їм буде надано на референдумі. Визначено розміри земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть набувати у власність фізичні та юридичні особи. Досліджено правові наслідки перевищення граничних норм набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність. Вказується, що форма розрахунків при укладенні договору купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, може бути виключно безготівковою. Крім того, набувач при укладенні такого договору зобов’язаний надати документи, які підтверджують джерела походження коштів чи інших активів, за рахунок яких набувається таке право власності. Вказується на заборону продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Визначається кому належить переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення та черговість осіб, які мають таке переважне право. Встановлюється процедура укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Встановлюється, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть відчужуватися тільки за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу або шляхом звернення стягнення на них. Визначається, які істотні умови має містити договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Вказано, що хоч перелік істотних умов договору закріплено в законі, вони набувають конкретного змісту виключно у договорі, за умови погодження їх сторонами.

Ключові слова: укладення договору, оферта, акцепт, зміст договору, істотні умови, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення

У статті здійснено аналіз поняття цивільно-правового договору з точок зору правочину, правовідношення та документу. Вказано не те, що поняття змісту цивільно-правового договору розглядають так само неоднозначно, як і поняття договору. Одні вчені зміст цивільно-правового договору пов’язують із умовами договору, а інші – з правами та обов’язками сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, і умови, що є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Тобто у законодавстві чітко визначено, що зміст договору пов’язується із його умовами. Автор вважає за доцільне доповнити ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України й викласти її у наступній редакції: “Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, і умови, що є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства і визначають взаємні права й обов’язки сторін договору”. Виходячи із позиції, що зміст цивільно-правового договору пов’язують із умовами договору, автор здійснює аналіз істотних умов цивільно-правових договорів. До істотних умов цивільно-правових договорів, крім умов про предмет цивільно-правового договору, умов, які визначені законом як істотні для договорів даного типу, умов, щодо яких за заявою однією з сторін має бути досягнуто згоди, входять також умови, які є необхідними для договорів даного виду. Автор роботи визначає, що у чинному законодавстві відсутній чіткий механізм, за допомогою якого можливо було б провести визначення переліку необхідних умов, виходячи із змісту цивільно-правового договору. У роботі визначається, що необхідні умови для договорів певного виду можна встановити, аналізуючи нормативне визначення відповідного цивільно-правового договору.

Ключові слова: поняття договору, зміст договору, істотні умови, цивільно-правовий договір

У тезах виконано правовий аналіз такої істотної умови цивільно-правового договору, як умови про предмет договору. Досліджено дискусійні теоретичні аспекти щодо розуміння предмету цивільно-правового договору, що дозволило розкрити його суть та проаналізувати складові елементи. Встановлено предмет окремих видів цивільно-правових договорів.

Ключові слова: предмет договору, цивільно-правовий договір

У тезах проаналізовано акцепт як стадію укладення цивільно-правового договору. Визначаються характерні ознаки акцепту. Вказується на те, що відповідь про прийняття пропозиції має свідчити про її прийняття,бути повною та безумовною. Аналізуються форми акцепту.

Ключові слова: акцепт, укладення договору, цивільно-правовий договір

У статті досліджується строк як істотна умова цивільно-правового договору. Проаналізовано визначення строку. Досліджено строк дії договору і строк реалізації прав та виконання обов’язків. Досліджено законні, договірні та судові строки. Проаналізована класифікація строків за ступенем їх визначеності, зокрема виділяються абсолютно визначені, відносно визначені та невизначені строки.

Ключові слова: строк дії договору, строк виконання обов’язків, цивільно-правовий договір

У статті проаналізовано еко-тенденції в упаковці та український ринок органічної продукції. Науковий та сформовано практичний підхід до розробки екологічної упаковки в управлінні ланцюгами поставок, підхід базується на результатах онлайн-досліджень Інтернет-маркетингу. Він враховує оцінка споживачів (маркування, ергономічність і зручність, естетика, надійність і довговічність, зв’язку), виробників (економічні, транспортно-складські, екологічні); посередники (транспортування та складування, маркування, ергономічність та зручність) перспективи, враховуючи принципи екоорієнтованого логістичного менеджменту в торгівлі та інноваційному підприємництві.

Ключові слова: Environmental packaging, Innovative product, Marketing research, Online survey, Logistics, Supply chain management, Legal aspects of packaging

In the paper the eco-trends in packaging and the Ukrainian market of organic products are analyzed. A scientific and practical approach to the development of environmental packaging in Supply Chain Management is formed, the approach is based on the results of the Internet marketing online research. It takes into account the evaluation of consumers’ (marking, ergonomics and convenience, aesthetic, reliability and durability, communication), manufacturers’ (economic, transportation and storage, environmental); intermediaries’ (transportation and warehousing, marking, ergonomics and convenience) perspectives, considering the principles of eco-oriented logistic management in trade and innovative entrepreneurship.

Key words:

У тезах досліджено пропозицію укласти цивільно-правовий договір.

Ключові слова: оферта,укладення договору, цивільно-правовий договір

У тезах досліджено істотні умови цивільно-правового договору

Ключові слова: істотні умови, цивільно-правовий договір.

У статті проаналізовано акцепт як стадію укладення цивільно-правового договору. Визначаються характерні ознаки акцепту. Вказується на те, що відповідь про прийняття пропозиції має свідчити про її прийняття,бути повною та безумовною. Аналізуються форми акцепту. Досліджується можливість відкликання акцептантом своєї відповіді про прийняття пропозиції укладення цивільно-правового договору. Досліджуються правові наслідки акцепту, отриманого із запізненням.

Ключові слова: акцепт, укладення договору, цивільно-правовий договір

У статті виконано правовий аналіз такої істотної умови цивільно-правового договору, якумови про предмет договору. Досліджено дискусійні теоретичні аспекти щодо розуміння предмету цивільно-правового договору, що дозволило розкрити його суть та проаналізувати складові елементи. Встановлено предмет окремих видів цивільно-правових договорів.

Ключові слова: предмет договору, цивільно-правовий договір

У статті проаналізовано пропозицію укладення цивільно-правового договору. Визначаються характерні ознаки оферти. Вказується на те, що пропозиція укласти договір повинна містити вказівку на всі істотні умови майбутнього договору. Зазначається, що оферта підтверджує намір оферента вважати себе зобов’язаним за договором у разі її прийняття. Аналізується така ознака оферти, як її адресність. Визначається строк, протягом якого оферент зв’язаний своєю пропозицією про укладення договору.

Ключові слова: оферта, укладення договору, цивільно-правовий договір

У статті визначено істотні умови цивільно-правового договору. Виконано аналіз умови про предмет договору. Досліджено умови, які визначені законом як істотні для договорів даного типу. Автор детально розглянула умови, які є необхідними для договорів даного виду. Проаналізовано умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ключові слова: істотні умови, цивільно-правовий договір

У тезах досліджено проблемні аспекти предмету договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Ключові слова: предмет договору, договір контрактації сільськогосподарської продукції, сільськогосподарська продукція

У статті проаналізовано співвідношення предмету та об’єкта договору. Порівнюються доктринальні погляди на об’єкт та предмет договору контрактації сільськогосподарської продукції. Визначається, що предметом договору контрактації є дії зобов’язаних осіб, а об’єктом може бути сільськогосподарська продукція, як у сирому вигляді, так і така, що пройшла первинну обробку. Аналізується визначення сільськогосподарської продукції та наводиться її перелік.

Ключові слова: предмет договору, договір контрактації сільськогосподарської продукції, сільськогосподарська продукція.

У статті проаналізовано відповідальність сторін за порушення умов договору контрактації сільськогосподарської продукції. Визначено, що відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором контрактації сільськогосподарської продукції встановлена у формі неустойки (штраф, пеня) та у формі відшкодування збитків. Охарактеризовано правові наслідки, що наступають у випадку порушення даного зобов’язання. Встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Ключові слова: договір контрактації сільськогосподарської продукції, відповідальність за порушення договору.

У статті досліджено строк як істотну умову договору оренди майна державних підприємств.

Ключові слова: договір оренди, майно державних підприємств, строк, укладення договору.

Досліджено таку стадію укладення договору оренди майна державних підприємств як оферта.

Ключові слова: договір оренди, майно державних підприємств, оферта, укладення договору.

Досліджено таку стадію укладення договору як акцепт. Вказується, що акцепт набуває юридичну силу тільки у тому випадку, коли він є повний і безумовний.

Ключові слова: договір оренди, майно державних підприємств, акцепт, укладення договору.

Досліджено предмет як істотну умову договору оренди майна державних підприємств.

Ключові слова: договір оренди, майно державних підприємств, предмет, укладення договору.

статті досліджено порядок укладення договору оренди майна державного підприємства, а саме проаналізовано дві стадії укладення договору – оферту та акцепт. Визначаються такі характерні ознаки оферти, як те, що пропозиція укласти договір повинна містити вказівку на всі істотні умови майбутнього договору та адресується конкретній особі. Вказується, що акцепт набуває юридичну силу тільки у тому випадку, коли він є повний і безумовний.

Ключові слова: договір оренди, майно державних підприємств, оферта, акцепт, укладення договору.

У статті досліджено строк як істотну умову договору оренди майна державних підприємств.

Ключові слова: договір оренди, майно державних підприємств, строк, укладення договору.

У статті визначено істотні умови договору оренди майна державного підприємства. Виконано аналіз цілісного майнового комплексу, як предмету договору оренди майна державних підприємств. Досліджено таку істотну умову договору оренди майна державного підприємства, як орендну плату. Автори детально розглянули строк даного договору.

Ключові слова: Істотні умови, договір оренди, майно державних підприємств.

Аналізуються договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди та договір найму (оренди) житла.

Ключові слова: договір найму

Розглядається поняття права власності та його зміст, право власності Українського народу, право державної власності, право комунальної власності, право приватної власності, підстави набуття та припинення права власності, момент виникнення права власності, здійснення права власності, право власності на землю (земельну ділянку), право власності на житло, поняття та види права спільної власності, здійснення права спільної часткової власності, здійснення права спільної сумісної власності,

Ключові слова: право власності

У тезах досліджено деякі проблемні питання, які виникають при встановленні опіки.

Ключові слова: Опіка

Досліджено другу стадію укладення договору оренди майна державного підприємства – акцепт, який виражається у прийнятті пропозиції на укладення договору. Визначено підстави узгодження укладення договору оренди майна державного підприємства з Антимонопольним комітетом України. Виконано аналіз підстав відмови в укладенні договору оренди майна державного підприємства орендодавцем.

Ключові слова: Договір оренди, майно державних підприємств, акцепт, укладення договору